11 клас Конспект уроку з історії України Культура України в період «відлиги». «Шістдесятництво» в українській культурі

Про матеріал
Період бурхливого національного відродження, який уже вкотре переживає Україна, супроводжується зростанням інтересу до історії, культури, духовних витоків народів. Нашим молодим людям, як це не прикро, не пощастило – вони отримали у спадок культуру не тільки не повну, урізану, штучно розділену на буржуазну і пролетарську, а й деформовану. За період культурного геноциду внаслідок нав’язування ідеологічних стереотипів, жорсткої цензури, табу на національне, ігнорування національних інтересів і потреб, утворили серйозні прогалини у національно-культурному розвитку кількох поколінь. Це безсумнівно, не сприяє відродженню, а гальмує зміцнення суверенітету, української державності.
Перегляд файлу

 

Конспект уроку з історії України

 

Культура України в період «відлиги».  «Шістдесятництво» в українській культурі

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з історії України

11 клас

Тема уроку.  Культура України в період «відлиги».  «Шістдесятництво» в  українській культурі.

Мета уроку.

Методична: вдосконалити методику використання інтерактивних методів навчання з метою формування критичного мислення учнів.

Навчальна: охарактеризувати умови розвитку культури України періоду «відлиги» та діяльність відомих представників культури цього періоду; формувати в учнів вміння висловлювати власне ставлення до процесу русифікації та давати власну оцінку яскравому явищу періоду «відлиги» - шістидесятництву; розвивати вміння самостійно набувати знання, працювати з навчальною та науково-публіцистичною літературою, інформаційними джерелами мережі «Internet»,

Виховна: формувати інтерес до культурних надбань народу; виховувати в учнів почуття патріотизму за свій народ, поваги до історичного минулого держави, гордості за його успіхи та звершення;

Тип уроку: комбінований, з використанням інтерактивних технологій навчання та технології розвитку критичного мислення учнів з використанням елементів дослідження.

Вид уроку: інтерактивна лекція з елементами бесіди та мультимедійної презентації.

Методичне забезпечення.  політична карта України, картки з завданнями, роздавальний матеріал, презентаціїя «Шістдесятництво» в  українській культурі» , відеофрагмент «Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко Крила».

Основні поняття: «десталінізація», «лібералізація», «відлига», «реабілітація», «децентралізація», «русифікація», «шістдесятники», «дисиденти».

Основні персоналії: М. Хрущов, В.Симоненко, Л.Костенко, Д. Павличко,І. Драч, В Стус.

Основні дати:

1955 р. – початок «відлиги» в українській літературі.

1956 р. — створення Міністерства культури УРСР;

1958 р. — запровадження обов’язкового восьмирічного навчання;

квітень 1959 р. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в УРСР», за яким вивчення української мови дітьми здійснювалося за бажанням батьків;

8 березня 1963 р. — зустріч М. Хрущова з творчою інтелігенцією;

Випереджувальні завдання

За тиждень до розгляду даної теми група учнів отримує завдання .

  1. Підготувати інформацію про реформи в системі освіти.
  2.  Яскраві представники «шістдесятники» - Л. Костенко, В. Симоненка, Д. Павличко,І. Драча, В. Стуса.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

   Період бурхливого національного відродження, який уже вкотре переживає Україна, супроводжується зростанням інтересу до історії, культури, духовних витоків народів.Нашим молодим людям, як це не прикро, не пощастило – вони отримали у спадок культуру не тільки не повну, урізану, штучно розділену на буржуазну і пролетарську, а й деформовану. За період культурного геноциду внаслідок нав’язування ідеологічних стереотипів, жорсткої цензури, табу на національне, ігнорування національних інтересів і потреб, утворили серйозні прогалини у національно-культурному розвитку кількох поколінь. Це безсумнівно, не сприяє відродженню, а гальмує зміцнення суверенітету, української державності.

