Застосування критичного мислення як форми розвитку ключових компетентностей учнів на уроках природничого циклу .

Застосування критичного мислення як форми розвитку ключових компетентностей учнів на уроках природничого циклу .  

Горбач О.В., Трьохбратська М.С. Застосування критичного мислення як форми розвитку ключових компетентностей учнів на уроках природничого циклу : методичні матеріали / Горбач О.В., Трьохбратська М.С. – Васильків, 2021

Тематичний модуль  « Розвиток критичного мислення» 

Тема: Застосування критичного мислення як форми розвитку ключових компетентностей учнів на уроках природничого циклу .

Мета:

•  ознайомити слухачів із методами і прийомами розвитку критичного мислення на уроках предметів природничого циклу;
• надання допомоги слухачам у визначені завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти і самовдосконалення;
• підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки вчителів.

Завдання:

      дидактичні:

• популяризація сучасних методів навчання;
• формування креативності педагогів;
•  створення організаційно-функціональної структури процесу формування та розвитку ключових компетентностей на основі технологій критичного мислення;
• визначення оптимальних методів, форм, засобів, що сприяють формуванню в учнівської молоді ключових компетентностей;
• формування вміння оптимально поєднувати на уроці методи навчання;
• передача авторського досвіду, сприяння освоєнню і трансформації його провідних ідей в практичну діяльність слухачів.

     педагогічні:

• формування педагогічного мислення, що характеризується високим рівнем розвитку процесів аналізу, рефлексії,  прогнозування і перетворення;
• розробка моделей розвитку ключових компетентностей учнів у різних сферах життєдіяльності;
• використання елементів технології розвитку критичного мислення для

організації активного навчання та розвитку  компетентностей учнів на уроках;

      управлінські:

• створення освітнього простору, у якому б кожна дитина розвивалась, розкриваючи свій безмежний потенціал у всіх сферах життя.

Очікувані результати:

Учасники отримають знання про методи розвитку критичного мислення.  Теорія складатиме лише невеличку частину заняття, більшість часу присвятимо вправлянню у конкретних методах і прийомах.  Ви собі навіть не уявляєте , як можна в рази збільшити цікавість дітей до навчання за допомогою методів критичного мислення! Щоб краще зрозуміти методику, ви побуваєте також у ролі учнів на уроці з використанням технології розвитку критичного мислення. Ви отримаєте реальний досвіт і навички роботи, що вже завтра застосуєте зі своїми дітьми.

Цільова аудиторія:

Учителі наук природничого циклу, педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти.

Форма проведення: майстер-клас, тренінг

Кількість заходів на навчальний рік: 2

Обладнання для заняття : картки, маркери, канцелярські скріпки, кольоровий папір, нитки,  телефон, папір для фліп-чата, скринька, кольорові капелюшки, літачки, корзинка.

Оснащення: мультимедійний комплекс.

Проблема майстер-класу:

 «Методика розвитку критичного мислення учнів »

Принцип роботи майстер-класу:

             Я   знаю як це робити. Я навчу вас!            

І.  Вступ

► Відчуваєте нестачу нових педагогічних інструментів, щоб зробити навчання більш продуктивним?
► Розмірковуєте, як «нагодувати» учнів програмовим матеріалом, щоб вони «їли» самостійно й з апетитом?
► Прагнете підвищити мотивацію своїх вихованців до навчання?

Відповіді на ці запитання і необхідні навички ви отримаєте на практичному тренінгу «Методика розвитку критичного мислення учнів»

В умовах розбудови системи освіти відповідно до Закону України «Про освіту», реалізації концепції «Нової української школи»,  відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу нації, виходу науки і техніки в Україні на світовий рівень, інтеграції в світову систему освіти, переходу до ринкових відносин і конкуренції будь-якої продукції, у тому числі й інтелектуальної, особливо важливим стає забезпечення належного рівня підготовки підростаючого покоління. Це пов’язано з тим, що природничі науки мають великі можливості для інтелектуального розвитку особистості, перед усім розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної й інформаційної культури, формують  уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації.

