Засідання клубу шанувальників поезії "Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі..."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поезія – це завжди неповторність.

Якийсь безмежний дотик до душі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліотекар Плющева С.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с.Чаплинка

 

 

Мета

• виховувати любов до літератури, знайомити з кращими творами українських поетів;
• розвивати в учнях риси співчуття, взаєморозуміння;
• формувати уявлення про науку психологію та її можливості у вирішенні особистих проблем

 

Розділ І. Душа і слово. Ці поняття вічні

Бібліотекар

Кожен з нас, зазнавши життєвих випробувань, намагається знайти: пораду, відповідь на поставлені проблемою питання, вихід  із складних життєвих обставинах. Підтримку в  такій ситуації надає людині  - Поезія. До царин  її можливостей ми сьогодні  будемо долучатися.

У таких випадках люди говорять -  «болить душа», а душа  - це терени науки психології. Надамо слово практичному психологу школи.

Психолог

Всі ми живемо в людському оточенні, поміж людей. А кожна людина — це індивідуальність, не схожа на інших ані зовні, ані своїм внутрішнім світом. Всі ми різні, та живемо разом, тому треба нам людей любити, іноді терпіти, але завжди поважати один одного, прислухатись до чужих думок. Іноді наступити на свою гордість, іноді відстояти свою правоту... Словом, важко жити з людьми, а без людей — неможливо.

Головне для  людини - усвідомлювати себе  і інших  єдиним цілим. При цьому краса людських відносин, на відміну від просто краси не можлива без моральних  цінностей  - добро, істина. Для міжособових стосунків цінність ця виражена в таких поняттях як: дружба, любов, повага, співчуття. Давайте спробуємо відчути це…

Учні читають вірші ,визначити задум поета.

 

ІІ розділ.  Аптека для душі

Бібліотекар

Поезія має унікальну здатність – вона лікує людські душі та тіла. Про цілющу силу слова знали ще з прадавніх часів. Віра в магічну, чудодійну силу слова притаманна всім релігіям, фольклору, давній народній медицині. У Стародавньому Єгипті на вході у книгосховище фараона Рамзеса був напис „Аптека для душі”.

Цікаве про силу віршів

Про лікаря Луцької міської клінічної лікарні Анатолія Остап`юка говорять "Він лікує поезією». Коли пацієнт скаржиться на свої болі,  лікар на мить замислюється, а потім починає цитувати Ліну Костенко:

- А як подумать, дівчинко моя ти,

то хто із нас на світі не розп'ятий?

Воно як маєш серце не з льодини,

Розп`яття - доля кожної людини.

Та є печальна втіха, далебі:

комусь на світі гірше, як тобі.

Він поставив собі за мету вивчити напам`ять її історичний роман у віршах "Маруся Чурай". Уже осилив 80 сторінок - більше половини твору. Лише щоб їх продекламувати, треба понад дві години!

Навіщо? І у відповідь – «Щоб підняти свою душу до певного рівня. А якщо мені, лікарю, добре, то тому, хто поряд - теж. Це як люди ідуть в ліс, де мають своє дерево. Доторкнулись - і стало легше. Те саме у мене з поезією. Просто хочеться до неї разом із собою притулити й іншу людину... 

 

ДОВІДКА

Арт-терапія - лікування мистецтвом (танець, музика, живопис, кіно, фольклор, поезія, інша творча діяльність людини). Інтуїтивно її використовували з давніх-давен. Ґрунтується як на творенні, так і на сприйнятті творів мистецтва. Лікування мистецтвом в цілому покращує здоров`я людини, відкриває незадіяні ресурси, збільшує життєві сили. 

Ритмічна мова має потужний вплив на психіку і здатна або заспокоювати, або збуджувати людину. Сучасні дослідники підтверджують сприятливі властивості деяких звуків. Так, звук І  лікує очі, звук У - зміцнює горло і голосові зв`язки. В, Н, М, Е - покращують роботу головного мозку. О, А, С, М - лікують захворювання серця. Можливо незабаром  арт-терапевти допомагатимуть пацієнтам формувати домашню поетичну аптечку, в якій можуть лежати вірші  "Серце", «Гіпертонія»,"Травлення".

Бібліотекар

Якщо медицина лікує тіло, то поезія лікує душу.

Справжня поезія завжди тримає руку на пульсі суспільного існування, дихає з ним в унісон, відбиває всі нагальні проблеми та негаразди в душах і серцях людей. Відгукується на події і радісні, і сумні…

Звичайно, можна вдавати, що все чудово, надягаючи щоранку чергову посмішку й демонструючи всім показовий оптимізм. Але настає момент, коли це стає нестерпно. Нестерпно штучно й неможливо. І тоді душу заповнює німе безсилля перед холодною стіною людських непорозумінь, корисливості, безсердечності, сухого прагматизму та меркантильності. Ти розгублений, нездатний протидіяти, бо один…

1 учень

По-різному життя нам бачиться усім.

Комусь у фарбах. Іншим — чорно-білим.

То й іноді життя здається не таким,

Яким би бачити його хотіли.

Воно й не дивно. Скільки є людей,

То стільки й поглядів на різні речі,

Думок багато різних, помислів, ідей,

Бо свій світогляд в кожного, до речі.

Воно й не дивно. В світі йде усе, як слід.

Було так завжди, так і бути має.

Хтось добрим поглядом нараз розтопить лід,

 Від когось у жару — вода скресає.

Хтось добрим словом віджене усю напасть,

Тому, хто впав, піднятись допоможе.

А хтось в біді руки нізащо не подасть,

Хоч це зробити дуже просто може.

Ми різні всі такі — в словах не передать:

Чарівні, кольорові, чорно-білі,

Безликі, добрі, злі, всі різні, що й казать.

Не знаємо й самі, які на ділі.

 

2 учень

Чи може людська душа, що щиро прагне добра, світла, любові дозволити собі це прагнення «бути людиною» в сучасних умовах існування  суспільства? На це питання намагаються дати відповідь армія воїнів світла, армія поетів…Звучить їх слово, їх зброя…

У музи очі тихі і дівочі,

То ніжні, то веселі, то сумні,

Вона зявитись може серед ночі,

Щоб дарувати вірші та пісні

Вона зі мною плаче і сміється,

Кохана муза, чиста, як душа,

І слава Богу, що не продається,

І всамоті мене не залиша.

 

1 учень.

Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 років у шпиталях лікують поетичними записами. У стародавніх цивілізаціях поезія супроводжувала всі сакральні і взагалі значимі для історії народу процеси: народження і смерть, війни і мир, ритуальні свята і наукові відкриття. Це є розуміння мови як складової здоров’я людини, а відтак і здоров’я нації.

2 учень.

Сьогодні оточена віртуальними реаліями інформації,  людина створює штучний простір, без еко інформаційної свідомості, без розуміння природи, без естетики і філософії Краси.

3 учень.

Маємо визнати: XX сторіччя — це епоха підробок, механізованих систем і технологій у вирі анти естетики. Онтологію краси втрачено, розпродано, – її наразі шукають в Інтернеті, а не в людській присутності. Настала ера фальсифікації краси. Але тільки не в поетеси Ліни Костенко

 

 не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!

В епоху спорту і синтетики

людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

 

ІІІ розділ.

Не мова — інструмент поета, а навпаки: поет – інструмент мови

 

Бібліотекар

Поетична творчість — це код до розуміння світової інформації, адже поезія живе заради внутрішньої самотності, – як та птаха, що летить заради самого польоту.

Відеозапис (Вірш у виконанні Ступки)

 

Психолог

Як стверджує Анрі Берґсон, філософ-інтуїтивіст і натхненник літератури “потоку свідомості”, людина пізнає світ за допомогою двох методів: смислово-інтелектуального та інтуїтивного. Але існує ще третій метод, яким користувались пророки, — метод святого одкровення. Поезія має у своєму арсеналі всі три методи, і, поєднавши їх, поет може сягнути таких глибин пізнання світу, які недосяжні ані для науковців, ані для філософів. 

 

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність.

 

1 учень

Поет — заручник творчості. Справжній поет, коли і схоче підкорити музу, виявити власну свободу волі і творчості, не зможе цього зробити.

 

Алея мудрості та афоризмів

(релакс падалост і на листках слова)

«Не бійся правди, хоч яка гірка, 

не бійся смутків, хоч вони як ріки. 

Людині бійся душу ошукать, 

бо в цьому схибиш — то уже навіки»

 

Найвище умiння — почати спочатку 

життя, розумiння, дорогу, себе…

 

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

 

Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.

Життя пройде, немов вода,

і відцвіте, немов вишнева гілка...

в житті одна помилка - не біда,

 біда, коли усе життя – помилка

 

Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.

 

…жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.

© Ліна Костенко

 

І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт.

І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…

 

Це щастя: мати таку долю, як у мене…Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі.

© Василь Стус

Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю.

© Василь Симоненко

Живе той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя.

© Василь Симоненко

На світі той намудріший, хто найдужче любить життя.

© Василь Симоненко

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

© Григорій Сковорода

Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.

© Василь Сухомлинський

Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.

© Василь Сухомлинський

Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.

© Василь Сухомлинський

Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.

© Василь Сухомлинський

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

 

Нерівня душ – це гірше, ніж майна!

 

Висновок

Коли людина переживає емоційну трагедію на допомогу приходе поетичне слово. Це допомагає  пояснити іншим складність ситуації, зрозуміти власні відчуття, заспокоїть розтривожену душу. Поезія має великий вплив на людину. Вона виховує в нас найкращі риси: співчуття, кохання, патріотизм, щирість, сприйняття проблем іншого, як свої.