Заняття «Жити – не просто дихати, це – діяти»

Вітаю шановних гостей на занятті ґречності, уроці – сповіді «Жити – не просто дихати, це – діяти»

          Станьте режисером свого  

                          життя, замість того, щоб

                          бути актором.

                          Ф. Ейр, психотерапевт

Учитель: У цьому  світі немає нічого святішого і ціннішого, ніж людське життя,у якому радість і сум поруч ідуть.Є такий вислів: «Життя – це коротенька рисочка між датою народження і датою смерті». Яка різниця, скільки там років – у цій рисочці – 15, 30. 75? Якби цієї рисочки не було, то що б  змінилось у світі? Заздалегідь кожен із вас отримав шкалу і завдання: за п’ятибальною системою оцінити,наскільки цінне життя таких людей: президент, учень 8 класу, злочинець, молодий художник, відомий художник,ви особисто, батько, сусід, друг,мама, перехожий.  Я проаналізувала ваші роботи,і загальний результат вийшов ось такий:(демонструється слайд із шкалою).

Бесіда: - Поясніть, чому життя людини з оцінкою «5», «4» ви вважаєте більш цінним, а людини з оцінкою «1», «2» - менш цінним або нецінним взагалі.

• Чи цінне життя взагалі? (Наголошуємо, що ми часто цінуємо життя людини, зважаючи на те, яку користь вона приносить суспільству, а ще більше – особисто нам (це суб’єктивна цінність).
• Чи тотожні поняття: цінність людини і цінність її життя? Чи змінюється цінність людини з віком? А впродовж життя?
• Що б ви сказали тій людині, яка б за цією системою поставила всім одиниці? П’ятірки?

Сценка «Міст самогубців».

1. Іде людина (бізнесмен). «Круто кинули. Де я візьму ім 1000 баксів? Усе!...» Дивиться вниз, ніби збираєтьсястрибнути з мосту. «Ух, високо!»

2.У цей час з’являється другий персонаж – письменник. «Моя книга! Нікому не сподобалася! Три роки праці – нанівець! Мене не відзначили, з мене насміялись!» Бізнесмен звертає увагу на письменника: «Ти що, чоловіче? Тебе ж за горло не беруть, баксів не вимагають…»Письменник дивиться вниз, починаєрозмахувати руками: «Це кінець, це мій крах!» Обидва персонажі розмахують руками, ніби збираючись стрибнути вниз.

3.Зявляється третій персонаж – молода людина (хлопець,якого покинула дівчина). «Пішла. Ну і йди собі. Пішла? Гм… (говорить спокійно і наче автоматично».Куди? Чому, навіщо? А як же я? Як же тепер я – і без неї? (патетично, підвищуючи голос). Ось ріка і всім проблемам кінець!»

4.Бізнесмен: «Пішла – і живи собі! А ось мені до завтра штуку зелених…»Письменник: «Що там кохання? А мені сказали: не писати тобі треба, а копати!» Хлопець дивиться вниз. Усі троє розмахують руками, щоб стрибнути.

5.З одного боку в інший кидається жінка похилоговіку: «Украли! Украли! Горе яке!Усі гроші, всю пенсію вкрали! Пограбували! До нитки обібрали! Мені, старій тільки з моста та в воду!»

6. Бізнесмен: « От проблеми в бабуні…»

7. Письменник: «Гаманець – не стаття, украли так украли. А в країни вкрали думку великого розуму! Немає сенсу…»

8. Хлопець: «Гроші, книги…Катре, Катре, що ти зі мною зробила?»

Усі розмахують руками і дружно стрибають ( окрім бізнесмена). Він раптом дивиться на годинник: «Ой! У мене ж зустріч о п’ятій!» Злазить із стільця і йде собі.

Учитель: Як швидко розпрощалися із життям троє людей.Їхнє життя виявилось залежним від обставин.Чи цінували своє життя ці люди? (Відповіді учнів).

А тепер ми дізнаємося , як оцінює наше життя Бог. Для цього прочитаємо Послання святого апостола Павла до римлян, 5-й розділ, 6-8 вірші і разом зробимо висновки.

«Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих. Бо навряд чи помре хто за праведника, ще-бо за доброго, може, хто й відважиться вмерти. А Бог доводить Свою любов тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками».

Як, на вашу думку, оцінює ваше життя Бог? За якими критеріями? На що він зважає? А якщо за п’ятибальною системою? Чому саме так оцінює?

А зараз давайте звернемося до однієї із найпоширеніших проблем людства, яка тісно пов’язана із ставленням людини до життя. Це депресія. Від неї не застрахований ніхто. Депресію часто плутають із стресом. Стрес – процес нетривалий, який може перерости в депресію Депресія – стан тривалий. Стреси переживали ми всі. Які їх ознаки? (Людина напружена, вона не може розслабитися). Для депресії характерні пригніченість емоцій, пасивність.

