У збірнику вміщені ілюстровані поняття з теорії літератури. Такі визначення дають можливість легко засвоїти даний матеріал з теорії літератури, оскільки візуальна пам'ять у дітей розвинута краще, і сприймати такі визначення цікавіше, ніж просто друкований текст із прикладами. Окрім того, такі таблиці розвивають асоціативне та критичне мислення.
Середня загальноосвітня школа №95
Теорія літератури
в ілюстрованих визначеннях
Уклала
Пантюк Л.І.,
учитель української мови
та літератури
Зміст:
2. Роди літератури
3. Види комічного
4. Паспорт твору
5. Композиція твору
6. Позасюжетні елементи
7. Художні образи твору
8. Художні тропи
9. Поетичний синтаксис
10. Віршові розміри
Оповідання
1 подія
з життя 1 персонажа
Мало дійових осіб
Невеликий проміжок часу
Невеликий обсяг
Прозова форма
Повість
1 або
кілька героїв (персонажів)
Соціальна група або
родина
Тривалий час дій
Середній обсяг
Прозова форма
Роман
Велика кількість персонажів
Великий проміжок часу
Декілька сюжетних ліній
Великий обсяг
Прозова форма
Новела
Невеликий обсяг
Напружений сюжет
Стрімкий розвиток подій
Несподівана розв’язка
Прозова форма
Літопис
Хронологічний порядок
Історичні події
Короткі нотатки
або
Довгі оповіді
Прозова форма
Байка
Коротка за змістом
Повчальний зміст
Герої: звірі, птахи, рослини
Висміювання людських вад
Алегорія
Дума
Віршована форма
Великий обсяг
Героїчний зміст
Зображення історичних подій
Виконується речитативом
Супровід: кобза, бандура, ліра
Балада
Віршована форма
Напружений сюжет
Елементи фантастики
Перетворення
Надзвичайні події
Трагічний фінал
Історична пісня
Віршована форма
Співали
Зображені історичні події
або
історична постать
Ставлення народу до особи
або події
Роди літератури
Лірика
Виконуються під супровід ліри
Віршована форма
Почуття
Переживання, емоції
Роздуми
Відсутність сюжету
Епос
Проза
Сюжет
Взаємодія персонажів
Драма
Твір призначений для сцени
Діалогічна форма оповіді
В основі - дія
Конфлікт
Взаємодія персонажів,
вчинки
Драматичний фінал
Види комічного
Гумор
(доброзичливе висміювання)
Іронія
(удавана похвала, прихована
насмішка)
Сатира
(різке, глузливе, в’їдливе
висміювання негативних явищ та
рис характеру)
Сарказм
(їдке,викривальне, гірке глузування)
Гротеск
(надмірне перебільшення або
применшення зображуваного,
поєднання різких контрастів)
Інвектива
(лайлива, образлива промова)
Паспорт твору
Тема
(те, що лежить в основі; зміст)
Основна думка
(оцінка зображуваного)
Ідея
(що схвалюється, підноситься,
викривається, осуджується)
Проблематика
(порушення питань, які потребують
розв’язку)
Композиція твору
(побудова, розміщення і співвідношення всіх складових частин сюжету, порядок розгортання подій)
Експозиція
(знайомство з дійовими особами та
обставинами їхнього життя)
Зав’язка
(момент, з якого починається розвиток
сюжету)
Розвиток дії
(усі події, які описані у творі)
Кульмінація
(найвища сюжетна точка,
напруженість розвитку подій досягає
особливого загострення)
Розв’язка
(завершення розвитку подій)
Позасюжетні елементи
(допомагають повніше зобразити події та розкрити характери героїв)
Опис зовнішності
(портретна характеристика)
Інтер’єр
(опис приміщення для повного
уявлення умов життя, уподобань )
Пролог
(допомагає уявити час, період,
епоху)
Епілог
(подальше життя персонажів)
Ліричні відступи, описи
Пейзажі
Художній образ
Саме в образах письменник створює власний художній світ, близький до реального, але не тотожний йому.
Образи-персонажі
Образи-пейзажі
Образи-інтер’єри
Образи-символи
Художні тропи
злий язик Епітет
(художнє означення, прикметник у
переносному значенні)
добре серце
пішов із життя Евфемізм
(милозвучний вислів у значенні
помер небажаного)
нечистий
чорт
Порівняння
сніг білий, як цукор (один предмет чи явище
порівнюється з іншим: сніг, як
полечу зозулею цукор; полечу зозулею)
час
Метафора
летить (перенесення рис чи дій предмета
явища на живу/неживу істоту)
хмара плаче
море застогнало Персоніфікація
(перенесення рис живої істоти на
предмет чи явище)
Дніпро зареготав
Художні тропи
бджола
Алегорія
= працьовита (змалювання людей в образах
людина тварин, предметів, явищ)
Метонімія
І Шевченка читаєте (заміна одного слова, що визначає
(твори Шевченка) якийсь предмет чи явище, іншим
словом на підставі їхнього тісного
зв’язку)
Несе Полісся
в кошиках гриби
Синекдоха
цінності творить
людська рука (руки) (заміна частини цілим і цілого –
частиною, однини – множиною
навколо мужика і множини – одниною)
(селян)
мур багнетів
море сліз Гіпербола
(поетичне перебільшення)
Художні тропи
хлопчик маленький Літота
(поетичне зменшення)
як горошинка
дзвінка тиша Оксиморон
(поєднання контрастних між
собою понять)
чорне золото (вугілля) Перифраз
(заміна назви предмета непрямим
його значенням)
птах миру (голуб)
пальма = тріумф
Символ
(умовний знак, натяк)
калина = Україна
Поетичний синтаксис
Інверсія
(непрямий порядок слів:
усміхнулось сонечко (замість
сонечко усміхнулось); скрегочуть
місяці залізні (замість залізні місяці
скрегочуть))
вільна вакансія Тавтологія
(повторення тих самих або
монументальний близьких за значенням слів: з
пам’ятник давніх-давен,раду радити )
Ревуть палати Антитеза
на помості (контрастне зіставлення явищ)
А голод стогне
на селі.
І забилося серце Анафора
І посипались іскри (повторення слів на початку
віршових рядків, строф)
Хто се, хто се по сім боці Алітерація
Чеше русу косу? Хто се? (повторення однакових
приголосних звуків)
Сунуться,сунуться хмари - Асонанс
Думи сумні (повторення однакових
голосних звуків)
Віршові розміри
Хорей
(двоскладовий розмір із
наголосом на першому складі)
Ямб
(двоскладовий розмір із
наголосом на другому складі)
Дактиль
(трискладовий розмір із
наголосом на першому складі)
Амфібрахій
(трискладовий розмір із
наголосом на другому складі)
Анапест
(трискладовий розмір із
наголосом на третьому складі)