В цьому випуску:

•   Водоспад у небезпеці?

•   Український граніт відомий на весь світ.  Загублена січ.

•   Неймовірна знахідка в Токівському!

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Нашу подорож до водоспаду річки Кам'янки ми почали з околиць селища Токівського.

Історія Токівського випасу худоби, голо-         колишні кріпаки    частрозпочинається з по- вним чином овець.           ково орендували земчатку 60-х років   Більш родючі землі,           лю в сусідніх поміщиXIX ст., після прове-     біля річки Кам'янки,           ків. За цю землю помідення аграрної ре- пан продав. Купува-           щики вимагали платиформи та відміни крі- ли їх куркулі, що ви-        ти не натурою, а гропосного права в1861 ділялись з навко-          шима. Для того, щоб році. За “ Маніфес-     лишніх селянських             оплатити її, селяни потом 19 лютого” помі-           общин на хутори.   чали відкривати кар’єщик Твердохлєбов         Першим хуторяни-     ри, вручну колоти грані балками та висту-      Оскільки землі на-  ній місцевості.

пами кристалічних        вколо хутора  були       Селище почало забу-

порід і в панському            неродючими і хліба            довуватись. Будинки         Один із перших господарстві вико- для прогодування будували з того ж гра-       поселенців ристовувались для     сім’ї не вистачало, ніту. Вони збереглися і

                                                                                                                 до цих днів.                             селища був

Макар

Кравченко. У 1861 році його іменем спочатку був названий хутір — Макарі.

Вулиця Верхня                                                             Лікарня селища

У 1952 році  було В 1968 року почала створено Токівське діяти дільнична лібудівельно-монтажне карня. Два відділенуправління трестів. У ня: терапевтичне та цей час у Токівсько- психоневрологічне, му починається бу- розраховані на 25 і 30 дівництво одно та ліжок. Проводиться багатоповерхових амбулаторний прибудинків, гуртожитків, йом хворих. У 1988 магазинів, школи. році утворена ТоківУ 1953 році збудува- ська сільська рада. ли Будинок культури. Перший голова — У 1954 році побуду- Столярова Людмила вали Токівську се- Микитівна. На 1 січня редню школу. 1999 року на території Токівської сільської ради зареєстровано та працює чотири промислових підприємства, які займаються видобутком та розробкою граніту. Продукція Токівського кар'єру йде на виконання різних відповідних монументальних замовлень в Україні та країнах СНД.

Братська могила в селищі

Стор 3

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Ідучи до Кам'янського водспаду, ми проходили  повз Токівський гранітний кар’єр. Пізніше ми дізналися

його історію

Розробка граніту в даній місцевості почалася ще після скасування кріпосного права,  перші відомості про геологічну будову району, де знаходиться Токівське родовище граніту з’явилися у ХVIII сторіччі. Після Великої Жовтневої революції було організовано Базавлуцьку артіль.  У 1925 – 1926 утворилась нова організація «Московська контора» і знову відновились геологічні дослідження. З 1926 року  був організований «Адміністративний відділ організацій інженерів», що виконував роботи по замовленням закордонних компаній  з доставки граніту на потреби будівництва залізниць та мостів. У цей період головним чином виготовляли блоки, прикол для мостів на залізницях, дробили граніт для насипів під настилку залізничного полотна. Коли верхні шари граніту було розроблено, виявилось, що на глибині — це міцні моноліти червоного та рожевого відтінку. Завдяки цим якостям Токівський граніт став відомим і за кордоном. Його використовували на будівництві доків у Франції, у Германії. У часи Великої Вітчизняної війни видобуток  граніту був припинений. А Розробка маси  в кар'єрі в повоєнні роки розробку взяв у свої руки “Укрнерудпром”, який почав відновлення та розвиток виробництва.  В 1950 році почалося проектування заводу. Розроблявся кар’єр. Він мав 4 горизонти  по 14 метрів кожний. Отже, загалом  глибина кар’єру біля  60 метрів. Зараз, на жаль, ні завод, ні кар’єр не працює. 

 Стор 4

Крізь граніти пробилась Кам'янка...  

Нині кар’єр виглядає так.  

