засідання батьківського комітету "Школа порозуміння батьків і дітей"

    Тренінгове заняття для батьків і дітей «Школа порозуміння батьків і дітей»

Мета: - Сприяти усвідомленню батьками і дітьми потреб і мотивів розуміти один одного;

•  Формувати активну мотивацію ефективних форм і методів виховання;
•  Розглянути  ефективні шляхи порозуміння батьків і дітей.

 

2.      Вправа на активізацію «Овації» (3 хв.)

Мета: сприяти створенню атмосфери доброзичливості та довіри для конструктивної роботи.

Хід вправи: учасники сідають у коло. Завуч пропонує підвестися тим, у кого, наприклад, гарний настрій. Якщо такі учасники є, то вони встають, а інші «нагороджують» їх оваціями. Після оплесків ті, хто встав, сідають на свої місця, а завуч продовжує: «Прошу встати тих, хто…»:

·         любить гратися з дітьми;

·         любить розповідати повчальні історії;

·         любить дітей;

·         вміє малювати;

·         уміє танцювати;

·         уміє співати;

·         має цікаве хобі.

 

4.   Визначення очікувань учасників. Вправа «Золота рибка».

Мета: визначити сподівання й очікування класних керівників від роботи на семінар­ському занятті.

Хід вправи: ведуча нагадує, що в казках зо­лота рибка завжди виконує бажання, і про­понує кожному учасникові написати свої бажання на час семінару на стікері (не біль­ше трьох). Далі ведуча пропонує кожному класному

керівникові прикріпити стікери з написами в лузки на малюнку й озвучити коментарі до них. Можливі варіанти очікувань:

• отримати нову й корисну інформацію з про­блеми;

• обмінятися досвідом роботи;

• перебувати в дружній атмосфері.

 

 

Вправа 4 „Лінія життя”

Мета: формувати вміння адекватно аналізувати життєві події, мобілізувати внутрішні ресурси, розвивати позитивне мислення.

 

    Кожен із учасників малює на аркуші лінію свого життя таким чином: ставить крапку там, де починається момент початку життя, а потім лініями, які направлені вгору, позначає приємні події протягом життя, лініями вниз – неприємні. Над кожною подією записує рік (або вік), в якому відбулася подія.

   Це можуть бути події, пов’язані із:

   * здоров’ям,

   * народженням дітей,
   * шлюбом,

   * кар’єрою,

   * інші варіанти

   Рефлексія:

 

1. Що відчували коли створювали лінію свого життя?
2. Хто хоче поділитися якоюсь подією – приємною чи неприємною, яка стала дуже значимою в його житті?

 

Підсумок.

   Життєві цінності змінюються. Те, що здавалось вчора дуже важливим, сьогодні немає вже такого значення. Але є моменти життя, які закарбовуються в пам’ять назавжди і навіть є доленосними.

   Ми багато вже чого пережили і багато чому навчилися, а наші діти тільки починають жити і їм дуже потрібно допомагати розбиратися в життєвих ситуаціях, не використовуючи стереотипне реагування.

 

 

                                        Вправа 6 „ Я- повідомлення”

Мета: формувати уміння толерантного впливу на дітей, змінюючи їхню поведінку.

  Вправа із стільцем.

Учасники повинні, звертаючись до стільця (дитини, яка постійно не виконує своїх обов’язків, обіцянок тощо) сказати переконливі, на їхню думку, слова, після яких дитина зрозуміє, що слід чинити по-іншому.

   Ситуації для прикладу:

   * постійний безлад в кімнаті,

   * постійно немитий посуд

   * черговий раз дитина затрималась допізна з друзями

 

 Рефлексія:

 

1. Які займенники ви частіше використовували в своїй промові „Я” чи „Ти”?
2. В повсякденному житті такі промови дають результат, чи повторюється та ж ситуація знову?

 

 

 

Підсумок.

   „ТИ-повідомлення”  часто порушують комунікацію, так як викликають в людини (а в дитини особливо) почуття гіркоти і образи, складають враження, що правий завжди батько („Ти ніколи не виносиш сміття”, „Ти ніколи не слухаєш”, „Ти завжди говориш неправду”).

 

   Шифрування: „Ти-повідомлення” в дитинстві розшифровується як „Я-поганий”.

 

   „Я-повідомлення є більш ефективним способом в плані впливу на дитину з метою зміни її поведінки, яку батьки вважають неправильною. В той же час „Я-повідомлення” зберігають сприятливі взаємовідносини між людьми.

 

„Я-повідомлення”

 

1. Почуття  („Мені неприємно, огидно, образливо...”)
2. Факт  (В зв’язку з чим виникли ці відчуття. Наприклад: „Мені неприємно, що в твоїй кімнаті часто безлад”).
3. Свої бажання („Мені б хотілось, щоб...”)
4. Наслідки („...і тоді...)

 

В „Я-повідомленнях” забороняється слово „ніколи”.

 

Перегляд відео діти і батьки

Завдання.

 

   Батькам зачитуються „Ти-повідомлення”, які потрібно трансформувати в „Я-повідомлення”:

 

   * „Ти ніколи не виносиш сміття”

   * „Ти знову отримав низький бал”

   * „Ти завжди говориш неправду”

   * „Твої речі постійно розкидані”

   * „Ти ніколи вчасно не лягаєш спати”

 

Рефлексія:

1. Чи важко було виконувати вправу?

Чи відчули ви різницю між „Я” і „Ти”?

