Заняття з народознавства "Хустина"

 «Мамина хустка – оберіг родини»

Мета: визначити обрядове значення української хустки, з’ясувати, як у творах письменників та народній творчості відображено роль української хустки; розвивати вміння бачити багатство кольорів і форм у навколишньому світі; виховувати інтерес до звичаїв і традицій українського народу та бажання зберігати духовні надбання та використовувати їх у повсякденному житті, почуття пошани до жінки, матері.

Обладнання: виставка українських хусток, «Приклади малювання хустки з рослинним орнаментом», аудіозаписи українських пісень.

ХІД

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Я дарую тобі оберіг
Не на згадку – на радість і долю!
Хай зігріє він сонцем поріг,
Хай врятує він душу від болю.
Оберіг, оберіг, оберіг
Серце матері, радісний сміх…
Оберіг, оберіг, оберіг
Це до щастя безмежність доріг.

                          В. Свистун

ВЕД: Сьогодні ми помандруємо  з вами в чарівний світ хустки, у далекий світ наших бабусь, прабабусь. Це про неї поет сказав:

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, і райдуга на ній…

Мов берегиня вроди хустка

З давен у нашій стороні.

Ми дізнаємося про розмаїття кольорів, візерунків та способів зав’язування хустки. Саме народні майстри створювали і створюють звичайні речі: глиняний і звичайний посуд, рушники, сорочки, килими, хустки і прикрашають їх, перетворюючи на витвори мистецтва.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Підготовка робочих місць.
2. Створення психологічного настрою (звучить пісня «Мамина хустка»)

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

      1.  Бесіда

- Які предмети побуту оточують нас?

- А які з них найчастіше прикрашають люди? Як сааме?

- Що притаманне цим виробам?

2. Демонстрація зразків народних майстрів (глечики, рушники, сорочки, хустки, серветки).

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ

Вед1: До нас на урок завітала Берегиня, яка символізує родовідну пам'ять, наші символи, традиції та історію. ЇЇ завдання – зберегти символи людського духу від забуття і байдужості, зробити їх здобутком для всіх, у тому числі і для вас. Одним із таких оберегів, який сьогодні, на жаль, занедбаний і забутий, є хустка. Тому саме про неї повідає нам Берегиня. Отже, тема уроку: «Мамина хустка – оберіг родини». Сьогодні ми познайомимось із хусткою-оберегом, з’ясуємо, яку роль відіграє вона в обрядах українського народу.

Вед2:  Хустка – жіночий оберіг, який захищає від злого ока. За українською  традицією, жінка мала щодня ходити з покритою головою. У східних слов’ян віддавна існував звичай: дівчина, яка виходила заміж, повинна була покривати голову хусткою, бо лише чоловік має право бачити її коси. Тому з’явитися перед сторонніми чоловіками з непокритою головою прирівнювалося до зради. Зірвати хустку з голови жінки означало колись тяжкий злочин. Винуватців карали великим штрафом. Також вірили, що простоволоса жінка може викликати неврожай, епідемії, хвороби. На Харківщині вважали: якщо заміжня жінка вийде у сіни без хустки, то її потягне домовик за волосся на горище.

Вед1: У кожній родині, де підростала дівчина, розмальована на коліщатах скриня мала наповнюватися хустками. Їх дбайливо оберігали, ними хизувалися, приспівуючи:

Я не панна, я – господиня,

У мене хусток повна скриня!

Українські хустки бувають різного кольору, з різними візерунками. Вишивалися хустки золотою, шовковою та срібною нитками.

Вед2:  У часи козаччини був добрий звичай у наших дівчат, коли козаки вирушали у похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала вишиту хустину, як символ вірності у коханні. У Тараса Шевченка читаємо:

Дарувала шиту шовком хустину,

Щоб згадав на чужині…

1 дитина:  Хустки дбайливо зберігали у скринях як родинну цінність, передавали з покоління у покоління, вони були коштовним подарунком.

2 дитина:  Українська хустка – дівоча і жіноча прикраса, незмінний супутник у житті прекрасної половини людства. З давніх-давен українські жінки носять хустки.

3 дитина :Найдавніші хустки вишивали або ткали шовком, сріблом і золотом. Спочатку хустки були білого кольору. Пізніше їх вишивали червоними, синіми, зеленими нитками, дуже рідко використовували чорні. Барвисті хустки запозичені від болгарів, турків, персів.

4дитина:  Хустка не тільки прикрашає жінку, але й слугує оберегом. ЇЇ вважали берегинею вроди. Слово «хустка» споріднена із словами «хистка», «захищати».

5 дитина:  Хустка в Україні має обрядове значення. Вона супроводжує дитину від самого народження: малюка замотували в хустину, щоб доля була квітчастою. Також хустину клали під подушку, щоб не боліла голова,  зав’язували на дитячій колисці, щоб захистити від лихого ока.

6 дитина:  Коли син вирушав у далеку дорогу, мати зав’язувала хліб у білу хустину, щоб не забував батьківського порогу.

7 дитина:  . Коли до дівчини приходили свати, вона виявила незгоду виходити заміж врученням гарбуза. Якщо парубок був до душі, то йому дарувала хустку.

8 дитина:  Хустка потрібна в житті для всього: це і носовичок, це і узлик, це і серветка, це і скатертина. Йдучи до церкви, обов’язково треба жінці пов’язати голову хусткою. Свічечку у Божому храмі теж тримають в руках через хустину.

Вед2:  Ось і завершилося наше знайомство знайомство з хусткою, яка супроводжувала жінку від народження до смерті, прикрашала життя людини своїми розкішними химерними малюнками у радості і горі. Хустка – оберіг, пам'ять роду, святиня. Я сподіваюся, що ви не забудете  про що ми сьогодні розмовляли і розкажете своїм мамам, рідним, а згодом – своїм дітям.

 V. ДИДАКТИЧНА ГРА « Хто краще одягне хустину»

(Дівчатка підходять до скрині, дістають хустки, пов’язують на голови. Хлопчики визначають,  хто найкраще справився із завданням).

VІ. ДЕФІЛЄ З ХУСТИНКАМИ

VІІ. ДИДАКТИЧНА ГРА«  Впізнай за описом»

(Одна дитина описує хустину , а решта дітей вказує,  в кого вона. Заслухати 3-4 дітей).

VІІІ. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО

– Для кожного з нас носіями духовності є наші батьки, а берегинею родинного вогника – мати. Мати-берегиня оберігає, піклується і дбає про своїх діточок. Давайте разом відроджувати обереги. Вони оберігатимуть наші домівки і донесуть культуру та звичаї нашого народу до наступних поколінь. Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки, малюйте писанки, садіть калину, вербу, вишивайте рушники, сорочки. Нехай вони оберігають від зла, підлості і неправди.

Дні дитинства, наче плин води.

Проліта дитинство та у спадок

Зостається материнська пісня,

Пам’ять зостається назавжди…