Стор.5

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

З токівського граніту виготовлено багато пам’ятників по всьому світу

ринбурзі. Фонтан був побудований в кінці 80-х років.  За задумом архітектора Віталія Лоскутова, він символізує чисту планету, що омивається струменями прозорої води. На 40-тонній ку-

Фонтан у Єкатеринбурзі лі повинні були бути вигравіювані ма Так, токівський гра- терики, але потрібніт дійсно відомий них фахівців в місті на увесь світ. Із то- не знайшлося і куківського граніту ви- лю залишили готовлено багато «голою». Та це не пам'яток архітекту- завадило авторам ри. Серед них один отримати за цю роз фонтанів в Єкате- боту премію де Генніна. Цікава форма фонтану - велика кругла чаша знаходиться нижче рівня поверхні землі. До кулі ведуть широкі сходи, по яких можна вільно гуляти, якщо не боїшся змокнути.  Фонтан є улюбленим місцем для прогулянок мешканців та гостей міста.

Граніт Токівського родовища використаний для пам'ятника Жукову в Москві. Бронзова скульптура встановлена на

масивному грані-

тному постаменті. Загальна вага

пам'ятника - 100

       тонн.                                 фонтан з граніту

Варто також зга- у  вигляді тюльдати такі пам'ят- пану на головній ники: площі  м. Орджо        нікідзе Дніпропе-

•      Пам’ятник    тровської обласІ. Франку,            ті.  Завдяки різноЛьвів; Відкри-    кольоровим підтий у 1964 ро-     світкам особливо ці. Скульпто-   неймовірно він ри — В. Бори-     виглядає ввечері сенко, Дмитро            та вночі. Крвавич,               Пам’ятник Шота

Е. Мисько,      Руставелі у КиєВ. Одрехівсь-      ві. Відкритий 7 кий іЯ. Чайка.      червня 2007р.

              Архітектор —            Він не має анало-

              А. Шуляр.                  гів навіть в Грузії.

•      У жовтні 1912 Основою для па- Фонтан в Орджонікідзе Пам’ятник  Івану Франку року  було м’ятника стало  у Львові

             встановлено            єдине прижиттє-

Стор 6

•      З токівського граніту  виготовлено і постамент для погруддя Шевченка в нашому місті.

•      Також токівський граніт  використовувався при оздобленні Московського Державного Університету.

ве зображення Шота Руставелі, відбите на фресці Хрестового монастиря в Єрусалимі, де в чернецтві й закінчив свої земні дні автор «Витязя в тигровій шкурі». Цікаво, що вдень видно лише барельєф, витесаний на камені, а в темний час доби на нього проектується кольорове зображення фрески.  Погруддя Брежнєва, Дніпродзержинськ. Погруддя Брежнєва встановлене в центральному сквері Дніпродзержинська на проспекті Леніна в 1976 році на честь 70-річчя Генерального Секретаря ЦК КПРС, уродженця міста.

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Московський Державний Університет

Стор 7

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

За переказами неподалік селища Токівське знаходиться Чортомлицька  Січ 

тем Гордієнком  са-

заввишки, де влаштовано бійниці, набито дерев’яні палі й встановлено плетені, наповнені землею коші. Для виходу по воду на Чортомлик та Скарбну в земляному валу зроблено було вісім пролазів, через які могла пройти одна людина; біля кожної з них стояла бойова вежа, а всередині Січі була зведена висока вежа для стрільби. Крім цього, навколо січового майдану, за козацьким звичаєм, стояло 38 куренів для запорожців — військових підрозділів, що мали окрему будівлю, де постійно перебувало 150-200 козаків зі своїм курінним отаманом. Загалом на Січі перебувало від шести до десяти тисяч козаків. Всенародне визнання і гучна слава Чортомлицької Січі поширились в часи отаманства Івана Сірка, який з 1663 року проживав виключно на Чортомлицькій Січі, де

протягом 15 років обирався кошовим отама- _{Козацькі люльки .}

ном, здобувши всенародне визнання своїми військовими заслугами. 

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

У 2011 році поблизу селища Токівське місцевими активістами на чолі з Юрієм

Сергійчуком розкопано козацьку кузню.

Нікопольський краєзнавець Павло Михайлович Богуш чимало зробив для увічнення пам’ятних місць Микити-

Юрій Сергійчук ного Рогу. Він до останніх днів шукав на берегах Кам’янки зимівник Петра Калнишевського. За розрахунком Богуша, зимівник тоді просто заможного козака, майбутнього реформатора земель Запорозьких Вольностей мав ховатися неподалік від села Токівського. Коло звузилося до невеликої балки

або високого берега Кам’янки.

