Земля. Добовий і річний рух Землі.

Тема:  Земля. Добовий і річний рух Землі.

 Мета: формувати уявлення про Землю як планету Сонячної системи, ознайомити з розмірами, формою, особливостями руху планети; розширити уявлення учнів про причини змін пір року на Землі; вчити пояснювати зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі; дати елементарні поняття про глобус як зменшену модель Землі, «земна вісь»; виробляти вміння розрізняти і правильно показувати на  глобусі північний і південний полюси, екватор, північну і південну півкулі Землі;

Розвивати пізнавальну активність, спостережливість, увагу, пам'ять,  мовлення;

Виховувати  ціннісне ставлення до природи, зосередженість у навчально-пізнавальній  діяльності, взаємоповагу і взаєморозуміння під час спільної діяльності.

                                                       Хід уроку

1. Організаційний момент.

1. 1. Вітання гостей, присутніх на уроці.

Учитель: Діти, привітайте гостей, що до нас завітали.

                 Хочу чути, чого б ви усім побажали.

Діти: Всім присутнім здоров´я ми зичимо і добра.

Учитель: А тепер до роботи приступати пора.

2.  Створення психологічного комфорту й емоційного настрою.

Сподіваюся, що ми гарно з вами попрацюємо, що ви будете активними й старанними, будете міркувати – правильно, відповідати – чітко, працювати – творчо.    

2. Організація підсумків спостереження за змінами у природі.

2. 1. Спостереження за змінами в неживій природі.

- Яка зараз пора року?    ( Осінь)

- Яка саме осінь?    ( Зараз рання осінь)

- Який місяць?    ( Вересень)

- Яка погода характерна для цього місяця?      ( Характерна мінлива погода,стає прохолодно, спостерігаємо туман, можуть йти дощі)

- Які ознаки осені ми спостерігаємо в неживій природі?

( Сонце нижче опускається на небосхилі, проміння стають більш косі; повітря стає більш холоднішим; день стає коротшим, а ніч – довшою; колір неба стає білувато-сірий, тому що більш щільно вкривається хмарами)

2. 2. Спостереження за змінами в живій природі.

- Давайте визначимо, як зміни у неживій природі вплинули на зміни в живій природі.

- В якому стані рослини?     ( Рослини змінюють зелене забарвлення на жовте, багряне; трава засихає. Листя з дерев та кущів опадає)

- Як поводять себе тварини?     ( Частина тварин готується до сплячки, а решта змінюють колір шерсті.

- Як змінилось життя птахів?     ( Перелітні відлітають, а зимуючі залишаються)

- Що їх жене на південь?    (Холод і голод)

2. 3. Спостереження за господарською діяльністю людей.

- А що роблять люди в садах, парках, на городах?   ( Збирають врожай, завершують с/г роботи)

2. 4. Робота в зошитах з природознавства.

- А зараз запишемо погоду робочого дня.

(Синоптик повідомляє)

3. Ведення народного календаря.

       У цей день (29 вересня) Православна церква вшановує пам'ять Святої Євфимії Всехвальної. У народі день назвали Євфимія Прехвальна або Пташина кістка. Якщо ви загадаєте бажання цього дня - воно здійсниться.

З давніх-давен існують погодні прикмети на цей день:

- не опадають листочки - морози настануть нескоро;

- тепло й сухо - зима буде пізньою;

- грім - зима буде безсніжною.

4. Контроль, корекція, закріплення знань учнів.

4. 1. Фронтальне опитування.  

- Як називається розділ, який почали вивчати? ( «Всесвіт і Сонячна система»).

- Яку безпосередньо тему вивчали на минулому уроці? («Теплові пояси Землі та їх вплив на природу»).

- А перевірити, що ви запам’ятали з цієї теми допоможе гра.

Гра « Вкажи правильні твердження»   

За кількістю тепла, яке отримують від Сонця, виокремлюють 5 теплових поясів.  (Так)

Сонце – це джерело світла і тепла для всього живого на Землі.  ( Так)

Виокремлюють 3 помірних пояси.  ( Ні)

Наша планета має форму кулі.   ( Так)

Сонячне проміння нагріває поверхню Землі рівномірно.   ( Ні)

Найспекотніший пояс - тропічний.   ( Так)

Тіла, які рухаються навколо Сонця, складають Сонячну систему.   ( Так)

4. 2. Повідомлення учнів.

      На домашнє завдання вам потрібно було підготувати повідомлення про теплові пояси ( за групами)   

1 група: Холодні пояси.

     Холодні пояси (північний і південний) обох півкуль лежать між ізотермами +10 ⁰С і 0 ⁰С найтеплішого місяця. Сонце там взимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. А влітку, хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте стоїть дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її слабо. Поверхня Землі не лише нагріває, а й охолоджує повітря. Тому температури повітря там низькі. Зими холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

 

2 група: Тропічний пояс.

        Жаркий пояс розміщений обабіч екватора, між Північним і Південним тропіками. Він обмежений з обох боків ізотермою +20 ⁰С. Цікаво, що межі поясу співпадають з межами поширення пальм на суходолі і коралів в океані. Тут земна поверхня отримує найбільше сонячного тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90⁰). Повітря від поверхні сильно нагрівається. Тому там жарко протягом року. Тривалість дня і ночі становить приблизно по 12 годин.

3 група: Помірні пояси.

     Помірні пояси (в обох півкулях) примикають до жаркого поясу. Вони простяглися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом. Причому, чим північніше, тим нахил більший. Тому сонячне проміння менше нагріває поверхню. У результаті менше нагрівається і повітря. Ось чому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Сонце там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. При цьому чим ближче до полярного кола, тим зима триваліша і холодніша. Чим ближче до тропіка, тим триваліше і тепліше літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця +10 ⁰С.  Вона є межею поширення лісів.

    Дякуємо за повідомлення.

    Отже, із почутого можна зробити висновок: чим ближче до екватора розміщена та чи та область земної кулі, то більше сонячного тепла вона отримує.

5. Мотивація навчальної діяльності.

5. 1. Відгадування загадки.  

    А для того, щоб дізнатися, що будемо вивчати на сьогоднішньому уроці, вам потрібно відгадати загадку: 

                               Океани й континенти.

                               Гори й ліс, міста й поля;

                               Це, школяр, твоя планета.

                               Називається – … ( Земля)

 

- То про що будемо вести мову на сьогоднішньому уроці?

5. 2. Повідомлення теми та мети уроку.

       Сьогодні ми продовжимо формувати уявлення про Землю як планету Сонячної системи, ви дізнаєтесь розміри Землі, що таке глобус, які бувають полюси, що означає слово                    «екватор». Тема уроку звучить так:

 « Земля.  Добовий і річний рух Землі».  

5. 3. Вправа « Очікування».

Діти, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Я очікую…

Я впевнена, що ваші сподівання здійсняться.

6. Вивчення нового матеріалу.

6. 1. Розповідь учителя.

- Як називається планета, на якій ми живемо?

 Розгляньте нашу планету на знімку, який зробили з космосу. На яку геометричну фігуру вона схожа?  

  Зараз усі знають, що Земля має форму кулі. Але так було не завжди.

  Стародавні люди вважали, що Земля має плоску форму. Вони її уявляли площиною, яка тримається на слонах, слони – на черепасі, а черепаха на змії. 

  Інші вважали, що Земля знаходиться на трьох велетенських китах, які плавають в океані.

    А про те, що Земля має форму кулі, вперше довели іспанські мореплавці ще 500 років тому.

    Діаметр Землі 12 тис.756 км. Маса Землі у 330 разів менша за масу Сонця.

Земля – єдина планета Сонячної системи, на якій існує життя.

     Учені вивчають Землю та інші космічні тіла за допомогою потужних телескопів, штучних супутників, міжпланетних космічних станцій.

     Після успішних польотів штучних супутників і кораблів з тваринами стало зрозуміло, що людина теж може піднятися у космос.

    Побачити,  що Земля має форму кулі, можна тільки з космосу. З висоти понад 30 000 кілометрів побачив нашу планету перший космонавт Юрій Гагарін.Він піднявся на космічному кораблі «Восток» 12 квітня 1961 року. Зробивши за 108 хв один виток навколо Землі.  

     А першим українським космонавтом став Леонід Каденюк.

     Дуже довго люди вважали, що Сонце, планети й зірки рухаються навколо нашої планети. І тільки польський астроном Микола Коперник у 1543 р. вперше довів, що наша планета Земля обертається навколо Сонця.

•  Як називається шлях, який проходить Земля навколо Сонця?    (Орбітою)

 А навколо Землі рухається …( Місяць)   

Місяць – природний супутник Землі. На Місяці немає повітря і життя.

Супутник робить повний оберт навколо Землі за 28 діб.

Діаметр у 4 рази менший за земний.

Важить Місяць у 80 разів менше за Землю. На одній чаші терезів розташувалася б Земля, а на другій – 80 Місяців.

     Чи світить Місяць?  

Вночі нам з вами здається, ніби Місяць світиться. Насправді це не так. Він лише відбиває світло від Сонця. Саме тому ми можемо бачити на небі Місяць різної форми. Адже ми бачимо не весь Місяць, а лише його освітлену частину. Іноді Місяць повернутий до нас неосвітленим боком – тоді ми зовсім не бачимо його. Потім ми можемо бачити лише тонкий серп Місяця, який стає дедалі товщим і згодом перетворюється на повний Місяць. Далі Місяць знову зменшується, аж поки не зникне на небі.

6. 3. Опрацювання статті « Земля.  Добовий і річний рух Землі» за підручником.

- А зараз відкрийте підручники на 16 сторінці і мовчки прочитайте статтю « Земля.  Добовий і річний рух Землі».

- Чому відбувається зміна дня і ночі?

- Скільки триває доба?

- Назвіть причину зміни пір року на Землі.

- Чому зміна дня і ночі на Землі відбувається швидше, ніж зміна пір року?

6. 4. Перегляд навчального відео « Добовий і річний рух Землі»

https://www.youtube.com/watch?v=qWjmDrm2fmo

Фізхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

Ви до сонця потягніться,

Веретеном обкрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

6. 5. Відеорозповідь про глобус.

   Ми з вами, на жаль, не можемо полетіти у космос, вивчати звідти Землю. Тому допоможе уявити Землю модель, що зробили вчені, набагато зменшивши її справжній образ. Цю модель назвали глобусом.

    Слово « глобус» у перекладі з латини означає куля. Глобус – точне відтворення Землі, зменшеної у десятки мільйонів разів.

На глобусі зображено материки, океани, моря так, як вони розміщенні на Землі. На глобусі вода позначена блакитним кольором, а суша – зеленим, жовтим і коричневим.

- Які кольори переважають на глобусі?       

Для того, щоб зручно було орієнтуватися на глобусі, на його поверхню нанесли лінії.

Паралелі – це уявні лінії, які пролягають поперек кулі.

Меридіани – це уявні лінії, які проведені від полюса до полюса.

Разом меридіани і паралелі утворюють географічну сітку Земної кулі на глобусі.

Найдовша паралель поділяє Земну кулю на дві половини – північну і південну. Ця паралель зветься екватор. 

Крайня північна точка Земної кулі називається Північним полюсом. Він розміщений не на землі, а посередині Північного Льодовитого океану, на велетенській платформі з льоду.

Крайня південна точка землі – Південний полюс. Розміщений на суші, посередині материка, який носить назву – Антарктида.

Також нашу Землю на дві рівні частини Західну і Східну ділить нульовий меридіан, який проходить через містечко Гринвіч (Великобританія) інша назва якого Гринвіцький.

6. 6. Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду.

Проведемо дослід. Візьмемо настільну лампу (або телурій) і уявимо, що це Сонце. Навпроти неї поставимо глобус. Включимо лампу. Чи весь глобус освітлений? (Частина глобуса освітлена, а частина — ні.)

— Обернемо повільно глобус навколо осі. Що спостерігаєте? (Освітлена частина стала затемненою, а затемнена — освітленою.)

— Земля, хоч ми і не відчуваємо цього, обертається навколо своєї осі із заходу на схід, назустріч Сонцю. Під час обертання до Сонця повертається то один, то інший бік планети. Бік Землі, повернутий до Сонця, освітлюється його промінням. Протилежний, неосвітлений Сонцем бік у цей час знаходиться в тіні. Як ви думаєте, що панує на освітленій і затемненій частинах земної кулі — день чи ніч? (На освітленому боці триває день, на неосвітленому — ніч.)

Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Що є наслідком обертання Землі навколо осі? (Повний оберт навколо своєї осі Земля робить за одну добу, яка триває 24 години. Обертання Землі навколо осі спричиняє зміну дня і ночі.)

— Земля рухається навколо своєї осі з певною швидкістю. Найбільшою вона є на екваторі і становить 464 м/с.

    Земля постійно обертається не тільки навколо своєї осі, а ще й одночасно навколо Сонця по земній орбіті. Середня швидкість руху Землі навколо Сонця — 30 км/с.

Спробуємо поспостерігати за рухом Землі навколо Сонця за допомогою телурія (або глобуса і лампи). Вам уже відомо, що телурій складається з глобуса (моделі Землі) і лампи (моделі Сонця).

Подивіться на глобус. Яка вісь Землі — пряма чи нахилена?

— Уявна вісь Землі завжди нахилена, розташована під однаковим кутом. Саме таке положення займає наша Земля в космосі.

Прикріпимо до однієї частини глобуса (Північної півкулі) фігурку хлопчика, а до протилежної (Південної півкулі) — фігурку дівчинки. Вони будуть космонавтами-дослідниками. Повернемо легенько глобус навколо лампи (Сонця) проти годинникової стрілки. Чи змінився нахил осі Землі під час її руху? (Ні, вісь Землі постійно нахилена.)

Включимо модель і поспостерігаємо за рухом Землі і нашими юними дослідниками. Чи змінюється положення частин глобуса (Землі) з нашими космонавтами навколо лампи (Сонця) під час руху Землі? (Так, положення Землі під час руху навколо Сонця постійно змінюється.)

