Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти.

Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти. Для учнів 7-х класів. Всесвітня історія

ПЛАНПричини хрестових походів. Перший хрестовий похід та держави хрестоносців. Хрестові походи ХІІ-ХІІІ ст.

Важливу роль у житті християн відігравали прощі (від слова «прощення») набожних людей у місця, де жив і навчав Христос. Із захопленням Святої Землі мусульманами час від часу християнські святині зазнавали руйнувань, а паломництва ставали небезпечними через насильство. Відомості про це доходили до Європи. Християни обурювалися, прагнули до боротьби з мусульманами.

У 1095 р. у Клермоні Папа Римський Урбан II закликав християн вирушити у східні країни для «визволення Гробу Господнього з рук невірних» — мусульман. Усім учасникам походу Папа обіцяв повне прощення гріхів. Учасників походів називали хрестоносцями (вони нашивали на одяг хрести з червоної матерії), а самі походи — хрестовими.

• За допомогою легенди карти на с. 149 дізнайтеся, яку інформацію повідомляє вона нам про історію хрестових походів

У 1096 р. рицарі, міщани та селяни вирушили в перший хрестовий похід на Єрусалим. По дорозі хрестоносці захоплювали та грабували міста і села. У червні 1099 р. після тримісячної облоги хрестоносці захопили Єрусалим. Завоювання Єрусалима хрестоносцями (картина художника Еміля Сіньола, 1847 р.)• До яких деталей історії хрестових походів привертає увагу автор полотна?

Держави хрестоносців. На вузькій смузі захоплених земель вздовж морського узбережжя Сирії і Палестини хрестоносці створили свої феодальні держави на зразок західноєвропейських. Головним серед них вважали Єрусалимське королівство. Правителі таких держав хрестоносців, як графства Едеське та Тріполі, князівство Антіохійське перебували у формальній васальній залежності від єрусалимського короля. Для захисту і розширення володінь хрестоносців у Палестині були створені духовно-рицарські ордени: орден тамплієрів («храмовників»), орден іоаннітів (госпітальєрів), Тевтонський орден. Очолювали ордени великі магістри, які підпорядковувалися лише Папі Римському.

Духовно-рицарські ордени – напівчернечі, напіввійськові організації західноєвропейських рицарів, які створювалися під керівництвом католицької церкви в ХІІ – ХІІІ ст. під час Хрестових походів.

ХРЕСТОВІ ПОХОДИ у XII—XIII ст. Протягом наступних століть війни між хрестоносцями та мусульманами за володіння Святою Землею не вщухали. У 1147 р. був організований другий хрестовий похід. Його очолили король Франції Людовік VII і німецький імператор Конрад III. Але тоді хрестоносці зазнали нищівної поразки. У 1187 р. єгипетський правитель Юсуф Салах ад-Дін («захисник віри»), ще відомий як Саладін, захопив Єрусалим.

Третій хрестовий похід. Намагаючись повернути Єрусалим, західні феодали організували в 1189 р. третій хрестовий похід. Після двох років облоги хрестоносцям вдалося захопити порт Акру, який став столицею Єрусалимського королівства. Однак головної мети — відвоювати Єрусалим у мусульман — досягти не вдалося. Третій хрестовий похід (1189–1192) - наслідком стало загарбання фортеці Акри та острова Кіпр, де було утворено Кіпрське королівство. Між Салах ад-Діном та хрестоносцями було укладено угоду, за якою купці та паломники з Європи отримали можливість вільно відвідувати Єрусалим протягом трьох років. Єрусалим залишився за мусульманами.

Ганебною сторінкою в історії християнства став четвертий хрестовий похід (1202-1204 рр.). Кампанія зі звільнення Святої Землі від невірних обернулася на жахливі погроми і насильство щодо єдиновірців-християн. У результаті походу в 1204 р. хрестоносці захопили і сплюндрували Константинополь. Імперія ромеїв тимчасово припинила існування. На її руїнах деякий час існувала Латинська імперія (1204-1261 рр.).

Пізніше відбулися ще чотири хрестові походи — усі невдалі: 1217-1221 рр., 1228-1229 рр., 1248-1254 рр., 1270 р. А 1291 р. Палестину завоював султан Єгипту. Тому 1291 р. вважають кінцем панування хрестоносців на Сході. Хрестові походи завдали як народам Сходу, так і європейцям величезних збитків. Але своєї мети — завоювання країн Сходу — вони не досягли. Водночас після хрестових походів пожвавилася торгівля на Середземному морі. Хрестові походи сприяли посиленню культурних обмінів між Європою та мусульманським світом. У Європі почали вирощувати нові землеробські культури: рис, гречку, лимони, яблука, кавуни; вживати тростинний цукор. Зі Сходу європейці запозичили вітряки, навчилися виготовляти шовкові тканини та скляні дзеркала, краще обробляти метал. Відбулися зміни в побуті: на Заході почали мити руки перед їжею, митися в лазнях, частіше міняти білизну й верхній одяг. Після ознайомлення з життям заможних людей на Сході у знаті Західної Європи виникло бажання мати красивий одяг, дорогу зброю, їсти вишукані страви.

На південному заході відбулася Реконкіста: християни відвоювали землі на Піренейському півострові, які захопили араби. На території Європи також відбувалися хрестові походи. Вони були спрямовані на боротьбу з іновірцями та єретиками. Так, Альбігойський хрестовий похід (1209-1229 рр.) відбувся на півдні Франції проти катарів (дізнайтеся більше на с. 164). Похід супроводжувався насильством і руйнуванням катарських міст.

Наприкінці XII ст. розпочалися Північні хрестові походи (інша назва Балтійські хрестові походи) проти язичницьких фінських, слов’янських і балтійських племен. Метою було навернення цих народів до католицтва, завоювання та колонізація їхніх земель для створення нових феодальних держав або розширення існуючих. Німецька колонізація слов’янських земель сприяла розширенню володінь Священної Римської імперії та поширенню християнства на сході та півночі Європи. Населення завойованих земель чинило запеклий опір загарбникам, проте змушене було пристосуватися до нових умов та впливів християнства.

Домашнє завдання. Опрацювати § … , вивчити нові поняття та дати з подіями. Зробити роботу з контурною картою: … .