І ось17 червня      2011 Дніпропетровський журналіст Ігор Суховий  побував у селі Токівському, де незадовго до того було знайдено козацьку кузню.  — Вже перші спроби шукати тут не розчарували, — розповідає Юрій Сергійчук (голова місцевих активістів). — Нам траплялися гроші — татарські, польські, російські. Таке розмаїття може говорити і про переправу з митницею або просто про заможність гос-

Знахідки з козацької кузні

подаря. Чимало було господарського краму: сокира для дров, дуже цікаві ваги, звичайно, багато уламків посуду. Знаходили також жіночі прикраси, кришечку від люльки, пряжку від паска, яка чудово діє... 

Артефакти возили в Нікополь, у місцевий краєзнавчий музей. Там підтвердили значущість знахідок і обіцяли приїхати експедицією для справжнього археологічного дослід-

Стор 9

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

І нарешті ми дісталися до водоспаду, який ще називають

Червоні Камені

Токівський водоспад — водоспад (каскад водоспадів) на річці Кам'янці (притока Базавлука). Розташований біля села Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. Єдиний на Дніпропетровщині водоспад. Його зага-

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Хвилини спілкування з природою

Стор 11

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Не лише водоспад прикрашає річку Кам'янку

Кам'янка —річка     ну. Також у   щем  Токівське на Україні, правий        Кам'янку впадають            знаходиться маприток Базавлука.         багаточисленні        льовничий каньйон. Протікає по тери-        балки. На ній           Місцеві жителі назиторії Дніпропет-      знаходиться єди-           вають його Яма, і ровської області.      ний в області во-    потрапивши туди, Вона бере свій по-         доспад. Та не ли-   насправді починаєш чатр в селі Черво-           ше водоспад при-   вірити, що в давни-

річка Жовтенька, що впадає  в неї неподалік села Кам'янка Апостолівськоо райо-

Стор 13

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Під час нашої подорожі ми дізналися  декілька легенд про водоспад на річці Кам'янка

Одна з легенд про Токівський водоспад (за О. Кравченко). Давно, коли нашу землю населяли племена чудових

Меморіальний камінь на підході      вершників та

                   _{до водоспаду}                         вправних лучників

кіммерійців, жила

Скіфська царівна   Тамірис

Базавлук — притоку Дніпра. Друга місцева назва Токівського водоспаду — Водоспад Калнишевського. Саме кошовий отаман Петро Калнишевський першим почав заселяти землі навколо Дніпра, що ни-

у нашім краї юна Тамірис — донька хороброго царя  Кімра. Якось Тамірис переслідували скіфи і на шляху дівчини  з'явилася степова річка. Річка попрохала її подарувати їй своє намисто. Заради порятунку Тамірис кинула намисто у воду. Переправившись на інший берег, вона помчала далі, не сподіваючись на диво. Але кінь вже ледве скакав від утоми. Дівчина озирнулася і побачила, що скіфи уже доїхали до річки і з розмаху скочили у неї, аж бризки полетіли у всі

околиці водою, і про те, що біля колодязя зупинялися ночувати чумаки, прямуючи з Криму до Чигирина та Києва. А ще, за легендою, у Вовчій балці, що поблизу водоспаду заховано золото Нестора Махна. 

Стор 14

Ми відвідали кам'янський ландшафтний заказник. 

перетинають річище, а в одному місці утворюють мальовничий і неперевершений красою каскад із невисоких, але швидкоплинних водоспадів. Слава про нього лине далеко по всій Україні. 

Особливо цінна ділянка петрофільнозаплавного ландшафту в центральній частині заказника.

Р. Кам’янка восени.

З метою збереження біо- та ландшафтного різноманіття степового природного комплексу Указом Президента України від 25.11.2008  створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення

«Кам’янський прибережно-річковий комплекс».  

