Збірник задач з фізики для 8 - го класу

М.М. Коміренко, О.В. Науменко

 

 

ПОСІБНИК

для тестової атестації учнів

з фізики

 

 

 

 

 

 

 

8  КЛАС

 

Фастів 2017

Рекомендовано до видання засіданням Вченої ради
Національного педагогічного університету
імені М.П. Драгоманова від 23.10.2003 протокол №4

ЮНИЙ ДРУЖЕ!

Ти успішно пройшов перший етап ознайомлення з фундаментальною наукою фізикою: дізнався про властивості і будову матерії, закони її руху.

У 8 класі ти будеш вивчати «Механічний рух» Взаємодію тіл», «Роботу, потужність, енергію» «Теплові явища». Це дасть тобі можливість зрозуміти багато сучасних технологічних процесів, дію численних машин і механізмів.

Вивчаючи фізику 8 класу, ти зможеш відповісти на різні питання, які ставить перед тобою природа: „Чому і коли кипить і замерзає вода?",  «Що таке тиск», «Чому літають літаки і плавають судна», «Чому рідини встановлюються в сполучених посудинах на одному рівні». Ти даси відповіді і на багато інших „Чому?"

Щоб відповісти на ці чи на багато інших запитань, ми радимо тобі дуже чітко вивчати всі закони, які вивчаються у 8 класі, відповісти на ті запитання, які тобі будуть ставити автори цього посібника.

У посібнику ми тобі пропонуємо якісні задачі, задачі-малюнки, задачі-графіки, розрахункові задачі, а також можливість здійснити різні спостереження, провести самостійні домашні лабораторні роботи, підготувати коротенькі реферати, що відображають і пояс­нюють фізичні явища, які відбуваються навколо тебе.

Запропоновані завдання з вибором відповіді дадуть тобі можливість швидко і просто перевірити свої знання. Якщо ти відчуваєш труднощі, вибираючи відповідь, ще і ще раз звернись до підручника. Він обов'язково тобі допоможе.

Автори щиро бажають тобі успіхів у досягненні нових знань та застосуванні їх у практичних цілях.

ПЕРЕДМОВА

 

Навчальна програма з фізики (8 клас) ставить конкретні вимоги до знань і вмінь учнів кожного класу. У ній зазначено які саме закони учні повинні знати, формули залежності між фізичними величинами, вміти їх виводити і застосовувати до розв'язування задач, якими приладами та обладнанням користуватись, які графічні залежності між величинами будувати.

Мета посібника - забезпечити вчителя фізики і керівника школи системою задач і вправ (у вигляді тестів), які дадуть можливість виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, уміння аналізувати вивчені фізичні явища, зіставляти факти і робити на їх основі відповідні висновки, перевіряючи експериментально здобуті результати, проводити досліди та спостереження.

Посібник складається з завдань до кожної теми курсу фізики 8 класу. Завдання різного ступеня складності містять якісні і розрахункові задачі, задачі - малюнки, задачі за графіками. З кожної теми є завдання, за якими учні мають проводити досліди та спостереження, і завдання із зазначеними орієнтовними темами повідомлень і рефератів, що їх мають підготувати учні.

Посібник можна використовувати на уроках різних типів а також у позакласній роботі і факультативних заняттях. Більшість завдань посібника ґрунтується на практичному використанні знань з фізики. Розв'язуючи задачі, учні дістануть додаткові відомості з різних галузей науки і техніки, більше будуть знати про те, як проявляються закони фізики в природі, техніці та побуті.

РОЗДІЛ I.ТЕПЛОВІ ЯВИЩА

ТЕПЛОВИЙ СТАН ТІЛ І ТЕМПЕРАТУРА

1.Які з тверджень виражають суть молекулярно – кінетичної теорії?

1. Речовина дискретна і складається з молекул;
2. Молекули перебувають у безперервному хаотичному (тепловому) русі;
3. Молекули взаємодіють між собою.

2. При деформації, як відомо, виникають сили пружності. Це підтверджує те, що між молекулами діють сили…..

                  1. притягання;  2. відштовхування;  3. притягання і відштовхування.

3. Механіка розглядає системи, пов’язані з ….

                 1. невеликою кількістю тіл;

                 2. великою кількістю частинок (мікрооб’єктів);

                 3. внутрішньою структурою речовини.

4. Які з перелічених фізичних явищ і дослідів можна пояснити на основі МКТ?

               1. Зварювання і спаювання металів, подільність речовини;

               2. Стискання тіл, проникнення газів водню крізь пористу посудину;

               3. Змочування рідиною поверхні твердого тіла, броунівський рух.

5. Між молекулами речовини діють……

               1. тільки сили притягання;

               2. сили притягання і відштовхування;

               3. тільки сили відштовхування.

6.  Як рухаються молекули: а) в газах; б) в рідинах?

              1. Хаотично, коливаються навколо положення рівноваги;

              2. Хаотично, коливаються навколо нестійкого положення рівноваги;

              3. Хаотично, хаотично.

7. Як рухаються молекули : а) в рідинах;    б) в твердих тілах?

               1. Коливаються навколо нестійкого положення рівноваги, коливаються навколо положення рівноваги;

               2. Хаотично, коливаються навколо положення рівноваги;

              3. Коливаються навколо положення рівноваги,  коливаються навколо положення рівноваги.

8. Чи можливе внаслідок взаємного проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої відбуватися….

                1. змішування різних газів і рідин;

                2. розчинення твердих тіл у рідин;

               3. випаровування рідин і твердих тіл.

9. Свідчення того, що молекули речовини перебувають у хаотичному русі, є….

               1. намагання молекул газу зайняти весь належний йому об’єм;

               2. соління різних харчових продуктів;

              3. збереження твердим тілом форми.

10. У компресорі повітря швидко піддається стисканню. Що змінюється при цьому?

              1. Склад молекул;    2. Розміри молекул;    3. Проміжки між молекулами.

11. Яке з тверджень вірне? Дифузія відбувається…..

              1. за нормальних умов;

              2. за високих температур;

              3. за низьких температур.

12.  За умовним розміщення молекул (мал.. 1) визначте, в якому випадку переважають сили відштовхування між молекулами

   1. а і б;     2. в;      3. г.

13. Як пояснити повільне поширення запаху одеколону у кімнаті, враховуючи, що середня швидкість руху молекул газу дуже велика (сотні метрів за секунду)?

        1. Молекули одеколону притягуються одна до одної;

        2. Одеколон випаровується, його температура знижується і молекули рухаються повільно;

       3. Молекули одеколону зазнають зіткнень із молекулами одеколону і повітря.

14. На мал.. 2 схематично зображено молекули пари, води і льоду. Де знаходиться вода?

     1. 3;       2. 1;     3. 2.

15.  Кожна молекула речовини знаходиться в оточенні інших молекул цієї ж речовини і має при цьому……

     1. кінетичну і потенціальну енергії;

     2. кінетичну і потенціальну енергію, які весь час змінюються;

     3. тільки якусь середню кінетичну енергію.

16. Краплину масла помістили на поверхню води. Вона утворила плівку у вигляді круга діаметром 27 см в один шар. Визначити діаметр молекули масла. Маса краплини 0,22 мг, густина масла 700 кг/м³.

            1. 4,3*10^-10;     2. 2*10^-10;    3.5,5*10^-9.

17. Скільки молекул фарби міститься в лінії довжиною 1 см, проведеною учнівською ручкою, якщо ширина лінії 0,2 мм, а діаметр молекули 4*10-10 м? Вважати, що молекули розташовані в один шар.

               1. 3,1*10¹⁵;     2. 1,6 *10¹³;     3. 4*10¹².

18. Вимірюючи масу краплі оливкової олії, пущеної на поверхню води, площу, по якій вона розливається, можна приблизно судити про товщину плівки олії. Вона приблизно дорівнює 2,3*10^-9 м. Припустимо, що у товщині плівки укладається два шари молекул. Знайти масу однієї молекули оливкової олії.

              1. 4,1*10^-27 кг;     2. 7,3*10^-25г;    3. 3*10^-24 г.

1 — земля охолоджується, 2 — нагрівається вода, 3 — тане лід, 4 — біжить хлопчик, 5 — тече вода, 6 - горять дрова, 7 кипить молоко, 8 — сохне білизна, 9 — куля падає з певної висоти.

1. 1—9. 2. 1 — 3; 5 —9. 3. 1—3; 6 —8.

1. Рух молекул тіла.
2. Безладний рух частинок, з яких складається тіло.

3. Кінетичну і потенціальну енергію молекул тіла.

21. Що характеризує температура тіла?

22. Чи правильне твердження, що при абсолютному нулі зупиняється будь – який рух у речовині?

1. Від величини молекул, з яких складається тіло.
2. Від швидкості руху частинок, з яких складається тіло.
3. Від того, як розташовані частинки, з яких складається тіло.

1. Температура води збільшиться.
2. Температура води не зміниться.
3. Збільшиться потенціальна енергія молекул води.

1. Збільшується потенціальна енергія частинок, з яких складається тіло.
2. Збільшується швидкість руху частинок, з яких складається тіло.
3. Зменшується кінетична енергія частинок, з яких складається тіло, адже збільшуються розміри молекул тіла.

1.    За температури, близької до 36,7 ^оС.
2.    За температури, більшої ніж 36,7 ^оС.

1. Якщо температура термометра вища, ніж температура води.
2. Якщо температура термометра рівна температурі води.
3. Якщо температура води вища, ніж термометра.

1. Тому що збільшується їх потенціальна енергія.
2. Тому що температура тіла і швидкість руху молекул пов'язані між собою: чим швидше рухаються молекули, тим більша температура тіла.
3. Такого бути не може, бо в гарячій воді молекули більше стикаються між собою і витрачають енергію.

1. Тому що ниточка ртуті дуже тоненька і ртуть довго по ній піднімається.
2. Тому що спочатку має нагрітися скло термометра та його шкали, а потім ртуть.
3. Ртуть має велику густину і піднімається по капіляру дуже довго.

1. а. 2. б. 3. г.

1. а. 2. в. 3. г.

