Посібник рекомендовано для вчителів початкових класів. В ньому викдадено комплекс організаційних та загальнорозвивальних вправ для використання на уроках фізичної культури.
Управління освіти, молоді і спорту Дубровицької райдержадміністрації
Туменський навчально – виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів –
дошкільний навчальний заклад»
Здоров’я дітей –
національне багатство
Тумень-2016
Туменський навчально – виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Алла Іванівна Совко - вчитель початкових класів
В посібнику викладено комплекс вправ для використання на уроках фізичної культури.
Посібник рекомендовано для вчителів початкових класів.
Рецензенти: Тетяна Данилівна Гузич, директор Туменського навчально – виховного комплексу «Загальноосвітня школа
І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
Схвалено методичною радою Туменського навчально – виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» (протокол № 3 від 29. 01. 2016 р.)
ВСТУП
Протягом останнього часу в Україні спостерігається різке погіршення рівня здоров'я й фізичної підготовленості підростаючого покоління, зокрема - школярів. Серед чинників, що зумовлюють цю негативну тенденцію, не останнє місце посідають проблеми національної системи фізичного виховання, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини. Отже, постала необхідність радикальної перебудови системи фізичного виховання підростаючого покоління. Це потребує активного впровадження нової концепції фізичного виховання дітей і молоді відповідно до соціальних та економічних змін, що відбуваються в Україні.
Який же вид спорту найкращий для дітей? Ніхто з спеціалістів фізичного виховання не дасть точної відповіді про це складне запитання. Всі види спорту однаково корисні для дитини (звичайно, якщо вони відповідають її віку), всі вони сприяють всебічному фізичному розвиткові. Але кожний із них має свої певні особливості.
Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол та інші) найкраще виховують швидкість, точність і злагодженість рухів, витривалість, вміння швидко орієнтувати: ; в складних ситуаціях.
Спортивна гімнастика завдяки різноманітності і можливості точного дозування навантаження — одне із найважливіших засобів фізичного виховання. Гімнастика дає всебічний фізичний розвиток, але найбільше сприяє розвитку м'язів тулуба і рук, хоч стрибки впливають і на м'язи ніг.
Для дівчаток чудовий засіб фізичного виховання — художня гімнастика, що за своєю природою стоїть майже поруч із балетом. Виконання в музичному супроводі плавних, красивих рухів сприяє вихованню пластичності, красивої постави, музичного смаку. Водночас художня гімнастика забезпечує гармонійний всебічний фізичний розвиток, розвиває музичний слух і почуття ритму.
Легка атлетика — «королева спорту» — один із на і змістовніших і всеосяжних видів спорту. Вона об'єднує біг, стрибки, метання, ходьбу. Причому жоден із цих видів не існує самостійно — всі вони поєднані в комплекс, завдяки чому легкоатлети здобувають чи не найкращі загальний фізичний розвиток.
Вплив плавання зумовлений насамперед специфічною дією на організм води, великою динамічністю в роботі м'язів. Як правило, всі плавці відзначаються добрим гармонійним фізичним розвитком, гарною поставою, силою і витривалістю. Купання й плавання у воді різної температури загартовує організм, поліпшує обмін речовин
Особливо добре впливає плавання на діяльність нервової, серцево-судинної та дихальної систем.
Лижний спорт приємний і корисний насамперед тим, що тренування й змагання з нього проводяться на чистому повітрі. Робота ногами, руками, тулубом сприяє загальному всебічному розвитку й поліпшенню злагодженості рухів, розвиває силу і витривалість. Спуски із стрімких гір виховують сміливість, рішучість.
Ми живемо у чудовій країні, у чудовий час. Попереду в нас захоплюючі справи. Можна стати лікарем або вчителем, будівельником або хліборобом, вченим або космонавтом. Усяка робота почесна, якщо вона приносить задоволення тобі і користь людям. Але успіхів у роботі досягнуть тільки ті, хто буде наполегливо, багато трудитися, хто знайде в собі мужність подолати труднощі, які зустрічатимуться на шляху. А для цього треба бути сильним, витривалим, загартованим. І стати таким може кожен! Гімнастика і спорт перетворять кволі м'язи на міцні й пружні, загартування зміцнить здоров'я, змагання виховають наполегливість і волю до перемоги.
Техніка безпеки на уроках фізичного виховання
Фізична культура – предмет, що створює умови для формування у людини ціннісних орієнтацій щодо культури здоров’я і здорового способу життя, виховання потреби та звички займатися фізичною культурою та спортом, прагнення досягти оптимального рівня особистого здоров’я, фізичного розвитку, рухових якостей, морально-вольових рис характеру та психологічної підготовки до ведення активного життя та професійної діяльності. На сучасному етапі розвитку суспільства постає потреба інтенсивного розвитку фізичного виховання для підвищення рівня фізичної витривалості, здоров’я та захисних функцій організму. Разом з розвитком фізичного виховання виникає потреба у створенні безпечного середовища під час виконання фізичних вправ, тому потребує створення універсальних технік безпеки, тим самим забезпечуючи найкращі умови для фізичного розвитку людини. Оскільки фізичні вправи можуть призводити до травматизму, на техніку безпеки під час проведення занять з фізичного виховання потрібно звертати увагу в першу чергу.
1. Загальні положення техніки безпеки на уроках фізичного виховання
Фізичне виховання дітей дошкільних, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів є невід'ємною складовою освіти, яке забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямоване на формування в них фізичного, соціального та духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного довготривалого життя та професійної діяльності.
Система фізичного виховання дітей та учнівської молоді базується на принципах особистісної та диференційованої орієнтації, пріоритету оздоровчої спрямованості, використання традиційних та нетрадиційних форм рухової активності та інших засобів фізичного вдосконалення. Метою фізичного виховання є формування особистості, спрямоване на забезпечення необхідного рівня розвитку життєво важливих рухових навичок і фізичних якостей; загальнолюдських цінностей: здоров'я, фізичного, соціального та психічного благополуччя; виховання інтересу і звички до самостійних занять фізичною культурою і спортом, набуття навичок здорового способу життя.
