Заняття " Синиччин день"

 Конспект заняття з природного довкілля  для дітей старшого дошкільного віку.

Тема. Синиччин  день.

Мета. Формувати вміння дітей спостерігати за птахами на прикладі  синиці великої. Дати знання про особливості поведінки синички взимку  у різні періоди дня та за різних  погодніх  умов. Розвивати спостережливість, увагу, кмітливість.  Виховувати співчуття , турботу  до пернатих .
Матеріал: годівниця, зерно ,гарбузове , соняшникове насіння, зернята дині, кавуна, шматок свіжого сала.

                                                Хід заняття.
Вихователь. Діти, яка чудова сьогодні погода надворі! Чи не так? (Міркування дітей). Сьогодні на нас чекає приємна зустріч . А з ким – відгадайте загадку.

                     Їй скрізь вистачає насіння й зерна.
                      У полі , в гаю й біля річки.
                      А як захурделить   холодна зима -
                      Повішу в саду годівничку.
                      З жовтою грудкою знаємо птицю,
                      Називається…(синиця).
      Правильно, це синичка. А сьогодні 12 грудня. Це – незвичайний день. У народі його називають синичим днем. Так наші предки  берегли природу,поважали її права й закони. У цей день,  де було зручно вивішували годівниці з гарбузовим . соняшниковим , динним насінням, коноплею,  крихтами білого хліба, сиру, підвішували шматочки несоленого м’яса, сала.
      Тому й ми сьогодні з вами спостерігатимемо за синичками. Спостерігаючи за птахами треба бути терплячими й уважними . Краще всього затаїтися в засідці: сховатися в кущах чи притулитися до стовбура дерева.
       Зверніть увагу, синички – пташки маленькі.
- Чим укрите тіло пташки? Якого кольору оперення?  Чи однаковий колір оперення різних частин тіла пташки ? Чи має пір’я блиск?
- А є крильця в пташки, скільки їх?
- Скільки лапок у синички? Які вони? Поміркуйте з чим це пов’язано. Подивіться , які довгі кігтики у неї.
- Синичка - пташка невеличка. Вона має овальну форму тулуба, коротеньку шию та маленьку рухливу голівку. На голівці в неї – характерна чорна шапочка та яскраво-білі щічки. Оченята в неї чорні, жваві та  маленький гострий дзьоб, яким вона дістає зі щілин на  деревах їжу: комах, черв’ячків. А довгий чорний хвіст допомагає їй  утримувати рівновагу. Синичка дуже рухлива.  Причепившись до тоненької гілочки, вона може провисати униз головою.  А як вміло вона гойдається на підвішеному шматочку сала. Це завдяки своїм довгим загнутим кігтикам.
       Всі синички мають  яскраву відмінну  ознаку – білі «щічки»: білі плями з обох боків голови, які видно здалеку.  Зверніть на це увагу.
       Синичка – дуже гарне  ім’я. Можна подумати , що ці птахи отримали назву через колір. Синиці – значить сині. Але ці птахи названі так не через забарвлення, а тому , що видають голосний , мелодійний свист: «сіі - сіі». Ось і назвали їх синицями.
       Найбільша із синиць – синиця велика. Ви її відразу впізнаєте за яскраво-жовтим животиком. А найгарнішою з-поміж усіх синиць вважають  синичку - лазоревку. Ця синичка має блакитний капелюшок на голівці. Серед родичів синички – синиця чубата із чубчиком на голівці, синиця - московка, яка запасає  їжу на зиму та синиця-ремез, що має гніздо , схоже на рукавичку де-небудь над річкою.
      На зиму ці птахи не відлітають у вирій , проте в пошуках корму перелітають з місця на місце.
- Де найчастіше взимку можна побачити синичку?
     Прилітає пташка до людей не від хорошого життя : важко , голодно в лісі в цю пору. Біля людської оселі легше прожити.
    Тому ми, люди, маємо допомогти цим гарним пташечкам пережити скрутні часи. Як саме? Так, розвішуючи годівниці  та слідкуючи, щоб завжди в цих годівничках був свіжий корм. Пригадайте , який корм можна сипати в годівницю? Ось ми зараз також насиплемо корму в годівнички , а ще для синичок підвісимо шматочок свіжого сала.
- Чуєте , як засвистіли синички, коли побачили   корм в годівниці. Як ви гадаєте, що хочуть сказати нам синички своїм співом. Звісно , вони нам дякують за смачне частування.
     (На завершення заняття вихователь читає вірш В. Близнюк            « Синички»).
                                      Синички
                       Завітали дві синички
                       До маленької  Анички.
                        Ой, як холодно надворі,
                         Сніг летить у лісі, в полі.
                         Мерзнуть лапки,
                         Мерзнуть крильця,
                          І нема чим поживиться!
                          Як почула це Аничка,
                          Змайструвала годівничку.
                         - Гей, злітайтесь з лісу, з поля,
                           Буде зерен вам доволі!
                           Прив’язала кусник сала,
                            Всіх пташок нагодувала.

-         Бережімо синичок, любімо природу, піклуймось про все живе на землі!