Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Ідейно-художнє багатство їх. Висловлювання відомих людей про українські народні пісні

Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіЖанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові пісні)

«Кроссенс»

1. Таємно приховані в землі або заховані іншим способом гроші, коштовний посуд, монети, ювелірні вироби або інші коштовні речі, власник яких залишився невідомим і не може бути знайденим.2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.3. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.4. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.5. заст. Кошти.6. заст. Скарбниця.7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні. Скарб – це…

Перший розділ«Із пісенних скарбів»Українська пісня – була, є і буде найціннішим духовним скарбом нашого народу, його святинею та релігійним надбанням. Вона, як реліквія, передавалися із покоління в покоління. Адже протягом тисячоліть у піснях оспівувалася доля України, її минуле і сьогодення. Сьогодні, у час відродження української духовної культури, ми відкриємо для себе це безцінне надбання нашої нації, впустимо українську пісню у свої серця, будемо пишатися  цим Божим даром нашого талановитого народу.

Навчальний маршрут розділусуспільно-побутові пісні: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські та солдатські, бурлацькі, наймитські й заробітчанські Прочитаємо. Дізнаємося про особливості суспільно-побутових пісень та коломийок. Удосконалимо уміння аналізу-вати зміст, образи суспільно-побутових пісень та коломийок, визначати в них настрої та з’ясовувати роль ужитих художніх засобів. Зрозуміємо, що таке пафос твору та як він виявляється в козацьких і чумацьких піснях. Шукатимемо відповідь на запитання: навіщо сучасному читачеві і кожному із нас вивчати народні твори. Коломийки. Вивчимо напам’ятьсуспільно-побутову пісню. Після опрацювання розділу ми глибше зрозуміємо багатство і красу народних ліричних творів, поетичний талант українського народу.

Жанрово-тематичне розмаїття пісень

06.09.20227«Усна народна творчість, на мою думку, - це...»«Мікрофон»:

На минулому уроці мова йшла про художню літературу — один із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова, мови. А от у сиву давнину, коли люди ще не знали письма, існувала усна народна творчість — казки, легенди, загадки, прислів’я, приказки, пісні тощо. В них люди намагалися описати навколишню красу, прагнули передати дітям свої мрії та сподівання, моральні закони та правила співжиття, врешті-решт, вироблену віками життєву мудрість. Усну народну творчість називають ще англійським словом – фольклор (folk-lore). Про це ми поговоримо сьогодні. Пригадаємо його основні ознаки, створимо колективно «асоціативний портрет» слова «фольклор».

Усність Фольклорний твір побутує в усній, а не письмовій формі — передається з уст в уста, від покоління до покоління. При цьому його текст набуває варіантів, колективно оброблюється, вдосконалюється. Звідси і постає термін «усна народна творчість».Імперсональність. Автор фольклорного твору — народ. Встановити, кому належить першотекст неможливо. Винятками є твори літературного походження («Реве та стогне Дніпр широкий» Т. Шевченка, «Журба» Л. Глібова, «Виклик» М. Старицького). Окремі пісні («Засвіт встали козаченьки», «Грицю, Грицю, до роботи», «Віють вітри») приписують Марусі Чурай. Поліваріантність. Фольклорний текст у різних місцевостях, у виконанні різних людей, може мати відмінності (зміщення послідовності рядків, наявність нових строф або відсутність відомих, інший виклад сюжетних колізій тощо). Найстаріша українська дума «Козак Голота» має 10 варіантів, серед яких і ті, що зображують двобій козака і татарина з елементами фантастики. Зв'язок з історією, побутом, звичаями народу. Основні ознаки фольклору

Серед усіх видів українського фольклору найважливіше місце належить пісенній творчості.

О! Пісне! Пісне! Звідки в тебе сили,Що люди серцем горнуться до тебе?Мабуть, колись тебе благословило. Своїм персом святе і мудре небо!І ти живеш! Бо маєш вічно жити,Щоб дарувати крила нашим долям… Оксана Довгань «Читець»

Доля української пісні сумна і велична. Але, незважаючи на перешкоди і лихоліття, вона вистояла і продовжує чарувати красою нові покоління. Кожна пісня, мов іскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав укладач збірки «Найкращі пісні України» Михайло Шевченко: «Вона має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям духовності - має дух!»

Народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, в що міг, – у безсмертну українську народну пісню. Олександр Довженко

«Українська народна пісня,- писав Михайло Стельмах, -  увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію й побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й емоційне слово з незбагненним чаром. Нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому».

«Українська народна пісня – це жива, яскрава сповнена барв історія народу. Весь запал, всесильне буття виливається в його піснях… У тих піснях побут людей, їх характер, найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів, дух минулого», – так висловився про народну пісенну творчість М. Гоголь.

Різновиди пісень. Календарно - обрядові (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, русальські, жниварські)Родинно - обрядові (весільні, голосіння)Соціально - побутові (козацькі, гайдамацькі, рекрутські та солдатські (жовнірські), бурлацькі, наймитські й заробітчанські, чумацькі, кріпацькі, стрілецькі, пісні УПА, переселенські, робітничі, ремісничі)Родинно – побутові (пісні про кохання (дошлюбні взаємини); пісні про сімейне життя (родинні стосунки); пісні про трагічні сімейні обставини, пов’язані з втратою членів сім’ї (вдовині, сирітські); гумористично-сатиричні пісні)Епічні (думи, історичні пісні, пісні – хроніки, балади, романси, коломийки, частівки)Літературного походження (С. Климовський «Їхав козак за Дунай», М. Петренко «Дивлюсь я на небо…) та ін.

Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські та солдатські, бурлацькі, наймитські й заробітчанські тощо). Ідейно-художнє багатство їх. Висловлювання відомих людей про українські народні пісніТема уроку

Суспільно-побутові пісні — це …… великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення. Ці пісні неоднорідні за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те, що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами життя суспільства.

Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо. У соціально-побутових піснях українського народу узагальнено відбився світ людських доль в усьому його різноманітті. Як писав Микола Гоголь, для України народні пісні — це все: «і поезія, і історія, і батьківські могили».

Провідними жанрами соціально-побутових пісень є… козацькібурлацькігайдамацькізаробітчанські (строкарські) солдатські (жовнірські)рекрутськічумацькінаймитськікріпацькі

Виникнення і розвиток козацьких пісень пов'язані з історією козацтва (XV-XVII століття).

Вони найбільше увібрали в себе історичні реалії своєї доби. Маючи у своїй основі реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство і т. п.), козацькі пісні передусім витворюють ліричний образ козака — типового представника Запорозької Січі, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, народжені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі. Найпоширеніші теми козацьких пісень:- прощання козака з рідними та його від'їзд із дому, мотив ностальгії за рідною домівкою;- мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові;- тема смерті.

У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, відданість справі національного визволення; оспівано козацьку славу, готовність цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності.

До козацьких належать пісні «Стоїть явір над водою», «Ой на горі та женці жнуть», «Гомін, гомін по діброві», «А вже літ більш двісті», «Їхав козак містом», «Козак від'їжджає» та ін.

І стилістично, і тематично до них близькі гайдамацькі пісні, в яких оспівано боротьбу народних мас проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII столітті. Ці пісні дістали назву від слова «гайдамака», яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Втікачі — селяни, ремісники, переселенці — збиралися в гайдамацькі ватаги, мали підтримку від запорожців, нападали на панські маєтки, корчмарів-лихварів, карали прислужників поневолювачів. 

Найбільше гайдамацьке повстання вибухнуло у травні 1768 р, яке з південної Київщини поширилося аж на Волинь і дістало назву Коліївщина (від «коли», якими озброювалися повстанці). Його очолив запорожець Максим Залізняк. До нього приєднався сотник надвірної міліції власника Умані Ф. Потоцького  Іван Ґонта. Численні гайдамацькі загони діяли по всьому Правобережжі України. Фактично йшла війна з непокірним народом, її відлунням ще й на початку XIX ст. були виступи загонів Устима Кармалюка на Поділлі. Максим Залізняк. Устим КармалюкІван Ґонта

Хоч деякі походи і перемоги в згаданих циклах пісень були романтизовані, все-таки в них переважали мінорні мотиви, бо людям важко було змиритися з тим, що дужі, молоді хлопці змушені були відриватися від звичної, улюбленої хліборобської праці, багатьом із них довелося накласти головами на чужині, залишивши на рідній землі вдів і сиріт. Коли відстоювалися інтереси свого народу, то захист рідного краю сприймався як почесний обов'язок, коли ж після введення рекрутської повинності з села почали насильно забирати у військо міцних працездатних хліборобів, щоб їхніми руками здійснювати чиїсь авантюрні плани, а їхня відсутність лягала важким тягарем на жіночі плечі, то відповідно змінювалися і настрої народу, в пісенній творчості з'являлися нові мотиви. Виникали рекрутські та солдатські пісні. У різних сюжетних варіантах висловлювалося співчуття юнакам, які «лише сіяли та орали, ціпом молотили», а тепер їх змушують через муштру призвичаюватися до зброї («Вилітали орли з-за крутої гори»).

Специфіка рекрутських пісень полягає в зображенні подій, породжених явищем рекрутизації (після зруйнування Запорозької Січі та знищення всіх залишків автономії Гетьманщини Росія запровадила на українських землях загальну військову службу для чоловіків різних верств населення, що стала рекрутською повинністю (уведена наказом Петра І 1699 р.); на Західній Україні - вербування українців до австро-угорської армії).

 За Петра І служба була довічною, у 1793 р. термін скоротили до 25 років, у 1834 р. - до 20 років, пізніше - 12, 15, 10 років. Із 1874 p., коли була введена загальна військова повинність, служба тривала 7 років. Пісні, що супроводжували відхід хлопця до війська, сповнені сумним настроєм (фактично це - голосіння), бо знаменували перехід зі «свого» світу в «чужий», де діють бездушні закони, панує чужа мова, невідоме майбутнє. Солдатські та рекрутські пісні: «На тій горі, на тій горі», «Ой понад морем, понад Дунаєм», «Била мене мати березовим прутом», «А в неділю рано, рано-ранесенько», «А на горі два явори», «Бідна моя головонька» та ін.

Особливо трагічні долі вихідців із села зображені в бурлацьких піснях. Бурлаки — це бездомні, самотні люди, які в XVI—XIX століттях наймалися вантажниками, чорноробами у риболовецьких артілях на Дніпрі, Дунаї, Дністрі, Чорному морі. Вони — народ працьовитий, дружний, але знедолений: без дружини, родини поневіряються на чужині, змушені вмирати в самоті («Та забіліли сніги», «Горе мені на чужині»). Бурлацькі пісні сповнені тугою за рідним краєм, родиною; у них передано важку працю бурлаки й зневажливе ставлення хазяїна до нього.

До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них теж ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, гонять після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, а буває й віддають наймита в солдати замість свого сина.

У них ідеться про долю наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали більш-менш постійне місце роботи й заробіток. На відміну від наймитів, заробітчани — це селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини, Галичини, Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення. «Америка, Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, соснові пороги», «А там край дороги» — перелік заробітчанських та наймитських пісень.

Чумацькі пісні розповідають про долю людей, які торгували рибою та сіллю, привезеною на волах із Дону та берегів Чорного моря.

Чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль, риба, віск, дьоготь, прянощі та ін. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря. Дорогою чумаки співали пісні.

Найпоширеніші теми чумацьких пісень: - від'їзд у дорогу;- приготування до тривалої подорожі;- прощання з родиною;пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватися в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка немає вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін. Чумацькі пісні: «Ой у степу криниченька»,  «Буркун-зілля», «Волики», «Гуляв чумак на риночку», «Їхав чумак із Криму додому», «Над річкою бережком», «Ой ясно, ясно сонечко сходить»,  «Ох і не стелися, хрещатий барвінку» («Поїхав чумак та в Крим на базар...»), «У Києві на ринку» та ін.

 Поява кріпацьких пісень зумовлена суспільними явищами: відновлення Росією кріпацтва на українських землях, кріпосне право узаконювало залежність селянина від землевласника (остаточно кріпацтво в Україні було оформлено 1783 р. указом Катерини II). Серед різних видів кріпацької повинності, крім численних податків, була ще й панщина чи відробіткова рента - примусова праця закріпачених селян у господарстві поміщиків.

 Для кріпацьких пісень характерно:- вираження негативного ставлення селян до тяжкої долі, умов підневільного життя;- відсутність романтичних рис (гіперболізації, ідеалізації ліричних героїв, обширних пейзажів, персоніфікації сил природи, фантастичних картин та ін.);- народна уява і фантазія поступається місцем змалюванню нелегкої праці, умов селянського побуту, епізодів знущання поміщиків із кріпаків, приниження людської гідності.

Кріпацькі пісні: «Бодай пану в дворі страшно», «В неділеньку рано», «Гой кувала зозулечка, кувати забула», «Із-за гори вітер віє», «На панщину ходжу, ходжу», «Наступає чорна хмара», «Нема в світі правди, правди не зиськати», «Ой летіла зозуленька, летячи кувала», «Ой служив би я в війську запорозькім» та ін.

«Пісенний калейдоскоп»Завдання: визначте жанр соціально-побутових пісень «Ой, розвивайся та,сухий дубе»«Хорея козацька»«Била мене мати березовим прутом»«В неділю ранесенько»«Та забіліли сніги» «Ой Канадо, Канадочко, яка ти зрадлива»«Ой, горе тій чайці» «Наступає чорна хмара»

Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення.      Будьмо гідними цих коштовних перлин, бережімо їх, просвітляймо й очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей неоціненний скарб нашим дітям і внукам! Олександр Довженко

Домашнє завдання Обов’язкове загальне. Опрацювати в підручнику матеріали до уроку та на його основі створити ОК про соціально-побутові пісні. 2. Дати відповідь на запитання: «У чому таємниця живучості фольклорних творів?»За бажанням. 1. Знайти в бібліотеці, Інтернеті, спеціальних альбомах репродукції картин, присвячені гетьману Богдану Хмельницькому, Максиму Залізняку, Устиму Кармалюку. 2. Відшукати історичні факти про Коліївщину та Гайдамаччину.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:1. Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків./ О. М. Апанович .- К.: Дніпро, 1991.2. Губарев В. К. Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. / В. К. Губарев. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.3. Дмитровська Н., Сергійчук З. Журюсь до ваших золотих імен… // Уроки з народознавства: навально-методичний посібник. / В. К. Дмитровська. – К.: редакція часопису «Народознавство», 1995. – С34-44.4. Журавльов Д. В. Хто є хто в українській історії. / Д. В. Журавльов. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011.5. Мусан В. О. Оповідання з історії України. / В. О. Мусан. – К.: Генеза, 1997. – 231 с.6. Пометун О., Пороженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Нак. –метод. Посібник. /О. Пометун., Л. Пороженко. – К.: Вид. А. С. К., 2004. – 192 с.7. Українська література: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко.− Київ: Грамота, 2021 р. – 240 с. іл. Інтернет-ресурси: URL:http://pidruchniki.com. URL:https://uk.wikipedia.org. URL:http://studopedia.org. URL:http://www.panoramio.com. URL:https://www.youtube.com/watch?v=k. Zq0cfll. Csc. URL:https://www.youtube.com/watch?v=_Ug4h. VJQTL0&t=95s. URL:https://www.youtube.com/watch?v=Mrl. L6m. P229w. URL:https://www.youtube.com/watch?v=wl. F0k. VZa. GJEURL:https://www.youtube.com/watch?v=j. E9r. XSz. X5p8 URL:https://www.youtube.com/watch?v=Zs. MM0q-RSq. QURL:https://www.youtube.com/watch?v=8_IKy. Cr. HU4 AURL:https://www.youtube.com/watch?v=n. Dc. WHWFg. YRc