Перегляд відеоматеріалу «Помилки у батьківському вихованні»

Вправа «Квітка дитинства»

Мета: провести порівняння бачень батьків і дітей, визначити розбіжності та їх причини, спонукати батьків зробити відповідні висновки

Обладнання: комплекти роздавального матеріалу: паперова квітка – жовта середина і 7 білих пелюсток; паперова квітка – жовта середина і 7 синіх пелюсток; ручки, маркери, плакати «Чим батьки хочуть оточити своїх дітей», «Чим діти прагнуть оточити себе?»

Кожен учасник отримує білу паперову квітку. Ведучий пропонує написати слово дитина, а на пелюстках – ті потрібні речі, якими кожен батько хоче оточити свою дитину. Всі учасники обговорюють спільне і відмінне.

Вправа «Права дітей і батьків»

 

Мета: створити сприятливу атмосферу для дискусії та обміну досвідом , розкутого обмірковування та прийняття рішень.

Обладнання: папір з написами « Права батьків», «Права дітей»

 

Індивідуальна робота Заповнити таблицю «Риси моєї дитини»

 

Що мене засмучує в моїй дитині

Що мене тішить в моїй дитині

2.  

Вправа 7  «Відро для сміття.»

 

Мета. Навчитися сприймати стан іншого, культувати вміння керувати своїми емоціями.

 

   На середину ставиться відро для сміття і дається змога учасникам поміркувати на тему: навіщо людині відро для сміття і чому його потрібно постійно звільняти? Далі тренер говорить:

   «Уявіть собі життя без відра для сміття, коли сміття поступово заповнює кімнату, стає неможливо дихати, неможливо рухатись, люди починають хворіти. Так само і з почуттями – у кожного з нас накопичуються почуття, не завжди потрібні. Часто люди люблять накопичувати в собі такі почуття як образа, страх.

   Я пропоную вам викинути старі непотрібні образи, гнів страх у відро для сміття.»

 

   Для цього учасники пишуть на папері почуття, від яких вони бажають позбутись, наприклад:

 „Я ображаюсь на...”

„Я злюсь на...”

   Потім згорніть ці папірці в кульку і викиньте у відро. Пізніше ми його викинемо у смітник.

 

Рефлексія.

1. Які відчуття виникли у вас, коли уявили себе відром для сміття?

2. Чи відбулися якісь зміни з вами, коли викинули разом із сміттям неприємні відчуття?

 

 

Вправа 6. «Тут і тепер»

Мета: вироблення навичок рефлексії.

 Ведучий пропонує пригадати сьогоднішню роботу на занятті і дати відповідь на запитання:

• Що мені дала сьогоднішня зустріч?
• Що нового я дізнався?
• Що мені найбільше сподобалось?
• Який у мене зараз настрій?

 

Підсумкове слово тренера.

 

 Щоб не допускати глибокого розладу дитини із самою собою і оточуючим світом, щоб уникати конфліктів  з дітьми, потрібно постійно підтримувати їхню самооцінку або відчуття самоцінності. А це можна зробити такими способами:

 

1. Безумовно приймати дитину.
2. Активно слухати її переживання і потреби.
3. Бувати (читати, займатися, гратись тощо) разом.
4. Не втручатися в її заняття, з якими вона справляється.
5. Допомагати, коли просить.
6. Підтримувати успіхи.
7. Ділитися своїми почуттями (значить довіряти).
8. Конструктивно вирішувати конфлікти.
9. Використовувати у повсякденному спілкуванні привітні фрази. Наприклад:

• Мені добре з тобою.
• Я рада тебе бачити.
• Добре, що тим прийшов.
• Мені подобається, як ти…
• Я за тобою скучала…
• Давай (посидимо, зробимо…) разом
• Ти, звичайно, справишся.
• Як добре, що ти у нас є.

10. Частіше використовувати «Я – повідомлення»

 

 

 

І зараз я хочу зачитати вам повчальну притчу про фермера.

 

Жив на світі фермер, який розводив курей. А ще він був скелелазом. Одного разу, підіймаючись на чергову скелю, він побачив величезний виступ. На цьому виступі було гніздо, в якому лежало три великих яйця. Це були яйця орлів. Розуміючи, що чинить погано, фермер, однак, узяв одне з яєць і поклав у свій рюкзак. Оглядаючись, чи немає поблизу орлиці, швидко побіг додому. Повернувшись на ферму, він відніс яйце орла в курник. Курка, що висиджувала яйця, сприйняла це яйце як своє.

Через певний час яйце тріснуло і малюк–орел побачив світ. Він голосно прокричав, дивлячись на курку: «Мама!» Орлятко зростало разом зі своїми «братами і сестрами» курчатками. Воно робили все, що робили курчатка. Орел квоктав, клював зернятка, шумно тріпав крилами, щоб, як решта курчат, підлетіти і впасти в пилюку, шукав черв’яків.

Так йшли дні за днями, він робив одну і ту саму роботу, жив турботами курячого роду. Та одного разу він підняв очі догори і побачив як високо–високо в небі, гордо розкинувши крила, летить орел.

- Хто це? – запитав старий орел у курки. – Він прекрасний! Скільки сили і гармонії в кожному його русі!

- Це орел, відповіла курка. – Це небесна птаха! А ми – просто кури!

Так сталося, що орел все життя думав, що він курка, і так і не знайшов себе. Він ніколи не став орлом.

Я думаю, що всі зрозуміли про що ця притча. Найчастіше так відбувається тому, що людина не змогла знайти своє місце у житті. Для того, аби визначити для себе «ким бути», треба багато знати і вміти. І ви, шановні батьки, маєте допомогти дітям обрати професію, адже ви найближчі для них люди і добре знаєте своїх дітей, який шлях у виборі професії для них є найкращим.