"Застосування методів формувального оцінювання на уроках української мови та літератури у 5 класі НУШ за групами результатів"

                Застосування методів формувального оцінювання

      на уроках  української мови та літератури у 5 класі НУШ

                                   за групами результатів

Вступ

  Формувальне оцінювання є важливим елементом Нової української школи (НУШ) відповідно до Наказу МОН від 2 серпня 2024року №1093. Його мета — не лише оцінка знань учнів, а й підтримка їхнього навчального процесу через зворотний зв'язок, розвиток критичного мислення та самостійності. У 5 класі впровадження формувального оцінювання сприяє ефективному засвоєнню української мови та літератури, формуванню комунікативних навичок і розвитку творчого потенціалу школярів.

Основні принципи формувального оцінювання

1. Систематичність і безперервність — оцінювання здійснюється протягом усього навчального процесу.
2. Залучення учнів — школярі активно беруть участь у самооцінюванні та взаємооцінюванні.
3. Розвиток рефлексії — учні вчаться аналізувати свої сильні сторони та шляхи вдосконалення.
4. Підтримка та мотивація — оцінювання спрямоване на заохочення до навчання, а не на покарання.

Методи та інструменти формувального оцінювання

1. Відкрите опитування — учитель ставить питання, які спонукають учнів до розгорнутих відповідей та міркувань. Наприклад: Після вивчення теми "Орфографія" учитель запитує: "Як ви вважаєте, чи є важливою ця тема для кожного з нас? Чому саме? Наведіть власні приклади". ГР1 Усна взаємодія.
2. Щоденники рефлексії — учні записують свої враження від уроку, труднощі та досягнення. Наприклад: Після аналізу вірша Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати…» учень може записати: "Мені сподобалася тема природи у вірші. Було складно зрозуміти символіку, але допомогли пояснення вчителя". ГР2 Робота з текстом.
3. Рубрики та чек-листи — критерії оцінювання, за якими учні можуть оцінювати власні або чужі роботи. Наприклад: Чек-лист для написання твору на тему "Мій улюблений герой з української літератури" може включати критерії: наявність вступу, логічна послідовність, аргументовані висновки, грамотність. ГР2 та ГР3 Письмова взаємодія.
4. Формувальні тести та міні-диктанти — допомагають визначити рівень засвоєння матеріалу без виставлення оцінки. Наприклад: Мінідиктант із використанням слів із подовженими приголосними. ГР4 Досліджуємо мовлення.
5. Метод "Дві зірки та побажання" — учні дають один одному два позитивні відгуки та одне конструктивне побажання. Наприклад: "Ти дуже добре побудував свою розповідь, і мені сподобалися цікаві приклади. Було б ще краще, якби ти більше звертав увагу на орфографію". ГР1 Усна взаємодія.
6. Графічні органайзери (асоціативні кущі, хмарки слів, схеми тощо) — сприяють візуалізації знань і зв’язків між поняттями. Наприклад: Під час вивчення прислів’їв та приказок учні створюють "хмару слів" із найбільш уживаними висловами та їхніми значеннями. ГР4 Досліджуємо мовлення.

Практичні аспекти впровадження Для ефективного впровадження формувального оцінювання в 5 класі необхідно:

• Навчити учнів принципам самооцінювання та взаємооцінювання.
• Поступово запроваджувати різні методи формувального оцінювання.
• Використовувати інтерактивні форми роботи (групові дискусії, проєктну діяльність, рольові ігри).
• Залучати батьків до процесу оцінювання через спільні рефлексії та обговорення.
• Створювати комфортну атмосферу, де помилки сприймаються як можливість для навчання.

Висновок

  Формувальне оцінювання на уроках української мови та літератури у 5 класі НУШ є потужним інструментом для підвищення мотивації учнів, покращення навчальних результатів та розвитку ключових компетентностей. Його впровадження сприяє формуванню відповідального ставлення до навчання, а також активному залученню учнів у процес здобуття знань.