1.   Хаотичного руху молекул — дифузії.
2.   Розширення рідини при нагріванні.
3.   Збільшення розмірів молекул від нагрівання.

1. Влітку. 2. Взимку. 3. Однаково.

1.    Силою тяжіння.
2.    Розширенням металу з підвищенням температури.
3.    Вагою металу, з якого виготовлена лінія. Рух великої кількості молекул тіла є...

1.    Механічним рухом.
2.    Рухом із середньою швидкістю.
3.    Тепловим рухом.

36. На запитання : « Що таке температура тіла?» - учень відповів: «Температура – це ступінь нагрітості тіла». У чому неточність його відповіді?

37. В алюмінієву каністру ємністю 10 л налили доверху гас при 20^оС. Яка кількість гасу виллється з каністри, якщо температуру підвищити до 40^оС? Розширенням каністри знехтувати.

38. Розв’язати попередню задачу, враховуючи розширення каністри.

39. Розв’язати попередню задачу згідно залежності:

40. Яку залежність між фізичними величинами можна використати для знаходження розширення площі поверхні при зміні температури:

         1.               2.

                                  3. 

41. Найбільші зміни об’єму при нагріванні мають….

                1. Тверді тіла;       2. Гази;         3. Рідини.

42. Застосовується пристрій для розмикання кіл (різні величини розширення)

         1.       менший з склом;     2. Біметалеві пластинки;

                                   3. термостат

43. Щоб зменшити вплив розширення тіл при нагріванні при всіх рівних умовах потрібно використати…..

         1. Скло;   2. Сплави;     3. Дерево;      4. Метал.

44. При підвищенні температури біметалеві пластини повинні розімкнути електричне коло. Яка частина її повинна бути з металу з більшим коефіцієнтом лінійного розширення : верхня чи нижня?

45. При 150^оС стальна лінійка має довжину 1 м. Як зміниться її довжина при охолодженні до – 35^оС? =1,2*10^-5 град^-1 . Зміну довжини виразити в міліметрах.

46. Холодна металева кулька проходить через металеве кільце, а нагріта – не проходить. Чи пройде холодна кулька через нагріте кільце?

47.  При 0^оС довжина алюмінієвої лінійки 79,5 см, а стальної -80 см. =1,2*10^-5 град^-1, =2,5*10^-5 град^-1. При якій температурі довжина лінійок стане однакова?

48.     зберігають в баку, який має форму циліндра висотою 8 м. При – 5^оС рівень      не доходить до верхнього краю на 20 см. Чи виллється        з бака, якщо підвищити її температуру до 30^оС? =1*10^-3 град^-1.

49. Чи порушиться рівновага зрівноважених чутливих терезів, якщо одне плече коромисла нагріти?

50. При температурі 0^оС стальний куб має об’єм 800 см³. Який буде його об’єм при температурі 100^оС?

АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ

1. Стіл, стакан, ключ, мензурка, дерев'яний метр, мідь, свинець, масло.
2. Сіль, цукор, дубова дошка, дзеркало, двері, ножиці, підручник, олія.
3. Цегла, скло, соснова дошка, зошит, гвіздок, молоток, викрутка, чашка, ложка.

52. Виберіть речовини, які перебувають у рідкому стані.

2. Вода з річки, гума, сметана, суп, борщ.
3. Олія, бензин, сік, ртуть, молоко, лід, суп.

1. Пара води, кисень, одеколон, метан, пропан, кисень.
2. Повітря, дим, азот, вуглекислий газ, дуб.
3. Повітря, кисень, азот, пропан, метан.

54. Які властивості притаманні твердим тілам?

1. Набувають форму посудини, зберігають об'єм, можуть мати вільну поверхню, текучі, практично не стискаються, мають температуру кипіння чи кристалізації.
2. Зберігають форму й об'єм, крихкі й пластичні, тверді і м'які, можуть мати температуру плавлення, можуть передавати тепло або проводити електричний струм.
3. Набувають форми посудини, займають весь об'єм посудини, легко стискаються, розширюються, не утворюють вільної поверхні.

2. Зберігають форму й об'єм, крихкі й пластичні, тверді і м'які, можуть мати температуру плавлення, можуть передавати тепло або проводити електричний струм.
3. Набувають форми посудини, займають весь об'єм посудини, легко стискаються, розширюються, не утворюють вільної поверхні.

56. Які властивості притаманні газам?

1. Розміри атомів фарби надто малі, їх дуже багато в малому об'ємі, і вони, поширюючись у воді, фарбують її.
2. При збільшенні  об'єму тіла атоми розходяться  по рідині.
3. Відстані між частинками збільшуються з підвищенням температури.

1. Що атоми і молекули можна стиснути, і вони стають меншими.
2. Зменшується об'єм газу за рахунок злиття атомів.
3. Між атомами і молекулами є проміжки, в результаті стискання вони зменшуються.

2. Молекули одеколону проникли між молекулами води.
3. Це неможливо.

1. Відстані між молекулами рівні
2. Молекули речовини в різних станах однакові.
3. Молекули твердих тіл близько знаходяться одна від одної.

61. У якої з речовин – води чи пари – однакового об'єму відношення об'єму речовини до суми об'ємів окремих молекул більше?

1. Однакове.
2. У воді.
3. У пари води.

62. Якому стану відповідають речовини, властивості яких
наведено в таблиці?

Форма	Об'єм
Набирає форму посудини     Зберігає   Набирає форму посудини	Змінюється при стискуванні і розтягуванні   Зберігається   Змінюється дуже мало при стискуванні

1.    Газ, тверде тіло, рідина.
2.    Рідина, газ, тверде тіло.
3.    Тверде тіло, рідина, газ.

63. Чому тільки відносно рідин можна сказати „ллється" ?

1. Між молекулами відсутні зв'язки .
2. Молекули розташовані поверхнево одна над одною.
3. Взаємодія між молекулами стійка, перебувають одна біля одної, притягання між молекулами здійснюють тільки найближчі сусіди.

1. Тверде тіло, рідина, газ.
2. Газ, рідина, тверде тіло.
3. Тверде тіло, газ, рідина.

1. Тверду тіло, рідина, газ.
2. Газ, рідина, тверде тіло.
3. Тверде тіло, газ, рідина.

1. Збільшуються.
2. Залишаються сталими.
3. Зменшуються.

1. Оксиген.
2. Мідь.
3. Вода,

70.  За властивостями речовин, наведених у таблиці, визначте, в якому стані вона перебуває.

 

№	Властивості речовини	Стан речовини
		Тверде тіло	Рідина	Газ
1	Зберігає форму
2	Зберігає об’єм
3	Приймає форму посудини
4	Займає весь об’єм

№	Стан речовини
	Тверде тіло	Рідина	Газ
1	+	-	-
2	+	+	-
3	-	+	+
4	-	-	+

№	Стан речовини
	Тверде тіло	Рідина	Газ
1	+	+	-
2	-	+	+
3	+	-	-
4	-	-	+

 

 

№	Стан речовини
	Тверде тіло	Рідина	Газ
1	+	-	-
2	-	+	+
3	+	-	-
4	-	+	-

 

 

 

 

 

 

 

 

75. Газ міститься в закритій посудині об’ємом 2 л. До цієї посудини приєднали другу посудину об’ємом 4 л. Який об’єм займе газ?

           1. 2л;

           2. 4л;

          3. 6 л.

ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ.

СПОСОБИ ЗМІНИ ВНУТРІШНЬОЇ ЕНЕРГІЇ

1. Енергія руху і взаємодія частинок, з яких складається тіло.
2. Кінетична і потенціальна енергія тіла.
3. Кінетична енергія частинок, з яких складається тіло.

1. 1 — 7. 2. 1, 3, 4, 5, 7. 3. 1, 3, 4, 5.

1. Від кінетичної енергії частинок, з яких складається тіло.
2. Від механічного руху тіла та положення цього тіла відносно інших тіл.
3. Від потенціальної енергії частинок, з яких складається тіло.

1. Лід. 2. Вода. 3. Пара.

1. Збільшилася, зменшилася.
2. Збільшилася, збільшилася.
3. Зменшилася, залишалася без змін.

1. Внаслідок теплопередачі від тіла з меншою температурою до тіла з більшою температурою.
2. Внаслідок теплопередачі або виконанням роботи над тілом.
3. Внаслідок виконання роботи над тілом.

1. Н 2. кг. 3. Дж.

       1. 25 Дж.  2. 10 Дж.   3. 15 Дж.

1.   Способом теплопередачі.
2.   Способом виконання над тілом роботи.
3. Тіло саме виконує роботу.

1. Збільшується (3 — 2), зменшується (2 — 1).
2. Збільшується (1 — 2), зменшується(2 —3).
3. Збільшується (1 — 2 — 3).

1. Теплопередача (б); виконання роботи (а, в).
2. Теплопередача (б, в); виконання роботи (а).
3. Виконання роботи (а, б); теплопередача (в).

1.    Кількість внутрішньої енергії газу збільшилася.
2.    Газ нагрівся внаслідок виконання роботи струмом.

3. Газу передано певну кількість теплоти внаслідок теплопередачі.

1. Перед тим, як пробила дошку. Частина внутрішньої енергії тіла пішла на подолання сил тертя.
2. Після того, як вона пробила дошку. Тому що частина кінетичної енергії перетворилася у внутрішню.
3. Внутрішня енергія кулі не змінилася, змінилася тільки кінетична енергія.

1. За рахунок сил пружності.
2. За рахунок потенціальної енергії.
3. За рахунок внутрішньої енергії частинок газу.

1. Спочатку внутрішня енергія збільшилася, потім зменшилася, оскільки було виконано роботу.
2. Спочатку внутрішня енергія зменшилася, а потім збільшилася за рахунок роботи.
3. Внутрішня енергія зменшилася, адже збільшилася відстань між молекулами повітря.

1. Потенціальну і кінетичну.
2. Потенціальну, кінетичну і внутрішню.
3. Кінетичну і внутрішню.

1. Ні, тіло має внутрішню енергію.
2. Ні, має потенціальну енергію.
3. Правильно, адже воно не рухається і має нульове положення відносно землі.

