Життя - найвища цінність

Тема: Життя – найкраща цінність.

Мета: Формувати вміння аналізувати свої почуття, думки, бажання. Розвивати мислення, мову.

Виховувати прагнення до дієвості, активності, творчості у житті, бажання самому творити свою долю.

Обладнання: Біблія, Конституція України, ілюстрації, макет річки, картки з інформаційним завданням, плакат з запитанням висловів знаменитих людей на дану тему.

А ми живі, нам треба поспішати

Зробити щось, лишити по собі.

(Л.Костенко)

Єдине, що від нас залежить, -

Принаймні вік прожити як належить.

(Л.Костенко)

Щастя – не слова, не гроші,

Все це минає

Щастя – це люди хороші,

Шана людськая...

Там де складніше, де важче,

Швидше знайти його вдасться,

Руки твої роботящі –

Ось твоє щастя.

(О.Підсуха)

 

Вчитель. Тема сьогоднішнього нашого уроку: “Життя – найвища цінність”: Подумайте хвилину про що будемо вести мову на ньому і про що ви хочете на ньому дізнатись?

Очікувальні результати.

(Кожен по черзі висловлює свою думку).

Зрозуміти, що таке людське життя.

З’ясувати, яку цінність складає людське життя.

збагнути, що таке життєві цінності.

Зрозуміти для чого людина живе.

З’ясувати що зробити, що життя було повноцінним.

Збагнути, яка моя роль у житті людства.

Навчатися дорожити кожною хвилиною життя.

Навчитися керувати своїм життям.

Ведучий. Найцінніше, що є у людини – це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній своє. Довге чи коротке, воно триває лише від народження і до смерті, його не можна прожити двічі.

Учениця. Скільки б не судилося страждати,

   Все одно благословлю завжди

   День, коли мене родила мати,

   Для життя, для щастя, для біди.

   Як мені даровано багато

   Скільки в мене щастя і журби!

   На землі смітись і страждати

   Жити і любить поміж людьми!

(В.Симоненко).

Учень.  Життя - це мрії, щастя і любов.

  Життя нам це батьки подарували.

  Так проживемо це життя ми знов,

  Щоб у житті ніколи ми не сумували!

 

 

Ведуча. Так, життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень, насолод. Але таке життя – порожнє.

Ведучий. Життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтринькувати його на щось менш цінне, в тому числі лише на самі задоволення.

Учениця.  Троянда вранішня ошатністю своєю,

  Чарує солов"я, співця свого. Під нею,

  Присядь у холодку. Бо пелюстки ці вітер

  Зриватиме й тоді, як станемо землею.

Ведуча. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно у неї чомусь не складається, коли у ньому більше незгод ніж радощів.

Ведучий. Багато видатних людей були у своєму особистому житті нещасливими, але вони зуміли настільки збільшити цінність свого життя, що стали практично безсмертними.

Ведуча. Так, кожен день свого свідомого життя Іван Франко переплавив його у золоті рядки своїх невмирущих творів:

Наша ціль – людське щастя і воля

Розум владний без віри основ

І братерство велике, всесвітнє –

Вільна праця і вільна любов.

Ведучий. Чи Леся Українка, будучи прикутою до ліжка. Скільки в її словах любові до життя!

Учениця. Гетьте думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота...

Чи то так у жалю, в голосінні

проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії, таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім, сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая міцна.

Може, квіти зійдуть, і настане

Ще й для мене весела весна.

Так! Я буду крізь сльози сміятись!

Серед лиха співати пісні,

Без надії, таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

 

Ведучий. Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди. Зараз ви ознайомитеся з гіпотезами про походження людського життя на землі.

Ведуча. Гіпотеза – це наукове допущення, яке висувається з метою пояснення якогось явища і потребує перевірки та обґрунтування. Існує кілька гіпотез існування сівту.

1. У міфологічному світогляді походження людського життя пояснюється породженням людини тваринами, або виникнення їх із якоїсь частини тіла тварини.

