Засідання літературної вітальні "21 лютого – День української писемності і мови"

Про матеріал
Під час заходу у дітей формується поняття про українську мову як державну мову; розкривається краса і мелодійність рідної мови; виховується повага і бажання вивчати та спілкуватися рідною мовою.
Перегляд файлу

 

Засідання літературної вітальні

                         Тема. 21 лютого – День української писемності і мови

Мова- це наша національна ознака,

в мові – наша культура,

сутність нашої свідомості.

   Іван Огієнко

Мета: сформувати в учнів поняття про українську мову як державну мову; розкрити красу і мелодійність рідної мови; виховувати повагу і бажання вивчати та спілкуватися рідною мовою.
Обладнання: малюнок сонечка, папір, фломастери.

Хід заходу

Звучить пісня «Рідна мова»

1. Вступне слово вчителя.
А Вкраїни ж мова –
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова –
Українська мова.
- Так говорив про українську мову Павло Тичина.
Про українську мову будемо говорити сьогодні і ми. Наша мова «мов те сонце дзвінкотюче» і тому протягом заходу ми будемо перегортати промінчики і дізнаємося наприкінці нашого заходу яка ж наша мова, і від цього ще яскравіше засяє наше сонечко.

Прислухайся: з ранку до вечора навколо тебе звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, а з вулиці долітають ледь чутні голоси людей.
Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови. Ти чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо.
А тепер припусти на хвилинку, що мови нашої – та й інших мов на землі – ще нема.
Якою була б земля? Якими були б ми?
Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них – хижі звірі, гадюки, сови...
А хто там боязко визирає з печери?
Та то ж первісна людина!
Скоцюрбилась від холоду й страху, щільніше натягує на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається... Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального відкриття: винайшли мову. (А. Коваль)
Послухайте легенду про те, як люди навчились розмовляти.
 

                                     ЯК РОСТУТЬ СЛОВА (ЛЕГЕНДА)

Про це вже мало хто пам’ятає, бо минуло відтоді не сто, не двісті, а тисячі років. На щедрих плодючих землях, оточених горами, жило плем’я німів. Вони вирощували виноград, персики, апельсини, всіляку городину і жили в достатку. Та коли б ми з вами якимось дивом потрапили в ті краї, то не почули б жодного слова – лише шум водограю і щебетання пташок звучали там. Німи не вміли говорити, вони тільки ворушили губами і читали слова по вустах. Може, то було й непогано, бо ж не знали ні сварок, ні лайки, а тому й приятелювали і старий , і малий.
Одна лише бабуся Мова жила сама за високим кам’яним парканом. Щодня вона поралася у квітнику. Мову вважали чарівницею, бо ж розумілася на травах: яка від кашлю, яка від зубного болю, а яка від лихоманки.
Якось до бабусі прийшов хлопець. З його тремтячих вуст дізналася Мова про горе. Сусідська дівчина, сліпа від народження, хотіла вмерти, бо почувалася дуже самотньою. Люди нічим не могли їй зарадити, адже дівчина не бачила слів утіхи...
- Не зумію я повернути дівчині зір, - похитала головою Мова. – Та у мене є таємниця.
І мова повела хлопця у свій дивовижний квітник.
- Здрастуй... здрастуй... здрастуй...- забриніло зусібіч. Ті звуки линули від квітів.                                                                                                                                                      - Це – слова, - пояснила бабуся. – Зірви найкращі, віднеси дівчині, хай вона почує, хай радість прийде в її засмучену душу.
Який же то був букет! Мінився золотим, червоним, синім кольорами, пахтів, наче персиковий сад, і звучав так чарівно, що серце завмирало:
- Ти...красива...Ти...потрібна...мені... Живи...
А наступного дня всі німи юрмилися біля Мовиного подвір’я. Вони
прийшли по слова. Благально простягали руки, з надією дивилися на бабусю Мову.
- Я навчу вас вирощувати слова, - ворухнулися губи старенької.
Мова винесла повний кошик корінчиків.
- Кожне слово, наче квітка, має корінь, а з нього виростають листочки -
суфікси, пагінці – префікси і пуп’янки – закінчення. З одного кореня може вирости багато слів-квітів. Бережіть свої квітники, виполюйте бур’яни і вирощуйте найкращі слова.
По корінчику розібрали німи щедрий подарунок Мови, обсадили всю землю дивоквітами і передали наступним поколінням таємницю про те, як ростуть слова. (1-й промінчик)

