Звіт про підсумки роботи над методичною проблемою Вітрук Г.В. «Розвиток компетентної особистості через проектну діяльність молодших школярів»

Звіт про підсумки роботи над методичною проблемою Вітрук Г.В.

«Розвиток компетентної особистості через проектну діяльність молодших школярів»

Мета проблеми. Сформувати готовність до впровадження методу проектів у виховній роботі.

Завдання

     1.Зібрати та систематизувати науково-методичний матеріал про метод проектів як технологію виховної роботи.

     2.Ознайомитись з досвідом колег, які застосовують дану технологію.

     3.Апробувати, адаптувати метод проектів до специфіки виховної роботи у групі продовженого дня.

    4.Узагальнити власний досвід застосування даної технології.

     Тематика може стосуватися будь-якого питання навчальної програми з метою поглиблення знань окремих учнів із цього питання, диференціювання процесу навчання з урахуванням навчальної ситуації, зацікавленості учнів.

    Використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати бар'єр у спілкування, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

    В основі проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Так, я зі своїми учнями працювала над такими навчально-виховними проектами:

• екологічний «Шумлять дерева мого краю»;
• творчий довготривалий «Щаслива родина»;
• інформаційний «Чи можна вірити у прикмети?»;
• природознавчий «Природні заповідники України»;
• екологічний «Де лелеки водяться, там щастя родиться»;
• культурологічний пізнавально-дослідницький «Мій рідний край - земля моїх батьків»

Планую роботу над такими проектами:

•                               культурологічний пізнавально-дослідницький «Українські рушники»;
•                               культурологічний пізнавально-дослідницький «Дерево мого роду»;
•                               мистецько-дослідницький - «Театри України»;
•                               індивідуальний «Рідну землю, милий край бережи й охороняй! (моє ставлення до природи…)»; Щаслива мить, зупинись! (Щастя. Як ми розуміємо його?);
•                               народознавчий «Український фольклор»;
•                               екологічний «“Про що співає Земля?..” (бесіда про цілющі рослини)»;
•                               героїко-патріотичний «Державні символи України»;
•                               історико-краєзнавчий «Мій рідний край - Одещина»;
•                               мотивації на здоровий спосіб життя «Наше здоров’я в наших руках», «Дізнайся, що ти споживаєш?», «Правда про життя»;
•                               мистецький «Шкільна галерея» (довгостроковий);

     Усі ці проекти побудовані на засадах реалістичного виховання, метою якого є уявлення про те, чого можна досягти у навчанні і вихованні в умовах конкретної школи. Досвід показує високу ефективність застосування методу проекту в нашій школі як у навчальній, так і у виховній діяльності.

     У здійсненні проекту задіяні найактивніші методи навчання: інтерактивні, пошуку, дослідження. На думку видатного українського педагога Г. Ващенка, вони, з одного боку, сприяють посиленню активності учня у процесі навчання, а з іншого, наближують до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає, випереджувальний розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує та організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці.    

        Умінню проектувати у великому й малому, вибрати оптимальні і водночас конкурентноспроможні варіанти розвитку навчає метод проектів.

       У роботі над проектами ефективною формою роботи є групова і міжгрупова. Ці дві форми навчальної діяльності дають учням змогу самостійно в групах працювати над тією чи іншої проблемою. Завдання, поставлені групам, мають бути реальними і зрозумілими для дітей. У групі мають бути позиції організатора та учасника групової роботи. Групи мають складатися з дітей різних здібностей. Учні в групах при презентації своєї роботи повинні говорити не одночасно, а по черзі, відповідати на одне запитання, а не на кілька одразу. Завдання для всіх груп не завжди даю однакові.

     Міжгрупова форма роботи полягає в малих групах, і в період отримання результатів творчої роботи відбувається діалог між групами, кожна обстоює свій кінцевий результат. Головне в проведенні таких форм творчої діяльності вчителю більше слухати, ніж самому говорити, виявляти терпимість, до помилок учнів. Діти настільки захоплюються роботою, що не помічають, як вони пізнають, створюють нове, поповнюють запас своїх знань. Навіть найпасивніші учні залучаються до роботи з великим бажанням, докладають усіх зусиль, щоб не підвести своїх товаришів із команди.

      При створенні проектів я зі своїми учнями звертаюсь до коріння народної творчості, національних та регіональних особливостей, використовуємо усну народну творчість, пригадуємо обряди і свята, де використовують українські рушники, писанки, мальованки, одяг, побут. Діти відшукують легенди, казки про те, як з'явилися рушник, звідки пішла традиція розписувати яйця і дарувати одне одному, використовуючи при цьому опис і досвід власної родини.

     Екскурсія - важливе знаряддя формування особистості правдою і красою довкілля. Підсумком екскурсійної роботи є оброблення здобутого матеріалу, висновки та їх фіксування є проект . На цьому етапі виявляється тісний зв'язок між різними навчальними предметами. Не буде перебільшенням констатувати, що екскурсійний метод вносить пожвавлення, забезпечує зв'язок із навколишньою природою і суспільним життям, примушує учнів зануритись у сферу життя минулого і викликає інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворюватись на маленького дослідника довкілля, рідного краю, старовини, закликає до свідомої творчості, самодіяльності.

Важливим чинником естетичного розвитку учнів виступають прогулянки-екскурсії, прогулянки-милування. «Чудовий краєвид має такий великий вплив на розвитою молодої душі, з яким важко змагатися впливові наставника, щодень проведений серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів навчання» - говорив К. Ушинський.

       У роботі використовую інтерактивні форми та методи навчання, які спираються не тільки на процеси сприймання, пам'яті, уваги, а передусім на творче, продуктивне мислення, поведінку, спілкування.

    Для успішної роботи та створення приязної атмосфери обов'язково проводжу комунікативні, вправи «правила», «знайомство», «очікування». Пропоную учням об'єднуватися в пари, групи «щастя - радість», «сонечко - зірочка», «квіточка - метелик», «пензлик - олівець».У дітей виникає інтерес до навчання, що сприяє їхньому інтелектуальному та творчому розвитку.

С    творити для дитини школу радості, прищепити їй любов до рідного краю, до творчості, до праці, виховувати відповідальність за свої вчинки, за долю держави, за її майбутнє, віднайти в дитині паростки таланту, дати і йому розквітнути, створити індивідуальність, особистість, навчити працювати в колективі, створити умови для фізичного та естетичного розвитку - такі завдання моєї роботи.

Результатом моєї праці є створення різноманітних презентацій (учнівських, власних та батьківських).

Заходи щодо усунення недоліків:

1. В подальшому планую більше уваги приділяти індивідуальним творчим проектами, як різновиду роботи з обдарованими та слабо встигаючими учнями.
2. Створювати матеріальні результати всіх виконаних проектів.
3. Використовувати різноманітні види проектів.
4. Більш активно залучати батьків до участі у проектах.