 Характерною рисою сьогодення є швидке зростання національного самоусвідомлення народів. До недавнього часу національна свідомість, по суті, не бралася до уваги і не вивчалася. Мало того, навіть згадка про неї нерідко сприймалася як намагання розбудити націоналістичні настрої.

  1. Як ви думаєте, чи була культура в Україні демократичною?
  2. Чи вважали себе люди повноправними учасниками культурного життя? Чому?

Опрацьовуючи сьогоднішню тему ми спробуємо відповісти на запитання: «Що впливало на розвиток культури 50- 60 років ХХ ст.?»

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1.Історичні умови розвитку української культури.

2. Здобутки української науки.

3.Реформи в системі освіти.

 4.Десталінізація та її вплив на літературно-мистецьке життя. Шістидесятники.

  1. Історичні умови розвитку української культури

Розповідь вчителя + заповнення таблиці «Умови розвитку культури в період «відлиги» ( Додаток  № 1. Картка 1)

Сприятливі умови розвитку

культури

Несприятливі умови розвитку культури

 

 

 

 

(Послаблення адміністративного тиску, політики самоізоляції; лібералізація суспільно-політичного життя; децентралізація; припинення політичних репресій; курс на «злиття націй»; залишковий принцип фінансування; русифікація; курс на формування нової людини – будівника комунізму; непорушність офіційної ідеології.)

Робота зі словниками

( Роздати учням примірники робочого словника із поясненням термінів та понять: ( «десталінізація», «лібералізація», «відлига», «реабілітація», «децентралізація», «русифікація», «шістдесятники», «дисиденти». ) Додаток № 2

  1. Які терміни були нові для вас?
  2. Що спільного між усіма словами? (Те, що вони відносяться до одного історичного періоду).
  3.  Якого? (дестанілізації та лібералізації )
  4. Що відбувалось в цей період в житті дюдей?

Вправа «Шпаргалка»

У вас на столах є таблиця «Шпаргалка», визначить позитивні та негативні реформи в соціальній сфері і в господарстві. Яких більше? (Учні самостійно роблять висновок)

  1. Здобутки української науки.

(створення фотоколажу)

Виступ учня, який заздалегідь отримав випереджальне завдання.

   Щороку зростала кількість науковців. Великим досягненням науки тих років стало дослідження космосу. Перший політ людини на космічному кораблі відбувся 12 квітня 1961 року. Слави першого космонавта зажив Юрій Гагарін. Українські вчені й машинобудівники брали активну участь у космічних програмах.

   Україна стала одним із центрів розвитку кібернетики. За цикл праць із теорії цифрових автоматів академік В.Глушков удостоєний Ленінської премії. Саме українські науковці та інженери спроектували цифрову машину «Київ», машини «Дніпро», «Промінь» та інші. При Фізико-технічному інституті АН УРСР побудовано найбільший у світі прискорювач електронів. Колектив Науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту синтетичних надтвердих матеріалів АН УРСР одержав перші штучні алмази. Україна продовжує тримати першість у галузі електрозварювання. Помітною подією в науковому житті країни стало видання першої універсальної «Української Радянської Енциклопедії».

   Висновок:  незважаючи на успіхи, можна констатувати — Україна залишалась науковою периферією СРСР, традиційним був переїзд талановитих учених на роботу до Москви, Новосибірська. В результаті чого на 10 тис. жителів України припадає лише 16 науковців, тоді як у Росії – 33 .

1.Як ви думаєте, на яку ще галузь культури впливала радянська влада?

2. Як розвивалась освіта в цей період?

3.Реформи в системі освіти.

(Заповнення інформацією фотокалажу)

Виступ учня, який заздалегідь отримав випереджальне завдання.

   Багато робилося в освіті. 1956 р. — створення Міністерства культури УРСР; 1958 р. — запровадження обов’язкового восьмирічного навчання; квітень 1959 р. — Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в УРСР», за яким вивчення української мови дітьми здійснювалося за бажанням батьків;

8 березня 1963 р. — зустріч М. Хрущова з творчою інтелігенцією;

1963 р. — республіканська конференція з питань культури української мови.