Тому перед вчителем стоїть завдання не тільки дати учням міцні знання і навички , передбачені шкільною програмою, а й розвивати їхнє мислення, цікавість до предмета, активізувати пізнавальну діяльність, привчити працювати самостійно, щоб, закінчивши школу, вони могли і далі діставати освіту, підвищувати свою кваліфікацію, здобувши певний фах. Успіх у досягненні поставленої мети, визначається вдосконаленням не тільки змісту шкільного курсу природничих наук, а й методів і прийомів, організаційних форм і засобів навчання. Саме такий комплексний підхід забезпечує підвищення ефективності уроків .

Завдання підвищення ефективності уроків вимагає від учителя володіння методами і прийомами, формами і засобами навчання як традиційними, виробленими  віковим досвідом вчителів і методистів, так і тими, які виникли і ввійшли в практику порівняно нещодавно. Вміння володіти арсеналом передового, новаторського педагогічного досвіду дає можливість творчо запроваджувати наявні шляхи підвищення ефективності уроків і знаходити нові.

Справжній педагог ніколи не припиняє навчатися та самовдосконалюватися. З'являються нові способи підвищення ефективності уроків, нові технології навчання. Треба вміти реагувати на всілякі зміни в будь-якій сфері життя, так як учні на все реагують миттєво, від них не можна відставати.

ІІ. Зміст роботи

ІІІ. Заняття 1 Як цікаво почати урок?

Тренінг для вчителів « Методика розвитку критичного мислення»

Структура заняття

Зміст заняття

1.  Привітання. Вступ.

   Доброго дня шановні колеги! Ми раді вітати вас у нашій школі. Сьогодні учасники нашого тренінгу отримають знання про методи розвитку критичного мислення.  Теорія складатиме лише невеличку частину заняття, більшість часу присвятимо вправлянню у конкретних методах і прийомах.  Ви собі навіть не уявляєте , як можна в рази збільшити цікавість дітей до навчання за допомогою методів критичного мислення! Щоб краще зрозуміти методику, ви побуваєте також у ролі учнів на уроці з використанням технології розвитку критичного мислення. Ви отримаєте реальний досвіт і навички роботи, що вже завтра застосуєте зі своїми дітьми.

2.Що таке критичне мислення. Особливості організації навчання КМ.

Вправа. Асоціативний кущ-

Критичне мислення -

Використовуючи записи зробіть висновок - К.М. це…(1хв)

• Здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати
• Вміння самостійно знайти, обробити , проаналізувати та дати оцінку певній інформації
• відкритість до сприйняття думок інших і одночасно принциповість у відстоюванні своєї позиції

Критичне мислення складається із шести компонентів:

• Формування власної думки.

• Обміркований вибір між різними думками,

• Розв’язання проблеми.

• Аргументоване сперечання.

• Оцінювання спільної роботи, у якій виникає загальне рішення.

•  Вміння поважати іншу точку зору й усвідомлювати, що сприйняття людини і її ставлення до будь-якого питання формується під впливом багатьох факторів.

Ознаки критичного мислення

визначив Девід Клустер, професор, викладач літератури Хоуп – коледжу, штат Мічиган, США

     Проблемне і оціночне

     Аргументоване

     Самостійне 

     Узагальнене

     Соціальне

Для чого ж нам потрібне критичне мислення?

• Часто наші діти використовують у мовленні стереотипи, значень яких не знають.

• Усі ЗМІ контролюються корпораціями або політиками, які маніпулюють нашими поглядами.

• Інтернет, став основним джерелом інформації. Тому, якщо ми хочемо бути сомостійними і успішними в своїй діяльності нам треба стати критичними мислителями.

Люди, які мають навички критичного мислення:

• Чесні самі з собою;

• Перемагають сумніви;

• Ставлять запитання;

• Базують судження на доказах;

• Можуть відокремити головне від риторики;

• Ними практично неможливо маніпулювати.

Людина, яка критично мислить, вмітиме:

• Визначити проблему;

• Перевірити використану інформацію;

• Проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації;

• Враховувати альтернативні точки зору;

• Визначати наявність підтексту в інформації;

• Робити висновки;

• Приймати оптимальні рішення.

