Заняття з фізкультури в старшій групі "До бабусі у село"

Тема: «До бабусі в село».

Мета: розвивати інтерес до фізичних вправ; вправляти в ходьбі та рівновазі парами по двох лавах, поставлених поряд, один за одним по доріжці, викладеній із палиць, прямо й боком (приставним кроком), бігу (із зупинками-завданнями), стрибках на обох ногах через скакалку, повзанні та лазінні у рухливій грі «Курочка і горошинки», киданні та ловінні у рухливій грі «Квач із м'ячем» .

Обладнання: гімнастичні палиці, скакалки, гімнастичні лави, площинні кола, ілюстрації (бабуся, сільське подвір’я, кур­чата, півник, кролики, порося, білочка, собака, змія, цапок), м’ячі.

Хід заняття

Вихователь. Малята, сьогодні ми поїдемо в гості до бабусі. (Під час розповіді педагог показує відповідні ілюстрації.) У неї дуже велике господарство, і вона дуже любить маленьких діточок. А ось і перші вихованці бабусі: курчата, півник та кролики.

Вранці півник в курнику

Всім кричить: — Кукуріку!

Прокидайтеся, курчата,

Будем букву «Ка» вивчати!

Три кролики На роликах.

Не кролики —

Королики!

Курчата ходять один за одним по двору, попереду них іде пів­ник. А поруч пересуваються кролики: то рівненько стрибають, то присідають і припадають до землі. А півник ходить поважний, гор­довитий, розказує своїм малятам казочки й вихваляється, як він уміє стояти на одній нозі.

1.     Ходьба один за одним по доріжці, викладеній із палиць, пря­мо й боком (приставним кроком); біг із зупинками-завданнями; присісти; стати на одну ногу, зігнувши другу.

Вихователь. Малята, а ось іще один мешканець цього подвір’я! Ану, спробуйте відгадати, хто це.

                      Замість носа — п’ятачок,

                      замість хвостика — крючок.

                      Вмить калюжу віднайде,

                      ще й сімейку приведе.

(Свиня.)

Правильно, це свиня. Але в бабусі свиня незвичайна. На відміну від усіх своїх інших родичів, вона полюбляє не тільки пор­патись у багнюці, а ще й робити вправи з м’ячем разом із малюками.

2.     Загальнорозвивальні вправи з м’ячами, сидячи на підлозі: підняти м’яч угору, нахилитися вперед, ударити м’ячем об під­логу, повернутись у в. п;

ударити м’ячем об підлогу ліворуч, праворуч від себе;

зігнути ноги із затиснутим між пальцями ніг м’ячем;

лежачи на животі, підняти руки з м’ячем угору, повернутись у в. п.

Вихователь.А ще в бабусі живе така собі не зовсім свій­ська тваринка — білочка, і вона товаришує з рештою вихованців. Білочка дуже товариська і, як усі малята, любить бавитись. Але найбільше вона полюбляє стрибати. А оскільки сьогодні ми при­йшли до неї в гості, то вона буде зараз нас розважати.

Діти багато що можуть робити:

Співати, стрибати, у дудку дудіти,

Грати, пірнати, сонцю радіти...

Тільки не можуть спокійно сидіти!

3.     Стрибки на обох ногах. Ноги злегка зігнуті. Стрибати через скакалку, що обертається, відштовхуючись від підлоги обома ногами.
4.     Рухлива гра «Квач із м’ячем».

Обладнання: надувний м’яч.

Гравці стоять вільно на майданчику. Один із гравців — квач. Він тримає в руках надувний м’яч. За умовним сигналом вихова­теля квач намагається влучити в когось із гравців, які тікають від нього.

Якщо квач у когось влучить м’ячем, але не встигне його взяти, то гравці починають перешкоджати йому, перекидаючи м’яч один одному. Вони кидають м’яч доти, доки квач його не впіймає. Гра­вець, який останній кинув м’яч, стає квачем. Гру продовжують.

Вихователь. Малята, усі ви добре знаєте, що існує безліч різних видів спорту. Але зараз ми з вами згадаємо про бокс, тому що в бабусі є ще один кумедний товариш — собака боксер. Сьо­годні він буде нашим тренером. Як і всі інші види спорту, бокс по­требує щоденних посилених тренувань. І тому, щоб стати гарними боксерами, ми й розпочинаємо наше тренування.

5.     «Боксер». В. п.— стоячи прямо, виставити ногу на півкроку вперед, руки зігнуті. Робити руками рухи вперед і назад, імі­туючи елементи боксу.

Вихователь. Малята, а тепер послухайте віршик про пана Цапа.

По обніжку йшов цапок,

Опирався на ціпок.

Він гіллячки із лози

Ніс для білої кози.

А для сірих козенят —

Пів мішка гарбузенят.

Бородою тряс цапок,

Опирався на ціпок.

Пан Цапок іде в гості до кози й несе їй та її діткам гостинці, але окрім гарбузенят та гілочок, він несе малятам у подарунок ще й м’ячик. А оскільки руки в нього зайняті, то м’ячик йому дово­диться штовхати рогами.

6.     Повзання на колінах з упором по доріжці (3—4 м), викладеній із палиць, штовхаючи головою м’яч.

Вихователь. Малята, а зараз ми будемо маленькими футбо­лістами й гратимемо у футбол. Спробуйте прокотити м’яч у воро­та якомога далі, а потім ми визначимо найкращого гравця цього дня.

Із бобрами зайці грають,

Гол в ворота забивають.

М’яч один — їх двадцять два,

Йде на полі жвава гра!

Футболіст

Штрафний пробив —

У ворота м’яч влетів.

7.     Ведення м’яча ногами.

Вихователь. Малята, спробуйте відгадати загадку:

В’ється стрічка невеличка,

Де пісочок, де травичка.

Ви її не зачіпайте,

Стороною оминайте. (Змія.)

Так, дітки, це змія. А як ви гадаєте, чому в загадці сказано, що її треба оминати стороною? Із цими тваринами слід бути дуже обе­режними, тому що змії бувають отруйними. Але та, котра сьогодні прийшла до нас на гостину, зовсім не отруйна й не завдасть вам шкоди. Вона дуже добра й лагідна і прийшла сюди лише з найкра­щими намірами. До того ж, вона стара знайома бабусі. Ану, малята, чи всі ви знаєте, як повзають змії? Тому що зараз ми пере­лізатимемо через лаву, уявивши себе маленькими змієнятами.

8.     Перелізання через гімнастичну лаву.
9.     Рухлива гра «Курочка й горошинки».

Обладнання: чотири стояки, мотузки, обруч.

Посередині зали ставлять чотири стояки. До кожного з них прив’язують мотузки на висоті 40—50 см й сполучають їх між со­бою, утворюючи «город», сторони якого від 5 до 6 м.

Діти зображають «курочок», які хочуть потрапити на «город».

Один із гравців — «сторож». Він сидить осторонь у своїй хатці (в обручі), заплющивши очі, ніби спить. За сигналом вихователя «курочки» підлізають під мотузку, намагаючись не доторкнутися до неї. Коли всі «кури» перелізуть на «город», «сторож», за сигна­лом вихователя, прокидається та проганяє «курочок» із «городу», плескаючи в долоні й промовляючи «Киш-киш».

«Кури» тікають, підлізаючи знову під мотузку, а «сторож» на­магається доторкнутися до них рукою. «Кури», до яких він до­торкнеться, залишаються стояти на місці. Вихователь рахує їх і відпускає. Потім обирають нового «сторожа» й починають гру спочатку.

Вихователь. А тепер уже час вирушати назад: у гостях до­бре, але вдома на нас чекають батьки. Бабуся була рада вас бачити. Вона дуже вдячна вам за допомогу й чекатиме на вас зно­ву. (Діти чемно прощаються бабусею) Ось ми й повертає­мось додому, але щоб потрапити на інший берег річки, треба пере­йти через місточок.

10. Ходьба парами по двох лавах, поставлених поряд. Перестрибу­вання через палиці (5—6), що лежать на підлозі.