Запобігання торгівлі людьми

ЗАЯВКА

на участь у роботі учнівського

міжрегіонального конкурсу наукових

доробок «Поліція та права людини:

сучасний погляд школяра»

до Дня прав людини

(Universal Declaration of Human Rights –

December 10, 1948)

13 грудня 2018 року

Прізвище                                        Родзінська___________________________

Ім᾽я                                                    Юлія______________________________

По батькові                                    Сергіївна____________________________

Назва установи, де навчається  Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 55_____________________________________________________

Адреса:

Домашня                  вул.Чарівна 8/8______________________________________

Мобільний             +380677639609_______________________________________

E-mail:  yrodzinska19@gmail.com_____________________________________

Факс:___________________________________________________________

Назва доповіді              Запобігання торгівлі людьми____________________

Планую (необхідне підкреслити):

• бути особисто
• тільки надіслати текст доповіді

Родзінська Юлія Сергіївна

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 55

Запобігання торгівлі людьми

Суспільство на різних етапах свого розвитку по різному ставилось до проблеми торгівлі людьми. Та лише на початку ХХ століття розпочинається міждержавна робота, в рамках якої, світове співтовариство розглядає торгівлю людьми як проблему боротьби зі злочинністю. За своєю природою торгівля людьми майже у всіх випадках має транснаціональний організований характер, оскільки в процесі її здійснення долучаються представники злочинного світу різних країн, а потерпілих від цих злочинів можуть переміщувати через цілий ряд державних кордонів.

Сучасним міжнародно-правовим документом щодо протидії торгівлі людьми є Конвенція ООН  проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї. У грудні 2000 року в м. Палермо ( Італія) Україна спільно з іншими 124 країнами світу, підписала ці міжнародні документи і ратифікувала їх 04.02.2004 року на сесії Верховної  Ради України.

Правоохоронні органи України зіткнулись зі злочинами, пов᾽язаними з торгівлею людьми на початку 90-х років ХХ століття. З метою посилення боротьби з цим видом злочинності Кримінальний кодекс України було доповнено статтею, яка передбачала покарання за торгівлю людьми (ст.124-1 КК України). У квітні 2001 року Верховна Рада України приймає новий Кримінальний Кодекс, до складу якого увійшла стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини».

Відповідно до статті 149 КК України від 05.04.2001 року під торгівлею людьми розуміється: всі форми сексуальної експлуатація, використання у порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості,  сільському господарстві , дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.

Боротьба  з торгівлею людьми  здійснюється у наступних напрямках:

• боротьба безпосередньо із торгівлею людьми, яка відповідає сукупності ознак заволодіння, продажу та злочинного використання.;
• боротьба із заволодінням особою – викраденням або вербуванням людей;
• боротьба із незаконним переміщенням людей – незаконною міграцією;
• боротьба із незаконним використанням людей.

Українське законодавство сьогодні має певну нормативну базу, яка дозволяє боротися як безпосередньо із торгівлею людьми, так і з супутніми явищами. Законодавчу базу з реагування на торгівлю людьми складають такі основні джерела:

Перший напрямок: а) Кримінальний кодекс України (ст. 149); б) Програма запобігання торгівлі  жінками та дітьми (затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 25 вересня 1999 р.

Другий напрямок: а) Конституція України (ст.29); б) Кримінальний Кодекс України (ст.146, 447); в) Указ Президента України № 20/2001 від 18 січня 2001 року «Про податкові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку»

Третій напрямок: а) Кримінальний кодекс України (ст. 331, 332); б) Закон України «Про порядок виїзду з України і в‘їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (ст. 2, 10)

Четвертий напрямок: а) Конституція України (ст.28, 52); б) Основи законодавства про охорону здоров᾽я; в) Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16 липня 1999 року; г) Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.

Діяльність неурядових організацій – новий феномен для України. Вона стала можливою з набуттям незалежності та вибором демократичних перспектив розвитку. Найбільше організацій, які відстоюють права дітей, жінок, студентів, безробітних, малозабезпечених, багатодітних та інвалідів.

Комплексний підхід до боротьби з торгівлею людьми означає, що формування такої програми охоплює різноманітні заходи і підходи: вдосконалення законодавства, укладання різноманітних угод, покращення діяльності правоохоронних органів різноманітних державних установ та відомств, формування системи превентивних заходів, а також  заходів щодо соціальної реабілітації потерпілих.

Отже, торгівля людьми – це недопустиме суспільне явище, якому необхідно рішуче протидіяти. Боротьба з цим явищем вимагає активності та ініціативи як на державному так і на міжнародному рівнях, а також вироблення ефективних методів протидій.                    

Список використаних джерел

1. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858
2. http://goal-int.org/osnovni-formi-diyalnosti-gromadskix-institucij-u-protidii-torgivli-lyudmi/
3. Конвенція про права дитини. УПФ- К.1995
4. Конвенція ООН « Про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами», 1955
5. Декларація ООН « Про викоренення насильства стосовно жінки» .,1993
6. Конституція України, 2001
7. Кримінальний кодекс України, 2001р