Безпосереднє керівництво фізичним вихованням у дошкільному навчальному закладі здійснює його керівник. На нього покладається відповідальність за стан фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі; відповідальність за стан здоров'я та фізичного розвитку вихованців; створення умов для розвитку задатків, природних здібностей та обдарувань дитини, спрямування її на духовний та фізичний розвитокзасобами фізичного виховання; створення необхідних умов для проведення занять з фізичного виховання; занять з дітьми, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи; фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, занять секцій та гуртків спортивного спрямування; забезпечення умов для виконання вихованцями науково обґрунтованого обсягу рухової активності та її контроль; забезпечення систематичного контролю за здійсненням навчально-виховного процесу з фізичного виховання; організація щорічних поглиблених медичних оглядів дітей у встановлені терміни; забезпечення необхідним спортивним інвентаремта обладнанням; систематичний аналіз стану фізичного розвитку дітей; щорічний звіт щодо стану фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи в навчальному закладі перед батьками та громадськістю; забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних норм та вимог техніки безпеки у приміщеннях; дбає про дотримання учнями режиму дня, правил особистої та суспільної гігієни, вимог безпечної поведінки.
2. Інструкції що до техніки безпеки на уроках фізичного виховання
Правила безпеки під час занять з фізичної культури та спорту поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу під час організації та проведення занять з фізичної культури та спорту (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки). Заняття з фізичної культури та спорту у навчальних закладах проводяться відповідно до програми з фізичної культури, затвердженої МОНУкраїни. Уроки, заняття в гуртках, секціях повинні проводитися тільки вчителями фізичної культури або особами, які мають належну освіту та кваліфікацію. Дозвіл на введення в експлуатацію спортивних споруд та проведення занять з фізкультури і спорту під час прийому навчального закладу до нового навчального року дає комісія, створена відповідно до рішення виконкому райради. Переобладнання спортивних споруд та встановлення додаткового обладнання дозволяється тільки за узгодженням з представниками райради, районного управління освіти, пожежного нагляду та районної санепідемстанції. Для занять з фізкультури та спорту допускаються учні, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо стану здоров’я. Висновок про стан здоров’я медперсонал доводить до відома вчителя фізкультури або особи, яка проводить заняття з фізкультури та спорту. На підставі цих даних учні розподіляються для занять фізкультурою на основну, підготовчу та спеціальну групи. Під час проведення занять з фізкультури та спорту як на уроках, так і в позаурочний час учні навчальних закладів користуються спеціальним спортивним одягом (спортивний костюм) та спортивним взуттям, що визначаються правилами проведення змагань з окремих видів спорту. Проводити заняття без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється. У спортивних залах має бути аптечка (на відкритих спортивних майданчиках - переносна аптечка) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів для надання першої до лікарської допомоги у разі травм та пошкоджень. Під час проведення спортивних змагань у навчальному закладі забезпечувати медичне обслуговування. Кількість місць у спортивному залі під час проведення занять встановлюється із розрахунку 2,8 м2 на одного учня. Заповнювати зал понад встановлену норму не дозволяється. Підлоги спортивних залів має бути пружними, без щілин і заструпів, мати рівну, горизонтальну і неслизьку поверхню. Поверхня підлоги не повинна деформуватися від миття і до початку занять має бути сухою і чистою. Приміщення горища спортзалу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від горища зберігати в певному місці. На горищі не дозволяється влаштовувати склади спортивного інвентарю та навчального обладнання. Рубильники електромережі мають бути встановлені поза спортзалом. На всіх розетках мають бути зроблені написи про величину напруги та встановлені запобіжні заглушки. Температура в роздягальнях для дітей має бути не нижче за 18-20 °С; у спортивних залах не нижче за 15 °С і у душових - 25 °С. У спортивному залі навідповідному місці має бути розміщений план евакуації на випадок пожежі. Забороняється забивати наглухо і захаращувати двері запасних виходів із спортзалу. У кожному спортзалі має бути не менше двох пінних або порошкових вогнегасників. Вимоги безпеки перед початком занять: Роздягальні спортзалів мають бути відкриті за 10 хв до занять. Черговий по класу приймає роздягальню і відповідає за чистоту і порядок у роздягальні. Вхід учнів у спортзал до початку занять забороняється. У роздягальні не штовхатися, усі речі розміщувати так, щоб вони не становили загрозу здоров’ю учнів. Учні 1-3-х класів роздягаються у своїх класах і в спортзал заводяться вчителем фізкультури. Вимоги безпеки під час проведення занять:
• Суворо дотримуватись вимог техніки безпеки на уроках фізкультури.
• Проводити заняття у спортзалі разом з учителем чи його заступником.
• На уроці фізкультури учні повинні бути одягнені тільки у спортивну форму, нігті коротко обрізані, волосся підібране.
• Взуття має бути з гумовою підошвою.
• У місцях стрибків необхідно мати гімнастичні мати.
• Не виконувати вправи на приладах без страхування.
• Не стояти поблизу гімнастичного приладу під час виконання учнем вправ.
• При виконанні вправ поточним методом слідувати з інтервалом.
• При виконанні стрибків приземлення має бути м’яким з поступовим присіданням.
• Не виконувати вправи, маючи вологі долоні.
• Після занять потрібно мити руки з милом.
• Бути уважним при виконанні вправ, переходах від приладу до приладу.
• Перед виконанням вправ на приладах перевірити закручення гвинтів.
• Спортивна форма завжди має бути чистою.
• Взуття має відповідати розміру, що носить учень.
• При поганому самопочутті, потертостях, пошкодженнях, запамороченнях, болях в серці, печінці, шлунково-кишкових розладах терміново звертатись до викладача.
Не дозволяється:
• Заходити в спортивний зал без спортивною взуття.
• Вживати жувальну гумку на уроці.
• Носити на уроках фізкультури ланцюжки, обручки та годинники.
• Штовхати у спину учня, який біжить попереду.
• Підсідати під гравця, який вистрибує.
• Робити підніжки, чіплятися за форму.
• Переносити важкі прилади без дозволу вчителя.
• Змінювати висоту приладів без дозволу вчителя.
• Переходити від приладу до приладу без дозволу вчителя. 3.2. Під час занять з гімнастики:
• Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів. Деталі скріплень мають бути надійно закручені.
• Робоча поверхня перекладини, брусів має бути гладенькою. Пластини для скріплення гаків розтяжок мають бути щільно прикручені до підлоги і заглиблені врівень з пологою.
• Гімнастичні мати мають впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння.
• Гімнастичний місток має бути побитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.
До занять гімнастикою допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки.
Можливість отримання травм під час виконання вправ:
• на несправних приладах;
• без належної страховки;
• без застосування гімнастичних матів;
• на забруднених спортивних приладах, а також під час виконання вправ на приладах із вологими долонями.
Вимоги безпеки до початку занять:
• спортивне взуття має бути з неслизькою підошвою;
• протерти жердину перекладини сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером;
• перевірити надійність кріплення перекладини, коня і козла, стопорних гвинтів на брусах;
• у необхідних місцях приготувати гімнастичні мати. Поверхня матів має бути рівною.