Міф – переказ у якому події зображені у фантастичній формі. Або в залежності від того чим займалися первісні люди: збиральництвом, мисливством, рибальством. Якщо людина займалась мисливством – значить походить від тварин, якщо рибальством – від риби, землеробством – від рослин. А у Старогрецькій міфології Титан Прометей створює людину з глини, змішуючи її зі сльозами і дарує їй вогонь, навчає мистецтва та ремесел.

 

2. У релігійному світогляді Бог створив людину по образу своєму. У Біблії сказано про 6 днів творіння світу: “І створив Господь Бог людину з пороху земного, і дух життя вдихнув у ніздрі її, - і стала людина живою душею.

 3.Космічні гіпотези виникли ще в V ст. до н. ери. Суть їх в тому, що “насіння життя” знаходиться у космічному пилі, метеоритах, кометах і заноситься на планету. Вчені, досліджуючи уламки метеоритів знайшли практично всі речовини, що складають усе живе на землі. Або ще одна гіпотезі, що життя на Землю заведене. Космічні прибульці залишили на Землі своїх представників.

 4. Еволюційна гіпотеза ґрунтується на тому, що людина має земну передісторію. Чарльз Дарвін, багато років тому розробив вчення. В якому йдеться, що людина походить від найнижчих і є останньою ланкою в ланці розвитку живих істот. Її предки – людиноподібні мавпи. Становлення людини пройшло за допомогою правці, мови, удосконалення мозку.

 5. Гіпотезі штучного походження людини (виникла недавно) пов’язана з розвитком науково-технічного досягнення людства: створення роботів, вирощування зародків людини в пробірці, клонування. Основною думкою тут є те, що людину створено представниками неземних цивілізацій, які експериментуючи створили людство.

Ведучий. От і народилася дитина, вона ще нічого не встигла зробити, але її життя є величезною цінністю для батьків та суспільства. Батьки, допомагаючи стати на ноги іншій людині виправдовують власне існування, роблять його більш цінним. Всі батьки сподіваються , що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли, або не зуміли здійснити вони самі.

Ведуча. По-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, бо воно необмежене в можливостях. У дитини все ще попереду. Кожна дитина за сприятливих умов може стати видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. Тому обов’язок батьків, суспільства забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку.

Учениця.

Я народилась в Україні

І почала життя своє.

Тут небеса високі й сині,

На що не глянеш – все моє!

Трава для мене зеленіє,

Для мене світлі, ясні дні

І сонце пестить та леліє,

Летять до серед денька пісні.

Тут кожна квіточка співає

Струмочок ніжно жебонить

І краю кращого немає

Де б я могла так вільно жить!

Твоя це мати – Батьківщина,

Твій дім з малих, дитячих літ,

Звідсіль дороги і стежини

Тобі лежать в широкий світ

(Л.Компанієць).

Ведучий. Далі дитина підростає, починає замислюватись над змістом свого життя: ким вона стане, яку професію обере, що доброго зробить для інших, який буде вести спосіб життя, чи недаремно проживе свій вік.

Ведуча. Але час дуже швидко плине, а хочеться так багато зробити!

Учениця.  І юних, і старих - всіх поглинає час,

  І невеликий нам дається днів запас,

  Ніщо не вічне, тугами підемо так само,

  Як ті, що вже пішли, й що прийдуть після нас.

Ведучий. Уявіть собі надзвичайно широку ріку, в якій, один біля одного, пливуть багато човнів, кожен з яких уособлює людську долю, а ріка - життя. Вільна течія річки –це ніби плин часу.

Ведуча. Більшість човнів несе течія життя. Мало є таких людей, які з самого початку плавання знають, або в ході його усвідомлюють куди їм треба доплисти, і скеровують свій човен у цьому напрямку – до певної мети. Цілком ймовірно. Що вони до неї допливуть.

Ведучий. З інших плавців багато хто здивується, куди це їх винесла вода і чому вони засіли на мілині. Саме до них і належать люди, які ніколи не аналізували своїх бажань, свої мети, ніколи не замислювались яким чином можна їх здійснити. Принаймні, їх завжди обійдуть ті, хто відзначається цілеспрямованістю.

Ведуча. Насправді ж цілеспрямованістю відрізняються ті люди, які мають своє гасло. Вони з ним прямують по течії, або проти неї, але в них є мета - і це головне.

Вчитель.

Гасла (надруковані і лежать на партах біля кожного учня)

Важке – не значить непереборне (Демокріт)

Незважаючи ні на які перешкоди, я буду йти до своєї мети (Монов)

Щоб досягти великого, треба починати з малого. (Чехов)

Перші кроки завжди найважчі. (Пагор)

Коли руйнується план, немає кращої розради як на його місці побудувати новий. (Поль)

Якщо знайдеш у житті легку дорогу, знай: вона не веде нікуди. (Кларк)

Людина зростає тоді, коли тягнеться вгору. (Горький)

Хто не йде вперед, йде назад: стану нерухомості не існує. (Лукрецій)

Найсильніший той, хто має вдалу на собою. (Павлов)

Бережіть час – це тканина з якої виткане життя. (Річардсон)

Людина народжена для діяльності. (Вольтер)

Краще зноситися, ніж заржавіти. (Дідро)

Праця – найкращий шлях до того, щоб любити життя. (Ренан).

Тиждень роботящої людини – 7 днів, тиждень ледаря – 7 “завтра” (нім. прислів’я)

Не має вищого покликання. Як бути потрібним і корисним багатьом людям (Монтекск’є).

Людина – сама причина усіх своїх страждань. (Піфагор)

Мистецтво жити - це жити з перспективою. (Гладков)

Будьте самоуками, а не ждіть, поки вас навчить життя. (Бальзак)

Без працьовитості нема ні талантів, ні геніїв. (Менделєєв)

Якщо я знаю, що знаю мало, доб’юся того, щоб знати більше. (Ларошфуко)

 

Ведуча. Чому ми любимо своє життя? Що взагалі ми вкладаємо в це слово "любов"? Кожен відчуває її по-різному, але для всіх вона єдина.

Ведучий. А як потрібно любити життя? Для чого його треба любити? Невже неможливо просто жити?

Ведуча. Я знаю, що в цьому класі є дівчинка, яка дость нам відповідь на ці запитання.

Учень.    Люблю життя…

Я люблю життя за його яскравість і непідробність. Кожного дня, прокидаючись, я бачу за вікном нереальну кількість різноманітних кольорів: зима вражає своїм витонченим білим і чарівним світло-блакитним; весна дарує нам усі відтінки зеленого; літо ж розфарбовує навколишній світ в усі можливі барви веселки, а осінь зачаровує погляд своїми аристократичними червоними і золотими кольорами. Хіба це не диво? Хіба це не надихає кожного з вас? Хіба ви не закохуєтесь у красу цього світу з кожним днем все більше і більше?..

Я люблю життя за багатство емоцій і переживань, яке воно мені безупинно дарує. Це ж так прекрасно любити, мріяти, переживати, вірити, посміхатися і навіть плакати! Адже саме у такі моменти ти почуваєш себе людиною, ти розумієш, що маєш можливість відчувати, осмислювати все і змінюватися.

Я люблю своє життя за те, що воно подарувало мені найближчих, найрідніших, найкращих людей! Моя родина — це моя опора, підтримка, мої помічники і друзі. Я не знаю, що б зі мною було, якби не вони. Вони роблять кожну подію особливою, допомагають у будь-якій, навіть найскладнішій і незрозумілій ситуації, дають корисні поради, які завжди трапляються у нагоді, переживають усі втрати разом зі мною і розраджують, коли настає скрутний період. Ще в мене є близькі друзі, без яких все складалось би не так казково. Ці люди постійно біля мене, і я за це їм вдячна. Вони не пускають у моє життя розчарування, не дозволяють з’являтися поганому настрою навіть на горизонті, саме вони роблять із простої буденності яскраві, незабутні дні. Мої друзі — це мої особисті захисники, лікарі, вчителі і тренери, вони мій особливий скарб.

Я люблю своє життя, бо воно дало мені можливість дізнатися, що таке кохання, захоплення, приязнь і ніжність. Ці довершені почуття полонили моє серце на довгі роки. Щасливий той, хто хоча б раз в житті по-справжньому когось кохав, захоплювався чи кимось марив. Це ті почуття, я вважаю, заради яких і треба жити, бо тільки вони приносять оте істинне і таке бажане задоволення. Вони перетворюють реальність на омріяну казку. Вони дарують вам людину, яка пізніше стає сенсом життя. Вони змінюють вас і змінюють тільки на краще.

Я люблю життя за можливості, які переді мною відкриваються. Я здатна самостійно обрати шлях, по якому буду йти аж до своєї старості. Я можу обрати свою мету, яка буде головним координатором усіх моїх важливих і не дуже рухів. Я можу і хочу мати власну думку з багатьох питань. Я можу дозволити собі бути суб’єктивною. Відтак, я фактично можу самостійно зрегулювати своє життя у те русло, яке є для мене найбільш бажаним, що не може не приносити задоволення.

Я люблю життя за те, що можу власними очима бачити, споглядати неповторні людські таланти. Життя подарувало мені доступ до світового мистецтва. Живопис, скульптура, архітектура, кіно, театр, література — усе це настільки досконале і прекрасне, що просто не можна залишатися осторонь. Мистецтво — цей мій душевний спокій, це насолода і постійний захват.

Я люблю життя за те, що маю змогу розвиватися. Зростати розумово і духовно прагне далеко не кожен, і далеко не для всіх таке бажання входить до складу життєвих цінностей. Але для мене це надто важливо, адже тільки тоді, коли я займаюсь саморозвитком, я відчуваю, що маю право називати себе достойною людиною, я відчуваю себе щасливою.

Учень.

Ми маленькі діточки

Мов тоненькі свічечки,

Горимо, палаємо,

Дружно підростаємо.

Старанно навчаємось

Спортом всі займаємось

Щоб горіти й не згорять

Й долю свою будувать.

І світити навіки,

Щоб раділи всі батьки.

 

Учениця.

Бережіть години, бережіть хвилини,

Кожную секунду навіть бережіть

Пам’ятайте, час наш дуже швидко плине

Можемо не встигнуть ми усе зробить

Справ у нас багато, треба гарно вчитись

Щоб розуму набратись, корисними стать

Дбати про Вкраїну – нашу Батьківщину

Мріями й ділами до зірок дістать.

Як бджілки працьовиті, будьмо милі діти,

Щоб руки золоті мали ми завжди

І тоді за всіх ми будемо радіти,

Ми скарб ваш найдорожчий

Вона і він і ти.

(Н.Булда)

Учениця.

Спитай у тата чи у мами,

Які професії у них,

Професій в світі є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх.

Та є одна поміж професій

Якої вчаться всі в житті

Яка для кожного найперша,

Якої вчитимешся й ти

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи шахтар

Всі називають головною

Одну професію – школяр

Бо всім відомо, що без школи.

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким з дитинства

Мрієш буть.

(А. Костецький)

Учениця.

Що треба для повного щастя людині?

Сводоба і мир та ранкова роса

А ще небеса мирні, райдужні, сині

І неповторна безмежна краса.

А ще треба радість і сонце в зеніті,

Здоров’я і сили, багато тепла

Ще тато і мама найкращі у світі

І пісня чарівна, що завжди була

Хай сонячний зайчик стрибає по хаті,

Хай казку дарує і щире тепло

Щоб всі ми були і здорові й багаті

І щастя веселе у хаті жило.

Щоб сонце ласкаве усіх зігрівало,

А сонячний промінь світився в душі.

Бо ж, справді, нам треба для щастя чимало:

Довкілля прекрасне і поклик душі.

Учениця.

Якби це світ ми вміли розгадати!

Для чого ми живемо на землі...

І що нам необхідно просто знати

Хоч поки що ми діточки малі

Усі ми в світ прийшли, щоб жити,

І на Землі добро творити.

Учитись, працювати, любити

І недаремно вік прожити.

Учениця.

Щоб цвіла Україна моя

Ми даємо обіцянку нині!

Вчитись так, що набуті знання

Пригодились моїй Батьківщині

Присягаєм наш край рідний

Над усе любити

Рідний нарід шанувати

І для нього жити.

Як завтра день угледять люди,

Як зійде сонце золоте,

Так Україна жити буде!

Так наша доля процвіте!

 

Вчитель. (Підводить підсумки уроку).

Урок завершено.