 

 

1. Перенесення енергії від більш нагрітих частинок тіла до менш нагрітих внаслідок теплового руху і взаємодії частинок баз перенесення речовини.
2. Перенесення енергії від холодного кінця тіла до гарячого без перенесення речовини.
3. Перенесення енергії частинками речовини при проникненні більш нагрітих частинок в проміжки між менш нагрітими частинками з перенесеннями речовини.

1. У рідкому стані.
2. У твердому стані.
3. У пароподібному стані.

1. Мідь. 

2. Сталь. 

3. Алюміній.

1. Швидкі частинки переміщаються з нагрітої частини стержня в холодну.
2. Іде передача внутрішньої енергії від більш нагрітих ділянок стержня до менш нагрітих у результаті взаємодії частинок.
3. Більш нагріті частинки стержня штовхають частинки, які знаходяться поруч, і передають їм більшу температуру.

98.  Яка ручка дверей взимку холодніша: металева чи дерев’яна? 

99. Чи охолоджується нагріте тіло в безповітряному просторі?

100. Чому кипляча вода спричиняє менші опіки ніж пара?

101. Чому батарею центрального опалення, звичайно, ставлять під вікнами?

1. Повітря, дерево, скло, залізо, алюміній, мідь.
2. Мідь, залізо, алюміній, дерево, скло, повітря.
3. Мідь, алюміній, залізо, скло, дерево, повітря.

1. Доки температура холодного тіла не досягне температури нагрітого тіла.

2.   Доки температури тіл не зрівняються.

3. Доки температура гарячого тіла не досягне температури холодного тіла.

1. Мідна. 2. Скляна. 3. Однаково.

1.    Через те, що теплопровідність повітря більша, ніж води.
2.    Через те, що теплопровідність води більша, ніж повітря.
3.    Відчуття холоду буде однакове в обох випадках.

  107. Які з названих речовин: папір, срібло, чавун, солома — мають найбільшу теплопровідність?

1.    Чавун, срібло.
2.    Папір, солома.
3.    Срібло.

1. Цеглі. 2. Повітрі, 3. Гасі.

1. Передачу теплоти від більш нагрітих частинок до менш нагрітих.
2. Перенесення енергії струменями рідини або газу, яке супроводжується перенесеннями речовини.
3. Теплообмін, який веде до вирівнювання температур речовин або речовини.

1. Повітря, цегла. 2. Вода, цегла. 3. Повітря, вода.

1. ВДСАВ. 

2.АВДСА. 

3. АСДВА.

1. Вітру не буде.
2. З моря на сушу.
3. З суші на море.

1.    Біля стелі.
2.    Біля підлоги.
3.    Біля батареї.

1. У рідкому. 2. У твердому. 3. У газоподібному.

1.    У бік теплої кімнати.
2.    У бік холодної кімнати.
3.    Полум'я свічки не буде відхилятися.

1. Випромінювання тілами частини своєї внутрішньої енергії або перетворення поглинутої енергії у внутрішню.
2.    Теплообмін внаслідок перенесення речовин.
3. Передавання теплоти від більш нагрітих частин тіла до менш нагрітих без перенесення речовини.

1.    За допомогою конвенції.
2.    Випромінюванням.
3.    Теплопровідністю.

1.    Конвенція, теплопередача і випромінювання.
2.    Теплопередача і конвенція.
3.    Теплопередача і випромінювання.

1. Теплопровідністю. 2. Конвенцією.

3. Випромінюванням.

1. Теплопровідність. 2. Конвенція.

3. Випромінювання.

1. Пухкий. 2. Щільний. 3. Однаково.

1. Зафарбований у білий колір.
2. Однаково швидко.
3. Зафарбований у чорний колір.

1.   Тіло нагрівається.
2.   Тіло охолоджується.
3.   Температура тіла не змінюється.

1. Теплопровідністю.     2. Конвенцією.     3. Випромінюванням.

1. Суцільна. 2. Пориста. 3. Однаково.

1.    Щоб вони не заважали в приміщенні.
2.    Щоб холодне повітря витиснуло нагріте.
3.    Щоб нагріте повітря витиснуло холодне.

1.   В обох випадках температура однакова, адже маси всіх речовин однакові.
2.   Температура чаю буде більша в тій посудині, в яку спочатку поклали цукор.
3.   Температура чаю буде більша в тій посудині, в яку цукор поклали перед вживанням.

2.    Швидше, коли посудину поставити на лід.
3.    Швидше, коли лід покласти на кришку посудини.

1. 3; 2. 1; 3. 2.

1. Однаково.
2. В тісному.
3. В просторому.

122. Відомо, що пухкий сніг добре захищає грунт від промерзання, бо в снігу багато повітря, яке є поганим провідником тепла. Але ж і до грунту, не покритого снігом прилягає повітря. Чому ж тоді грунт промерзає?

123. Чому не плавляться металеві стінки топки парового котла, хоч температури в топці під час згорання палива більш, ніж температура плавлення металу, з якого зроблені стінки топки?

 

1. Підвищення або зниження температури тіла.
2. Енергія, яку тіло дістає або витрачає при теплопередачі.
3. Енергія, яку дістає тіло, внаслідок чого підвищується його температура.

1. Калорія. 2. Ват. 3. Джоуль.

126. Що розуміють під «теплоємністю» тіла?

127. На столі стоїть чашка з гарячою водою (маса води і чашки однакова). Чи на однакове число градусів охолоне вода і нагріється чашка за один і той же час?

128. В алюмінієвому чайнику нагрівається вода, при цьому побудовані графіки нагрівання води і чайника в залежності від часу? Який із графіків належить воді? (мал.. 10)

1.   Кількість теплоти залежить від температури тіла.
2.   Кількість теплоти, переданої чи отриманої тілом, прямо пропорційна зміні температури.
3.   Температура тіла впливає на збільшення чи зменшення кількості теплоти в тілі.

1.    Тілу більшої маси потрібно передати більше теплоти.
2.    Маса тіла не впливає на зміну теплоти.
3.    Тілу меншої маси потрібно надати більшої кількості теплоти.

1.   Перша посудина була важча, ніж друга.
2.   Кульки були виготовлені з різних матеріалів.
3.   Перша кулька віддала менше теплоти, ніж друга.

1. Тому що передана чи отримана кількість теплоти залежить  і від маси тіла.
2. Тому що передана кількість теплоти залежить від температури і матеріалу, з якого виготовлено тіло.
3. Тому що передана чи отримана кількість теплоти залежить ще від маси і роду матеріалу.

1. III.

2. І.

3. ІІ.

1.    Води.
2.    Заліза.
3.    Однакова, адже залізо і вода мають однокову масу і нагріті на 1°С.

1. III. 2. І. 3. ІІ.

1. Мідна. 2. Залізна. 3. Свинцева.

1.   Джоулем.
2.   Питомою теплоємністю цієї речовини.
3.   Зміною внутрішньої енергії тіла.

1. 3. 2. 1. 3. 2.

1.   У першій швидше.
2.   У другій швидше.
3.   Однаково, адже склянки однакові, кількість води однакова, і знижується температура на 5 °С.

1.   Що на нагрівання олії на 1. °С потрібно затратити 1800 Дж теплоти.
2.   Що на нагрівання 1 кг олії потрібно затратити
   1800 Дж теплоти.
3.   Що на нагрівання 1 кг олії на 1 °С потрібно затратити 1800 Дж теплоти.

1. 32400 Дж. 2. 324 кДж. 3. 32,4 кДж.

1. Пісок. 2. Цегла. 3. Алюміній.

1. 10 °С.  2. 12,3 °С.  3. 14,5 °С.

1. 58800 Дж.       

2. 4400 Дж.      

3. 8400 Дж.

1. 13300 Дж. 2. 1330000 Дж.       3. 133000 Дж

1. 100. 2. 10. 3. 11,5.

1. 1,9 кДж. 2. 190 кДж. 3. 19 кДж.

1. 14000 Дж. 2. 11300 Дж. 3. 31640 Дж.

1. 403200 МВт. 2. 403200 МДж. 3. 403200 Дж.

1. 31752 Дж. 

2. 34020 Дж. 

3. 2520 Дж.

1. 50 °С. 2. 221 °С.  3. 110 °С.

1. а — в. 2. а, б. 3. б, в.

1. 50 °С.  2. Визначити неможливо. 3. Близько 25 °С.

1.    1,26 МДж.
2.    Визначити неможливо.
3.    Можна було б визначити, якби була відома температура гарячої води.

1.    Близько 6кг.
2.    Визначити неможливо.
3.    Можна було б визначити, якби була відома питома теплоємність гарячої води.

1. 60 °С. 2. 50 °С. 3. 52 °С.

1.    Температура суміші буде збільшуватись.
2.    Температура суміші буде зменшуватись.
3.    Температура суміші залишатиметься сталою.

1.    600 Дж/кг•К;
   1000 Дж/кг•К.
2.    600 Дж/К;
   1000 Дж/К.
3.    1000 Дж/°С;
   600 Дж/°С.

 

1. 23 °С. 2. 28 °С. 3. 30 °С.

1. 461 Дж/кг•К. 2. 540 Дж/кг•К. 3. 460 Дж/кг•К.

1. 81,6 °С. 2. 8,3 °С. 3. 6,2 °С.

1.    Бак нагріватиметься до 100 °С.
2.    Кип'яток охолоджуватиметься до температури, нижчої від кімнатної.
3.    Температура води в баку встановиться між 20 °С і 100 °С і далі знижуватиметься до 20 °С.

1. Більшу 92 °С. 2. 92 °С. З. Меншу 92 °С.

1. 470 Дж/кг•К. 2. 459 Дж/кг•К. 3. 460 Дж/кг•К.

1. 723 г. 2. 881,5 г. 3. 471 г.

1. 45 л. 2. 60 л. 3. 25 л.

 

 

 

 

 

 

ТЕПЛОТА ЗГОРЯННЯ ПАЛИВА

171. Дайте означення питомої теплоти згорання палива.

1. Від виконання роботи.
2. Від згоряння палива.
3. Від зміни кінетичної і потенціальної енергії.

