Номер слайду 15
Людина починається з добра. Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину – це завжди було у характері нашого українського народу. Про необхідність виховання в дітей із малих років почуття доброти переконливо писав у своїх творах В. О. Сухомлинський. Він говорив, що помиляються ті, що думають, що доброта і чуйність, милосердя і співчуття - природжені почуття. Це не так. Дитину потрібно вчити робити добро. А щоб виховати в дитині доброту, треба пізнавати з нею світ, який нас оточує, розповідати їй про взаємини людей, про їх взаємну підтримку, виховувати в них любов. У вихованців вже чималий запас добрих справ. Тому ми вирішили взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Розповідь про добрі справи». У своїх оповіданнях вони вирішили розповісти про добрі справи, що творяться повсякчас у їхньому житті. Кожен учень свою розповідь проілюстрував малюнком. І на виховній годині «Вчимося робити добро» , яка була проведена 7 березня, ми почули про змайстровані годівниці для птахів та підгодовування їх взимку, про допомогу диким беззахисним тваринам, про підклеєні і відремонтовані книжки, про щирі і дружні стосунки з однокласниками, допомогу їм у скрутну хвилину, ввічливе та привітне ставлення до людей, допомогу батькам, турботливе ставлення до своїх маленьких братиків і сестричок. В кінці виховного заняття були озвучені «Заповіді добра». Я знаю, що пройде немало часу, і мої учні стануть добрими і чуйним людьми. І робити добро для інших стане щоденною потребою їхнього життя.