18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Засідання ШЕК «Сузір’я» В рамках дня профілактики «Дитина, комп’ютер та здоров’я» Тема: «Знайомтесь - медіа.»

Про матеріал
Засідання ШЕК «Сузір’я» в рамках дня профілактики «Дитина, комп’ютер та здоров’я». Тема: «Знайомтесь - медіа. Основи медіаграмотності для дітей»
Перегляд файлу

Засідання ШЕК «Сузіря»

В рамках дня профілактики

«Дитина, компютер та здоровя»

Тема: «Знайомтесь -  медіа.» 

 

Мета заняття:

  1.  Надати учням  знання про природу та походження  інформації.

2. Надати розуміння мети передачі повідомлення та зацікавлених у цій передачі сторін.

3. Навчити учнів механізмам захисту  від медійних маніпуляцій.

4. Навчити вирізняти правдиве повідомлення від фейкового.

5. Формувати медіаграмотну дитину, яка розуміє сутність інформаційного потоку, та усвідомлює, що постійно перебуває під інформаційним впливом, знає, що будь-яке повідомлення має джерело, має автора та має певну мету.

 

У ХХІ столітті людство  знаходиться  під впливом медіа, потоків інформації, які кожен з нас  щоденно отримує, не усвідомлює, і  не завжди опрацьовує, так як слід. Ми щодня користуємося мобільними телефонами, гаджетами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншою цифровою технікою.

 Зараз навіть важко уявити, а як це люди раніше жили? Нам треба вчитися користуватися всіма можливостями новітньої техніки. Розповсюдження цифрових технологій, їх проникнення в усі сфери нашого життя – це безперечний плюс, але є й зворотні боки.

На нашому занятті ми поговоримо про небезпеки, які можуть нести цифрові технології, що саме ми маємо знати для того, щоб користування новітніми технологіями з користю.

Дайте відповідь на наступні запитання :

  •               Що на вашу думку є медіа?
  •               Як вони склалися?
  •               Який шлях пройшли медіа за час розвитку?
  •               Якими вони були раніше, як існували, де вони зараз і що їх може очікувати у майбутньому?

 

У музиці існує предмет, який називається медіатор. Це така невеличка пластинка, яку музикант бере у руку, щоб передати рух на струни. От у цьому невеличкому предметі, власне і є сутність медіа. Медіа означає «передавати».

У передачі інформації завжди наявні три компоненти :

  •               той, хто передає інформацію (джерело інформації);
  •               той хто цю інформацію отримує, отримувач (реципієнт);
  •               канал передавання цієї інформації.

 Вони і є ключовими у будь-якій медійній події: джерело - канал - отримувач. Події, які відбуваються у світі, починають існувати для масової свідомості лише тоді, коли про це повідомляють медіа.

Медіа у своєму розвитку пройшли дуже тривалий шлях.

Отже, тридцять п'ять тисяч років тому вже існували медіа. Медіа були виключно  усними. Люди просто одне одному переповідали, жодним чином не фіксуючи свої оповіді або іншу інформацію. Цей етап розвитку людства називають доаграрною епохою, бо тоді люди ще задовольнялися лише тим, що давало їм навколишнє середовище, не вміючи обробляти землю.

Наступним етапом стала аграрна епоха, коли людина навчилася обробляти землю, і згодом, передавати інформацію на певному носії. Цей період тривав приблизно до п'ятнадцятого-шістнадцятого сторіччя уже нашої епохи, коли почався індустріальний розвиток – індустріальної епохи.

Розвиток техніки та промисловості вимагав від людства швидкої передачі великих обсягів інформації. Цей період ми пов’язуймо з винаходом друкарства. Йоган Гутенберг, який винайшов принцип зафіксувати літери у набірній касі, перевернув наш світ.

 Саме книжкове друкарство дозволило широко розповсюджувати важливу інформацію.

 Усі різновиди медіа, які з’являлися до другої половини двадцятого сторіччя були аналоговими. Приблизно тридцять років тому почалася нова епоха, в якій ми зараз з вами живемо – цифрова або постіндустріальна епоха . Вона вирізняється, насамперед, тим, що медіа стали дуже зав’язаними на сучасну технологію, на електроніку.

Головне у цифрову епоху – інформація передається, насамперед, у вигляді цифрового сигналу, тобто послідовності певних кодів.

 

 Саме тому розуміти, що таке медіа, як вони на нас впливають і як від цього впливу захиститися, надзвичайно важливо.

  •               Яким чином медіа можуть впливати на нас зараз? ( через рекламу)
  •               Чи завжди ми можемо усвідомити інформацію, яку нам подають . (Дуже часто інформація проходить повз нашу увагу та фіксується на рівні підсвідомості. )

Перегляд двох рекламних  відеороликів. Порівняння та аналіз.

