Збірка дичячих творів учнів "Маленькі таланти Снігурівщини"

Відділ освіти

Снігурівська районна державна адміністрація

Снігурівський районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

Маленькі таланти

Снігурівщини

 

Збірка творів про Снігурівщину

Учнів 4 – Б класу

Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018рік

Укладач. Т.В.Воскобойнікова

Учитель початкових класів Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ст.№3

 

Рецензент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Снігурівка

В давні роки це було. Холодною осінню 1812року йшли з краю в край переселенці. Вечоріло. Та й вирішили заночувати на правому березі Інгульця.Швидко настала ніч, і незабаром погасли вогнища. А вранці, коли зійшло сонце, знову почувся веселий гомін. Люди раділи щедрій землі, табунами наляканих диких коней – тарпанів,багатим запасам місцевого каменю. Всім миром порішили ставити свої мазанки.Оскільки серед переселенців було більшість зі Снігурівки, вирішили село назвати – Снігурівка!Край став хліборобом . По річці в Херсон ідалі в порти Чорного моря йшли суда з різними вантажами, перш за все з зерном.Багато труднощів прийшлось пережити простому люду і під час реформ, і під час світової війни.Незабаром Снігурівщини почала відроджуватися . Була ввімкнена зрошувальна система . Вода надійла на поля, принесла життєдайну вологу, піднялись врожаї не тільки зернових, а й овочів. Почали будуватися заводи, школи, дитячі садки . Снігурівка розквітала!

 

Снігурівка

Свій рідний край, домівку

Я не забуду, обіцяю вам.

Я буду пам’ятатиСнігурівку

І спогади нікому не віддам.

 

Моя домівка там, де ясні зорі,

Де запах чебрецю,ромашки,ковили

І де веселка грає на просторі

В терпких обіймах ранньої весни.

 

Сирих Сергій

                    ***

Снігурівка рідне місто

Рідне місто української землі,

Інгульцем,  як  шарфом оповите

     Посеред родючої  риллі.

 

Кожен з нас кохає наше місто

 Вулиць лабіринти та шляхи,

   По яким життя намистом

Розкотилось гулко навкруги

 

Крізь часи несемо неповторні

    Почуття зі школи та садка

Вчителі та друзі наші школьні

 З фотокарток дивляться здаля .

 

Квєтка Діана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 ***

Я живу у місті Снігурівка.  Неподалік мого дома протікає річка Інгулець.Влітку я  з родиною ходжу купатися та відпочивати до Інгульця. На берегах  ріки сидять рибаки . Вони мають невеликий улов, але бички та карасики завжди ворушаться у відрах . А ще понад річкою в очереті іноді я бачив чаплю. Вона полювала на жаб, яких тут  велика кількість .Через Інгулець перекинутий міст до Павлівського  гаю. Коли стати на ньому рано-вранці, то можна побачити казковий за своєю чарівністю схід сонця.Але мене дуже засмучує , що наша річка з кожним роком все більш замулюється , стає брудною .В водах Інгульця вже дуже мало риби.Коли я виросту , я хочу привести  річку до ладу. Почистити та зробити зони відпочинку. Я хочу щоб місто де я живу було найкраще на Землі.

 

Шахраюк Олександр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рідне місто

Снігурівка рідне місто,

Де я народився,

Де пішов в садочок вперше,

З друзями здружився,

Згодом я пішов до школи,

Вчитися читати,

Бо в майбутньому я хочу,

Рідний край пізнати.

Куліуш Андрій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

***

Кутова Вікторія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моє рідне місто

 

Моє рідне місто – Снігурівка

Для кожного із нас це рідний край

Багатий на красу  та вроду

Це неповторний та квітучий рай

 

Глибока синьоока річка

Духмяний ліс та зелененький гай

Це все моя Снігурівка

Мій незвичайний  та чарівний край

 

Оришака Катерина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Снігурівка

Снігурівка , Снігурівка  рідний нам назавжди край

Всю любов свого серденька я тобі віддам

Щоб у всіх твоїх домівках був квітучий рай

Тут звучить в родинах завжди сміх та гам

 

Мій любий край назавжди Снігурівка

Не боюся тут біди

Тут живе моя родина

Бо це люба моя Україна

Тут до школи ходжу я,

Гарних друзів маю

За все що у мене є

Я свою Батьківщину полюбляю.

Хван Анастасія

 

 

 

Інгулець

У нашому містечку

Є річка Інгулець

Вона хоч невеличка

Але й не струменець

Тече вона безмежно

В даленку  далечінь

Плекая піну ніжну

Об боки берегів

 

Як сонечко засяє

Над річкою з небес

То вся вона аж грає

Барвами чудес

Різнокольорові

Переливи в ній

Наче як казкові

Хвилі чарівні

 

Тихий і спокійний

Наш рідний Інгулець

Ніколи ми не випустим

Тебе з наших сердець.

Буднік  Ілона

                  ***

Снігурівку рідний край

Дуже я кохаю

Вийду в поле подивлюсь

Помилуюсь,посміхнусь

Ще в дитинстві я блукав у травах

В гомінливім Павлівськім гаю

Де пісні лунали мелодійні

З вуст матусі про Снігурівщину мою

Бігла стежка незвичайна в полі

Пташка заспівала в небесах

І життям я дуже  задоволен

В мальовничих бо живу краях.

Дмитроченко Євген

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  ***

Мої рідне місто Снігурівка. Я його дуже люблю.  Для мене мої  місто-найкраще на Землі. Тут проходить мої дитинство , тут живуть мої мама з татом , тут живуть мої рідні, тут – мої найкращі друзі.Я дуже полюбляю їздити з татом містом.  Дуже приємно роздивлятися, як у нас більшає дитячих майданчиків. Там завжди голосливо і весело . Ще я з мамою ходжу до магазинів . Класно йти від ринку і до Соцмістечка по гарному тротуару. А більше всього я в захваті  від того ,коли ми с моєю вчителькою та класом ходимо на екскурсії . Ми були влітку у Павлівському гаї. Там дуже гарно та чарівно. Великі сосни та маленькі ялинки незвичайно красиві. До Павлівського  гаю нас вів міст через річку Інгулець. У нас трішки зіпсувався настрій, коли ми по ньому йшли .Він був дуже дірявий.Так от, я мрію , коли виросту зроблю все для того, щоб наше чарівне маленьке місто дійсно було найкращім на Землі.

 

Хандога Микола

 

 

 

Зима у Снігурівці

За золотою осінню на Снігурівщину прийшла зима. Відбулися великі зміни. Замість дощу на вулиці,  дахи, парки  випадає сніг. Інгулець покривається льодовим панцирем . Мороз розмальовує  шибки будинків ,шкіл та дитячих садків казковими візерунками. Замість листя дерева вкриваються пухкими сніговими шубами. Ми з друзями йдучи зі школи граємося в сніжки. А на вихідних разом з родиною йдемо кататися на санчатах.

На Снігурівщині зима найчарівніша!

 

Тутов Артем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пори року

Весна

Весна – красуняйдедо на

Все розквітає навкруги.

Радіє школа, радий клас!

І знову буде все цвісти,

І сонечко тепло дарує,

Струмочки, всюди тане сніг,

Весна красою нас чарує –

Вона теж рада бачить всіх!

 

Літо

Знову літо, знову літо!

Знов канікули! Ура!

Ми біжимо скоріш зі школи –

Вся наша дружня дітвора.

Чекає море нас ласкаве,

Бабуся жде нас у селі.

Ми відпочинем з татом, з мамой,

Далеко ще до осені!

 

 

 

 

Осінь

Осінь. Холодно на дворі.

Листя осипаються з дерев,

Лани, поля, ліси і гори

Покриті барвами чудес.

В пору цю ми йдемо до школи,

Бо кличе дзвоник восени.

Навчатися ми будем знову.

У пізнаннях будем рости!

 

Зима

Срібло сиплеться з небес.

Вкриті кришталем доріжки.

Зима повна таких чудес

Ми хапаєм санки, лижки –

Скоріш на вулицю, гайда,

Кататись та у сніжки гратись,

Ліпить разом сніговита!

Зимі ми ради усміхатись!

                                               Кащук Павло

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 ***

Слався рідна Снігурівко,

На всю Україну!

Хай про тебе всюди дзвінко

Щира пісня лине.

Хай розкаже як зростали

На крутому схилі

Свою долю пізнавали

В Інгулецькій хвилі!

 

Микитюк Артем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мила серцю Снігурівка

Багато в Україні є красивих міст і сіл. Та серед всіх найбільш мені подобається рідне місто. У ньому я народилася, живу, навчаюся. Тут я познайомилася зі своїми друзями. На уроках Тетяна Валентинівна розповідає про історію виникнення нашої Снігурівки. А ще багато ми дізналися про місто , коли ходили на екскурсію до краєзнавчого музею.Наше місто невеличке, але гарне. Особливо воно мені подобається навесні. Розквітають дерева, з’являється запашна травичка, неймовірно співають пташки. А яке гарне та тепле сонечко! Над моїм містом воно світить по-особливому! Ще біля Снігурівки протікає річка Інгулець. Їїбереги навесні зелені та чарівніМи з класом ходимо відпочивати до річки.Я дуже люблю свої незвичайно красиве місто!

 

Градовська Анна