Охочі мали змогу навчатися в професійно-технічних училищах, технікумах, інститутах та університетах. Однак умови життя за тих років для більшості нашого народу були гіршими, ніж в інших, розвиненіших, країнах. Люди не мали змоги докладати весь свій талант, здібності до розвитку української культури, господарства, оскільки чималих зусиль потребувало загальнодержавне будівництво - підкорення Сибіру й спорудження Байкало-Амурської магістралі (залізниці), розвиток сільськогосподарського виробництва на цілинних землях Казахстану тощо. Саме за тих років було схвалено розпорядження про необов'язковість вивчення української мови в школах, що незабаром спричинило звуження її використання. Так, у вищих навчальних закладах, особливо технічного та природничого профілів, віддавали перевагу російській. Скорочувалася кількість українських шкіл, україномовних газет, журналів тощо. Це не могло не турбувати.

  Напередодні реформи в пресі розгорілась дискусія щодо принципів і напрямів реформування школи (1958). Багато суперечок викликав пункт: « …батьки учнів самі повинні обирати мову, якою будуть навчатися їхні діти». Така теза не отримала підтримки навіть серед вищого партійного керівництва КПУ, які вважали, що українська мова має залишатися обов’язковою для вивчення. На захист української мови висловлювався і перший секретар КПУ П. Шелест. Було зрозуміло, що батьки з метою полегшення майбутньої кар’єри своїх дітей обиратимуть у школах російську мову навчання. Проти такої тези виступила й українська творча інтелігенція. У резолюції партійних зборів київських письменників було заявлено: «Віддати лише на волю батьків вирішення питання, яку мову в обов’язковому порядку вивчатимуть їх діти,— не можна!». Однак Хрущов виявив твердість і наполіг на тому, щоб у республіканському законі про народну освіту залишився пункт про факуль­тативність вивчення української мови.

   На початку 1960-х років процес русифікації ще не набув загрозливого характеру, а нові зміни у школі дали позитивний результат у справі національного відродження.

   За реформою народної освіти передбачався перехід до обов’язкового 8-річного навчання. Розширювалась мережа шкіл-інтернатів. Політехнізація освіти призвела до того, що учень, виходячи зі стін школи, отримував найбільш поширені в промисловості і сільському господарстві професії.

Запитання:

  1. Якби ви жили у 50-60 ті роки, яким би було ваше ставлення до процесів русифікації?
  2. Чи можна засуджувати позицію керівництва УРСР того часу щодо процесів русифікації?

Робота з історичними джерелами

Роздивіться фотографії 50-60-х років 20 ст. з зображенням українських дітей – мешканців міста й села. Як одягнені діти? Про що це свідчить? Спробуйте визначити настрій зображених дітей. Пошукайте вдома фотографії з зображенням ваших дідусів та бабусь у дитячі роки. Розпитайте в них про тогочасне життя. Якою була школа? Як проводили вони дозвілля? Чим допомагали своїм батькам?

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися.

Як ви думаєте, яку літературу вивчали в школах? Яких поетів того часу ви знаєте?

4.Десталінізація та її вплив на літературно-мистецьке життя. Шістдесятники.

Завдання учням: зафіксувати у зошитах імена діячів культури даного періоду та їхні основні здобутки цього часу. Учні користуються роздатковим матеріалом.

Розповідь учителя + презентація «Культура України в період «відлиги».  «Шістдесятництво» в       українській культурі».

   Період хрущовської «відлиги» був характерний певним відновленням історичної справедливості — поверненням в українську культуру імен незаслужено забутих або несправедливо репресованих. Та поряд з процесом «українізації» починається нова хвиля русифікації. Поштовхом до неї стала освітня реформа.