Критерії  ефективності розвитку навичок критичного мислення:

•         Формує власну думку

•         Цінує спільну роботу в якій виникає спільне рішення

•         Здійснює обдуманий вибір між різними думками

•         Вміє цінувати чужу точку зору

•         Аргументовано сперечається

•         Вирішує проблеми

•         Оцінює надійність джерел інформації

•         Має дослідницькі навички

•         Виявляє інтерес до творчої роботи

Чому необхідно використовувати технологію критичного мислення на уроках

    Забезпечує перехід від навчання орієнтованого на запам'ятовування, до навчання спрямованого на самостійного свідомого мислення учнів

    Ефективний шлях використовування часу вчителя для активізації учнів на уроці

    Можливість навчити дитину серед потоку інформації вибирати головне та критично перевіряти її

Конструктор уроку критичного мислення

1. Виклик  

     Мотивація

     Актуалізація

     Вихід на тему

2. Осмислення

     Систематизація знань

     Робота з новою інформацією

3. Рефлексія

     Узагальнення вивченого матеріалу

     Обмін думками, оцінка.

Для створення середовища в класі для розвитку критичного мислення

учителю необхідно:

•         Час - Виділити час та забезпечити можливість для застосування прийомів розвитку критичного мислення;

•         Очікування - Дозволити учням вільно розмірковувати;

•         Цінування думок інших - Приймати різноманітні ідеї та думки;

•         Активна позиція - Сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

•         Спілкування - Забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від насмішок;

•         Віра в сили учнів - Висловлювати віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

•         Цінувати міркування учнів.

1. Процес учіння це процес пов’язання нової інформації з відомою. В учнів виникають нові уявлення на основі вже добутих знань та вмінь.
2. Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над серйозними питаннями та висувати оригінальні ідеї.
3. Роль вчителя – позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність учнів та стимулює пізнавальну активність
4. Завдання вчителя -  стимулювати школярів брати активну участь у пошуках відповідей на власні запитання.
5. Розвиток критичного мислення учнів сприяє формуванню демократичної громадської свідомості.
6. Завдання вчителя: не передавати учням власне розуміння певної інформації, а надавати допомогу у рішенні та реструктуризації вже набутих знань під впливом одержаної нової інформації.
7. Критичне мислення формується насамперед у дискусіях при активній взаємодії з текстами, у процесі створення письмових робіт.

   Коли ми думаємо критично, те що ми думаємо і як ми думаємо завжди перебуває у фокусі нашої уваги, і коли зауважуємо на помилку або бачимо інший і, можливо, кращий спосіб осмислення якогось завдання або проблеми, ми зацікавлено вивчаємо його. Учні, які мислять критично зазвичай вчаться з інтересом. Навіть у дуже важких інтелектуальних завданнях вони бачать можливості для навчання.

     Ці учні шукають шляхи застосування навичок критичного мислення, і як правило, охоче їх використовують – будь то в класі або у своєму повсякденному житті. Саме завдяки таким учням викладання стає приємнішим і цікавішим для вчителя.

    Дослідники, які вивчають та викладають критичне мислення й активне навчання (наприклад, Anderson 2000), одним зі способів організації цілей викладання і навчання визнають створення класифікації (категорій або типів) питань і навчальних цілей. Ідея полягає в тому, що просте запам'ятовування якогось факту є питанням або метою дуже «низького рівня».

    На іншому кінці шкали – дії «високого рівня», такі як створення нових ідей або виведення нових умовиводів. Нижче наведено перелік типів питань та цілей, які представлено починаючи від найнижчого рівня (запам'ятовування) і до найвищого (створення).

      Під час занять вчителі й учні цінують і підтримують активне навчання та критичне мислення. Серед учнів й між учнями та вчителями часто розгортаються дискусії, які ведуться жваво і коректно. За звичай ці дискусії виникають внаслідок порушеного учнем або вчителем питання. Рівень, тип і структура питань важливі для дискусій, що виникають. Вони також підтримують більш високі рівні складності критичного мислення учнів.