Хто з вас перебував у стані депресії? Опишіть свої думки і почуття.(Думки про самогубство, погіршення фізичного стану, нецікаве життя, втрата часу, друзів, здоров’я).

Які, на вашу думку, способи виходу із депресії  поширені серед підлітків?(Вислухати відповіді учнів, записати їх на дошці; вчитель пропонує свій варіант на медіа дошці).

• Заглиблення у себе за допомогою музики.
• Злодійство.
• Антисоціальні дії.
• Безладні статеві зв’язки.
• Бійка.
• Самогубство.
• Наркотики.

Це перевірені способи, їх використовує більшість підлітків. Але вони полегшують стан лише на деякий час, ще й мають негативні наслідки. Пропоную вам поради нашого шкільного психолога.

Як перемогти депресію

• Не лякайтеся власної емоційної реакції.
• Не намагайтеся ховати біль усередину себе.
• Покладайтеся на Бога, оскільки Він дає вихід з кожної ситуації.
• Якщо причиною депресії є почуття провини, визнайте свою помилку і попросіть пробачення в того, проти кого негідно вчинили.
• Упорядкуйте свої думки. 

«Мікрофон»: Я ціную життя, бо….

Учитель:  Цінуймо життя і своє,  і інших людей. Якщо ви будете цінувати життя іншої людини, то будете з повагою ставитися до неї.

Учитель : Вдумайтесь у слова Леонардо Да Вінчі «Пам’ятай! Життя є дар! І той, хто  Його не цінує, цього дарунка не заслуговує». Діти, щоб цінувати своє життя, треба розуміти своє місце в ньому, кожному потрібно намітити свій шлях само творення, створити своє «Я» на землі.

Зараз ваша однокласниця прочитає «Гімн самому собі», а кожен з вас повторить його про себе, утвердивши себе як неповторну особистість, як творця свого життя.

На фоні музики підготовлена учениця читає «Гімн самому собі».

Я – це Я.

В усьому світі немає такої самої людини, як я.

Мені належить все, що є в мені:

• Моя свідомість, мої думки і плани;
• Мої очі, всі образи, які вони можуть бачити;
• Мої почуття, якими б вони не були, - тривога, насолода, напруження, любов, роздратованість, радість;
• Мій рот і всі слова, які він може вимовляти;
• Мій голос;
• Всі мої дії. Звернені до інших людей і до себе;

Мені належать всі мої фантазії, мої мрії, всі мої надії і страхи.

Мені належать всі мої перемоги та успіхи.

Я можу полюбити себе і затоваришувати із собою. Я можу зробити так, щоб усе в мені співвідносилось з моїми інтересами.

Я знаю, що дещо в мені є незрозумілим, проблемним. В мені є те, чого я не знаю. Але оскільки я дружу із собою і люблю себе, я можу обережно й терпляче дізнаватись все більше й більше різного про себе.

Я можу бачити, чути, відчувати, думати, говорити, діяти. Я маю все, щоб бути близьким до інших людей, щоб бути продуктивним, вносити суть і порядок у світ речей і людей навколо мене.

Я належу собі, а значить, я можу будувати себе.

Я – це Я, і Я – це надзвичайно.

  Відомий композитор Моцарт сказав: «Життя – це завжди посмішка, навіть тоді,              коли по обличчю струмують сльози».                                                                                                                           Незважаючи на всі сумні події сьогодення життя, діти, прекрасне, треба жити, творити, бачити в цьому сенс  своєї діяльності в майбутньому.

 Свій творчий проект «Гімн життю» презентує Саражин Ольга.

Презентує проект «Гімн життю»

Підлітковий  вік – особлива  пора  людського  життя! Ти вже  торкнувся притягальної сили  землі, а легенькі  крила  дитинства ще  піднімають  тебе  у  небо, де  живе  казка, де  панує  мрія.

ЖИТТЯ  НЕ БУДЕ   СІРИМ, БУДЕННИМ  ЯКЩО  ТИ  НЕ  БУДЕШ  СПОСТЕРІГАЧЕМ, А  НАВПАКИ, ТВОРЦЕМ  СВОГО ЖИТТЯ.

ЗАХОПЛЮЙСЯ ЧИМ – НЕБУДЬ, ПЛЕКАЙ МРІЮ, УМІЙ  РАДІТИ!

Життя  прекрасне, коли  є  родина.

Не  втомлюйсь  жити -

Життя  таке  прекрасне,

І кожному  лиш  раз  воно дано.

ПОВІР  У  СЕБЕ!

Коли  здається,  жити  неспромога

Коли  здається,  більше  сил  нема,

Повір  у  себе,  і  твоя  тривога

Розвіється,  як  марево  сама.