Під час проведення занять:
• не виконувати вправ на приладах без дозволу вчителя або його помічника, а також без страховки;
• враховувати інструкції щодо приземлення під час виконання стрибків через прилади;
• не стояти близько до учня, який виконує вправу на приладі;
• не виконувати вправи з вологими долонями;
• під час виконання вправ поточним методом слідкувати за оптимальністю інтервалів між учнями (з метою запобігання зіткнень).
Дії у разі непередбачених обставин:
• у разі появи в учня больових відчуттів у суглобах рук, почервоніння або потертості шкіри на долонях і поганого самопочуття припинити заняття і сповістити про це викладача;
• у разі виникнення пожежі у спортзалі негайно припинити заняття і вивести учнів із залу, сповістити про пожежу адміністрацію і відповідальні органи, а самому вчителю безпосередньо почати ліквідацію пожежі;
• якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, і, у разі необхідності, відвезти потерпілого до лікарні.
Вимоги безпеки після закінчення занять:
• прибрати спортивний інвентар у місце його зберігання;
• протерти жердину сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером;
• ретельно вимити руки і обличчя з милом.
3.3. Під час занять з легкої атлетики:
• бігові доріжки мають бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту, бігова доріжка має продовжуватись не менш як на 15-20 м за лінію фінішу;
• ями для стрибків у довжину мають бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20-40 см. Пісок має бути чистим, розрівняним. Перед кожним стрибком пісок слід розрихлювати і вирівнювати;
• метання спортивних приладів має проводитися з дотриманням мір безпеки, які унеможливлюють попадання приладів за межі майданчика. Довжина секторів для приземлення спортивних приладів має бути не менш як 60 м.
До занять допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки.
Можливе отримання травм під час занять:
• падіння на слизькому ґрунті або твердому покритті;
• знаходження учня в зоні метання у момент кидка;
• виконання вправ без розминки. Вимоги безпеки до початку занять:
• одягнути спортивний костюм і взуття;
• ретельно підготувати пісок у стрибковій ямі, перевірити у ній відсутність сторонніх предметів;
• протерти ганчіркою прилади для метання. Під час занять враховують, що:
• бігова доріжка має продовжуватись не менш як на 15-20 м за лінію фінішу;
• можливі зіткнення команд, пов’язані з несподіваною зупинкою учнів;
• стрибки не слід виконувати на вологому слизькому ґрунті, приземлюватись на руки під час стрибку;
• у зоні метання не повинно бути учнів під час виконання кидка;
• обов’язковим є подання команди на право виконати метання-приладу;
• не треба стояти з правого боку від учня, який виконує метання;
• підбирати прилади із зони метання без дозволу вчителя забороняється;
• передавати прилади для метання кидком забороняється;
• не залишати на місцях занять граблі та лопати;
• перед метанням подивитися, чи немає людей у напрямку кидка.
Дії у разі непередбачених обставин:
• у разі поганого самопочуття учень повинен припинити заняття;
• якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, і, у разі необхідності, відвезти потерпілого до лікарні.
3. Правила техніки безпеки під час виконання фізичних вправ
Під час занять фізичними вправами слід додержуватися правил техніки безпеки. Велике значення має підготовка місць занять, наявність підготовленого справного спортивного обладнання і інвентарю. Спортивні майданчики для занять фізичними вправами і рухливими іграми повинні бути розташовані на відстані не менше 10м від учбових корпусів та інших приміщень. Покриття майданчиків повинно бути рівним, без камінців та інших предметів.
Особливі вимоги до обладнання спортивних залів. Підлога залу повинна бути рівною, пофарбованою, що дозволяє швидко проводити вологе прибирання. На початку занять підлога повинна бути не тільки чиста, але й суха. На вологій поверхні можна посковзнутися, особливо в спортивних і рухливих іграх, при бігу і стрибках.
Для того, щоб не було травматизму, треба займатися в взутті на гумовій підошві. Взуття на шкіряній підошві слизьке навіть на сухій поверхні.
Спортивне обладнання і снаряди повинні бути не пошкоджені і відповідати гігієнічним вимогам. При виконанні фізичних вправ інвентар повинен знаходитися в закріпленому положенні. Коло гімн. снарядів та під ними обов'язково треба покласти гімнастичні мати. Під час падіння або зіскоків вони запобігають різним пошкодженням.
Під час бігу на короткі дистанції не можна перебігати на сусідню доріжку, це може привести до зіткнення учнів. Усі бігові змагання проводять при руху в одному напрямку.
У стрибках треба чітко дотримуватися черги виконання . Особливої обережності потребує метання. Не можна знаходитися в місцях приземлення м'яча, гранати. Категорично забороняється на усіх заняттях порушувати дисципліну, виконувати вправи без дозволу вчителя.
Гімнастика.
• Бути уважним і обережним при виконанні фізичних вправ разом з товаришами. Наприклад, не можна розгойдуватись в горі на перекладині, якщо вправу в підтягуванні виконують разом 3-4 учні.
• Не можна стояти на доріжці розбігу і місцях приземлення під час опорних стрибків.
• Не починати складних вправ без розминки.
• При зіскоках з снарядів (коня, козла, колоди, гімнастичної драбини) приземлятися треба на обидві ноги.
• Спускатися з канату треба повільно, по черзі перехоплюючи руками і тримаючи ногами.
• Акробатичні вправи і вправи на снарядах можна починати тільки після дозволу або команди вчителя.
• Бути обережним при виконанні вправ з гімнастичною палицею.
Легка атлетика.
• Бігти з прискоренням тільки по своїй доріжці.
• В бігу на довгу дистанцію у повільному темпі не розмовляти, в кросі, де нерівна місцевість (камінці, дерева, які лежать, кущі) долати з підвищеною увагою.
• Спочатку, ніж виконувати стрибки, треба перевірити правильність того, як положенні гімнастичні мати на місці приземлення. Якщо стрибки виконуються на спортивному майданчику потрібно перевірити готовність ями для стрибків (пісок повинен бути рихлим і рівним, брусок для відштовхування не повинен бути вище рівня землі).
•Будь-який стрибок виконується після того, як попередній учень покине місце приземлення.
• Метання виконується тільки в тому напрямі, який вказав вчитель. Не можна метати м'ячі і гранати в той час, коли учні збирають їх.
Лижна підготовка.
• Одяг не повинний стримувати рухи, повинний бути легким, але досить теплим, щоб захищати від вітру.
• При переході через проїжджу частину, треба обов'язково знімати лижі.
• Якщо товариш на колії, не наступайте на його лижі. Треба попросити звільнити колію і перегнати його.
• При стрибках з гір не виставляйте палиці перед собою, при падінні можна наколотися на них.
• Не брати з старту велику швидкість, а перед стартом зробити розминку.
Кросова підготовка.
• Не слід бігти з прискоренням, розподіляти сили потрібно рівномірно.
• З дерев, які лежать, з круч треба робити зіскок на обидві ноги і м’яко приземлятися.
• Місце, де є бите скло, ржавий дріт, слід обходити.
Ковзани.
• На ковзанці рухатися тільки проти годинникової стрілки.
• Якщо втрачаєте рівновагу, падати треба тільки на бік, не виставляючи руки вперед, голову треба нахилити вперед, підборіддя на груди.
• Не залишайте сміття на льоду ковзанки.
• Не можна сідати на сніг.
Баскетбол.
• Грати можна тільки в гумовому взутті.
• Під час гри не рухати гравців, не штовхатися з ними при пересуванні.
• Не кричати під час гри.
• Не можна сидіти під баскетбольним щитом.
• Не виставляйте вперед великі пальці рук під час ловіння м'яча.
Висновок
Таким чином техніка безпеки на заняттях фізичним вихованням забезпечує можливість використання різного роду занять з фізичної культури унеможливлюючи отримання травм фізичного та психічного характеру. За допомогою техніки безпеки можуть повноцінно займатися фізичними вправами та гармонійно розвивати свою особистість. Знання техніки безпеки іноді може навіть зберегти життя людині, а іноді і захистити від каліцтва. Захист в нашому житті є основою розвитку, оскільки саме ним ми забезпечуємо формування нашої особистості та особистості наших дітей. З правилами техніки безпеки потрібно слідкувати завжди так як один неправильний крок може зіпсувати багаторічні фізичні тренування та призвести до непередбачуваних наслідків.
ТВОЯ ЗАРЯДКА
Зарядка — один із засобів стати здоровим, сильним, спритним, красивим.
Найкраще робити її вранці, відразу після сну. Коли людина спить, її м'язи розслаблюються, кров тече повільніше, дихання уповільнюється: все тіло відпочиває. Виконуючи гімнастичні вправи, ми полегшуємо для організму перехід від горизонтального до вертикального положення, від сну до активної діяльності. Але цінність зарядки не тільки в цьому.
Щоденне виконання гімнастики зміцнює м'язи, серце, легені, нервову систему, поліпшує фігуру, привчає правильно дихати.
Оскільки при фізичному навантаженні організмові потрібно більше свіжого повітря, зарядку треба робити у добре провітреній кімнаті, на балконі чи надворі.
При виконанні вправ дуже важливо правильно дихати. Цього обов'язково слід навчати — це дуже корисно і завжди може стати в пригоді. Дихати треба ритмічно і глибоко.
Вдих, краще носом, необхідно робити водночас із використанням тулуба, а видих — із нахилянням та присіданням. Бігаючи або стрибаючи, вдих і видих треба чергувати через кожні два – три кроки або стрибки. Щоб навчитися краще стежити за диханням, під час видиху можна вимовляти звуки «о-о-о», «а-а-а» або «ш-ш-ш».
Робити гімнастику слід у легкому, зручному костюмі, без тугих резинок, які утруднюють рух крові, за теплої погоди — найкраще у трусах або купальнику. Добре робити її босоніж на килимку або в зручному спортивному взутті.
Комплекс ранкової зарядки повинен складатися з шести – десяти нескладних вправ, кожну з яких треба повторювати по 4—10 разів.
Зарядка не повинна стомлювати. Бадьорість, добре самопочуття після неї – найкращий показник того, що комплекс обрано правильно.
Першпй комплекс ранкової гімнастики для дівчаток і хлопчиків 9—10 років
Починати гімнастику треба з повільної ходьби по кім» в чя на місці: два - три кроки — вдих, два - три кроки – видих. Триматися слід прямо, не опускаючи голови і підтягнувши живіт. Зробивши 12—14 кроків, можна переходити до виконання вправ.
В п р а в а п е р ш а. Вихідне положення: стати прямо,
вільно. ноги разом, руки опущені.
На раз - два — підняти руки вгору, подивитися на кисті, сплеснути долонями над головою. На три-чотири — опустити руки, сплеснути долонями за спиною. Повторити 3—6 разів.
Вправа друга. Вихідне положення: стояти прямо руки опущені. В руках за спиною гімнастична палиця (або рушник).
На раз - два — присісти, поклавши палицю на підлогу позад себе. На три - чотири — встати бег палиці. Вдих. На п'ять - шість — присісти, взяти палицю. Видих. На сім - вісім — встати з палицею. Вдих. Повторити З—6 разів.
Вправа третя. Вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей, руки підняті вгору, у руках гімнастична палиця (або рушник). Руки і тулуб злегка відведені назад, дивитися на палицю.
На раз – нахилитися вперед, покласти палицю на підлогу перед собою. Видих. На два — випростатися, сплеснути руками над головою. Вдих. На три—нахилитися вперед, взяти палицю в руки. Видих. На чотири — випростатися, підняти палицю вгору, прогнутися. Вдих. Повторити 3—6 разів.
Вправа четверта. Вихідне положення: стоячи, ноги разом, руки вперед.
На раз — стати навшпиньки, руки розвести в сторони, прогнутися. Вдих.На два — опуститися на всю ступню, звести прямі руки перед грудьми, плеснути з долоні. Видих. Повторити 4—6 разів.
Вправа п’ята. Вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені вниз.
На раз — нахилити тулуб у правий бік, праву руку вниз до коліна, ліву — підняти по тулубу вгору. Видих. На два — випростатися, руки опустити. Вдих. На три — нахилитися у лівий бік, ліва рука ковзає по тулубу вниз, права — вгору. Видих. На чотири — випростатися, руки опустити. Вдих. Повторити 4—6 разів.
Вправа шоста. Вихідне положення: стоячи, ноги разом, руки в сторони.
Нa раз — змахнути правою ногою вгору, сплеснути в: долоні під ногою. Видих. На два — опустити ногу, руки розвести в сторони. Вдих. На три - чотири — зробити те саме лівою ногою. Повторити 6—10 разів.
Вправа сьома. Вихідне положення: стоячи, руки на поясі. Зробити 8—14 стрибків угору на обох ногах. (Два стрибки — вдих, два — видих.) Після стрибків повільно походити по кімнаті, почистити зуби, вмитися.
