Заняття позакласного читання. Література рідного краю. Тарас Метик."Дрогобицька Голгофа"

Про матеріал
Історія України забарвлена в багряний колір. Майже кожен день для нас є пам'ятним, бо вшановуємо новітніх героїв. Але пам'ять про мучеників потрібна нам не для того, щоб врятувати їх від забуття, адже їхні імена навіки вписані у Книгу Життя, а для того, щоб їхня праведність виховувала молодь і була докором сумління для тих, хто став на дорогу лукавства.
Перегляд файлу

Тема заняття: Заняття позакласного читання. Література рідного краю. Тарас Метик."Дрогобицька Голгофа"

Мета заняття:

  • популяризувати книгу Тараса Метика "Нескорима", привернути увагу дітей до творчості земляка,
  • поглибити навички ідейно-художнього аналізу твору;
  • пізнавати історію рідного краю;
  • плекати почуття патріотизму та історичної пам'яті.

Обладнання: виставка творів Тараса Метика; презентації "Дрогобич 1939-40 р.р."; "Тюрма на Стрийській"; "Дрогобичанин Тарас Метик"; "Блаженні Священномученики Дрогобицькі"; мультимедійна презентація до уроку.

Тип заняття: заняття позакласного читання, інтегроване заняття.

Форма заняття: літературна вітальня, зустріч з письменником.

План заняття

1. Мотивація навчальної діяльності (2 хв).

2. Презентації (20 хв).

3. Аналіз твору (5 хв).

3. Виступ акторів (15 хв).

4. Слово учителя (3 хв).

5. Слово автора (30 хв).

5. Підбиття підсумків роботи (5 хв).

6. Домашнє завдання .

 

 

 

 

 

 

 

                           Історію ж бо пишуть на столі,

                                          ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ліна Костенко

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Повідомлення теми та мети заняття.

Обговорення епіграфа.

ІІ. Робота над новим матеріалом

1. Вступне слово вчителя.

Дорогі студенти та гості! Сьогодні нашу зустріч ми присвячуємо літературі рідного краю. З любові до рідного слова, землі починається людина. Не можна любити те, чого не знаєш, до чого ти байдужий. Пізнання історії свого народу й любов до нього не розривні. Тому сьогодні ми зустрічаємося з людьми, які шанують свій рідний край, вивчають його історію.

Привітаймо наших шановних гостей:

- автора п'єси "Дрогобицька Голгофа", члена Національної Спілки журналістів України, літописця, який допомагає нам, дрогобичанам, не забути історію свого краю, письменника, нашого земляка, Тараса Михайловича Метика;

- а також акторів театру і кіно - Івана Гарасимчука та Ліну Підцерковну.

Сьогодні ми будемо слухати живе слово.

Хай наша зустріч торкнеться душі кожної небайдужої людини.

"Дрогобицька Голгофа" - трагедія, у якій представлено події, пов'язані з мученицькою смертю Дрогобицьких Блаженних Священномучеників - ієромонахів Чину св. Василія Великого Северіяна Бараника, Віталія Байрака, Якима Сеньківського.

2. Повідомлення студентів (випереджувальне завдання) - презентації:

- "Дрогобич у 1939 - 40 роках";

- "Тюрма на Стрийській";

- "Дрогобичанин Тарас Метик";

- "Дрогобицькі Блаженні Священномученики".

3. Аналіз твору

Складання планового конспекту (стислий, у формі плану, переказ прочитаного. Цей конспект - один з найцінніших, допомагає краще засвоїти матеріал у процесі його вивчення. Він учить послідовно й чітко викладати свої думки. Такий конспект короткий, простий і чіткий за формою. Це робить його незамінним посібником під час підготовки до домашнього завдання).

4. Словникова робота

Голгофа -

отці-василіяни -

Марійське товариство -

5. Інсценізація уривку твору (ява 2).

6. Слово автору.

7. Запитання до автора та акторів.

ІІІ. Підсумок заняття

Слово вчителя

Повернімося до нашого епіграфа. І справді історія України забарвлена в багряний колір. Сьогоднішній день для нас також є пам'ятним, бо вшановуємо новітніх героїв. Але пам'ять про мучеників потрібна нам не для того, щоб врятувати їх від забуття, адже їхні імена навіки вписані у Книгу Життя, а для того, щоб їхня праведність виховувала молодь і була докором сумління для тих, хто став на дорогу лукавства.

Прочитаю вірш моєї подруги, вчительки і поетки Світлани Коваль.

Пам’ять - не значить просто прийти на мітинг,
стрічку жалобну вчепивши поверх одежі,
чи біля стели лишити прив’ялі квіти
або змінити фото на прапор в мережі.
Пам’ять, напевно, найменше просить про сльози
чи про пісні сумні та порожній пафос;
не вимагає заходів передозу;
байдуже, влучний чи ні на могилах напис.
Пам’ять – коли щодня читаєш молитву,
і не пильнуєш, чи чує ще хтось, крім Бога;
і виграєш уперто за битвою битву - 
в час, коли більшість не вірить у перемогу.
Пам’ять не любить почестей і масовок - 
Просто давно живе і все розуміє . 
В наших серцях шукає надійний сховок:
Може, тоді воскреснуть убиті мрії…

ІV. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру "Тільки сила духу веде до перемоги".

 

 

docx
Додано
9 березня 2020
Переглядів
416
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку