Застосування інноваційних технологій в освітньому процесі почаикової школи в контексиі НУШ

Застосування інноваційних технологій в освітньому процесі початкової школи в контексті НУШ

Нова парадигма філософії освіти України ХХІ ст. вимагає перегляду і модернізації чинних стандартів освіти на всіх її ланках. У концепції реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) передбачено не тільки оновлення змісту освіти, а й організацію освітнього процесу в цілому. У цьому вимірі особливої значущості набули зміни, що вже реалізуються в початковій ланці освіти, які передбачають створення принципово нового освітнього середовища, спрямованого на індивідуалізацію навчання, у процесі якого дитина одержує задоволення, відчуває себе успішною. Ці обставини зумовили впровадження в освітній процес нових технологій.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що  поняття «інновація» тлумачиться як нововведення, що поліпшує хід і результат освітнього процесу . З позиції лінгводидактики, інновація – це процес створення та реалізації нових засобів (нововведень) для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язували по іншому; відкриття нових форм, методів, способів діяльності учнів і вчителів .

Відповідно концепції Нової української школи ключовою інновацією в початковій школі є технологія інтегрованого навчання.

У сучасній педагогічній науці інтегроване навчання ґрунтується на  комплексному підході . У Державному стандарті початкової освіти інтегрований підхід визначається як можливість і здатність школяра застосовувати знання, вміння, навички та способи діяльності для вирішення найширшого кола проблем, що належать до певних галузей та окремих навчальних предметів. Отже, освітній процес у початкових класах розглядається крізь призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни. При цьому вчитель заохочує учнів спиратися на знання і навички  з кількох предметних областей.

За твердженням провідних науковців, існують різні підходи до організації інтегрованого навчання:  а) внутрішньопредметний – здійснюється між окремими темами (розділами) у межах кожного навчального предмету; б) міжпредметий передбачає зв’язок між окремими навчальними предметами; в) транспредметний – учитель розробляє навчальну програму на  основі запитів учнів або планує навчання на основі проектів; при такому підході вчитель формує наскрізні навички в реальному контексті, адже учні вирішують реальну проблему .

Означені підходи мають на меті формування цілісної картини світу дитини. Але жодний з описаних підходів не визнано кращим, і дискусії тривають, адже кожен має свої переваги і недоліки.

Зазначимо, що на основі цих підходів виокремлюються такі види інтеграції:

-               контент-орієнтовану інтеграцію, або інтеграцію на основі змісту навчальнихпредметів, яка реалізується у формі тематичного навчання на основі об’єднання навколо однієї теми з різних навчальних дисциплін;

-               інтеграцію, орієнтовану на формування способів дій (інтеграція- навичок), щоздійснюється в межах навчальних предметів або в процесі тематичного навчання. Учитель формує в учнів наскрізні вміння та ключові навички на більшості уроків у певний проміжок часу. Означене навчання планується з урахуванням змісту навчального матеріалу та процесу формування окремого вміння відповідно віку дитини;

-               інтеграція на ціннісно-смисловому рівні реалізується наскрізно на всіх навчальнихдисциплінах .

Наведемо приклад контент-орієнтованої інтеграції. Так, до Міжнародного дня щастя та Всесвітнього дня поезії (20-21 березня) можна запропонувати учням вірші про щастя з математичним завданням .

1. Розв’яжи приклади, встав потрібне слово та прочитай уривок поезії Н.Красоткіної «Скільки є людей повсюди».

Скільки є  12 – 7 __________ повсюди,    (10 – тварин, 5 – людей, 6 – рослин)

Стільки в світі й  5 + 9 __________ є.       (8 – радість, 4 – вдача, 14 – щастя)

Ніби ж всі  8 + 3 __________ люди,          (11  – подібні, 12 – різні, 10 – схожі)

Щастя в кожного  11 – 4 __________.      (10  –  чуже, 7 – своє, 6 – твоє)

2.Поєднай число та його десятковий склад. Прочитай утворений вірш.(Н.Прихідько «Запроси щастя)

Запроси щастя (2 дес. 3 од.) ●                         ● (14) буде йому в нім,

І попроси його (5 дес.)●                                   ● (41) змогло ділитись.