Вчитель. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», – говорить народна мудрість. Послухайте легенду про те, яким талантом наділив Господь бог дівчинку Україну.

Легенда про дівчину Україну

                В далекі часи Господь Бог вирішив наділити народи світу талантами.      Французи вибрали красу, китайці – гончарне фарфорне ремесло, іспанці – мистецтво танцю, японці – філософську поезію, італійці – одержали хист до музики та живопису…

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку самотню дівчину. Вона була боса одягнута в вишиванку, руса колоса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня. Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.( 2 промінчик)

Пісня «Пісня на добро»

 

Вчитель. Мова людини – показник її вихованості, загальної культури, розуму. Отже, треба старатися так вивчати мову, щоб розмовляти нею правильно і красиво. Треба завжди пам’ятати, що рідна мова – це неоціненне духовне народне багатство, яке передається з покоління в покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру, традиції. «Кожне слово рідної мови, - писав Василь Сухомлинський, - має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва має тисячі». Любов до рідного слова знайшла своє відтворення і в народній творчості. Здавна люди вважали, що влучні народні прислів’я і приказки завжди виховували людину. Зараз, діти, вас чекає сторінка «Народної мудрості». Перед вами частини прислів’їв про мову, спробуйте їх правильно поєднати, щоб утворилося прислів’я.

Слово не горобець, випустиш – не спіймаєш.
Мудрий не все каже, що знає, а нерозумний не все знає, що каже.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по слову.
Умій сказати, умій і змовчати.
Гостре словечко коле сердечко.
Вода все сполоще, а злого слова – ні.
Рідна мова – не полова: її з вітром не розвієш.
Хто своєї мови цурається, той сам себе соромиться. (3 промінчик)

Вчитель. Видатний український письменник і педагог Василь Сухомлинський писав: «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені».

 Скорботний календар української мови

Вчитель. Замислимось над тим, що таке наша мова. Протягом кількох століть жорстоко знищувалася культура українського народу. Особливої наруги зазнала наша мова, оскільки саме вона була, є і буде коренем народу українського. Її забороняли, принижували, охрестивши "холопською”.  Зародившись десь на світанні суспільного слов’янського життя, мова наша витерпіла страшне лихоліття, пережила утиски сусідніх держав.. Були такі часи, коли українцям заборонялося розмовляти, читати й писати рідною мовою. Не там десь – за морями-океанами – а на своїй землі. Та попри все зберіг наш народ мову, доніс з глибин віків до нас її багатство і велич.
                      1. 1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.

  1.            1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
  2.            1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
  3.            1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
  4.            1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
  5.            1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
  6.            1884 р. – закрито всі українські театри.
  7.            1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
  8.            1914 р. – російський цар Микола ІІ зліквідовує українську пресу газети і журнали.
  9.            1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов”язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
  10.       1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
  11.       1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план. (4 промінчик)
     

Вчитель. Наш великий національний геній, Тарас Григорович Шевченко, перетворив українське слово на чисте золото поезії. Саме рідне слово, рідна мова залишилися тоді тією скарбницею, що вберегла національний дух від остаточної руйнації. Тоді ж почали поступово утверджувати етнічні і політичні поняття слів „Україна”, „український народ”, а нашу мову визначили як українську.
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!

Відео-пісня «Живи українська мова, мова колискова!»       (5 промінчик)

Вчитель.Мову називають одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Без знання рідної мови не можна пізнати свій народ, його історію, звичаї, традиції. Старі мудрі люди вважають, що без певних наук людина може прожити, а ось без знання рідної мови – ніяк. Без мови не може існувати народ та його культура. Для кожної людини, що живе в Україні, українська мова є державною мовою. Про це говорить основний закон нашої країни - Конституція України.

