Звіт про проведення І етапу кспериментально-дослідної роботи в спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху

Назаренко Віта Георгіївна 9 листопада 74 Відгуки відсутні

Про матеріал

Проведення експериментально-дослідної роботи в спецшколі для дітей з порушеннями слуху з теми: "Розробка предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, як ефективний інструмент для візуалізації, засвоєння термінології та підвищення доступності навчального матеріалу"
Перегляд файлу


Звіт

про проведену роботу

з І організаційно-прогнозуючого етапу

експериментально - дослідної роботи

з теми: “Розробка предметного жестівника у

спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху,

як ефективний інструмент для візуалізації,

засвоєння термінології та підвищення доступності

навчального матеріалу”

серед здобувачів освіти 1-10 класів для дітей з порушеннями слуху

КЗО «Криворізька спеціальна школа « Сузір’я» ДОР»



Упродовж звітного періоду творчою групою КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» відповідно до плану дослідження повністю реалізовано завдання організаційно-прогнозуючого етапу, а саме:

  • Здійснили ґрунтовний аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної та сурдопедагогічної літератури, що дало змогу теоретично обґрунтувати засади використання жестової мови як інструменту візуалізації абстрактних понять.

  • Вивчили та узагальнили наявний вітчизняний і закордонний досвід створення галузевих навчальних жестівників та тематичних відео-словників для спеціальних закладів освіти.

  • Науково підтвердили та довели доцільність ліквідації «комунікаційного розриву» в освітньому просторі школи через розробку уніфікованої термінологічної системи.

  • Організували та провели анкетування і спрямоване інтерв’ювання вчителів-предметників та вихователів, під час якого зафіксували розбіжності та варіативність у використанні жестових одиниць під час викладання.

  • Здійснили первинний моніторинг рівня засвоєння понятійного апарату серед здобувачів освіти 1–10 класів та детально описали специфіку комунікативних труднощів, які виникають у них під час сприйняття абстрактної термінології.

  • Сформували та зафіксували вихідну базу діагностичних даних , яка слугуватиме об’єктивним критерієм для оцінювання ефективності дослідження на його фінальній стадії.

  • Провели суцільний контент-аналіз чинних навчальних програм і підручників з шести базових дисциплін: Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка.

  • Виявили та систематизували масив теоретичних, вузькоспеціалізованих та абстрактних понять , які наразі не мають нормативно закріплених або загальноприйнятих відповідників в Українській жестовій мові (УЖМ).

  • Уклали та затвердили реєстр ключових термінів — предметний словник-мінімум, що складає інструментальну основу для подальшого проектування жестових одиниць.

  • Сформулювали та нормативно закріпили чіткі науково обґрунтовані вимоги до створення нових термінологічних жестів.

  • Визначили та затвердили три обов'язкові параметри для розроблюваних жестів:

    1. Іконічність (зрозумілість) — безпосереднє візуальне відображення суті чи форми поняття.

    2. Легкість моторного відтворення — відповідність психофізичним та ергономічним особливостям моторики рук дітей.

    3. Диференційованість — виразне візуальне розрізнення нових жестів від уже наявних у корпусі УЖМ.

  • Розробили покроковий алгоритм дій для членів творчої групи щодо процедури колективної генерації, експертної оцінки та відбору варіантів нових жестів.

  • Прийняли участь у Всеукраїнському науково-методичному семінарі “Від освітньої мрії - до педагогічної практики: розвиток української жестової мови у спеціальній освіті” з доповіддю “Предметний жестівник: від нагальної потреби до практичного інструменту візуалізації термінології в спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху”


Висновок про виконання І етапу: Усі завдання І етапу, передбачені планом експериментально-дослідної роботи на перший рік, виконано у повному обсязі. Підготовлено надійне теоретичне, методичне та діагностичне підґрунтя для переходу закладу до ІІ (формуючого/практичного) етапу з вересня 2026 року.