1. Кількість теплоти, яка необхідна для нагрівання 1 кг речовини на 1 К.
2. Кількість теплоти, яка виділяється під час повного згоряння 1 кг палива.
3. Це передача теплоти від більш нагрітих тіл до менш нагрітих.

1. Що на нагрівання 1кг речовини потрібно затратити 4,3•10⁷ Дж енергії.
2. Що на нагрівання 1кг речовини на 1 °С потрібно затратити 4,3•10⁷Дж.
3. Що при повному спаленні 1кг речовини виділяється 4,3•10⁷Дж.

1. Дж/кг•К. 2. Дж/кг. 3. Дж/°С.

1. Солома. 2. Антрацит. 3. Газ пропан.

1. 3 кг соломи. 2. 2 кг торфу. 3. Однакову.

1.; 2.; 3.

1. 29 МДж. 2. 580 МДж. 3. 58 кДж.

1. 400 г. 2. 2,5 кг. 3. 725 г.

1. 3000 кг. 2. 1500 кг. 3. 3210 кг.

1. Природний газ.  2. Нафта. 3. Антрацит.

1. 0,014 кг. 2. 0,14 г. 3. 1,44 мг.

1. Не вистачить.
2. Вистачить.
3. Щоб вода закипіла, потрібно ще 10 г спирту.

1. 100°С. 2. Майже 100°С.  3. 67°С.

1. 98550 кг. 2. 72550 кг. 3. 52300,5 кг.

1. 517 м³. 2. 2 м³. 3. 53,8 м³.

1. 120 МДж. 2. 200 МДж. 3. 100 МДж.

1. 31. 2. 10. 3. 20.

ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В МЕХАНІЧНИЙ І ТЕПЛОВИЙ РУХ

1.   Кінетичну енергію, потенціальну енергію і внутрішню енергію.
2.   Кінетичну енергію, потенціальну енергію.
3.   Внутрішню енергію.

2.   Кінетична енергія першої кульки частково перейшла у потенціальну енергію та внутрішню енергію плити і кульки, а другої — у внутрішню енергію парафіну і кульки.
3.   Кінетична енергія першої кульки перейшла в кінетичну енергію руху кульки вверх, а другої — у внутрішню енергію парафіну.

1. Потенціальна енергія води перетворилася у внутрішню енергію пробки.
2. Внутрішня енергія води перетворилася в потенціальну енергію води і пробки.
3. Внутрішня енергія перетворилася в кінетичну і потенціальну енергію пробки.

1. 3,4•10⁶ Дж. 2. 8,8•10⁶ Дж. 3. 1,23•10⁷ Дж.

1. 6820 м. 2. 6800 м. 3. 6,7 км.

1. Стальна. 2. Свинцева. 3. Однакову.

1. 0,27. 2. 2,74. 3. 0,03.

1.   Внутрішньої енергії пального.

2.   За рахунок перетворення кінетичної енергії, що набрав літак, розганяючись по аеродрому.
3.   За рахунок певного розташування крил перед підйомом на висоту.

1. Кінетична енергія поїзда перетворилася у внутрішню енергію рейок.
2. Кінетична енергія поїзда перетворилась у внутрішню енергію коліс (2•10⁸ Дж.).
3. Кінетична енергія поїзда перетворилася у внутрішню енергію рейок і коліс.

1. 5,75•10⁷Дж. 2. 575000 Дж. 3. 5,75 кДж.

1. 2,3 кг. 2. 3 кг. 3. 1,9 кг.

1.   зберігають форму та об'єм;
2.   мають кристалічну будову;
3.   зберігають об'єм і є міцні.

204. З монокристала виготовили кулю. Як зміняться її розміри при нагріванні?

1.   Розміри кулі збільшаться, зберігаючи форму.
2.   Куля змінить об'єм і форму.
3.    Куля матиме форму, подібну до Землі.

1) Механічна міцність.

2) Електричний опір.

3) Теплопровідність.

1.   У ненасиченому розчині.
2.   У насиченому розчині.
3.   У перенасиченому розчині.

208. Рідкі кристали...

1.   зі зміною температури своїх властивостей не змінюють.
2.   з підвищенням температури стають рідинами.
3.   з пониженням температури стають твердими кристалами.

1.   Пластичність.
2.   Анізотропність.
3.   Ізотропність.
4.   Прозорість.

1.   Механічна міцність.
2.   Електричний опір.

3.   Теплопровідність.
4.   Жодна з властивостей не залежать від напряму.

1.   Іонні.
2.   Атомні.
3.   Молекулярні.
4.   Механічні.

1.   Прогинання рельси під дією ваги поїзда.
2.   Розтяг стального троса при підійманні вантажу.
3.   Згинання труби під певним кутом на спеціальному станку.

 

ПЛАВЛЕННЯ І ТВЕРДНЕННЯ ТІЛ

1.   Рідина переходить у тверде тіло при температурі плавлення.
2.   1кг речовини з твердого стану переходить у рідкий при температурі плавлення.
3.   Тверде тіло переходить у рідкий стан при температурі плавлення.

1. Рідина переходить у твердий стан при температурі кристалізації.
2. 1кг речовини з рідкого стану переходить у твердий при температурі кристалізації.
3. Тверде тіло переходить у рідкий стан при температурі кристалізації.

1. При плавленні аморфних тіл потрібно затратити більшу кількість теплоти.
2. Аморфні тіла мають вищу температуру плавлення і кристалізації.
3. Аморфні тіла не мають температури плавлення.

1. Тому що теплопровідність олова більша, ніж льоду
2. Тому що температура плавлення льоду 0 °С, а олова — більша.
3. Тому що питома теплоємність льоду 2100 Дж/кг•К, а олова — 250 Дж/кг•К.

1.   Тому що питома теплоємність міді більша від питомої теплоємності олова.
2.   Тому що для плавлення олова потрібно менше теплоти, ніж для міді.
3.   Тому що температура плавлення олова майже в п'ять разів менша від температури плавлення міді.

219. У воді при температурі 0^оС вкиньте лід, температура якого така сама, як і води. Чи зміниться температура води? Чому?

1. Ртутним. 2. Спиртовим. 3. Водним.

1. Мідь. 2. Срібло. 3. Чавун.

1. Срібло — в рідкому стані; золото, мідь, вольфрам — у твердому стані.
2. Срібло, золото — в рідкому стані; мідь, вольфрам — у твердому стані.
3. Срібло, золото, мідь — у рідкому стані; вольфрам — у твердому стані.

1.    Маса суміші збільшилась.
2.    Маса речовин не змінилась.
3.    Маса суміші зменшилася.

1. Буде.      2. Ні.       3. В посудині буде і лід, і вода при 0 °С.

1. Вода при замерзанні звужується і може порвати метал радіатора.

2.    Щоб зменшити навантаження на шини.
3.    Об'єм води при замерзанні збільшується і руйнує радіатор.

1. Тверді. 2. Кристалічні. 3. Кристалічні і аморфні.

1. Лід.
2. Вода.
3. Лід і вода мають однакову внутрішню енергію.

1. Рівна 327 °С. 2. Більша 327 °С. 3. Менша 327 °С.

1. Алюміній. 2. Залізо. 3. Цинк.

1. Жодним термометром цю температуру виміряти неможливо.
2. Ртутним.
3. Спиртовим.

1. Об'єм зменшується; густина збільшується.
2. Не змінюється.
3. Об'єм збільшується, густина зменшується.

1. Дж. 2. Дж/кг. 3. Дж/кг•К.

1. ; 2. ; 3. .

1. СД, ВА — охолодження;
   ВС —плавлення.
2. АВ і СД — нагрівання льоду і води;
   ВС — плавлення.
3. АВ і СД — нагрівання; ВС — кристалізації.

1. АВ, ЄЖ;

2. ВГ, ЕД.

3. БВ, ЕС.

 

1. І;

2. ІІ;

3. III.

1. АВ — нагрівання;
   ВС — охолодження.
2. ВС — нагрівання; АВ — охолодження.
3. АВ — кристалізації; ВС — охолодження.

1.    810 кДж.
2.    4605 Дж
3.    405 кДж.

1. 115,2 МДж. 2. 200 МДж. 3. 78,6 МДж.

1. 24кДж. 

2. 25 кДж.  

3. 260 кДж..

1.    Збільшилась на 57,8 кДж.
2.    Зменшилась на 57,8 кДж.
3.    Спочатку зменшилась, а потім збільшилась на 57,8 кДж.

1. 2 кг; 

2. 1,75 кг; 

3. 0,2 кг.

1. -17,6°С. 2.0°С. 3. 17°С.

1. 0,34. 2. Куля розплавиться. 3. 0,5.

1.    Випаровування — це вихід молекул з поверхні рідини.
2.    Випаровування — це вихід молекул з усього об'єму рідини.

1. Ефір. 2. Вода. 3. Спирт.

1.    Чашка зі спиртом опуститься.
2.    Чашка з водою опуститься.
3.    Рівновага терезів не порушиться.

1. Температури, руху повітря, об'єму рідини.
2. Температури, руху частинок рідини, природи рідини.
3. Об'єму рідини, величини молекул рідини, руху повітря, роду речовини, температури.

1.    Манометр покаже збільшення тиску, а значить, збільшен­ня внутрішньої енергії речовини.
2.    Манометр покаже зменшення тиску в колбі, що свідчить про зменшення внутрішньої енергії ганчірки з водою.
3.    Манометр покаже зменшення тиску, що свідчить, що температура змінилася.

1.   Випаровуються і тверді тіла.

2.   Під час замерзання води іде інтенсивніший процес випаровування.

3.   На випаровування потрібна мала кількість теплоти.

1. У пляшці.
2. У посудині з глини.
3. В обох посудинах вода через деякий час буде однакової температури, адже температура повітря стала.

1.   Вода випаровується швидше, тому її внутрішня енергія зменшується набагато швидше.
2.   Термометр у воді холодніший, ніж в ефірі.
3.   Ефір випаровується швидше, ніж вода, тому його внутрішня енергія зменшується швидше.

1.    Швидкість випаровування залежить від площі поверхні рідини.
2.    Температура води внаслідок її виливання збільшилась.
3.    При виливані води збільшилась відстань між молекулами.

1.   Сніг створює тепличний ефект.
2.   Під час кристалізації води виділяється теплова енергія.
3.   Кінетична енергія снігу перетворюється в теплову.

1. q 2.λ. 3. r.

257. Налийте в склянку гарячої води, розмішаної із сіллю. Накрийте її блюдцем. Через 1-2 хвилини на блюдцю осядуть крапельки води. Чому на блюдцю немає кристаликів солі?

258. Яка вода швидше погасить вогонь: холодна чи гаряча?

259. Відомо, що надмірне випаровування води з грунту призводить до його висихання і зниження врожайності. Проте без випаровування неможливо уявити розвиток рослин. Чому?

260.Холодну воду налили у флягу, на яку наділи брезентовий чохол, та у випалений глиняний глечик. В якій посудині вода з часом буде холоднішою? Чому?

261. Поставте каструлю з водою, накриту кришкою, на вогонь і зафіксуйте час закипання води, потім повторіть дослід без кришки. Поясніть здобуті результати.

262. Навіщо в кришці чайника роблять маленьку дірку?

1.  2. . 3. .

1. Більша. 2. Менша. 3. Рівна.

1.   Це означає, що для перетворення 400 кг ефіру в пару при температурі кипіння потрібно 1000 Дж енергії.
2.   Це означає, що для перетворення 1 кг ефіру в пару при температурі кипіння потрібно 400 кДж енергії.
3.   Це означає, що для нагрівання і перетворення в пару 1кг ефіру потрібно 400 кДж енергії.

1. І. 

2. II. 

3. Однакова.

1. 1150 кДж. 2. 2300 кДж. 3. 2257 кДж.

1. 168 кДж. 2. 1318 кДж. 3. 4200 кДж.

1. 6800 кДж. 2. 1300 кДж. 3. 13800 кДж.

1. 7,96 МДж. 2. 6,72 МДж. 3. 2,6 МДж.

 

 

КИПІННЯ

 

1. Кипіння — це внутрішнє випаровування рідини, внаслідок якого всередині її об'єму утворюються бульбашки пари, що спливають і викидають її назовні.
2. Кипіння — це інтенсивний перехід рідини в пару внаслідок утворення і зростання бульбашок пари, які при певній температурі для кожної рідини випливають на її поверхню і лопаються.
3. Якщо доповнити перше і друге твердження, що це від­бувається при температурі кипіння, то обидва попередні твердження вірні.

1.   Вода.
2.   Пара.
3.        Однакову, адже температура води і пари 100 С.

 

1.   Через те, що температура кипіння ефіру менша, ніж води.
2.   Через те, що випаровування води повільніше, ніж ефіру.
3.   Через те, що ефір значно легший за воду.

1.    Поглинанням енергії.
2.    Виділенням енергії
3.    Зміною температури пари.

1.   Воді додають теплоту.
2.   Воді не додають і не відбирають теплоту.
3. У води відбирають теплоту.

277. Залізну і алюмінієву кулі однакової маси занурили в окріп, а потім вийняли і поклали на шматок льоду. Під якою з куль розтане більше льоду?

278. Чому під час кипіння температура рідини залишається сталою?

1.    Тому що рідина не отримує в цей час енергії.
2.    Тому що теплота витрачається на нагрівання навколишнього середовища.
3.    Тому що надана теплота йде на перетворення рідини на пару і на подолання енергії притягання між молекулами.

1.    Змінюється лише зі збільшенням тиску.
2.    Змінюється зі зміною тиску.
3.    Не залежить.

1. №1 і №3. 2. №1 і №2. 3.№2 і №3.

1. 11920 кДж. 2. 6500 кДж. 3. 420 кДж.

1. 50 кг. 2. 1,6 кг. 3. 731,5 г.

1.№1. 2. №2. 3. №3.

1. 10 хв. 2. 4 хв. 

3. 14 хв.

1. 1,5 МДж. 2. 1 МДж. 3. 0,7 Мдж.

1. №1 у 5 разів.  2. №2 у три рази.

3. Однакову.

1. 784 г. 2. 1 кг. 3. 271 г.

1. №1. 2. №2. 3. Однакова.

1. Нагрівання води, танення льоду, нагрівання води, випаровування, нагрівання пари.
2. Нагрівання льоду, танення льоду, нагрівання води, випаровування, нагрівання пари.

1. Конденсація пари, нагрівання льоду.

2. Нагрівання льоду, нагрівання води,
3. Конденсація пари, плавлення льоду.

1. 0,11 кг. 2. 15,5 кг. 3. 1,37 кг.

 

 

ТЕПЛОТА ЗГОРЯННЯ ПАЛИВА

 

1.    Трамвай, тролейбус, електропоїзд, мотосани.
2.    Мотосани, бензопила, автомашина, трактор, пароход.

3. На всіх транспортних засобах встановлено двигуни внутрішнього згоряння.

1.   У кінці такту стику.
2.   У кінці робочого ходу.
3.   Однакова, адже кількість газу не змінюється.

1. На початку робочого такту.
2. У кінці робочого такту.
3. Однакова, адже газ знаходиться в закритому просторі.

1. Кінетична і потенціальна.
2. Кінетична.
3. Потенціальна.

1. На початку руху.
2. Під час руху зі сталою швидкістю.
3. Наприкінці руху під час гальмування.

1. 1, 2, 3, 4. 

2. 4, 3, 1, 2. 

3. 4, 3, 2, 1.

1.    Температура, тиск.
2.    Температура, внутрішня енергія.
3.    Змінюються всі три величини.

1. 1, 2, 3, 4, 5. 2. 3, 1, 4, 2, 5. 3. 3, 1, 5, 2 ,4.

1.    Парова турбіна більша за тепловий двигун.
2.    Парова турбіна працює на одному валу зі споживачем енергії.
3.    У парових турбінах внутрішня енергія пару більша від внутрішньої енергії газів у поршневих двигунах.

1. 80 г. 2. 0,25 кг. 3. 63,4 г.

1. 14,4%. 2. 21,3%. 3. 81%.

1. 40%. 2. 30%. 3. 25%.

1. 25%. 2. 30%. 3. 28,3%.

1. 35 г. 2. 210 г. 3. 30 г.

 

 

 

 

 

Спостереження, експериментальні завдання, лабораторні роботи

1. Проведіть спостереження за нагріванням ґрунту залежно від висоти Сонця над горизонтом. Результати запишіть і поясніть.
2. Придумайте спосіб оцінки розподілу температури в полум'ї свічки чи камфорки газової плити.
3. Опишіть будову термоса і призначення кожної його частини.
4. Запропонуйте спосіб порівняння питомих теплоємностей різних металів.
5. Коли самочинне змішування холодної і гарячої води відбуватиметься швидше: якщо в гарячу воду наливати холодну, чи в холодну воду наливати гарячу в тій самій пропорції? Відповідь поясніть, перевірте на досліді, користуючись термометром.
6. Проведіть спостереження за випаровуванням різних рідин (води, одеколону, олії), маючи кусок скла і піпетку. Запишіть висновок.
7. Запропонуйте способи збереження тепла у вашій квартирі.
8. Побудуйте графік зміни температури води в чайнику при її нагріванні залежно від часу, маючи для цього чайник з водою, годинник із секундною стрілкою, термометр.
9. Користуючись наявними у вас приладами, запропонуйте спосіб визначення ККД одного з нагрівальних приладів, що є у вашій квартирі (газова плита, електроплитка, камін тощо).
10. Спробуйте скористатись досвідом первісних людей. Добудьте вогонь тертям, маючи дві сухі палички.
11. Налийте у велику каструлю води і доведіть її до кипіння. Помістіть у неї меншу каструлю з холодною водою. Чи закипить вода в малій каструлі? Обґрунтуйте результат.
12. Поставте на закриту електроплитку два тіла з одного матеріалу, але різної маси. Після нагрівання опустіть ці тіла в різні склянки з однаковою кількістю води. Виміряйте температуру води. Поясніть результат.
13. У воду з температурою 0 С вкиньте лід, температура якого така сама, як і води. Чи зміниться температура води. Чому?

 

 

 

 

Теми рефератів

1.    З історії виникнення вогню.
2.    Тепло вашої квартири, будинку. Його постачання і збереження.
3.    Значення сонячного тепла для життя на Землі.
4.    Закон збереження енергії для теплових процесів.
5.    Тепло та органічні речовини.
6.    Водяна пара в повітрі, опади.
7.    З історії винайдення парової машини.
8.    Двигун внутрішнього згоряння.
9.    Теплові двигуни та охорона природи.
10. Теплові двигуни і транспорт.
11. Теплові двигуни і сільське господарство.
12. Одержання низьких температур за допомогою випаровування.
13. Тепло корисне і шкідливе для нашого організму.
14. Шляхи забезпечення економії органічного палива.
15. Способи підвищення ККД теплових двигунів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА

ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ ТІЛ. ДВА ВИДИ ЗАРЯДІВ

307. В яких випадках відбувається електризація тіл?

1. Пасова передача, розмелювання зерна, виготовлення та обробка синтетичного волокна.

2. Рух бензовоза з неповною цистерною, заправлення літака пальним, людина йде по синтетичному килимі на підлозі.

3. У всіх випадках, перечислених в п.1 і п. 2.

308. Які види зарядів існують у природі?

1. Позитивні.    2. Позитивні і негативні.    3. Негативні.

309. Яка частина атома має позитивний заряд, а яка негативний?

1. Ядро – позитивний, електрони – негативний.

2. Ядро – негативний, електрони – негативний.

3. Протон – негативний, електрони – позитивний.

 

310. В якому випадку (мал.30) взаємодію заряджених тіл вказано вірно?

1. 1, 2, 3.               

2. 3.                 

3. 2, 3.

311. Три пари легких кулько підвішені на нитках (мал. 31). Які заряди містяться на кульках?

1. 1 – додатний; 2 – різнойменні; 3 – незаряджені.

2. 1 – однойменні; 2 – різнойменні; 3 – незаряджені.

3. 1 – від’ємний; 2 – додатній і від’ємний; 3 – заряджені малим зарядом.

312. Який заряд кульок А і В, зображених на мал. 32?

1. А і В - містять від’ємний заряд.