Стаття 10. (Зачитує з Конституції). Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

         Відеоматеріал «21 лютого –Міжнародний день рідної мови"
Вчитель.Державна мова – це мова, яку повинні знати всі люди, які проживають на території держави. Кожна держава має свою державну мову, яку слід усім поважати. При цьому кожна людина має право думати і розмовляти своєю рідною мовою, вивчати і любити її.
Доки мова для внуків звучить солов’їно
І дзвенить, мов кришталь, мов трава степова,
Ти не вмреш, ти не вмреш, Україно!
Не загине народ, що в негоду співа. (6 промінчик)

Вчитель.  Наша мова –одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Відомий український поет Володимир Сосюра так написав про неї:
О місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це - мова моя,
Це - мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила - і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мово моя,
Душа голосна України!
Ти - сурми на сонці, ти - стягів гаї,
Ти - вибухів огненних повна.
Це - матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини...
О мово вкраїнська!
Хто любить її...
Той любить мою Україну.

-Послухаємо, які вірші про мову вивчили наші діти.

1.Мова кожного народу – неповторна і – своя

 В ній гримлять громи в негоду                

 В тиші – трелі солов`я                

 На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві

По – кленовому шумлять.

Солов`їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так , як мати,-

Мова в кожного із нас.

 

2.      Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Та сповнена любові і відваги

З – за грат летіла птахом до людей.

         Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

 

3. Мово рідна. Слово рідне !

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову мож забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила ?!

Ой тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом !

Мово рідна. Слово рідне !

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

 

4.Моя любов – мово –
Мово українська.
Скільки в тебе рідного!
Скільки в тебе близького!
Скільки в тебе мудрості!
Скільки в тебе ласки…
Ти моя улюблена і чарівна казка.
Лагідна, співуча,
І дзвінка, й красива,
Мов життя, жагуча,
Мово наша – диво.

 

5.О мово рідна,
Скільки в тобі пісні!
Тієї пісні, що мати співає,
Коли дитя маленьке колихає.
О мово рідна,
Скільки в тобі хвилі!
Тієї хвилі, як Дніпро бринить
І розливає лагідну блакить

6.Ти – із криниці свіжая вода,
Що в спеку рідну землю напуває
І з квітами тихенько розмовляє.
Ти – лебідь, що на озері прозорім.
Навколішки не станеш, не впадеш,
Ніколи з України не минеш.
Ти – мов лелека, що приносить щастя,
Ти - полум’я незгасної зорі.
Ти – цвіт моєї рідної землі.
Ти - джерело моєї України.
О мово рідна,
Скільки в тобі сили! (7 промінець)

Вчитель. Ну, а зараз, проведемо конкурс знавців української мови. Подивимось, хто знає краще українську мову дівчатка –україночки чи хлопчики – українці.

І конкурс «Україна – моя Батьківщина»

1 команда

1.Назва держави, в якій ми живемо? (Україна)

2. Як називається Основний Закон держави? (Конституція)

3. Головна вулиця Києва? (Хрещатик)

4. Назва герба України. (Тризубець)

5.Якого кольору прапор України? (Синьо-жовтий)

6. Дніпро, Десна, Дністер -...    (Ріки України)

7. На честь кого названо місто Київ?   (На честь князя Кия)

8. В якій частині України ми живемо? (У східній)

9. Герб, прапор, гімн - ... (Державні символи України)

10. Моря на території України. (Чорне, Азовське)

 

2 команда

1. Рідний край. (Україна)

2.Президент України. (Петро Порошенко)

3.Люди, які живуть на Україні? (Українці)

4. Урочиста пісня держави - ...    (Гімн)

5.Столиця України - ...  (Киів)

6. Харків, Львів, Запоріжжя - ... (міста України)

7. Державна мова нашої країни. (Українська)

8.Державні символи України. (Герб, прапор, гімн)

9. Найдовша ріка України. (Дністер)

10. Гори на територіїї України. (Кримські, Карпати)

(підведення підсумків за І конкурс)

 

ІІ конкурс. Знавці народних традицій, звичаїв, обрядів.

1 команда

1.Яке значення має український віночок? (Оберіг)

2. Які пісні виконують діти на Різдво, ходячи від хати до хати? (Колядки)

3.Який птах першим прилітає з вирію і є благовісником весни? (Жайвір)

4. Яку страву варили українці на знак примирення з ворогом? (Кашу)

5. Що символізує кутя? (Обрядова страва Різдва Христового)

6. Свято проводів зими. (Масляна)

7. Символ краси та здоров’я, української землі. Обов’язкова у весільному обряді. (Калина)

8. Ним покривають хліб на столі, прикрашають образи та портрети, зустрічають гостей. (Рушник)

9. Народні символи України. (Верба, калина, барвінок, хата, хліб, лелека, рушник, вінок і т.д.)

10. Фарбоване яйце. (писанка)

 

2 команда

1. Що є символом дівочої краси? (Коса)

2. Які пісні співають, зустрічаючи  весну? (Веснянки)

3.Який птах, за народним повір’ям, приносить щастя? (Лелека)

4. Улюблена страва українців. (Сало)

5.Чому в деяких місцевостях веснянки називають гаївками? (Тому що

виконуються в гаях)

6.Різдвяний театр. (Вертеп)

7. Символ достатку. (Хліб)

8. Зі скількох років дівчата починали носити віночок, (З трьох років)

9. Верба, калина, барвінок, хата, хліб, лелека, рушник, вінок – це... (Народні символи України)

10. Широкі чоловічі штани. (шаровари)

(підведення підсумків за ІІ конкурс, загальна кількість балів за 2 конкурси)

 

ІІІ конкурс. Знавці українських народних казок.

1команда

1.Казковий герой, який убіг від діда та баби? (Колобок)

2. З якої казки: «Я коза – Дереза за три копи куплена»? («Коза – дереза»)

3. З якої казки слова: «Уліз і той. Уже шестеро їх стало?» («Рукавичка»)

 4. З якої казки «…Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, внучка бабу за

спідницю. Промучились весь день» («Ріпка»)

5.З якої казки  ці предмети:

Глечик з вузькою  шийкою («Лисичка і Журавель»)

Борошно («Колобок»)

Стріла («Царівна-жаба»)

Качка Кривенька качечка»)

Рукавичка («Рукавичка»)

 

2 команда

1.З якої казки: «Приходь, Журавлику, до мене в гості». («Лисичка і

Журавель»)

2.Хто першим зустрівся  Колобку? (Зайчик)

3. З якої казки: «Мій котику, мій братику! Несе мене лиска за крутії гори, за

бистрії води»? («Котик і Півник»)

4.З якої казки:  «…-Ой ви, діточки, козеняточка!…» («Вовк і семеро

козенят»)

5.З якої казки  ці предмети:
Яйце («Казка про  курочку Рябу»)
Солома («Солом’яний Бичок»)
Пшениця («Котик і Півник)
Горох («Котигорошко»)
Колосок («Колосок»)

(Підведення підсумків за ІІІ конкурс, загальна кількість балів за 3 конкурси)

(8 промінець)
 

Підсумок.
Вчитель:  Діти, подивіться на наше сонечко і охарактеризуйте українську мову. Яка вона?
Мені хочеться звернутись до вас словами поета Максима Рильського.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

- Я сподіваюсь, що ваші серця відгукнуться на цей заклик і ви будете гордитися тим, що ви – українці, будете вивчати і шанувати українську мову, тому що для більшості з вас вона – рідна, а для всіх нас – державна.
Давайте на закінчення послухаємо пісню «Звучи, рідна мово».

 

 

  

 

docx
Додано
23 квітня 2020
Переглядів
230
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку