Урок №____ |
8___ клас |
1 група |
________________ |
|
|
2 група |
________________ |
Тема: Знайомство з середовищем програмування. Елементи вікна середовища програмування.
Цілі:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Які засоби необхідні для виконання створених програм?
Для перетворення команд мови програмування, яка відрізняється від машинної мови, використовують спеціальні програми — транслятори.
Транслятор (від англ. translation — переклад) — програма, яка записує команди програми, описаної деякою мовою програмування, машинною мовою.
Розрізняють два способи трансляції: компіляція та інтерпретація.
Компілятор зчитує одразу всю програму й переписує її машинним кодом або мовою асемблеру. Процес трансляції, який при такому підході називається компіляцією, відбувається один раз, і результат перекладу зберігається в окремому файлі. Якщо код програми змінюється, її необхідно буде перекомпілювати. Скомпільована програма прив’язується до операційної системи та набору команд процесора, тому не завжди може бути перенесена й виконана на іншому комп’ютері. З іншого боку, вона є «готового до використання» й може бути швидко виконана на тому самому або аналогічному комп’ютері: з точки зору користувача — просто клацнути на ім’я виконуваного файла й запустити на виконання, з «точки зору »комп’ютера — просто «прочитати» та виконати набір команд.
Інтерпретатор зчитує вихідний код програми по одній команді й одразу намагається їх «перекладати» та виконувати. Це дає змогу програмісту швидше перевіряти правильність виконання програми та знаходити помилки в коді. Виконання програми при застосуванні інтерпретатора займає трохи більше часу, оскільки кожного разу при запуску програми на виконання відбувається аналіз коду та його перетворення із самого початку програми.
Для створення програм, редагування, пошуку помилок та їх виправлення, а також виконання програм, написаних мовою програмування, використовують середовище програмування.
Середовище програмування - це комплекс програм, що містить засоби автоматизації процесів підготовки та виконання програм користувача, а саме:
Які середовища програмування використовують для створення програм?
Розрізняють такі види середовищ програмування: навчальне, інтегроване, візуальне .
Для однієї й тієї ж мови програмування може існувати декілька середовищ програмування, що підтримують різні технології програмування. Вони можуть бути встановлені на комп’ютер або реалізовані у вигляді онлайнового сервісу.
Мова програмування Python
Мова програмування Python була створена приблизно в 1991 році голандцем Гвідо ван Россумом.
Своє ім'я - Python (Пайтон) - отримав від назви телесеріалу (“Monty Python”), а не плазуна.
Після того, як Россум розробив мову, він виклав її в Інтернет, де вже ціле співтовариство програмістів приєдналося до її поліпшення. Python активно вдосконалюється і в даний час. Часто виходять його нові версії. Офіційний сайт http://python.org.
З появою версії 3.0 розвиток Python як би пішов в двох напрямках: одночасно розвиваються і 2-га і 3-я версії Python
Особливості
Python - інтерпретована мова програмування: вихідний код частинами перетворюється в машинний в процесі виконання спеціальною програмою - інтерпретатором.
Python характеризується ясним синтаксисом. Читати код на цій мові програмування досить легко, тому що в ньому мало допоміжних елементів, а правила мови змушують програмістів робити відступи. Зрозуміло, що добре оформлений текст з малою кількістю відволікаючих елементів читати і розуміти легше.
Python - це повноцінна, можна сказати універсальна, мова програмування. Він підтримує об'єктно-орієнтоване програмування (насправді вона і розроблявся як об'єктно-орієнтована мова).
Також Python поширюється вільно на підставі ліцензії GNU General Public License.
Програмне забезпечення
Інтерактивний режим
Для початку попрацюємо в інтерактивні оболочці IDLE. Просто запустіть дистрибутив (перед цим, звичайно, його треба закачати та інсталювати). Запрошення введення не змусить себе довго чекати, воно виглядає так:
>>> |
В основному інтерпретатор виконує команди порядково: пишеш рядок, натискаєш Enter, інтерпретатор виконує її, спостерігаєш результат.
Це дуже зручно, коли людина тільки вивчає програмування або тестує якусь невелику частину коду. Адже якщо працювати на компільованій мові, то довелося б спочатку написати код на вихідній мові програмування, потім скомпілювати і вже потім запустити виконуваний файл на виконання.
Оскільки ніяких команд ми поки не знаємо, то будемо використовувати Python як калькулятор (можливості мови це дозволяють). Пишемо вираз, натискаємо Enter і отримуємо результат:
>>>2+5 |
Прокручувати список раніше введених команд можна за допомогою комбінацій Alt + N,Alt + P.
Створення скриптів
Незважаючи на зручності інтерактивного режиму роботи при написанні програм на Python, зазвичай потрібно зберігати вихідний програмний код для подальшого використання. У такому випадку підготовлюються файли, які передаються потім інтерпретатору на виконання. По відношенню до інтерпретованих мов програмування часто вихідний код називають скриптом. Файли з кодом на Python зазвичай мають розширення py.
Підготувати скрипти можна в тому ж середовищі IDLE. Для цього, після запуску програми в меню слід вибрати команду File → New Window (Crtl + N), відкриється нове вікно. Потім бажано відразу зберегти файл (не забуваємо про розширення py). Після того як код буде підготовлений, знову збережіть файл (щоб оновити збереження). Ну і нарешті, можна запустити скрипт, виконавши команду меню Run → Run Module (F5). Після цього в першому вікні з'явиться результат виконання коду. (Примітка: якщо набирати код, не зберігши спочатку файл, то підсвічування синтаксису буде відсутнє.)
Підготуйте скрипт (з прикладами). Запустіть його на виконання.
Насправді скрипти можна готувати в будь-якому текстовому редакторі (бажано, щоб він підтримував підсвічування синтаксису мови Python). Крім того, існують спеціальні програми для розробки.
V. Фізкультхвилинка. Інструктаж з ТБ
VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Практичне завдання.
Вправа 1.
print('Hello, world!')
print(239+67)
print(10*'=')
print('Привіт!')
print('Як тебе звати?')
name = input('Введи своє ім\'я: ')
print('Привіт,', name)
VIІ. Підсумки уроку
Рефлексія
VІІI. Домашнє завдання
Скачати та встановити на свій домашній комп'ютер середовище програмування IDLE Python 3.X за вказаним вище посиланням.
ІХ. Оцінювання роботи учнів