2. А і В – містять додатний заряд.

3. А – від’ємний заряд, В – додатний заряд.

213. Які з частинок – протон, нейтрон, електрон – мають від’ємний заряд?

1. Протон.         2. Нейтрон.         3. Електрон.

314. Три однакові кульки заряджають так, що на першій кульці 101,2 електронів, на другій – 101,5 електронів, а на третій – 101,1 електронів. Яка з кульок має найбільший заряд?

1. Друга.

2. Перша і третя.

3. Це неможливо.

315. Чому дрібні клаптики паперу притягуються до наелектризованого тіла, адже вони не заряджені?

1. Через те, що вони легенькі.

2. Через те, що вони взаємодіють з землею.

3. Через те, що на них виникають заряди, протилежні до заряду наелектризованого тіла.

316. На мал.33  зображено положення заряджених кульок. За абсолютним значенням заряди кульок рівні. Які заряди можуть бути на кульках?

1. 1 – від’ємний; 2- від’ємний; 3.  – додатний.

2. 1 – додатний; 2 – додатний; 3. – від’ємний.

3. 1 – 2 – однойменні; 3 – різнойменний з 2.

317. Чи змінюються маси двох тіл, які мають заряди протилежних знаків, під час їх дотику? Якщо змінюють, то як?

1. Маса позитивно зарядженого тіла зменшується, а негативно зарядженого – збільшується.

2. Не зміниться.

3. Маса позитивно зарядженого тіла збільшиться, а негативно зарядженого – зменшиться.

318. Який напрям руху електричних зарядів на мал. 5 а, б, в, г?

1. АВ, АВ, АВ, АВ.

2. АВ, ВА, АВ, ВА.

3. ВА, АВ, ВА, АВ.

319. Нейтральна краплина води розділилась на дві краплини так, що одна з них має електричний заряд +q. Який заряд має друга крапля?

1. +q.               2. – q.              3. 0.

320. На якому з мал. 35 а, б, в вірно зображено взаємодію зарядів?

1. а, в.            

2. в, б.             

3. в.

321. На мал. 36 зображено взаємодію заряджених тіл. Якими зарядами заряджені тіла?

 

1. а – однойменними; б – різнойменними.

2. а – різнойменними; б – однойменними.

3. а і б різнойменними.

322. Чи можна стверджувати, що під час з’єднання двох заряджених кульок вони після з’єднання будуть зарядженими?

1. Так, адже заряди при з’єднанні двох тіл розділяються.

2. Так, адже завжди на одному зарядженому тілі більше зарядів, ніж на другому.

3. Ні, адже кульки після з‘єднання можуть стати і не зарядженими.

323. Що означає вираз « тіло заряджене »?

1. Тіло потерте іншим тілом.

2. Тіло має певний додатний і від’ємний заряд.

3. Тіло має надлишок або нестачу електронів.

324. Крапля води з електричним зарядом +q з’єдналась з іншою краплею, яка мала заряд  - q. Який буде заряд крапель після їх з’єднання?

1. – 2q.             2. – q.             3. 0.             4. +q.

325. Яке з тверджень вірне?

1. Електроскоп – прилад для визначення величини заряду.

2. Електроскоп – це прилад для вивчення заряджених тіл.

3. Електроскоп – це прилад для визначення роду заряду.

326. Який заряд має паличка піднесена до електроскопа ( мал. 37)?

1. Додатний.

2. Від’ємний.

3. Паличка не заряджена.

 

327. Який заряд має паличка піднесена до електроскопа ( мал. 38)?

1. Додатний.

2. Від’ємний.

3. Паличка не заряджена.

328. Як при допомозі від’ємно зарядженої палички визначити, яким зарядом заряджений електроскоп?

1. Так визначити вид заряду неможливо.

2. Доторкнутися паличкою до електроскопа. Якщо листочки опадуть – заряд від’ємний, якщо розійдуться більше – заряд додатний.

3. Піднести паличку до електроскопа: якщо листочки розійдуться- заряд від’ємний, зійдуться – заряд додатний.

329. Чи правильне твердження: якщо до зарядженого електроскопа доторкнутися рукою, то заряди з електроскопа підуть у Землю?

1. Так, адже через провідник заряди розділяються.

2. Ні, адже заряди можуть іти і в Землю і з Землі.

3. Так, адже Земля має великий об’єм і всі заряди йдуть у Землю.

330. Які з наведених нижче тверджень вірні?

1. Електричне поле – особливий вид матерії, який існує навколо будь-якого заряду.

2. Електричне поле не має меж.

3. Поле, яке передає дію одного нерухомого електричного заряду на інший нерухомий заряд відносно до закону Кулона, називається електростатичним або електричним полем.

331. Які з наведених нижче тверджень вірні?

1. На кожний із зарядів діє не другий заряд, а електричне поле.

2. Електричне поле діє лише на електричний заряд.

3. Основною властивістю електричного поля є здатність діяти на заряджені тіла.

332. Виберіть речовини, які є провідниками зарядів: гума, ебоніт, скло, розчин солі, фарфор, повітря, залізо, ґрунт.

1. Розчин солі, залізо, ґрунт.

2. Гума, ебоніт, скло.

3. Фарфор, повітря, ґрунт.

333. Якщо в м. Києві замкнути електричне коло, то чи означає це, що електрони «побігли» по провідниках до місця, де ви проживаєте?

1. Так, адже у квартирі загорілося світло.

2. Ні, адже швидкість руху носіїв заряду визначається в кількох м/с.

3. Ні, адже рух електронів тільки впорядковується наявністю електричного поля.

334. Наелектризовану скляну паличку положили на дерев’яний стіл. Чи розрядилася паличка?

1. Розрядилася, заряди перейшли на стіл.

2. На місці дотику частина зарядів перейшла на стіл.

3. Всі заряди будуть на паличці: дерево – ізолятор.

335. Чи зміниться маса додатно зарядженого тіла, якщо його з’єднати з Землею?

1. Не зміниться.        2. Збільшиться.        3. Зменшиться.

336. Яке зображення моделі атома літію на мал. 39 є правильним.

1. 3.

2. 2.

3. 1.

337. Біля зарядженого тіла А (мал. 40)опускаються три пилинки. Які пилинки мають заряд?

1. №1 і №2.     

2. №1 і №3.     

3. №2 і №3.

338. У складі атома кисню входить 8 електронів, а в склад його ядра – 8 нейтронів. Скільки всього частинок в атомі кисню?

1. 8.                  2. 16.                  3. 24.

339. Які з наведених нижче тверджень вірні?

1. Електричний заряд – це скалярна фізична величина, що характеризує взаємодію електричних частинок і тіл із зовнішнім електромагнітним полем, а також взаємозв’язок із власним електромагнітним полем.

2. Не існує електричного заряду без частинок, але існує частинка без заряду.

3. Електричний заряд макроскопічного тіла дорівнює алгебраїчній сумі електричних зарядів усіх частинок.

4. Взаємодія нерухомих заряджених частинок (тіл) здійснюється через електростатичне поле, а рухомих через магнітне поле.

340. Яке з наведених нижче тверджень сумнівне?

1. Існує мінімальний електричний заряд, який називається елементарним електричним зарядом. Його модуль 1,6·10^-19 Кл.

2. Електричний заряд – це частинки, які можуть здійснювати електромагнітні взаємодії.

3. Алгебраїчна сума електричних зарядів тіл або частинок, що знаходяться в ізольованій системі, залишається незмінним.

341. У результаті тертя з поверхні ебонітової палички було вилучено 12,8·10¹⁰ електронів. Який електричний заряд ебонітової палички?

1. 2,8·10^-9 Кл.        2. 1,5·10^-7 Кл.        3. 2·10^-8 Кл.

342. У результаті тертя з поверхні ебонітової палички було вилучено 12,8·10¹⁰ електронів. Як змінилась маса ебонітової палички?

1. Залишилася без змін.

2. Зменшилась на 1,2·10^-19 кг.

3. Збільшилась на 1,2·10^-19 кг.

343. Що станеться, якщо до електроскопа піднести незаряджене тіло, не торкаючись кульки електроскопа?

1. Оскільки заряд електроскопа не змінюється, то листочки електроскопа залишаються нерухомими.

2. Листочки електроскопа трохи опадуть.

3. Листочки електроскопа трохи розійдуться.

344. Від водяної краплі, що має заряд +q відділилась крапля, що має заряд –q. Який заряд краплі, що залишився?

1. -q.               2. +q.                3. +2q.

345. Сили взаємодії між двома точковими зарядами залежать від…

1. Вибраної системи відліку.

2. Величини взаємодіючих зарядів і відстані між ними.

3. Величини взаємодіючих зарядів і вибраної системи відліку.

346. Дві однакові металеві кульки мають заряди 2,1·10^-7 Кл та 3,9·10^-7 Кл, взаємодіють з певною силою і знаходяться на відстані 10 см. Як зміниться сила взаємодії між зарядами, якщо кульки короткочасно з’єднати?

1. Збільшиться.   2. Зменшиться.   3. Залишиться без змін.

347. Чим різняться атоми i ?

1. Кількістю зарядів.

2. Кількістю протонів.

3. Кількістю нейтронів.

348. Що має більшу масу: атом кисню чи його позитивний іон?

1. Маса атома кисню більша.

2. Маса іона більша.

3. Маса атома і його іона однакова.

349. Чому атоми у звичайному стані нейтральні – не заряджені?

1. Тому що атом не наелектризований.

2. Тому що сумарні заряди електронів дорівнюють заряду ядра.

3. Тому що позитивні і негативні заряди взаємно знищуються.

350. На мал.41 зображено один із атомів певної речовини. Скільки протонів міститься в ярі цього атома?

1. 13.                2. 26.                3. 8.

351. Проводячи досліди з зарядженими тілами, Кулон встановив, що сила взаємодії між цими тілами прямо пропорційна квадрату відстані між ними. Ця сила виникає внаслідок…

1. Наявності електричного поля.

2. Дії першого заряду на другий.

3. Дії другого заряду на перший.

352. Заряд одного з двох взаємодіючих тіл збільшили в 2 рази. Як збільшилась сила взаємодій між ними?

1. Зменшилась у два рази.

2. Збільшилась у чотири рази.

3. Збільшилась у два рази.

353. Відстань між двома взаємодіючими зарядами зменшили у два рази. Як змінилась взаємодія між зарядами?

1. Зменшилась у два рази.

2. Збільшилась у чотири рази.

3. Зменшилась у чотири рази.

354. У скільки разів змінилась взаємодія між зарядами, якщо перший заряд збільшили у 5 разів, а другий зменшили у 2 рази.

1. Сили взаємодії не змінилась.

2. Сила взаємодії збільшилась у 2,5 разів.

3. Сила взаємодії збільшилась у 10 разів.

355. Установіть відповідність «маса та заряд об’єкта – назви об’єкта»

1. Маса 4 а. о. м., заряд 0.

2. Маса 4 а. о. м., заряд +2 елементарні заряди.

3. Маса 2 а. о. м., заряд 0.

4. Маса 1 а. о. м., заряд +1 елементарні заряди.

А. α-частинка;

Б. Дейтерій;

В. Гелій;

Г. Протон.

356. Три заряди 2q, -5q, 3q з’єднали. Який сумарний заряд?

1. 10q.                2. 5q.                3. -10q.                 4. 0

357. Дві однакові провідні кульки з зарядами -1,5·10^-7 Кл і
+2,5·10^-7 Кл знаходяться у вакуумі на відстані 6 см одна від одної. Кульки зіткнули і розвели. Визначте силу взаємодії між кульками після дотику.

358. Як зміниться сила взаємодії між двома маленькими кульками, що мають заряди q і -4q, якщо їх доторкнути одна до одної, а потім розвести на ту саму відстань?

1. Збільшиться в 2 рази.

2. Збільшиться в 4 рази.

3. Зменшиться в 2 рази.

4. Зменшиться в 4 рази.

359. Як зміниться сила кулонівської взаємодії двох кульок, при збільшенні заряду кожної в два рази, якщо відстань між ними не зміниться?

1. Не зміниться.

2. Збільшиться в 2 рази.

3. Збільшиться в 4 рази.

4. Зменшиться в 2 рази.

 

360. Заряд невеликої кульки – 96 мкКл. Скільки надлишкових електронів міститься на кульці?

1. 6∙10¹⁴.                                    2. 6∙10¹³.

3. 6∙10¹².                                    4. 6∙10¹¹.

361. Установіть відповідність між однаковими за розмірами  кульок до і після дотикання.

А. 5 нКл, - 1 нКл                                1. 0 нКл, 0 нКл

Б. 2 нКл,  - 4 нКл                               2. +3 нКл, +3 нКл

В. 8 нКл,  - 2 нКл                               3. +2 нКл, +2 нКл

Г. 5 нКл,  -  5 нКл.                             4. +2 нКл, +1 нКл

                                                             5. -1нКл, -1нКл.

362. Відстань між двома однаковими зарядами, що перебувають у вакуумі, дорівнює 3 см, і вони відштовхуються із силою
0,25 мН. Визначте значення зарядів.

1. -9·10^-13 Кл.      2. -3·10^-8 Кл.      3. -5·10^-7 Кл.     4. 5·10^-7 Кл.

363. Два заряди 10 нКл і 40 нКл, розташовані у діелектрику на відстані 6 см один від одного, взаємодіють із силою 0,4 мН. Яка діелектрична проникність середовища?

1. 2,5.                2. 1,5.                3. 3.                 4. 2

364. За яких умов виконується закон Кулона?

365. Чому сила взаємодії зарядів, що знаходиться в діелектрику менша, ніж у вакуумі?

366. Чи з однаковою силою взаємодіють на однаковій відстані дві кулі, що мають рівні за модулем заряди: однойменні і різнойменні?

367. У скільки разів сила електричного відштовхування між двома електронами більша їх сили гравітаційного тяжіння один до одного7

368. Як, маючи заряджену паличку, зарядити дві металеві кулі, однаковими по модулю і різного знаку заряду?

369. Заряджений металевий лист скрутили в циліндр. Чи змінилась поверхнева густина заряду?

370. Три однакові заряди по 10мкКл розміщені у вершинах рівностороннього трикутника. Де і який заряд потрібно помістити, щоб вся система була в рівновазі?

371. Відомо, що зміщення вільних електронів становить кілька міліметрів за секунду. Та коли ми вмикаємо вимикач, лампочка засвідчується практично миттєво. Як це пояснити?

372. Чи можна за допомогою зарядженого тіла дістати заряд в багато разів більший від початкового?

 

 

373. Електричним струмом називають…

374. Електричний струм виявляють…

375. За певних умов швидкість напрямленого руху електронів у провіднику дорівнює 0,06 см/с. За який час такий електрон пройде відстань по провіднику 1 м?

376. По трубопроводах може текти  вода або газ. А що рухається по провіднику, коли кажуть, що по ньому проходить електричний струм?

377. Що прийнято за напрям електричного струму?

378. В електричному полі заряди рухаються…

379 Якщо в якомусь тілі або речовині переміщуються електрично заряджені частинки в певному напрямі, то кажуть, що в цьому тілі або речовині є…

380. Дві додатньо заряджені металеві кулі з’єднані дротом. Чи можливий перехід зарядів при цьому?

381. Електрично заряджені частинки є…

382. Чому два провідники, по яких проходить струм, притягуються або відштовхуються?

383. На практиці електричне поле в провіднику створюють і підтримують за допомогою…

1. Електрофорної машини.

2. Електронометра.

3. Джерела електричного струму.

384. Джерело струму створює в провідниках …, під дією якого заряджені частинки приходять в рух.

385. Що з наведеного нижче належить до джерел електричного струму: гальванічні елементи; акумулятор; генератор; двигун; термоелементи; фотоелементи; сонячні батареї; електролампочки.

386. У всіх джерелах струму відбувається…

387. Установіть відповідність між назвою джерела та його типом.

А. Електрофорна машинка.     

Б. Акумулятор.                          

В. Термопара.                         

Г. Сонячний елемент.       

1. Світлове джерело струму.

2. Теплове джерело струму.

3. Механічне джерело струму.

4. Хімічне джерело струму.

5. Електромагнітне джерело струму. 

388. Електричне коло складається з…

389. Електричне коло складається з джерела електричного струму, провідників, приладів керування, споживачів. Без якого з цих елементів можна обійтися в екстремальній ситуації, якщо необхідно терміново освітити приміщення?

390. На якій із схем електричного кола правильно зображено напрям електричного струму?

391. Чи буде струм у колі (див. попередню задачу), якщо з кола забрати лампочку і провідники з'єднати?

392. На мал. 42 а) б) накреслено схеми двох кіл. Чи буде різниця в проходженні струму в цих колах, якщо замкнути вимикачі?

393. Установіть відповідність між умовними позначеннями та назвою елемента електричного кола.

1. гальванічний елемент

2. лампа розжарювання

3. вимикач

394. На мал. 43 зображено умовні позначення, які застосовуються при кресленні схем. Якими номерами позначені споживачі електричної енергії?

1. 1, 2.           2. 1, 4.          3. 3, 5.

395. На мал. 44 зображено умовні позначення, які застосовуються на електричних схемах. Якими номерами позначено з'єднання провідників?

396. Чи горітиме лампочка, ввімкнена в електричне коло, зображене на мал. 45.

397. Як можна змінити напрям струму в лампочці ( мал. 45), якщо замкнути коло в точці А?

398. Від джерела струму (генератора) до двигуна електровоза підведено лише один провід. Як же при цьому працює коло генератора-двигуна?

399. На якому з малюнків 46 – 49 демонструється магнітна дія струму?

1. 46; 47,

2. 47; 49.

3. 46; 48.

400. На якому з малюнків 46 – 49 демонструється теплова сила струму?

401. На якому з малюнків 46 – 49  демонструється світлова дія струму?

402. На якому з малюнків 46 – 49  демонструється хімічна дія струму?

403. На мал. 46 – 49  зображені різні кола, завдяки яким демонструються різні дії струмів. В якому з кіл можна виявити магнітну дію струму?

404. На мал. 50 складені електричні кола, в які ввімкнено посудини з рідиною. В якій із посудин дистильована вода?

405. Між двома грозовими хмарами відбудеться електричний розряд-блискавка. Яку дію електричного струму демонструє це явище?

406. В яких випадках доводиться враховувати напрям електричного струму?

407. Якщо металічну рамку помістити між полюсами магніту (мал. 51), то рамка буде повертатися на певний кут. Це свідчить про те, що струм може чинити…

408. Хімічна дія струму не спостерігається в …

409 .Елементарні частинки (електрони і протони) є носіями елементарного заряду, значення якого …

1. 10^-19 Кл.                                     2. 3,2∙10¹⁹ Кл.

3. 1,6∙10^-19 Кл.                               4. 2∙10^-19 Кл.

410. Про дії електричного струму більше чи менше можна судити за…

411. Як характеристику величини сили струму за міжнародною угодою прийнято…

412. За одиницю сили струму прийнято таку силу, за якої…

413. За одиницю сили струму прийнято…

414. Один ампер - це…

415. Електричний заряд дорівнює 1 Кл, якщо через поперечний переріз…

416. Через поперечний переріз провідника за 2 с пройшло 3 Кл електрики. Який струм у провіднику.

417. Величину струму в електричному колі і його частинках вимірюють…

418. Яка ціна поділки амперметрів, зображених на мал. 52?

419. На мал. 53 зображено коло, яке містить чотири амперметри, розміщені в різних місцях кола. Через який амперметр проходить найбільший струм?

420. Яка сила струму в двох паралельних провідниках довжиною
1 м, що знаходяться на відстані 1м один від одного, якщо вони взаємодіють із силою 8·10^-7 Н?

421. За 0,5 хв через поперечний переріз провідника пройшли 78·10¹⁶ електронів. Яка сила струму була в провіднику?

422. Сила струму, що тече в освітленій мережі квартири 6 А. Скільки електронів проходить через поперечний переріз дроту за 1 с.

423. Який струм протікає по колах а, б (мал. 54)?

424. Розряд блискавки триває 0,0012 с. За цей час проходить 2·10²⁰ електронів. Яка сила струму в розряді блискавки?

425. У кімнаті установлена розетка, електрична лампочка. Ви монтуєте вимикач (зачищаєте ізоляцію на проводах, що підведені до вимикача). Ніж тримаєте в гумових рукавицях. Чи можливе коротке замикання?

426. На якій із схем, зображених на мал.55, амперметри ввімкнено неправильно?

427. На якій із схем (мал. 56) амперметр ввімкнено неправильно?

428. Який час існував електричний струм, якщо через поперечний переріз провідника пройшов електричний заряд 50 кулонів при силі струму 25 мА?

429. По провіднику змінного перерізу проходить струм. Чи однакова сила струму в різних перерізах провідника?

430. Який струм тече по колу зображеному на мал. 57?

431. У коло (мал. 58) ввімкнено два амперметри. Амперметр А1 показує силу струму 1,5 А. Які покази амперметра А2?

432. Ампер вважав, що електричний струм позбавлений інертності. Чи мав рацію Ампер?

433. По двох провідниках пройшла однакова кількість зарядів. На якому провіднику більша напруга, якщо на першому провіднику виділилося у 3 рази більше енергії, ніж на другому?

1. 500 Дж.        2. 20 Дж.      3. 75,5 Дж.

1. Струм вимірюється між двома точками кола.

2. Напруга вимірюється в точці кола.

3. Струм вимірюється в точці кола, а напруга між двома точками.

 

ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР. ЗАЛЕЖНІСТЬ ОПОРУ ПРОВІДНИКІВ ВІД ЙОГО ГЕОМЕТРИЧНОГО РОЗМІРУ ТА РЕЧОВИНИ. ПИТОМИЙ ОПІР

1. Якщо провідник вкоротити, сила струму в колі зменшиться.

2. Якщо провідник вкоротити, його опір збільшиться.

3. Якщо провідник вкоротити, сила струму в колі збільшиться.

4. Якщо провідник зігнути, напруга на ділянці  кола збільшиться.

1. Зменшиться в два рази.

2. Збільшиться в чотири рази.

3. Зменшиться в чотири рази.

А. Опір збільшився в 8 разів.

Б. Опір залишився незмінним.

В. Опір зменшився у 2 рази.

Г. Опір збільшився у 4 рази.

 

1. Питомий опір залишився незмінним, довжина провідника збільшилась удвічі, площа перерізу зменшилась удвічі.

2. Питомий опір збільшився вдвічі, довжина провідника збільшилась удвічі, площа перерізу зменшилась удвічі.

3. Питомий опір залишився незмінним, довжина провідника збільшилась удвічі, площа перерізу збільшилась удвічі.

4. Питомий опір зменшився вдвічі, довжина провідника збільшилась удвічі, площа перерізу збільшилась удвічі.

5. Питомий опір залишився незмінним, довжина провідника зменшилась удвічі, площа перерізу збільшилась удвічі.

463. Повзунки двох реостатів однакових максимальних опорів з’єднані так, як показано на малюнку 62. Як зміниться опір ділянки АВ під час руху повзунка зліва направо?

 

 

464. Як зміниться опір ділянки АВ при русі повзунка з М у N (мал.. 63).

465. Як буде змінюватись опір ділянки кола при русі повзунка зліва направо? (мал.. 64)

 

 

 

466. Опір металевого провідника від нагрівання зростає. Це враховується веденням термічного коефіцієнта опору. Одночасно провідник від нагрівання видовжується і опір його за рахунок довжини також збільшується. Чому ж не враховується і це збільшення опору?

 

ЗАКОН ОМА ДЛЯ ОДНОРІДНОЇ ДІЛЯНКИ КОЛА

1. 2 А і 3А.    2. 1 А і 3 А.

3. Струми в колах а), б), в) – однакові.

1. 4А і 2А.  

2. 4 А і 1А.  

3. 2 А і 1А.

 

1. 2А.            2. 4А.            3. 5 А.

1. ;                         2. ;

3. ;                          4. .

473. Якщо зменшити напругу на резисторі у 2 рази, то опір резистора…….?

474. Якщо збільшити струм у резисторі у 2 рази, то опір резистора…..?

475. Накреслити графік залежності струму на ділянці кола від руху повзунка реостата від 0-Х. (мал.. 67)

476.  Накреслити графік залежності напруги між точками А і В від руху повзунка реостата від 0-Х. (мал.. 65)

1. 2 Ом.        

2. 6 Ом.         

3. 4 Ом.

1. 2.                 2. 1.

3. Опори однакові.

 

1. 14,5 В.        

2. 8 В.      

3. 20 В.

1. 1,1 Ом.

2. 6,25 Ом.

3. 5,5 Ом.

1. 1 В.             2. 2,1 В.            3. 2 В.

1. 40 м.             2. 20 м.                 3. 8 м.

1. 1.                             2. 2.

3. Напруга однакова, адже джерело струму одне й теж.

1. Напругу на лампочці; 0; 0; 0.

2. В і С – напругу на лампочці, а потім 0; 0.

3. Напругу на лампочці; 0;0; напругу на мідному дроті.

1. Збільшився в 3 рази.

2. Збільшився в 1,5 рази.

3. Збільшився в 6 разів.

1. 5,6 А.                2. 4 А.                3. 8 А.

1. 100 Кл.               2. 3,75 Кл.               3. 75 Кл.

1. 8 В.     2. 0,08 В.              3. 0,8 В.

1. Сила струму і напруга зростатиме.

2. Сила струму і напруга зменшуватиметься.

3. Сила струму зменшуватиметься, напруга зростатиме.

 

ПОСЛІДОВНЕ З`ЄДНАННЯ ПРОВІДНИКІВ

1. U₁:U₂:U₃=R₁:R₂:R₃;                       6. 1/R=1/R₁+1/R₂+1/R₃;

2. I= I₁+I₂+I₃ ;                                     7.R= R₁+R₂+R₃;

3. U₁:U₂=R₁+R₂;                                                 8. R=R₁/n;

4. U=U₁+U₂+U₃;                                                   9. U=U₁=U₂=U₃;

5. I₁/I₂=R₁/R₂;                                                         10. R=n∙R₁;

                               11. I=I₁=I₂=I₃.

1. 2, 3, 4, 7, 8, 10.

2. 1, 3, 4, 7, 10, 11.

3. 2, 5, 6, 7, 1, 11.

1. 120 А.  

2. 90 В.  

3. 30 В.

                1. 75 В.            2. 60 В.          3. 15 В.

 

1. 0,36 А.      2. 1,8 А.    

3. Визначити неможливо.

1. 3,6 В.       2. 18 В.        3. 1,8 В.

1. 6 В.         

2. 2 В.       

3. 8 В.

 

 

 

 

 

 

1. 0 – 15 Ом.       2. 0 – 30 Ом.         3. 15 – 30 Ом.

1. Визначити неможливо, адже не вказане положення реостата.

2. 28 Ом.        3. 68 Ом.

500. Які показника другого вольтметра (мал. 79)?

1. 24 В.          2. 12 В.        3. 8 В.

1. Від 0 до R.        

2. Від 0 до 2 R.

3. Залишиться рівним R.

 

1. 2,1 А.            2. 0,1 А.            3. 5 А.

1. 50 Ом.           2. 60 Ом.             3. 110 Ом.

1. Загальний опір резисторів 10 Ом.

2. Сила струму на першому резисторі більша.

3. Напруга на обох резисторах однакова.

4. Сила струму в обох резисторах однакова.

1. Сила струму  в першому резисторі більша, ніж у другому.

2. Напруга на обох резисторах однакова.

3. Загальний опір резисторів менший від 20 Ом.

4. Сила струму в обох резисторах однакова.

 

ПАРАЛЕЛЬНЕ З`ЄДНАННЯ ПРОВІДНИКІВ

1. 2, 5, 6, 8, 9.

2. 2, 5, 6, 8, 9, 10.

3. 2, 5, 6, 8, 11.

1. Струм І₁ і І₂ течуть з В в А.

2. U₁=U_2.

3. I=I₁=I₂.

4. I= I₁+I₂.

5. U_АВ= U₁+U₂.

6. R_AB= R₁+R₂.

7. I₁/I₂=R₁/R₂.

8. 1/R=1/R₁+1/R₂.

1. 1, 2, 7, 8.                  2. 2, 4, 7, 8.          3. 3, 4, 5, 6.

1. Може.                                           2. Ні.

3. Не може, бо опір паралельно з’єднаних провідників менший одного опору.

1. Може.        2. Не може.

3. Може, якщо амперметр А пошкоджений.

1. Може.

2. Не може.

3. Не може, адже напруги  U₁=U₂.

511. Як, послідовно чи паралельно, з’єднані між собою проводи двох провідної лінії електропередач?

1. Опір збільшиться, струм зменшиться.

2. Опір збільшиться, струм збільшиться.

3. Опір зменшиться, струм збільшиться.

1. Срібний.             2. Алюмінієвий.            3. Мідний.

1. Л₁ і Л₂.

2. Л₁ і Л₃^.

3. Л₂і Л₃.

1. На Л₁, адже вона стоїть близько до джерела струму.

2. На всіх лампочках напруга буде однакова.

3. Напруга буде збільшуватись від Л₃ до лампочки Л₁.

1. 40 А.        2. 60 А.          3. 10 А.

1. а.                2. б.                3. в.

1. 1,5 В.      2. 0,75 В.   3. 3 В.

1. 7,2 В.        2. 4,5 В.    3. 1,7 В.

 

1. 60 В.            2. 22 В.            3. 44 В.

1. 108 В.          2. 72 В.               3. 180 В.

1. 12 В.     2. 48 В.   3. 24 В.

1. 0,4 А і 1,2 А.

2. 1,2 А і 0,4 А.

3. 0,8 А і 0,8 А.

              1. 2R.     2. R.     3. 4R.

1. Всі опори ввімкнути паралельно.

2. Опори 2 і 4 – послідовно, і паралельно до них – опір
8 Ом і 16 Ом.

3. Опори 2, 4, 8 – послідовно, і паралельно до них – опір 16 Ом.