Повір  у  себе,  ти  багато  можеш,

Не  опускай  безсилої  руки.

І  сам  собі  найкраще  допоможеш –

Лиш  тільки  спробуй  сам  себе  знайти...

 А зараз я вас всіх запрошую у царство мудрого, красивого, сильного, доброго та мужнього поетичного слова В.Симоненка,

 Л. Українки, які в своїх творах возвеличували життя, показали його красу та неповторність.

 На сьогоднішню поетичну свічку зібралися палкі шанувальники творчості цих неперевершених  майстрів. То ж надаємо їм слово.                                                            Отже, В.Симоненко «Ти знаєш, що ти  -  людина!».

 Як ви думаєте, чому ця поезія написана у формі звернення до кожного з вас?

 Який зміст вкладає поет в слова «Жити спішити треба»? Чому ці рядки дуже актуальні саме сьогодні?

  Заглибимось у незвичайний, загадковий та омріяний світ Л.Українки.                                     «Contra spem spero».

 Які почуття викликала у вас ця поезія?

- Яка головна думка твору?

- Діти, серед вас є учні з чіткою життєвою позицією. І це радує. Сьогодні вони продемонструють свої життєві проекти.

- Отже, слухаємо захист проекту « Принципи мого життя»(Велько Артем)

- «Я пізнаю себе» - життєвий проект Лисуна Олександра.

Проект «Я пізнаю себе»

Люди часто задумуються: «Хто я? Яким мені бути?». Я не виняток. Усе своє свідоме життя я займаюся самопізнанням. І допомагає мені в цьому «Філософія серця» Григорія Сковороди. Вона має гуманістичну основу, бо спрямована на вивчення людини, показує її сутність через внутрішній світ, відчуття. Мета людського життя полягає в тому, щоб пізнати істину і тим самим здобути душевний спокій. Справжнє пізнання повинно починатися із самого себе. «Пізнай самого себе» - один з провідних принципів філософського  вчення великого мудреця. Кожна людина повинна вміти побачити приховану в своєму тілі вічність і добути її звідти, наче іскру з попелу. Найважливішим для людини Сковорода вважав щастя. Та стати щасливою може не кожна людина, бо переважна більшість замість того, щоб пізнавати вічне, нетлінне і на цій непохитній основі будувати своє щастя, вбачає щастя в гонитві  за матеріальним достатком, славою. Та чи може це зробити людину щасливою?  Звичайно ж ні.  Для мене щастя полягає не в багатстві, не в чині, воно не залежить ні від землі, ні від небес. Наше щастя – це світ душевний, тож  усе суєта, окрім душевної радості. Навіть коли людина підкорить собі весь світ, це не вартуватиме нічого без душевної радості. Радість же приходить до людини тоді, коли вона пізнає істину, тобто саму себе, а через пізнання себе самої – і весь світ. Самопізнання, на думку Сковороди, - єдиний шлях до щастя. Я вважаю, що не можна бути щасливим, якщо діяти всупереч своїй природі. Пізнання природи – це пізнання Бога. Але пізнати себе і Бога людина може лише за допомогою серця. Філософ ототожнював серце з душею, спираючись на Біблію, яка визнавала серце душею і духом, шляхом до вищої істини.

Отже «Філософія серця» Григорія Сковороди є для мене орієнтиром у пізнанні самого себе і усього світу.

 Дякую , Олександре, що ти нам відкрив двері до християнського доброчинства Г.Сковороди.

- Як же слід жити сучасній людині, щоб досягти чеснот, про які говорив мислитель?

- Глибоко вдумайтесь в слова філософа. Навчитися найвеличнішому мистецтву життя – справа дуже важка. Я запрошую вас до діалогу з цією мудрою людиною .

- Як ви розумієте зміст його афоризмів?

- Довго сам учись, коли хочеш навчити інших.

- Найгірша хвороба – хворіти духом.

- Уникай товариства  поганих людей.

- Висловіть свої думки з приводу таких проблемних питань.

- Дотримуйтеся духовного заповіту Г.С. Сковороди. уникайте марнослави, осягай самотність, люби бідність, цінуй цнотливість, дружи з терплячістю, прийми в душу смирення, рівно служи Господові Вседержителю.

- На завершення прослухайте само сповідь випускниці школи ґречності, а нині вчителя початкових класів м. Черкаси Кузько Мар’яни.

- На яких головних принципах життя випускниця школи побудувала свою само сповідь?

- Що треба людині, щоб життя стало її найвищою цінністю?

- Чи вважаєте ви себе режисером своєї долі?

- Діти любіть життя,живіть так, щоб безупинно рухатися вперед, щоб висувати безмірні вимоги до життя. І ви перетворите свою буденність на свято.