— А як воно змінюється? (Спочатку до лампи наближається одна частина глобуса з хлопчиком, а потім інша — з дівчинкою.)

Наша Земля, рухаючись навколо Сонця, більше повертається до нього то Північною півкулею, то Південною.

— Яка частина краще освітлена Сонцем — та, яка повернута до нього, чи відхилена?

— Поміркуйте, яка пора року на тій частині Землі, яка повернута до Сонця, — літо чи зима. Чому ви так вважаєте? (Коли до Сонця повернута Північна півкуля, вона отримує багато світла й тепла, на ній панує літо. У Південній півкулі в цей час зима, бо у цій частині Земля отримує мало світла й тепла.)

— Земля ні на мить не зупиняється. Вона рухається і згодом обидві півкулі освітлюються Сонцем однаково. У Північній півкулі, де було літо, настає осінь, а в Південну півкулю після холодної зими приходить весна.

Продовжуючи свій рух, через деякий час Земля повертається до Сонця так, що Північна півкуля освітлюється і зігрівається менше, а Південна більше. Що настає у кожній з півкуль? (У Північній півкулі настає зима, а в Південній — літо.)

— Рухаючись, Земля згодом повертається знову до Сонця так, що обидві її півкулі однаково освітлюються. У Північній півкулі настає весна, а у Південну приходить осінь.

Чим зумовлена зміна пір року на Землі? (Унаслідок того, що Земля обертається навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, Північна і Південна півкулі Землі отримують одночасно неоднакову кількість сонячного світла і тепла, що зумовлює зміну пір року.)

Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо Сонця.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за один рік. Він триває 365 діб 5 год 48 хв і 46 с. Це число округляють, і протягом

трьох років в календарі записують по 365 днів. За 4 роки ці 5 годин з хвилинами і секундами додають — і виходить ще одна доба. Тому кожного четвертого року в календарі з’являється 29 лютого. Рік тривалістю 366 діб називають високосним.

7. Закріплення та узагальнення.

7.1. Робота в зошитах з природознавства.

А для того, щоб перевірити свої знання попрацюємо в зошитах.

Перше і друге завдання виконуєте колективно.

Третє і четверте завдання виконаємо самостійно. Взаємоперевірка.

 ( Двоє учнів по черзі виходять до дошки).

7.2. Інтерактивний метод « Робота в парах». Робота на карточках.

У вас на партах жовті і сині конверти. У кожному конверті завдання.

Діти, у яких жовті конверти – відкрили їх. Ваше завдання – лініями підкреслити правильні твердження.

Картка № 1

Підкресли правильні твердження:

1. Земля обертається навколо своєї осі зі сходу на захід.
2. Сонячні промені нагрівають Земну поверхню однаково в усіх її ділянках.
3. Повний оберт навколо Сонця Земля здійснює за 365 діб.
4. Сонячні промені нагрівають Земну поверхню неоднаково.
5. Пори року змінюються тому, що Земля обертається навколо Сонця.
6. Дні рівнодення характерні для зимового та літнього сезонів.

 

 

Діти, у яких сині конверти повинні розгадати кросворд. Хто швидше відгадає задумане слово.

 

                                                                 Картка № 2

 

Заповніть пропуски в тексті:

Земля – одна з відомих досі____________, на якій ____________ життя. Серед планет Сонячної системи за віддаленістю від Сонця Земля посідає __________місце. Наша планета рухається навколо_______________ по своїй ________________. Природним супутником Землі є _______________ .

7.3. Практична робота.

 -Знайдіть на глобусі

- Земну вісь

- Екватор

- Північний і Південний полюси

- Північну і Південну півкулю

 

8. Підсумок уроку.

8. 1. Підсумкова бесіда.

    ( Технологія « Вільний мікрофон»)

- Чи справдились ваші очікування?

-Яку форму має Земля?

- Місяць – це… .

Уявна лінія, навколо якої обертається Земля називається … .

Уявна лінія, о проходить на однаковій відстані від Південного і Північного полюсів, називається … .

- Що таке глобус?

- Чи можете сказати, що сьогодні знаєте більше ніж учора?

8. 2. Оцінювання учнів.

9. Домашнє завдання.

9. 1. Інструктаж до виконання домашнього завдання.

Спостереження за погодою;

Опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тексту запитання

с.19-22;

Написати твір-міркування: Чому нашу планету називають « блакитною»?

Підготувати повідомлення (за групами):

1 група: Сонце.

2 група: Місяць.

3 група: Глобус.

9. 2. Заключне слово вчителя.

   На уроці всі були активними, уважними, старанними, бажаю залишатися такими і надалі.

Всім дякую за увагу.