Заняття з елементами тренінгу «Твої особливі друзі»

Заняття з елементами тренінгу

«Твої особливі  друзі»

Мета: сприяти розвитку емпатії і поваги до людей з вадами здоров’я, мотивувати учнів надавати підтримку дітям з особливими потребами.

Хід заняття

1.Знайомство. Вправа «Клубок»

Мета: зняти емоційну напругу, створити дружню атмосферу, налаштувати учасників на подальшу роботу.

Матеріали: клубок ниток.

Соціальний педагог

Учасники  стають   в  коло.  Кожен  матиме  можливість  перекинути  клубок  ниток  будь-якому учаснику, не випускаючи з рук свій кінець нитки (демонструє, кидає  комусь  клубок), під час цього потрібно назвати своє ім’я і побажати щось хороше тому, кому кидає клубок (вправа продовжується допоки всі учасники не будуть долучені до «комунікативної павутинки»).

Запитання для обговорення:

-                     Чи було вам приємно чути хороші слова? Чому?

-                     На вашу думку, що відчуває людина, яку постійно ігнорують, не сприймають, ображають?

Соціальний педагог

Коли дитини стороняться, не сприймають в учнівському колективі вона стає замкнутою і  відчуває себе чужою. Дуже часто від цього страждають діти з особливими потребами. Хто вони? Як їм можна допомогти? Саме на ці питання ми сьогодні отримаємо відповідь.

2.Вправа  «Біла ворона»

Мета: продемонструвати психологічний стан людини, яка за певними ознаками відрізняється від решти)

Матеріали: різнокольорові аркуші(по кілька аркушів одного кольору і лише один - білого)

 Соціальний педагог

Учасники займають місця у колі спинами до центра. Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу.Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному і авторитетному в класі,— для того щоб уникнути зворотного ефекту. Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе, причому підглядати неможна. Треба якось домовитися. Після того як всіг рупи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і бере за руку учня з білим аркушом.

Запитання до учня з білим аркушом

- Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари?

- Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті? Чи схожі почуття ти

переживав в тій ситуації?

Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе

- Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформували групу?

- Як ви знайшли один одного?

- Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?

- Чи хотіли б ви опинитися на його місці?Чому?

Соціальний педагог

В житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!

3. Читання оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти».

Мета: навчити співпереживати, співчувати

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що

сиділа на березі. Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

— Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він

кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала:

— Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

— Невже ти не бачиш? Я кинув камінець.

Дівчинка сказала:

— Я нічого не бачу, бо я сліпа.

Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку. Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву. Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль. Як же вона, бідна, живе в отакій темряві?!

Сергійкові хотілося, щоб скоріше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше. Він пожаліє її.

Обговорення:

- Уявіть, що ви познайомилися зі сліпою дівчинкою. Як би ви поводилися з нею?

- Чи зважали б на її сліпоту?

- Чи підкреслювали б це у розмовах?

Соціальний педагог

У спілкуванні з людьми, які мають вади зі здоров’ям, слід бути доброзичливим і тактовним. Кожна людина заслуговує на повагу, а людина з вадами здоров’я варта ще більшої поваги, адже вона щодня долає труднощі.

4. Моделювання ситуацій допомоги людям з особливими потребами.

Мета: навчити допомагати людям з особливими потребами.

Соціальний педагог об’єднує дітей в групи і дає завдання змоделювати        наведені ситуації і назвати способи допомоги людям з особливими потребами.

Ситуація 1.У клас має прийти новий учень з обмеженими можливостями

пересування (під час ходи він використовує палицю). Як ви його зустрінете? Як будете спілкуватися на перервах?

Ситуація 2.Одноліток з вадами слуху пропонує товаришувати. Яку відповідь він може почути? Чи можуть у вас бути спільні інтереси?

5. Вправа «Серце друга».

Мета: навчити доброти, турботі.

На дошці прикріплено контур дитини в інвалідному візку. Соціальний педагог звертає увагу на те, що таким дітям світ часто здається чорним, похмурим. У кожного на парті вирізані з кольорового паперу сердечка.

Соціальний педагог:

У кожного з вас є паперове сердечко. Зараз ці сердечка порожні, але ви можете заповнити їх тим, що зробить дитину в інвалідному візку щасливішою. Запишіть або намалюйте на своєму сердечку те, що ви можете зробити для неї (тепло привітатися, подарувати квітку, погратися, зателефонувати, запросити на свято, подивитися разом мультики).

Соціальний педагог:

 Погляньте, завдяки вашій турботі світ для цієї дитини став кольоровим, сповненим любові. Пам’ятайте, що  іноді ви можете допомогти такій людині одним теплим словом або маленькою доброю справою.

6. Підведення підсумків. Вправа « Передай свою усмішку по колу».

Учні дають відповідь на питання:

- Як треба ставитися до людей з особливими потребами?

Соціальний педагог:

Усі беруться за руки і «передають» усмішку по колу: кожна дитина повертається до свого су­сіда праворуч і, побажавши йому чогось приєм­ного, усміхається, а той передає усмішку далі.