Стор 15

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

На жаль, в останні роки заповідник знаходиться під загрозою 

Постійною і дуже серйоз-         охоронних зон і прибережною загрозою існуванню но-захисних смуг самої унікальної природи Ка-          річки, через що продовжум’янки є гранітодобувні     ється замулення річища і кар’єри. Територія заказ- органічне забруднення ника повинна мати га-   води. А в останні роки ще рантовану недоторка-      більшої руйнівної сили наність, а крім цього навко-       бирає рекреація: до водоло неї ще потрібно вста-        спаду приїжджають чисновити охоронну зону з        ленні групи бажаючих відметою мінімізації впливу           почити: звідси – забрудкар’єрів на екосистеми         нення побутове і шумове, заказника. Ще  одна сер-    пошкодження скель і спойозна проблема – недо-        творення їх вигляду. тримання режиму водо-

     Стогнут Віктор

       Картина маслом “Річка Кам’янка             

Спотворення первісного  вигляду скель

Стор 16

     Фауна кам’янського заказника                           

Тваринне населення заказника представлене прибережнорічковим, чагарниково-узлісним, степовим та петрофільностеповим комплексами. У балках заказника є невеликі ставки, до яких тяжіють коловодні птахи, у степу можна зустріти зайців, лисиць, сліпаків, тхорів. На кам’янистих ділянках найбільшу цінність являють популяції видів плазунів: гадюка степова, полоз каспійсь-

Стор 17

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

високих, але швид-

                                                           Флора кам’янського заказника              коплинних водоспа-

дів. Слава про нього лине далеко по всій Україні. Загалом степовий вигляд долин від водоспадів до каньйону змінюється чагарниково-деревними заростями, які густо рясніють зпоміж скель і каменів.

Колись тут зростали віковічні дуби, та про них лишилися тільки згадки в істо-

чорноклен, свидина

ми нагромадження-   і бузина, в’язи, різні ми брил і скель най- види верб,дика грурізноманітніших   ша, ясен, жостір і форм, які часом пе-  терен – усе це перетинають річище, а реплітається в нев одному місці утво- пролазні хащі й чарюють мальовничий гарі. Слід додати, і неперевершений красою каскад із не-

Стор 18

що в межах Кам’янського заказника ботаніками виявлено велику кількість видів шипшин. З-поміж них є надзвичайно рідкісні види, відомі лише з цієї місцевості (як, наприклад, шипшина Гроссгейма). Крім поширених дикорослих видів є величезна кількість рідкісних рослин різних категорій – від занесеної до міжнародної

Сонники                                                        Червоної книги цимбохаз-

книги України та регіонального Червоного списку. Серед  рідкісних рослин, що ростуть тут тюльпан  Біберштейна, рябчик руський, сон-трава та багато інших.

Рябчик Руський

Тюльпан Біберштейна

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Ромашка римська

Стор 19

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Стор 20

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

Стор 21

Крізь граніти пробилась Кам'янка...

       Ось і підійшла до завершення наша подорож токівськими околицями. Прекрасні водоспади на річці Кам’янка відомі на всю Україну, а граніт з Токівського кар’єру розходиться по всьому світі. Це земля справжніх козаків, сповнена таємниць минульщини і нерозгаданих загадок. Кожна поїздка сюди  гарантує незабутні враження і, хто знає, можливо наступну загадку цієї землі розгадаєте саме Ви.          Місцевий поет Михайло Чхан описав ці прекрасні місця в своїх віршах.

Крізь граніти пробилась Кам’янка

І в обійми Базавлука

Тільки спомин мій неприкаяно То спіткнеться, то  заблука.

Заблукає в туманах провесни

По осклянілості сніговій,

Де з-під моху проталин пролісних — Сині погляди, мов з-під вій.

Де у річки привілля забрано

Сконцентровано стрижня лють — Древні скелі гранітозаврами З водоспаду воду п’ють.

Де луску з карасячим полиском Молодик у воді лишив,

Де зривається чорним полозом Мокра стежка поміж шипшин.

Де по гніздах, в зеніт націлених

Крильця зміцнює далина,

Де і досі в скельних щілинах Твого співу живе луна.

Де журбу ти вчився батожити, Де обтісувався ти сам,

Де на всі посмертні гуртожитки Обелісків ти натесав.

Син сім’ї працелюбно щасної

З тих, що впали в святій сівбі,

Що, і вмерши, руками власними,  Ставлять пам’ятники собі.

У створенні газети задіяні такі ресурси:

•           Гайдамака 

•           http://www.haidamaka.org.ua/0146.html ;

•           Вікіпедія;

•           Заказники басейну Базавлука                 http://dikun.at.ua/_ld/0/23_-END-37-43.pdf;

•           Газета «Наше місто» статті: «Водоспад   Калнишевського», «Куди кличе дух козацький»;  Архів бібліотеки селища Токівське.

•           http://artcity.ucoz.ua/index/marshrut/0-39  

Випуск підготувала  Бондаренко Анастасія