Хай затишно там (1 дес. 4 од.) ●                     ● (50)  назавжди залишитись.

Щоб глибиною щедрості (4 дес.1 од.)●          ● (23)  у свій дім

Отже, технологія інтегрованого навчання вимагає будувати освітній процес не тільки в межах відповідної галузі знань, але й в межах суміжних дисциплін.

Іншою інноваційною технологією є технологія розвитку критичного мислення, яка передбачає формування контрольованого, обґрунтованого та цілеспрямованого мислення. Зазначимо, що це мислення ґрунтується на вміннях виділяти необхідну інформацію та обробляти її; аналізувати й оцінювати власні і чужі висловлювання, припущення, висновки, аргументи, гіпотези, переконання; ставити запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки; розглядати проблеми з різних точок зору та порівнювати різні позиції і підходи при їх вирішенні; висловлювати власну позицію, влучно обирати мовленнєві засоби для побудови висловлювань; приймати обґрунтоване рішення .

Аналіз наукової літератури засвідчив, що технологія розвитку критичного мислення реалізується на всіх етапах уроку, кожен з яких передбачає свої прийоми:

· на етапі вступу: кластер, асоціативний кущ, таблиця «Знаємо-Хочемо дізнатися - Дізнались», мозковий штурм, кошик ідей, передбачення за допомогою опорних слів;

· на основному етапі уроку: фішбоун, дискусія, кубування, Т-таблиця, скрайбінг тощо;

· на етапі рефлексії або підбиття підсумків: сенкан, займи позицію, таблиця «Знаємо-Хочемо дізнатися - Дізнались», фішбоун, кубування та ін. Досить ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є застосування таких прийомів, як кубування (кубик Блума) та фішбоун.

Для реалізації прийому кубування застосовується кубик Блума, на гранях якого написані певні установки, наприклад: «Поясни», «Назви», «Встанови асоціації», «Застосуй», «Придумай», «Оціни». Вчитель формулює запитання або завдання відповідно до гранів кубика. На різних предметах варіанти назв граней кубика можуть відрізнятися, але завжди сприяють розвитку критичного мислення та дозволяють в активній і цікавій формі перевіряти знання і вміння учнів.

При вивченні теми «Числа першого десятку» (математика, 1 клас) можна запропонувати учням пояснити склад числа; назвати сусідів числа; порівняти з предметами оточуючого світу, тобто назвати предмет, на який схожа цифра, що позначає це число?; вказати твори народної творчості з цим числом. Так, при повторенні теми «Число і цифра 7», застосовуючи кубик Блума,  першокласники розкажуть, що число 7 складається з 1 і 6, 2 і 5 і т. д.; сусіди числа 7 – це числа 6 і 8; цифра 7 схожа на гілочку дерева чи кочергу; це число є  у таких прислів’ях і загадках, як: семеро одного не чекають; сім п’ятниць на тиждень. Сім братів віком рівні, а іменами різні (Дні тижня); сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає (Цибуля).

Продуктивним прийомом розвитку критичного мислення є прийом «Фішбоун» (в перекладі з англ. мови «рибна кістка» або «скелет риби»), спрямований на встановлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між об’єктом аналізу і факторами, що на нього впливають.

Впровадження прийому «Фішбоун» здійснюється на основі схеми, що представляє собою скелет риби. Голова риби – проблема, питання або тема, які підлягають аналізу. На верхніх кісточках фіксуються основні причини проблеми. На нижніх кісточках – факти, що підтверджують наявність сформульованих причин, або суть понять, зображених на схемі. Хвіст – висновки, узагальнення.

Для більшої наочності реалізації прийому фішбоун продемонструємо уривок уроку української мови (читання) в першому класі з теми «Закріплення звука [ч] та букви Чч» за букварем К.Пономарьової (2018). Зазначимо, що прийом фішбоун був застосований після опрацювання тексту (словникова робота, прослуховування та розуміння змісту), в якому розглядалася проблема забруднення річки.

Отже, становлення нової системи освіти потребує суттєвих змін інноваційного спрямування у навчанні молодших школярів. Істотною особливістю цієї тенденції є пошук нових технологій навчання, серед яких останнім часом виокремлюються технологія інтегрованого навчання та технологія критичного мислення.