Саме тому слід  усвідомити наступну аксіому медійного простору:

  1.                людина  ХХІ ст. завжди перебуває під потужним впливом медіа!

Нам потрібно  навчитися наступному:

  •               як убезпечити себе від неякісного, негативного впливу медіа?
  •               як отримувати з медіа лише корисну інформацію, як же навчитися розпізнавати ці медійні повідомлення, розпізнавати, коли відбувається маніпуляція, і що з цим зробити?

 І тут виникає дуже цікаве запитання, яке нас відразу відсилає до світового та європейського досвіду, тому що, в силу об’єктивних причин, країни Радянського Союзу досить тривалий час були ізольовані від інформаційного суспільства. Саме тому наша інформаційна революція почалася наприкінці 80-х років, коли впала «залізна завіса», і в країні дійсно почалися демократичні процеси. Але доти чимало країн вже усвідомили надзвичайну важливість медійної грамотності громадян і почали цілеспрямовано цим займатися цим ще у 60-70 роки ХХ століття.

У США це, насамперед, вміння розуміти, якою є новина, тобто новинна грамотність. У Євросоюзі розглядають медіаграмотність, насамперед, як базовий елемент у сфері споживання аудіовізуальної інформації. Тобто якщо людина просто так, бездумно, дивиться телебачення або читає газети, сторінки в інтернеті, то вона знаходиться у зоні ризику. Вона може підпасти під маніпуляцію, тоді будуть порушені її права.

Концепція медіаосвіти у Європейському Союзі базується саме на захисті прав громадян. Крім того, в ЄС суттєва увага приділяється захисту інтелектуальних прав, інтелектуальної власності та сприянню формуванню громадянського суспільства.

 

У інформаційному просторі на нас чекає велика кількість фейкової інформації та дезінформація.

  • Чим на вашу думку різняться фейки від дезнформації!
  • З якою метою створюють фейки та дезінформують населення?
  • Чи несе загрозу фецкова інформація та дезінформування?
  • Чи можливо уникнути дезінформування?

 

FAKE  містить у собі:

  • штучний вміст ,
  • маніпулювання змістом,
  • сумнівний вміст ,
  • введення в оману ,
  • невірний контекст ,
  • сатиру та пародію,
  • викривлення зображень .

Глибокі фейки - аудіо та відео, які виглядають і звучать як реальна людина, при цьому звучить щось, про що людина ніколи не говорила.

  • Що сприяє поширенню фейків?

Фальшиві новини розповсюджуються у 6 разів швидше і досягають більш широкої аудиторії Розширені можливості дезінформації пов'язані з підвищеними потоками інформації, які споживач вже не може адекватно оцінити Більші обсяги інформації зробили дефіцитом не інформацію, а увагу Фейки володіють більшою новизною та актуальністю. Соцмедіа сприймаються як правда, бо вони першопочатково сприймались як голос конкретної людини. Масовий повтор цих повідомлень може робитися штучно за допомогою тролей та ботів.

Існують наступні типи творців фейків:

  • Вірусні сайти.
  • Шахраї сайти та акаунти.
  • Керовані ідеологією або політичними поглядами.
  • Іноземні гравці.
  • Звичайні люди.

 

ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК.

ДЖЕРЕЛА:

  1. Відсутність джерел інформації.
  2.  Анонімні джерела. Інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані.
  3. Лінк на підозрілі або маловідомі джерела (лінк на сайт huhurtrt.ru).
  4. Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.
  5. Дані соціологічних компаній, які не були активними в міжвиборчий період або були помічені у співпраці з політичними силами.
  6.  Недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати).

 

ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК.

ЕКСПЕРТИ :

  1. Представники структур, яких не існує в реальності.
  2. Експерти без вказування інституції, яку представляють.
  3. Анонімні експерти (“вчені вважають…”).
  4. Експерти, які фінансуються зацікавленою стороною і просувають її точку зору. Політично заангажовані експерти.

 

ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК.

ЕМОЦІЇ :

  1. Думка чи оцінка подається як факт.
  2. Заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним.
  3. Емоційне накручування в матеріалі.
  4. Апеляція до забобонів, конспірологічних теорій.
  5. Журналіст вживає в матеріалі слова, що викликають позитивні або негативні емоції.
  6. Навішування ярликів, поширення стереотипів.

 

ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК.

ПОДАННЯ ФАКТІВ :

  1. Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати.
  2.  Однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення (“всі українці — фашисти”).
  3. Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
  4. Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
  5. Недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.

Отже, у час новітніх технологій нам усім слід аналізувати та критично мислити. Адже, не завжди те що нам подається у інформаційному полі несе користь, частіше – навпаки.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Олійник Тетяна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
16 квітня 2019
Переглядів
395
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку