Гриби — це не рослини і не тварини, а представники особливого царства, яке охоплює понад 100 тис. видів. Часто гриби асоціюють із знайомими нам шапинковими грибами: лисичками, шампіньйонами, маслюками чи іншими їхніми родичами. Проте такі гриби — це лише невелика частина представників цього великого царства. Крім них, грибами вважають ще плісняву та дріжджі.
Дріжджі — це одноклітинні гриби кулястої форми. У природі їх можна зустріти в нектарі квітів, на поверхні листя рослин або в солодких плодах дерев. Дріжджі харчуються вуглеводами. У результаті їхньої діяльності відбувається бродіння — цикл хімічних реакцій, що перетворює цукри на спирт і вуглекислий газ.
Таку особливість цих одноклітинних грибів люди навчилися широко використувати під час процесів пивоваріння та хлібопекарства. Згадайте, як замішується тісто. Спочатку дріжджі розводять у теплій воді, додають цукор, муку і дають йому трішки відпочити. За цей час гриби починають активно розмножуватися й виділяти вуглекислий газ, який піднімає тісто та робить його пухким і легким. Тому, насолоджуючись солодкою смачною випічкою, пам’ятайте, що в процесі її виготовлення значну роль відіграли гриби
На відміну від дріжджів, більшість грибів утворює численні нитки (гіфи), що називаються грибницею чи міцелієм. Вони розростаються всередині організму, який служить їм джерелом поживи. Чимало грибів оселяються на рослинах або в ґрунті, де допомагають розщеплювати тканини мертвих рослин і тварин. Деякі з них, поселяючись на коріннях, доставляють рослинам мінеральні речовини. Самі ж гриби беруть із коренів своїх сусідів вуглеводи.
Навіть знайома нам пліснява, що утворюється на зіпсованих продуктах харчування, також є грибковим ураженням. Щоправда, навіть такі,на наш погляд, шкідливі гриби людина навчилася використовувати для своїх потреб. Наприклад, із грибів роду Пеніцилін науковці / науковиці навчилися виготовлятиантибіотики, які застосовують для лікування запальних та гнійних процесів.