Другий комплекс ранкової гімнастики для дівчаток і хлопчиків 9—10 років
Вправа перша. Вихідне положення: стоячи прямо, ноги разом, руки опущені, в руках м'яч або який - небудь легкий предмет.
На раз - два — підняти руки вгору, відставити ліву ногу назад на носок, подивитися на м'яч, потягтися догори. Вдих. На три - чотири — повернутися у вихідне положення. Видих.
Виконати 4—8 разів, відставляючи назад поперемінно праву та ліву ногу.
Вправа друга. Вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей, кисті на поясі, лікті відведені назад.
На раз - два — присісти, руки вперед. Видих. На три -чотири — встати, руки на пояс, лікті назад. Вдих. Виконати 4—8 разів.
Вправа третя. Вихідне положення: стоячи, ноги ширше плечей, руки розведені в сторони.
На раз — нахилитися вперед, правою рукою торкнутися носка лівої ноги, ліву руку підняти вгору. Видих. На два — випростатися, руки розвести в сторони. Прогнутися. Вдих. На три — нахилитись уперед, лівою рукою торкнутися носка правої ноги, праву руку піднести вгору, Видих. На чотири — повернутись у вихідне положення. Вдих. Виконати 4—8 разів.
Вправа четверта. Вихідне положення: стоячи, ноги ширше плечей, у витягнутих уперед руках — м'яч.
На раз — звестися навшпиньки, праву руку з м'ячем відвести вправо назад, подивитися на м'яч. Вдих. На два — повернутися у вихідне положення. Видих. На три - чотири зробити те саме, відводячи вбік ліву руку з м'ячем. Виконати 4—8 разів.
Вправа п'ята. Вихідне положення: стоячи, ноги ширше плечей, руки на поясі.
На раз — нахилитися у лівий бік, правою рукою торкнутися лівого вуха. Видих. На два — повернутись у вихідне положення. Вдих. На три — нахилитись у правий бік, лівою рукою торкнутися правого вуха. Видих. На чотири — повернутись у вихідне положення. Вдих. Виконати 4—6 разів. Вправа шоста. Вихідне положення: стоячи, ноги разом, руки опушені. На раз — змахнути руками через сторони вгору, плеснути в долоні над головою, одночасно праву ногу змахом відвести у правий бік. Вдих. На два — опустити руки, приставити ногу. Видих. На три - чотири — зробити те саме, відводячи вліво ліву ногу. Повторити, вільно виконуючи рухи, 4—6 разів. Вправа сьома. Вихідне положення: стоячи, руки на поясі. На раз — стрибком ноги в сторони. На два — разом. Зробити 8—12 стрибків. На раз - два — вдих, на три - чотири — видих. Після стрибків повільно походити.
РУХЛИВІ ІГРИ НА УРОКАХ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Організація і методика проведення рухливих ігор зумовлені віковою відповідністю силам, здібностям, інтересам дітей, ступенем доступності їх змісту і конкретними завданнями до спільних ігрових дій.
Ми вже зазначали, що характерна особливість дітей 5—7 років - їхня рухова активність. Але вони швидко втомлюються від одноманітних рухів, статичних положень, хоч здатні до тривалої гри за частої зміни різноманітних рухів. Якщо гра не відповідає можливостям учнів,вона перестає цікавити дітей і стає для них нудною.
З учнями 1-2 класів слід проводити переважно сюжетні ігри з нескладними правилами, де немає розподілу на групи і команди, а рухи побудовані на наслідуванні рухів тварин і птахів ("Гуси-лебеді", "Два морози", "Горобці" та ін.). Але в цьому віці дітям дедалі цікавішими та доступнішими стають ігри з елементами змагань, коли гравці діляться на кілька команд. Це в основному ігри, які розвивають і вдосконалюють основні рухи і поширюють руховий досвід дітей та основані на бігові, стрибках, метаннях у ціль і на дальність, подоланні невеликих перешкод тощо.
Наприкінці цього вікового періоду дітей починають особливо цікавити ігри, які потребують розв'язування досить складних рухових завдань, виявлення певних умінь та навичок у виконанні деяких технічних прийомів спортивних ігор.
Основні вимоги щодо організації та проведення рухливих ігор під час підготовки до гри:
Добір гри. Успіх ігрової діяльності в розв'язанні поставлених перед нею завдань, а також позитивний фізіологічний та емоційний вплив на гравців залежать насамперед від правильного добору гри. Вибираючи гру, необхідно поставити конкретне педагогічне завдання, розв'язанню якого сприяє дана гра. Слід керуватися загальними методичними положеннями, виходячи з основних завдань, які поставлені керівником перед заняттями. Враховуються форма заняття, зміст гри, вік, фізичний розвиток, підготовленість та кількість учасників.
Добір гри залежить також від місця її проведення. У невеликій, вузькій залі або коридорі можна проводити ігри з шикуванням у колони і шеренги, а також ігри, в яких діти беруть участь по черзі. У великій залі або на майданчику - ігри великої рухливості з бігом врозтіч, з метанням великих і малих м'ячів, з елементами спортивних ігор, естафети тощо.
Коли гра відбувається на майданчику, слід враховувати погоду і температуру повітря. При низькій температурі можна проводити гру, в якій беруть участь одночасно всі учні, і фізичне навантаження розподіляється на них рівномірно. У спеку краще використати ігри, в яких гравці беруть участь по черзі.
Добір гри також залежить від наявності спеціального інвентаря. Якщо гравці стоять і чекають черги через його відсутність, то вони втрачають інтерес до гри, що призводить до порушення дисципліни.
Підготовка місця гри в приміщенні. Для проведення ігор в приміщенні необхідна досить простора кімната або зала, яка має бути провітреною. Спортивні приладдя необхідно розмістити так, щоб вони не заважали під час гри. Дія відпочинку слід поставити кілька гімнастичних лав, які використовують в окремих іграх.
Підготовка місця гри на майданчику. Для проведення ігор на свіжому повітрі необхідно перевірити шкільний майданчик на відсутність купин, ям та інших перешкод чи небезпечних предметів. Велике значення мають зелені насадження, які захищають його від вітру й куряви, освіжають повітря, дають тінь тощо.
Розмітка майданчика. Майданчик для проведення рухливих ігор окреслюється лініями, у межах яких проводяться всі ігрові дії. Межі майданчика мають бути добре помітними, бо коли діти захоплюються грою, їм важко стежити за умовними або нечіткими лініями. Бажано лінії зробити такими, щоб не поновлювати їх для кожного заняття.
Тимчасова розмітка в середині ігрового майданчика робиться для кожної гри окремо. Для цього використовують загострену палицю, крейду, прапорці, стояки, м'ячі тощо. Нескладну розмітку можна зробити одночасно з поясненням змісту гри, що дає гравцям точніше уявлення про напрямки пересування.
Щоб запобігти травмам, лінії кордонів для гри позначаються на відстані 1,5-2 м від стін, парканів, будівель та інших предметів чи споруд.
Підготовка інвентаря, приладів та обладнання для гри. Для проведення ігор необхідні певні прилади, обладнання та інвентар; прапорці, м'ячі, палиці, кеглі, стійки, скакалки, обручі тощо. Інвентар має, бути певної ваги та розмірів і відповідати рівневі фізичної підготовленості та вікові. Бажано, щоб він був яскравим, кольоровим, добре помітним у грі. Кількість інвентаря має бути достатня, відповідати правилам гри та числу учасників. Його готують заздалегідь, щоб розстановка і роздача не забирали багато часу. Дрібний інвентар роздається учасникам після пояснення змісту та правил гри.
Розміщення учасників гри і місце керівника під час пояснення гри. Найпоширеніше розміщення учасників у рухливих іграх - по колу або шеренгами чи колонами, кількість яких визначається залежно від кількості команд. Найголовніше - учасники мають бачити та чути керівника. Найкраще розставити їх у таке положення, з якого вони починатимуть гру.
Пояснення гри. Педагогічна ефективність гри залежить від методики, організаторських здібностей керівника, його вміння дохідливо і цікаво пояснити гру, вміло керувати її процесом, бути об'єктивним та уважним в оцінці ігрових дій дітей.
Пояснення гри має завдання - створити уявлення про неї у дітей (початок і хід гри, роль учасників, мета, правила тощо). Керівник має попередньо вивчити правила гри сам і передбачити можливі відхилення від них. Для кращого засвоєння розповідь про гру необхідно супроводжувати повним або частковим її показом: окремі, найбільш складні моменти пояснити жестом і показом деяких рухів.
Правила пояснюються докладно лише у тому випадку, коли гра проводиться вперше. При повторенні гри слід лише нагадати її основний зміст за допомогою запитань, пояснити учням додаткові правила і прийоми, а після пояснення слід перевірити, чи всі гравці розуміють її правила.
Під час пояснення правил гри необхідно повідомити її назву, роль кожного гравця і його місце на майданчику чи в залі, мету гри та її хід.
Проводячи гру з шикуванням у коло, вчителеві слід зайняти місце у колі. Якщо учні розподілені на дві команди і розміщені обличчям одна проти другої ("День і ніч", "Спостерігач" та ін.), вчитель для пояснення займає місце на одному з флангів.
Якщо гра починається з руху врозтіч ("Карасі і щука", "Метелики"), можна шикувати дітей в шеренгу або групувати їх біля себе у напівколо, щоб усім було видно і чути.
Не можна перед поясненням розставляти дітей обличчям до сонця або інших джерел світла. Це погіршує видимість, розпорошує увагу учнів.
Вибір ведучих. У багатьох іграх потрібні один чи кілька ведучих. їх ролі можуть бути різноманітні. Слід зазначити, що у дітей шостого року життя продовжується вдосконалення мови. їх словниковий запас складає вже близько 2500 слів. Діти починають логічно мислити та робити певні порівняння, що дає змогу швидко опановувати ролі у грі, запам'ятовувати лічилки та виявляти артистизм.
Виконання обов'язків ведучого впливає на виховання гравців, сприяє формуванню їх організаторських навичок та активності. Тому необхідно, щоб у ролі ведучого побувало найбільше дітей.
Існує кілька основних способів визначення ведучого, які застосовуються залежно від умов занять, характеру гри та кількості гравців: В іграх з розподілом граючих на підгрупи, особливо в естафетах, бажано користуватися командою, яка складається з трьох частин: "На старт!", "Увага!", "Руш!". Останню команду іноді замінюють сигналом (свистком). Все це сприяє виробленню у дітей правильної та швидкої реакції на звуковий подразник, яка необхідна в майбутньому при навчанні старту в бігу, плаванні і т.д.
Ігри сюжетного характеру ("Птахи у клітці", "Кіт і мишка"), де немає змагального моменту, не потребують особливо чітких команд. Такі ігри можна починати за наказом, висловленим спокійним голосом: "Гру почали!". Або можна попередити дітей, що гра починається після слів: "Раз, два, три!". Від початку і до кінця гри вчитель уважно стежить за її ходом і поведінкою гравців.
У процесі гри вчитель дає вказівки гравцям, які допускають помилки або порушують її правила. Всі зауваження та вказівки слід робити, не заважаючи ходу гри і не зупиняючи гравців. Зупиняти гравців можна у тому разі, коли більшість її учасників допускає грубі помилки.
Тривалість гри залежить від педагогічних завдань, що ставилися вчителем, умов занять, кількості учасників та їхнього віку. Гру потрібно закінчити своєчасно, коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження. Не слід чекати того моменту, коли гравці самі запропонують її припинити.
Якщо гра командна, необхідно перед початком повідомити, скільки разів вона повторюватиметься. Коли гра не має визначеного кінця, вчителеві слід заздалегідь попередити про її закінчення, обумовлюючи певний час, або проводити гру доти, доки не зміниться ведучий.
Закінчення гри не має бути несподіваним, бо може викликати негативні реакції у дітей або їхнє невдоволення.
Після закінчення гри керівник підбиває підсумки, даючи оцінку гри в цілому всіх та окремих учасників. Кожна гра потребує об'єктивного суддівства, інакше діти втратять інтерес до неї. Необхідно відзначати і заохочувати дітей, які добре фали і дотримувалися правил, виявляли творчу ініціативу. Слід пам'ятати про те, що вміле підбиття підсумків має велике виховне значення.
Дозування навантаження в грі. Відповідальним моментом у керівництві грою є дозування фізичного навантаження, визначити, яке важче, ніж у фізичних вправах, не пов'язаних з ігровими діями. Наприклад, фізичне навантаження, яке дає гра, залежить від загального навантаження на уроці фізичної культури, від характеру роботи й активності гравців. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, вони не відчувають втоми. Відтак, щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припиняти гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження. Для регулювання фізичного навантаження в грі використовуються різні прийоми: зменшення або збільшення часу, відведеного на гру, кількості повторень гри, розмірів майданчика і довжини дистанції, яку пробігають гравці, ваги предметів або снарядів, які метають, кількості і складності правил гри і перешкод, введення короткочасних пауз для відпочинку або уточнення завдань чи розбору помилок.