   Покоління митців «відлиги» не вписувалося у жорсткі ідеологічні межі «будівника комунізму». Згодом це покоління митців отримало назву «шістдесятники.

Робота з поняттями

«Шістдесятництво» - це рух творчої молоді, яка сповідува­ла оригінальну тематику, нові думки, відмінні від офіцій­них, й стала ядром інтелектуальної опозиції режиму в Україні 60-х років.

   Знаковим документом нової хвилі вітчизняного відрод­ження стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи ру­сифікація?» (1965). Цей твір відомий український літератор старшого покоління Б. Антоненко-Давидович влучно назвав референдумом покоління.

   На формування світогляду «шістдесятників» значною мірою вплинула гу­маністична західна культура. Закономірним наслідком цих впливів було відродження інтересу до багатств української культури. Виникла потреба відшукати власне місце не по­ряд зі «старшим братом», а в контексті загальносвітової культури. Говорити про шістдесятників непросто, але необхідно, їх називали совістю епохи.

Як ви гадаєте, чому?

    Молоді письменники, художники, інженери, вчителі, лікарі, журналісти, науковці, занепокоєні долею рідної землі, відважилися на протест проти нищення української культури й мови, проти перекручень історії, проти брехні й пристосуванства, переслідувань за слово й думку, незаконних арештів та безпідставних вироків. У віршах, статтях, картинах, театральних виставах, кінофільмах, лекціях вони зверталися до своїх співвітчизників з правдивим і щирим словом про минуле й сьогодення України.

  Нині неможливо уявити українську літературу без імен шістдесятників Василя Симоненка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Івана Драча, Василя Стуса, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Івана Світличного. Творіння художників Алли Горської, Панаса Заливахи, Людмили Семикіної, Галини Севрук увійшли до золотої скарбниці українського малярства.

Своїми працями пробуджували інтерес до минулого України, переконливо доводили, що українці - великий народ, гідний своєї державності. З посеред різних думок про подальшу долю України визрівала вимога виходу її з СРСР та створення Української незалежної держави. Але в клопотаннях про долю рідного народу та його культуру партійні можновладці вбачали зазіхання на свою владу. Так почалися переслідування й цькування шістдесятників. Звільнення з роботи, арешти, ув'язнення, табори суворого режиму, заслання, психіатричні лікарні, передчасні смерті - ось що чекало чесних, талановитих людей, єдиною провиною яких була любов до України.

Запитання:

1. Кого називають шістдесятниками?

2. Чому радянська влада переслідувала борців за волю України? У чому це виявлялося?

3. Про кого з шістдесятників ви дізналися з оповідання?

   (Звучать вірші шестидесятників у виконанні учнів)

Ой то не грім у горах там гуляє,

То не з гори спадає шум-вода, -

То весело гримить-перемовляє

Радянська сила славна молода!

А ворог хоч як хай лякає –

Нам вгору ж, а мертвим униз.

Вже світле до нас наближає,

Якому ім’я Комунізм.

                                      П. Тичина    (1959)

 

 

Раптом з’являється зовсім інша поезія:

О рідне слово, що без тебе я?

Осміяний людьми кретин-стиляга,

Безрідний, кволий, жебручий блудяга,

Що сам забув давно своє ім’я.

                                                     (Д. Павличко)

Одійде в морок підле і лукаве,

Холуйство у минувшину спливе,

І той ніколи не доскочить слави,

Хто задля неї на землі живе.

                                                                            (В. Симоненко)

   Провідне місце серед покоління молодих поетів належало В. Симоненку. Основною ідеєю його творчості була безмежна любов до рідної землі. Стрімко увійшла в українську літературу наприкінці 1950-х років Ліна Костенко. Її поезія засвідчувала непересічний талант поетеси, її природну мудрість глибоко філософськи осмислювати дійсність,

генерувати нові оригінальні думки, подаючи їх у чудовій поетичній формі.

Виступи учнів, які знайомлять з життям і творчістю  Л. Костенко, В. Симоненка, І.Драча,  Івана Дзюби, Василя Стуса. (тези з біографії)

Робота  з історичними джерелами (Додаток № 1. Картка 2)

З листа В. Стуса, який перебував в ув'язненні, до сина 1978 р.: «Дорогий сину, таткові нелегко нині, може, не скоро вдасться і звидітися. Отож - рости добрим козаком, чесним і правдивим, не потурай злу і знай, що Твій батько віддавав усе своє життя, аби людям жилося краще - всім людям, на всій землі. І рости чесним українцем... Цілую. Вірю в Тебе. Тато».

Які риси Василь Стус вважав  найбільшими чеснотами?

Запитання вчителя + відео фрагмент «Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко «Крила»

-Як ви гадаєте, чому людина живе на землі, а крила має?

Вчитель. Прослухавши уважно інформацію хочу запитати вас, які прин­ципи об'єднають усіх поетів?

Це любов до конкретної людини. Несприйняття наруги над людською гідніс­тю. Тривожне боління світовими проблемами. Священне сприйнят­тя Вітчизни, рідної мови та історії. Культ правдивої, чесної й високомайстерної творчості. Вам не нагадує це сьогодення? Що спільного тоді і зараз?

Запитання:

  1. Визначте причини і наслідки появи «шістдесятників».(вплив гу­маністичної західної культури, потреба відшукати власне місце в контексті загальносвітової культури). Наслідок – поява – дисидентського руху.
  2. Як реагувала влада на появу людей, які бажали свободи? А зараз існують такі підходи до інакодумців.

Вчитель.

Активна діяльність шістдесятників не могла не налякати владні структури. 8 березня 1963 р. після зустрічі М. Хрущова з творчою інтелігенцією, на якій він піддав брутальній критиці митців, розпочалася чергова ідеологічна кампанія проти шістдесятників. Критика доповнювалася адміністративними заходами: забороною друкувати твори, влаштовувати творчі вечори, забороною існування клубів тощо.  Під таким тиском частина інтелігенції відійшла від активної громадської діяльності, зосередившись на професійній діяль­ності, не йдучи на конфронтацію з владою і висловлюючи свої ідеї в завуальованій формі. Інша частина — залишилась на своїх позиціях, ставши в опозицію до існуючої влади, тобто дисидентами (незгод­ними).

Повертаючись до проблемного питання нашого уроку :

«Що впливало на розвиток культури 50- 60 років ХХ ст.?».

 Ми можемо зробить висновок, що тиск влади, переслідування творчої інтелігенції, в якої можновладці вбачали зазіхання на свою владу, впливав на розвиток української культури.

V. Закріплення нових знань

Бесіда за запитаннями.

1.Український народ отримав у 60-ті роки стільки свободи, скільки в розумінні М.Хрущова йому потрібно було. А що таке свобода на ваш погляд?

2) Спробуйте впізнати представників української культури періоду «відлиги».

1. Хлопець з Полтавщини, виріс без батька, але на все життя залишився красивою, чистою людиною. За 28 років його земного життя світ побачила лише перша збірка поезій – «Тиша і грім». Непокірного правдолюбця жорстоко побили на вокзалі в Черкасах, і лікарі нічим не змогли зарадити… (Василь Симоненко)

2. Поет-громадянин, який неодноразово критикувався вищим партійним керівництвом у 60-х роках, незабаром стане одним з лідерів Народного руху України за перебудову, а його «Чорнобильська мадонна» вражатиме так само, як і мадонни Рафаеля… (Іван Драч)

3. Період репресій їй відомий не з книжок – батько 10 років поневірявся по сталінських таборах. Її твори захоплюють щирістю, задушевністю, дають зрозуміти, що наше особисте життя тісно пов’язане з долею всієї України, бо історія окремої країни складається з мільйонів людських доль – мужніх, легендарних, трагічних, щасливих. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» - це не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини ХVІІ ст., це мисляча історія. (Ліна Костенко)

4. Син простого лісоруба із Прикарпаття, проріс, як пагінець із землі. Його поезія пролилася у світ піснями «Два кольори», «Пісня про Україну», ін. У 1958 р. він наважився стати на захист найбідніших, заявити про любов до України та рідної мови, за що був підданий різкій критиці. (Дмитро Павличко)

3) Історичний ланцюжок.