3. Алгоритм прийняття рішення

Зупинись → подумай, обміркуй →прийми рішення →дій

4.На всіх етапах уроку можна використовувати елементи критичного мислення.

5.Оскільки наш майстер клас  проводимо у формі тренінгу, тому згадаємо правила роботи в групі.

Мозковий штурм «Правила роботи в групі». Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?

 Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник: міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди; не боявся стати об’єктом глузувань та критики; був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи; одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.

 Щоб запропонували ви?

• Бути позитивними;
• говорити по черзі;
• бути активними;
• слухати й чути кожного;
• толерантно ставитись один до одного;
• бути пунктуальними;
• діяти за принципом «тут і зараз».

Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?

 Тема майстер класу: “Як цікаво почати урок”

6.Тому для розминки пропонуємо вправу “Літачок”.

       Історія виникнення :одного разу прийшовши на урок Марія Сергіївна побачила на своєму робочому столі велику кількість паперових літачків. Справа в тому , що на тому уроці була попередньо анонсована письмова самостійна робота . учні таким чином хотіли розсердити вчителя та зірвати роботу в класу. Але вчителю прийшла чудова ідея: вона на тих літачка написала завдання для роботи і розіслала ці літачки до всіх учнів класу , подякувавши учням за неочікувано гарний подарунок і веселий початок уроку.

Алгоритм дій

 1.Складіть літачок

 2. На крилах літачка напишіть побажання колезі

 3. Спрямуйте літачка адресату

 4.Прочитайте побажання

 5. Посміхніться

 6.Гарного початку.

7. Метод інтерв’ю

 (Пропонуємо на початку уроку, але можна застосовувати і на будь якому етапі уроку). Ця вправа використовується щоб привернути увагу кожного учня до початку уроку і «запустити процес мислення»

Що  я очікую від себе на тренінгу…..

Питання на початок уроку можуть бути різними,  наприклад:

Про мене  в цьому колі ніхто не знає, що я……..

Мене так назвали тому, що я…..

Я люблю займатись фізикою, тому, що…..

Для мене інформація на уроці є….

Я себе асоціюю з…( рослиною) тому,що…

8.Наступна вправа для мотивації та підняття настрою на уроці. Взаємозв’язок літератури і хімії. Додаток 1

Стандартні на дворі умови*,

Та все ж природу не обманеш:

Все менше в листі хлорофілу,

Зате аншлаг антоціанів!

Зібрали вже крохмаль з городів,

Кружляє в вальсі целюлоза,

А на вечерю – вітаміни,

Етил – о - аш, білок, глюкоза.

 Гормони щастя в філіжанці

З ванілі тонким ароматом,

Душа легка, немов хмаринка,

І суперечлива, як атом.

Там «плюс» і «мінус» протидіють

(як у філософів ведеться),

Там в парі смуток і надія,

І все це осінню зоветься.

                                      О.С.Бобкова

Знайдіть відповідність між рядками віршу та малюнками які вам запропоновані.

8. Переходимо до визначення теми уроку.

    Пам’ятаємо що, за вимогами НУШ,  учні мають самі визначати тему і мету уроку.

   Тема уроку може бути зашифрована у вигляді ребусів кросвордів. Сучасний вид ребусу Кроссенс. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» та придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів». Цей вид головоломки винайшли у 2002 р. Ідея належить письменнику, педагогу й математику Сергію Федіну та доктору педагогічних наук, філософу й художнику Володимиру Бусленку. Ідея кроссенса є простою. Це асоціативний ланцюжок, що має дев’ять картинок.

Його можна використати:

• під час формулювання теми й мети уроку;
• під час вивчення нового матеріалу як постановка проблемної ситуації;
• під час закріплення та узагальнення вивченого матеріалу;
• під час підбиття підсумку роботи на уроці, охопити як рефлексію.
• провести урок у формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть бути у формі структури уроку.
• можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

Для вчителя кроссенс — це:

• спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
• можливість продемонструвати неординарне практичне застосування знань та зв’язок вивченого з життям;
• можливість установити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами. Додаток 2

10. Вправа “поняття про” (використовуємо цю вправу для актуалізації знання)

Мета оперативне включення учнів у діяльність,взаємодія, актуалізація опорних знань чи мотивація навчальної діяльності, розвиток творчої уяви учнів.

Організація роботи: 1. У непрозорий пакет збираються різні невеликі речі(ручка, маркер, телефон, скріпка і т.д.

2.Створимо робочі групи.

3.По черзі  кожна група виймає предмет з пакета

4. Представник кожної групи  розповідає як асоціюється даний предмет з  темою уроку, (з  основним поняттям)….

Ці асоціації можуть стати гарним ґрунтом для початку обговорення теми

12 Наступна вправа “Кошик ідей” (це вправа використовується для зв'язку актуалізації знань до основної частини, або від основної частини до рефлексії.

Мета: Актуалізувати опорні знання, мотивувати до пізнавальної діяльності.

Організація роботи:1. На дошці вчитель малює кошик.

2.Вчитель ставить питання що відомо учням з теми.

3.Ці ідеї записуємо на ручці кошику, висловлюємо індивідуально або в групах

4.Опрацьовуємо тему(текст, відео, експеримент, під час опрацювання у кошик складаємо факти, думки, проблеми, чи поняття що стосуються теми уроку. Якщо ідей багато, то можна по-групувати зв'язавши в ланцюжки)

 13 Групова  робота з текстом Поговоримо про каву.

    Прочитайте текст «Поговоримо про каву» з точки зору історика, лікаря, філолога,біолога, кавового гурмана. Об’єднайтесь у відповідні групи. Позначте частини тексту які зацікавили вас як історика літерою «І», лікаря – «Л», філолога – «Ф»,біолога – «Б», кавового гурмана «КГ». З виокремлених частин складіть стислий переказ змісту тексту. Кожна група має представити власні варіанти переказу тексту. Додаток 3.

 14.Ми вам запропонували декілька ідей, як цікаво розпочати урок.

Наприкінці нашого тренінгу ми хотіли запропонувати вам письмово висловити свої думки , побажання, ідеї стосовно наступних занять на дошці побажань.

Висновок

   Для сучасного інформаційного суспільства, що швидко розвивається і базується на сучасних технологіях,  характерні новітні політичні технології, новітні засоби інформації, здатні формувати громадську думку, активно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, а іноді й змінювати усе життя суспільства. Усе це потребує від людей здатності не лише орієнтуватися в інформаційних потоків, а й відбирати та оцінювати усе, що надходить ззовні, потребує критичного мислення.

  Тому освіта, розрахована на перспективу, має забезпечити формування у учнів двох основних груп умінь: швидко орієнтуватися у зростаючому потоці інформації і знаходити потрібне і уміння осмислити і застосувати отриману інформацію.

ІV Заняття 2 Запитання на уроці?  Навіщо ? До кого ? Як і про що?

Зміст заняття Тренінг для вчителів « Методика розвитку критичного мислення»

Зміст заняття

1.Привітання. Вступ.

     Доброго дня шановні колеги! Ми раді вітати вас у нас у школі. Сьогодні учасники нашого тренінгу отримають знання про методи розвитку критичного мислення.  Теорія складатиме лише невеличку частину заняття, більшість часу присвятимо вправлянню у конкретних методах і прийомах.  Ви собі навіть не уявляєте , як можна в рази збільшити цікавість дітей до навчання за допомогою методів критичного мислення! Щоб краще зрозуміти методику, ви побуваєте також у ролі учнів на уроці з використанням технології розвитку критичного мислення. Ви отримаєте реальний досвіт і навички роботи, що вже завтра застосуєте зі своїми дітьми.

1.Чому діти перестають задавати запитання.

    Дитина в 5 років в день задає близько 500 запитань, а у 15 років лише 15 запитань. Психологи провели тест давши дітям різної вікової категорії звичайні канцелярські скріпки і поставили завдання: зробити якомога більше конструкцій з цих скріпок. Діти 5 років запропонували 20 варіантів використання скріпки, а діти 15 років лише 2-3 варіанти використання. Чому?

    Учень завдяки сьогоденнішній системі освіти перестає мислити не стандартно, а мислить по шаблону. Наше завдання на уроках розвивати критичне мислення учнів, відходити від шаблонів. Аналізувати питання і приймати рішення на основі набутих знань і власного досвіду.

   Сьогодні наше завдання разом з вами навчитися мистецтву ставити запитання, як мистецтву пошуку істини, як підґрунтю для здатності людини до інновацій. В процесі навчання запитання відіграють надважливу роль.  «Пробудити», «запалити», «увімкнути» мислення дитини можна за допомогою запитань. Навчальний зміст як процес мислення скеровується запитаннями. Змінюючи запитання ми змінюємо напрям мислення міркування. Навчивши учнів ставити запитання,  ми запускаємо процес мислення і залучаємо їх до роботи.

2.Шановні учасники тренінгу, подумайте і дайте відповідь у вигляді запитання на тезу: З яким запитанням ви сьогодні прийшли на заняття?

Які почуття у вас виникли при створенні запитань?

Як на вашу думку: Чим процес створення  запитання відрізняється від  процесу пошуку відповіді?

3. Мозковий штурм «Правила роботи в групі».

Оскільки наш майстер - клас  проводимо у формі тренінгу тому згадаємо правила роботи в групі.

Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?

 Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник: міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди; не боявся стати об’єктом глузувань та критики; був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи; одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.

 Щоб запропонували ви?

• Бути позитивними;
• говорити по черзі;
• бути активними;
• слухати й чути кожного;
• толерантно ставитись один до одного;
• бути пунктуальними;
• діяти за принципом «тут і зараз».

Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?

    Тема майстер класу: “Мистецтво ставити запитання”, давайте потренуємося перетворювати твердження на запитання. Сформулюйте правила у вигляді запитань. Наприклад: Чи   бажано користуватися телефоном під час тренінгу?

4.На що потрібно зважати ставлячи запитання?

1. Приймайте всі запитання ваших учнів, навіть якщо вважаєте, що запитання «дурні».

2. Дослуховуйте запитання і відповіді до кінця, не перебивайте учня і не уточнюйте в процесі розповіді.

3.Не відповідайте і не ставте запитання замість учнів, адже не кожен учень може швидко обміркувати і дати відповідь.(Час очікування відповіді має складати  не менше 15 секунд). При цьому зростає довіра в учнів  до вчителя та рівень  їх навчальних досягненень.

4.Розробіть разом з школярами систему сигналів, наприклад: великий палець в гору - якщо вони згодні з твердженням, великий палець в низ - якщо вони  не згодні з твердженням, великий палець в сторону - якщо вони не  впевнені в своїй  позиції.

5. Заохочуйте учнів ставити запитання іншим учням, обмінюватися думками між собою. Зробіть так, щоб це було «їхнє» обговорення теми.

6.Пропонуйте учням реагувати на висловлювання одне одного.

7.Залучайте всіх учнів до активного обміну думками. Використовуйте запитання не до одного учня, а до групи чи класу. На кшталт: Як ви думаєте? Чи погоджуєтесь з думкою? Як можна сформулювати по іншому?

5.Техніка формулювання запитань

Мета методу:Допомогти учням генерувати запитання, класифікувати їх і міркувати про те, як різні  типи запитань уможливлюють опрацювання інформації різного типу.

Організація діяльності:

1.Визначення фокусу запитань.

2. Постановка запитань.

3.Покращення запитань.

4. Вибір пріоритетних запитань.

5. Планування подальших кроків.

6. Рефлексія.

 Тренінгова вправа. Робота в групах

Фокус - Учні не ставлять запитань

1. Ставте якомога більше запитань.

2. Не зупиняйтесь на обговорення.

3. Записуйте запитання так як запитали.

4. Може бути будь яке формулювання чи твердження.

Визначимо, яка група поставила найбільше запитань?

Виберіть які із запитань є відкритими які закритими?  Яких запитань більше?

Проаналізуйте в групах відкриті і закриті запитання, визначте їх переваги та недоліки.

Виберіть по  два запитання  різного виду з вашого переліку і переробіть їх в запитання іншого виду.

Визначення пріоритетних запитань

Виберіть три пріоритетні запитання:

Найважливіші в цій проблемі;

Ті до яких ви хотіли б звернутися першими;

Ті, які б хотіли дослідити детальніше;

Ті, що допоможуть розв'язати проблему ;

Ті, на які ви можете відповісти читаючи текст;

Планування подальших кроків. Рефлексія

Перетворіть запитання на інструкцію до дії.

 Подумайте над вправою, яку виконували.

Чого дізналися?

Як це можна застосувати?

6.Функції закритих і відкритих запитань у структурі уроку

7.Вправи «Як застосувати закриті і відкриті запитання  у роботі з візуальними джерелами інформації»

1.Робота з картинкою «Кругообіг води»

Розглянемо ілюстрацію «Кругообіг води».

Спочатку поставимо до картинки закриті запитання. Для з’ясування  всього що можна побачити у зображенні.

Поставте по три  відкриті запитання до картинки.

Таке опрацювання ілюстрації на уроці перед початком читання тексту. Зробить читання ефективнішим і дасть змогу вчителю запропонувати учням порівняти інформацію ілюстрації та тексту та власних суджень.

2. Робота з інфографікою  «Що відбувається в інтернеті за 60 секунд»

Поставте в групі по три закриті запитання і по три відкриті:

1. Загальне враження( про що йдеться)
2. Аналіз: (закриті запитання)

• Що поєднує, що відрізняє?
• Що з’явилось що зникло?
• За який проміжок часу?
• Що змінилось?
• На які частини можна розділити?

3. Відкриті запитання

• Які проблеми?
• Які тенденції?
• Які висновки?

Таким чином працюючи з візуальним джерелом, завжди починаємо з закритих запитань, які допомагають привернути увагу до тих аспектів і деталей зображення, які будуть важливими для подальшого опрацювання матеріалу і спрямування міркувань. За допомогою відкритих запитань спрямовуємо увагу на аналіз, синтез та оцінку інформації, що містяться у джерелі.

8.Метод: «Товсті і тонкі запитання»

Мета методу: навчити розрізняти закриті і відкриті запитання та стимулювати роботу з ними, організовувати взаємодію та взаємоопитування.

Організація діяльності:Метод застосовують на основі таблиці товсті і тонкі запитання.

Перегляд відео «Сільське господарство у місті»

Створюємо запитання в групах  по 5 запитань і по черзі озвучуємо їх, запитання не повторювати.

1. Заповнюємо таблицю самостійно
2. Озвучуємо одне одному питання з метою отримання відповідей

Пам’ятайте головне навчити учнів складати товсті запитання, одне товсте запитання набагато краще ніж двадцять тонких. Для урізноманітнення навчання можна запропонувати конкурс у класі на найцікавіше і найскладніше проблемне запитання. Запропонувати запитання – переможець як тему письмової роботи, повідомлення, доповіді, проекту, дебатів.

Рефлексія

1. Чого навчилися при виконанні цієї вправи?
2. Чому запитання в групах повторювались?(Мислимо шаблонно)

9.Метод «Рефлективна бесіда»

Вправа «Запитання на завтра»

Організація діяльності: Усне обговорення в загальному колі відкритих рефлексивних запитань. Учні відповідають по черзі, не менше трьох чотирьох осіб на кожне запитання.

Подумайте про те що ви дізналися, чого навчилися, запитайте себе, що це для вас означає? Як це змінить ваше бачення і як ви зможете все це використати?

Поставте запитання з яким ви завтра прокинетесь з ранку.

Список використаних джерел

1. Пометун О.І., Основи критичного мислення : посібник для вчителів / Пометун О.І., Сущенко І.М. – Д.: ЛІРА, 2016. – 156с.
2. Пометун О.І., Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / Пометун О.І., Сущенко І.М. – Д.: ЛІРА, 2016. – 144с.
3. Пометун О., Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково – методичний посібник /О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.,: видавництво А.С.К., 2003. – с 27.
4. Пометун О.І., Запитання на уроці: Навіщо? До кого? Як і про що?./
5. Кривенко Л.Б. Методи та прийоми для розвитку критичного мислення / Кривенко Л.Б. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/metodi-ta-prijomi-dla-rozvitku-kriticnogo-mislenna-10398.html

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Поговоримо про каву

 Похмурий осінній ранок . надворі мжичка з туманом грають у схованки, і тобі зовсім не хочеться до них у компанію, адже для цього потрібно залишити своє тепле, затишне житло… та ось у кімнату стрімко вривається бадьорий, енергійний аромат щойно звареної кави: настрій навколишнього світу змінює своє забарвлення з монохромного на різнокольорове -  як монпансьє у жерстяній баночці, що можна насити в кишені.

  Чи знайомі вам ці відчуття  вдалого початку дня? Тоді вам буде цікаво дещо дізнатись про каву.

   Шлях кавових зерняток до нашого столу починається здалеку. У тропічних Африки, Америки й Азії ростуть вічнозелені дерева й кущі родини маренових. П’ятдесят з них – кавові дерева, що дарують нам духмяний напій.

   На нашій планеті росте понад 6 млрд кавових дерев, а площа, яку вони займають, складає 4,5 млн га. Усі кавові дерева, незалежно від різновиду, мають схожі ознаки. Їх можна було б назвати великими кущами чи невисокими деревами. Найкраще ростуть вони на пухкому ґрунті в теплому кліматі зі стійкими температурами й потребують до 3000 мм опадів на рік.

Кавові дерева дуже чутливі до температури повітря: середньорічна має складати приблизна 21 ⁰С. Більш високі показники призводять до того , що плоди починають швидко дозрівати, через що якість кави значно погіршується. З іншого боку холод знищує кавові дерева. Не прижилися вони навіть у порівняно теплому кліматі штату Флорида  у США.

    Якою ж буває кава? У Миколи Тихонова є оповідання «Зельзеля», де описано, як радянську делегацію пригостили в Сирії кавою в мініатюрних філіжанках. Самої кави майже й не було, лише дно ємності вкривала коричнева облямівочка.

   «Я відразу лизнув її, - розповідає автор, - і відчув у роті нечувану гіркоту, ніби проковтнув добру порцію хіни. Гіркота наповнила мій рот, але невдовзі зникла. А за деякий час зі мною почало коїтися щось химерне. Раптом я почувся свіжим, бадьорим, легким. Навіть дихалася якось інакше. Я відчув потужний прилив енергії, ніби після відпустки в горах. Безсумнівно , це дія темно-коричневої облямівочки.

 Наостанок я не втримався, щоб не поцікавитись, яку саме каву ми смакували під час зустрічі.

-         Це була найкраща геджаська кава, -  з неймовірною гордістю відповіли мені.

-         А чому її було так мало? Чому не наповнюють філіжанку по вінця?

     Співрозмовник серйозно поглянув на мене й вимовив, ледь-ледь усміхнувшись:

-         Якби ви випили цієї кави цілу філіжанку, померли б!

 Ось, виходить, якою смертельно смачною буває кава!»

 Козьма Прутков якось говорив про каву так: «Навіть мудрий Вольтер сумнівався в отруйності кави!». Бо ж Вольтерові приписують слова про те, що якщо кава – отрута, то винятково повільної дії, адже сам він помирав від неї понад півстоліття.

    Так от виникає інше питання – чи шкодить кава організму людини? Здавна  каву застосовували як лікарський засіб. Арабський лікар Разес іще до 1000 року н.е. надавав цілющих властивостей напоєві: кава прискорює думку, звеселяє серце, допомагає при захворюваннях очей, подагрі, водянці, цинзі. Згодом фармацевти навчилися виготовляти найрізноманітніші препарати на основі кофеїну, які лікарі призначають хворим і нині.

      Ми звикли до кави як до напою на щодень. Адже горнятко кави вранці підживлює, тонізує, бадьорить, підвищує працездатність. Оноре де Бальзак писав: « Після філіжанки кави все спалахує, думки юрмляться, ніби батальйони великої армії на полі бою…»

    До речі, чи не час нам випити кави?

      За М.Пучеровим

Додаток  4

Додаток 5