Отже, дозування фізичного навантаження в грі визначається методикою її проведення, місцем та умовами, в яких перебувають гравці (на майданчику, у приміщенні, восени, навесні або взимку).
Рухливі ігри на уроках фізичної культури використовуються для розв'язання освітніх, виховних та оздоровчих завдань відповідно до вимог Програми.
Вибір гри залежить від педагогічних завдань даного уроку. За своїм змістом і навантаженням гра має відповідати матеріалу, який опановують на уроці. Після вправ, які потребують складної координації і напруження уваги, слід застосовувати ігри, які не потребують концентрованої уваги, з рухами середньої та малої інтенсивності. Не доцільно після ігор з бігом та стрибками проводити вправи, які потребують точних рухів і збереження рівноваги.
Залежно від завдань і характеру гри, її фізіологічного та емоційного навантаження, складу учнів, вона може бути застосована в усіх частинах уроку.
У підготовчій частині уроку можна проводити ігри невеликої рухливості і складності, які сприяють зосередженню уваги. Характерними видами рухів цих ігор є ходьба і біг з нескладними додатковими завданнями ("До своїх прапорців", "Швидко по місцях").
Не слід проводити у цій частині уроку ігри надто рухливі, тому що значне збудження, викликане ними на початку уроку, може негативно вплинути на загальний стан організму дитини, на дисципліну та наступний хід уроку.
В основній частині уроку застосовуються ігри з бігом на швидкість, витривалість, з подоланням перешкод, естафети та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості.
Педагогічні завдання в основній частині уроку різноманітні: сприяти засвоєнню і вдосконаленню техніки рухів, розвитку фізичних якостей, ознайомленню з окремими елементами спортивних ігор.
У заключній частині уроку слід використовувати ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами, правилами та організацією. Вони мають сприяти активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині уроку і завершенню його з радісним, піднесеним настроєм.
Таким чином ми дотримаємося правильної фізіологічної кривої навантаження на уроці.
Щоб ефективно використовувати рухливі ігри для всебічного розвитку учнів, їх необхідно планувати протягом навчального року, враховуючи пору року і завдання, що стоять перед учителем у кожному навчальному семестрі.
Під час планування навчального матеріалу слід керуватися переліком ігор, зазначених програмою з фізичної культури та подібними з власного арсеналу ігор, який має кожен учитель. На початку першого семестру слід планувати легкі ігри за видами рухів, правилами та взаємостосунками гравців. Наприкінці першого семестру та на початку другого — розучуємо нові ігри, а наприкінці другого - закріплюємо та ускладнюємо вже вивчені ігри.
Наприкінці навчального року враховується якість навчального матеріалу з рухливих ігор та робляться відповідні висновки для їх планування на наступний навчальний рік.
Значення рухливих ігор у навчанні, вихованні та оздоровленні дітей вагоме і різноманітне.
Руховий режим дитини значно знижується з часу приходу її до 1 класу. І це зрозуміло: в неї з'являється новий обов'язок - навчання. Проте потреба дітей у руховій діяльності залишається високою. З огляду на це єдиним засобом профілактики гіпокінезії є оптимальна рухова активність, значне місце задоволенню якої належить рухливим іграм - природному виду живої і безпосередньої діяльності.
Систематичне їх застосування з поступовим ускладненням правил розширює рухові можливості дитини, забезпечує повноцінне засвоєння життєво важливих рухів — бігу, стрибків, метань, лазіння, рівноваги, поліпшується загальна координація рухів. В ігрових умовах ці рухи перетворюються на вміння. Одночасно вдосконалюються сприйняття і реагування — якості, дуже важливі в повсякденному житті. Крім цього, розвивається здатність аналізувати і приймати рішення, що, у свою чергу, позитивно впливає на формування розумових процесів.
Рухливі ігри у 1-2 класах мають широке застосування в навчанні основ техніки легкоатлетичних вправ, лижної підготовки, плавання, техніки і тактики спортивних ігор та ін.
Для рухливих ігор характерні активність і самостійність гравців, колективізм дій і безперервна зміна умов діяльності та подолання за активної допомоги партнерів перешкод, що постійно виникають. З огляду на це учасники гри перебувають в певних взаємних стосунках, проявляючи позитивні і негативні риси характеру та поведінки. Кожен гравець повинен уміти погоджувати свої інтереси і дії з інтересами і діями інших гравців, підкорятися правилам гри, вказівкам суддів, капітанів та ведучих, а під час виконання відповідної ролі у грі — вміти керувати своїми товаришами.
Виняткове значення належить іграм у становленні та зміцненні дитячого колективу, адже їм властиві елементи здорового суперництва, цікавого змагання. Ігрові змагання, наголошував В.О.Сухомлинський, вчать дітей спільно діяти, взаємовиручки, дотримуватись інтересів колективу, виховують організованість, дисципліну, винахідливість.
Спостереження за грою дають змогу краще ознайомитись з індивідуальними особливостями кожного учня, а правильне керівництво поведінкою гравців сприяє вихованню морально-вольових якостей у вчинках і діях, серед яких найактивніше формуються дисциплінованість, ініціативність, рішучість, сміливість, наполегливість. Діти набувають витримки, чекаючи своєї черги; чіткості дій, починаючи їх за певним сигналом; життєвого досвіду, виручаючи товариша і допомагаючи один одному за скрутних обставин тощо. Бажання якнайкраще виконати ігрове завдання спонукає дитину до розкриття своїх здібностей, виявлення творчості, винахідливості, що впливає на моральне, естетичне та емоційне виховання.
Різноманітні рухи і дії дітей під час гри позитивно впливають на їхню серцево-судинну, дихальну та інші системи організму, що розвивається, на загальний фізичний розвиток та здоров'я дитини. Рухливі ігри — ефективний засіб активного відпочинку після тривалої розумової праці, а їх проведення на свіжому повітрі — загартовування організму та його адаптації до змін навколишнього середовища. Різноманітна активна рухова діяльність завжди супроводжується позитивними емоціями.
Цінність рухливих ігор полягає ще й у тому, що вони сприяють розвитку в школярів необхідних фізичних якостей: швидкості, спритності, витривалості та ін.
Всі педагогічні завдання, які розв'язуються під час проведення рухливих ігор, спрямовані на досягнення подальшого підвищення рівня фізичної підготовленості учнів та функціональних можливостей організму.
КОМПЛЕКСИ ЗАГАЛЬНОРОЗВИВАЛЬНИХ ВПРАВ ДЛЯ ФІЗКУЛЬТУРНИХ ЗАНЯТЬ І РАНКОВОЇ ГІМНАСТИКИ
ВПРАВИ БЕЗ ПРЕДМЕТІВ
1
2
8. В. П.: ноги злегка розставлені. Стрибки на двох ногах з поворотом навколо себе в одну, іншу сторону. Повороти робити на 4 рахунки. Повторити 4-5 разів.
З
2 — підняти її вгору; 3 - на носок; 4 — В. П. 5-8 — те саме іншою ногою. Повторити 3-4 рази.
2 — В. П.— вдих. Повторити 6—8 разів.
7. В. П.: О.С., руки на поясі. 1 - руки до плечей; 2 - руки вгору;
3 — до плечей; 4 — В. П. Повторити 5—6 разів.
8. В. П.: О.С. Стрибки на місці на двох ногах (10 стрибків), чергуючи
3 ходьбою на місці. Повторити 4—5 разів.
4
4 - опустити вниз доторкання підборіддям грудей. Повторити 4—5 разів.
ВПРАВИ ЗІ СТРІЧКАМИ
ВПРАВИ З ВИКОРИСТАННЯМ СТІЛЬЦЯ
1
• Повторити 3—4 рази, змінюючи положення ніг.
2
1 - зігнути ногу, що стоїть на стільці; 2 — випрямитися. Дихання вільне. Повторити 3 рази кожною ногою.
6. В. П.: сидячи на стільці, руки на поясі. 1 - прогнутися в спині, від-
водячи лікті назад, намагаючись торкнутися спинки стільця,— вдих;
2 — В. П.— видих. Відводячи лікті Назад, піднімати голову вгору, повертаючись у В. П., голову опускати. Повторити 4—5 разів.
7. В. П.: О. С. Стрибки: одна нога вперед, інша назад. Повторити 2—3
рази по ЗО стрибків, чергуючи з ходьбою.
З
В. П.:О.С. 10 стрибків на місці, поворот на 90° (чотири рази), потіу ходьба. Повторити 2-З.рази.
4
ВПРАВИ НА ГІМНАСТИЧНІЙ ЛАВІ
1
2
З
7. В. П.: ноги злегка розставити, руки на пояс. 10 «пружинок» і 10 високих стрибків. Повторити 3 рази, чергуючи з ходьбою.
4
1. В. П.: сидячи верхи на лаві, руки до плечей. 1—3 — круговий рух зігнутих
у ліктях рук; 4 — В. П.. Повторити 5 разів.
2. В. П.: стоячи боком до лави, одна нога на лаві, руки вгорі. 1 —
нахилитися й торкнутися ступні ноги, що стоїть на підлозі,— видих;
2 — В. П. Повторити 3-4 рази, міняючи ногу.
3 рази.
ВПРАВИ З М'ЯЧЕМ
1
5 В: П.: О. С. 1 — швидко присісти, розводячи коліна, одночасно кинути м'яч об підлогу; 2 — швидко встати, піймати м'яч, що відскочив. Повторити 8 разів.
6. В. П.: ноги на ширині ступні, м'яч в одній руці. Відбивати м'яч об підлогу то правою, то лівою рукою. Повторити 10—12 разів. Закінчити комплекс бігом на місці, високо піднімаючи коліна (20—30 с). Повторити 3—4 рази, чергуючи з ходьбою.
2
З
4
ВПРАВИ ЗІ СКАКАЛКОЮ
1
1. В. П.: О.С., удвічі складена скакалка в опущених руках. 1 — руки
з натягнутою скакалкою до грудей; 2 - руки вгору; 3 - до грудей;
2. В. П.: ноги на ширині плечей, руки зі скакалкою за спиною. 1-3 —
пружний поворот убік — видих; 4 — В. П.— вдих; 5-8 — те саме в іншу
сторону. Повторити 4—5 разів.
2
1.В.П.:О.С, складена скакалка в правій руці. 1—6 — прямою рукою обертати скакалку в бічній площині; 7—8 — опустити руку й перекласти скакалку в ліву руку. Повторити по 3 рази кожною рукою.
З
1. В. П.:О.С, скакалка, складена удвічі, унизу. 1 - руки вгору, подивитися на руки;. 2 — скакалку на лопатки за спину; 3 — руки вгору; 4 - В. П. Повторити 5-6 разів.
ВПРАВИ З ГІМНАСТИЧНОЮ ПАЛКОЮ
1
1. В. П.: О.С., палка внизу. 1 - підняти палку вгору, подивитися на неї;
2 — В. П. Повторити 6—8 разів.
6. В. П.: сидячи, ноги зігнути перед палкою, що лежить на полу руки
в упорі позаду. 1 - перенести ноги через палку, випрямити їх — вдих;
2 — В. П.— видих. Повторити 5-6 разів.
7. В. П.: стоячи боком біля кінця палки, що лежить на підлозі. Стрибки
боком через палку, просуваючись вперед та назад. Повторити 5 разів.
2
1. В. П.:О.С, руки вперед, палка хватом зверху на ширину плечей.
1 - палка схресно, ліву зверху; 2 — В.П.; З - палка схресно, праву зверху; 4 - В. П. Виконувати вправу із прямими руками. Повторити 3—4 рази.
3 місця не зрушувати. Повторити 4 рази в кожну сторону.
4. В. П.:О.С, палка вертикально одним кінцем на полу, руки на верх -
ньому кінці палки. 1 — швидко присісти, розводячи руки в сторони;
2 — швидко підвестися, не даючи палці впасти. Повторити 8-10 разів.
З
1. В.П.:О.С, палка спереду в прямих руках хватом зверху ширше.
1 — повернути палку вертикально; 2 — В. П.; 3-4 — повторити вправу повертаючи палку іншим кінцем вгору. Повторити 8-10 разів.
2 — В. П. Повторити 5—6 разів.
4
5
6
Література
Грубар І. Я. Здоров’я дітей – національне багатство: Метод. рек. для батьків. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – 42 с.
Закон України. Про фізичну культуру і спорт (Прийнятий 24 грудня 1993 р. № 3808 – XII) // Голос України. – 1994. -29 січня.
Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації». Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10. 01. 2002 р. №14.
Мурза В . П . Фізичні вправи і здоров'я. - К.: Здоров'я, 1991. - 254 с.
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту дошкільних, загальноосвітніх і професійно – технічних навчальних закладах України: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2005 № 458.
Тимошенко О.В., Мішаровський P.M., Махов В. Я. Основи теорії та методики викладання спортивних і рухливих ігор. Навчально-методичний посібник. НПУ ім. Драгоманова. - К., 2003. - 213 с
1