Звіт про проведення І етапу кспериментально-дослідної роботи в спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху
Про матеріал
Проведення експериментально-дослідної роботи в спецшколі для дітей з порушеннями слуху з теми: "Розробка предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, як ефективний інструмент для візуалізації, засвоєння термінології та підвищення доступності навчального матеріалу"
Звіт
про проведену роботу
з І організаційно-прогнозуючого етапу
експериментально - дослідної роботи
з теми: “Розробка предметного жестівника у
спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху,
як ефективний інструмент для візуалізації,
засвоєння термінології та підвищення доступності
навчального матеріалу”
серед здобувачів освіти 1-10 класів для дітей з порушеннями слуху
КЗО «Криворізька спеціальна школа « Сузір’я» ДОР»
Упродовж звітного періоду творчою групою КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» відповідно до плану дослідження повністю реалізовано завдання організаційно-прогнозуючого етапу, а саме:
Здійснили ґрунтовний аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної та сурдопедагогічної літератури, що дало змогу теоретично обґрунтувати засади використання жестової мови як інструменту візуалізації абстрактних понять.
Вивчили та узагальнили наявний вітчизняний і закордонний досвід створення галузевих навчальних жестівників та тематичних відео-словників для спеціальних закладів освіти.
Науково підтвердили та довели доцільність ліквідації «комунікаційного розриву» в освітньому просторі школи через розробку уніфікованої термінологічної системи.
Організували та провели анкетування і спрямоване інтерв’ювання вчителів-предметників та вихователів, під час якого зафіксували розбіжності та варіативність у використанні жестових одиниць під час викладання.
Здійснили первинний моніторинг рівня засвоєння понятійного апарату серед здобувачів освіти 1–10 класів та детально описали специфіку комунікативних труднощів, які виникають у них під час сприйняття абстрактної термінології.
Сформували та зафіксували вихідну базу діагностичних даних , яка слугуватиме об’єктивним критерієм для оцінювання ефективності дослідження на його фінальній стадії.
Провели суцільний контент-аналіз чинних навчальних програм і підручників з шести базових дисциплін: Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка.
Виявили та систематизували масив теоретичних, вузькоспеціалізованих та абстрактних понять , які наразі не мають нормативно закріплених або загальноприйнятих відповідників в Українській жестовій мові (УЖМ).
Уклали та затвердили реєстр ключових термінів — предметний словник-мінімум, що складає інструментальну основу для подальшого проектування жестових одиниць.
Сформулювали та нормативно закріпили чіткі науково обґрунтовані вимоги до створення нових термінологічних жестів.
Визначили та затвердили три обов'язкові параметри для розроблюваних жестів:
Іконічність (зрозумілість) — безпосереднє візуальне відображення суті чи форми поняття.
Легкість моторного відтворення — відповідність психофізичним та ергономічним особливостям моторики рук дітей.
Диференційованість — виразне візуальне розрізнення нових жестів від уже наявних у корпусі УЖМ.
Розробили покроковий алгоритм дій для членів творчої групи щодо процедури колективної генерації, експертної оцінки та відбору варіантів нових жестів.
Прийняли участь у Всеукраїнському науково-методичному семінарі “Від освітньої мрії - до педагогічної практики: розвиток української жестової мови у спеціальній освіті” з доповіддю “Предметний жестівник: від нагальної потреби до практичного інструменту візуалізації термінології в спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху”
Висновок про виконання І етапу: Усі завдання І етапу, передбачені планом експериментально-дослідної роботи на перший рік, виконано у повному обсязі. Підготовлено надійне теоретичне, методичне та діагностичне підґрунтя для переходу закладу до ІІ (формуючого/практичного) етапу з вересня 2026 року.