Пригадайте основні події розвитку культури 50-60-х років ХХ ст. в Україні. Перевірте себе. (СЛАЙД )

1955 р. – стаття О. Довженка “Мистецтво живопису і сучасність”. Початок “відлиги” в українській літературі.

1957 р. – запущено перший штучний супутник Землі.

1957 р. - вихід друком збірки Л. Костенко “Проміння землі”.

1958 р. – реформа освіти, запровадження обов’язкового 8-річного навчання.

1959 р. – засновано клуб творчої молоді “Супутник” у Києві.

1960 р. – уведено в дію перший атомний реактор.

1961 р. – політ у космос Ю. Гагаріна.

VІ. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Політична лібералізація сприяла появі покоління „шістдесятників” – людей, які намагалися надати радянському соціалізму „людське обличчя”, стримати політику русифікації в Україні. Друга половина 50-х перша половина 60-х рр. – це період стрімкого злету української науки, літератури, мистецтва. Але загалом культурний розвиток України періоду „відлиги” мав такий самий суперечливий характер, як і сам цей період.

Що найбільш зацікавило на уроці? Що нового хотіли би дізнатись?

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати пар. 23

1.Підготувати доповіді:

«Історичний портрет І. Дзюби»

«Історичний портрет Л. Лук’яненко»

2.Розробити буклет на тему:«Шістидесятники»– совість української культури ».

3. Скласти слоган на тему «Культура»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 1                                             Додаток №1

 

«Умови розвитку культури в період «відлиги»

Сприятливі умови розвитку

 культури

Несприятливі умови розвитку культури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 2

Робота  з історичними джерелами

З листа В. Стуса, який перебував в ув'язненні, до сина 1978 р.: «Дорогий сину, таткові нелегко нині, може, не скоро вдасться і звидітися. Отож - рости добрим козаком, чесним і правдивим, не потурай злу і знай, що Твій батько віддавав усе своє життя, аби людям жилося краще - всім людям, на всій землі. І рости чесним українцем... Цілую. Вірю в Тебе. Тато».

Запитання.

Які риси Василь Стус вважав найбільшими чеснотами?

 

 

 

 

 

Додаток 2

Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи...

Реабілітація (походить від лат. rehabilitatio) — а) поновлення втраченого доброго імені, відновлення репутації. Поновлення прав, відміна необґрунтованого звинувачення невинної особи або групи осіб з-за «відсутності складу злочину».

Ідеологізація культури - прагнення поставити культуру на службу певних соціальних груп, класів та інших спільностей.

Культ особи (лат. поклоніння, шанування) — безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера.

Лібераліза́ція (від лат. liberalis — вільний) — в широкому тлумаченні під цим поняттям мається на увазі пом'якшення державного або державно-бюрократичного тиску («контролю») на різні сфери суспільного життя — політику, економіку, право...

Русифіка́ція, або росифіка́ція, помосковщення, зросійщення, змосковщення (також іноді росіянізація) (рос. руссификация ), — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах...

Шістдесятництво - це унікальне мистецьке і громадсько-політичне явище в Україні середини ХХ ст.; Друге українське Відродження XX ст.

Шістдесятники - молоде покоління митців початку 60-х років XX ст., яке сформувалося під час тимчасової лібералізації суспільного життя в СРСР у 1956 - 1964 рр

 

docx
Додано
14 березня
Переглядів
333
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку