Зображення пам'яток культури згідно програми ЗНО з історії України

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА МИСТЕЦТВА ВІДПОВІДНО ДО ПРОГРАМИ ЗНО

Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка (унікальний зразок прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи)

Кераміка трипільської культури (орнаментована кераміка)

Золота пектораль з кургану Товста могила. IV ст. до н. е. (скіфський «звіриний стиль»)

Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н. е. (скіфський «звіриний стиль»)

Херсонес Таврійський. V ст. до н. е. – VІ ст. н. е. Сучасний вигляд (античне місто-поліс)

Херсонес Таврійський. V ст. до н. е. – VІ ст. н. е. Сучасний вигляд (античне місто-поліс)

Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків (символ тривимірності світу: небо, земля, підземне царство)

АРХІТЕКТУРА

Софійський собор у Києві. Перша половина ХІ ст. Сучасний вигляд (архітектурний спадок багатьох поколінь: візантійський (романський) стиль і монументальний живопис, монастирський ансамбль – українське бароко)

 Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі)

Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073–1078 Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектурний спадок багатьох поколінь: візантійський (романський) стиль, монастирський ансамбль – українське бароко)

Михайлівський Золотоверхий собор. 1108–1113. Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі)

П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ – початок ХІІІ ст. Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Вишгородська ікона Богородиці. Перша половина ХІІ ст. (візантійська традиція)

Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерським

Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина ХІ ст. (візантійська традиція, монументальний живопис)

Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина ХІ ст. (візантійська традиція, монументальний живопис)

Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057 (одна із найдавніших давньоруських мініатюр, що дійшли до нашого часу)

Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073 (прижиттєве зображення людей, який дослідники назвали «першим давньоруським малюнком»)

АРХІТЕКТУРА

Успенський собор у Володимирі. 1160. Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі)

Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець ХІІ ст. (романський стиль, найстаріший зі збережених мурованих храмів Галичини)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Холмська ікона Богородиці. ХІ ст. (візантійська традиція)

Дорогобузька ікона Богородиці. Остання третина ХІІІ ст. (волинський іконопис)

АРХІТЕКТУРА

Костел святого Ворфоломея в Дрогобичі. 1392-ХV ст. (мурована сакрального споруда оборонного типу, готичний стиль)

Верхній замок у Луцьку. XIV - XV ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, романо-готичний стиль)

Кам’янець-Подільська фортеця. XIV–XVI ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів)

Хотинська фортеця. XIІІ–XVI ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, романо-готичний стиль з елементами українського мистецтва Поділля)

Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1467. (мурована сакрального споруда оборонного типу, романський стиль)

Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, найдавніша частина – романський стиль)

Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469. (фортифікаційна система оборонної архітектури, побудована генуезцями)

Вірменський собор у Львові. 1363–1370. Архітектор Дорінг (романо–готичний стиль і давньоукраїнська галицька архітектура, унікальна пам’ятка східної культури на європейських теренах)

Ханський палац у Бахчисараї. 1532–1764. (Кримсько-татарська, османська палацова архітектура)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Ікона святого Юрія Змієборця із с. Станилі поблизу м. Дрогобич. Початок XIV ст. (Українська іконографічна традиція)

Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (одна з ранніх пам’яток українського іконопису, візантійська традиція)

АРХІТЕКТУРА

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502 (дерев’яна українська архітектура й українське мистецтво у період переходу від середньовіччя до живопису Відродження)

Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін. (італійський Ренесанс на основі українського будівництва); вежа Корнякта. 1573–1578. Архітектор П. Барбон (Ренесанс, бароко); каплиця Трьох Святителів. 1578 Архітектор П. Красовський (Відродження в поєднанні з українським стилем)

Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін. (італійський Ренесанс на основі українського будівництва); вежа Корнякта. 1573–1578. Архітектор П. Барбон (Ренесанс, бароко); каплиця Трьох Святителів. 1578 Архітектор П. Красовський (Відродження в поєднанні з українським стилем)

Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець ХVІ ст. Архітектор П. Красовський (Ренесанс); будинок Корнякта. 1580. Архітектор П. Барбон (Ренесанс)

Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець ХVІ ст. Архітектор П. Красовський (Ренесанс); будинок Корнякта. 1580. Архітектор П. Барбон (Ренесанс)

 Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст. (Ренесанс)

ОБРАЗОТВОРЧЕМИСТЕЦТВО

Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошкович (перемишльська школа)

Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556–1561рр.

Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556–1561

Гравюра Євангеліста Луки з Львівського «Апостола». 1574р.

АРХІТЕКТУРА

Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609–1617. Архітектор А. Бремер, скульптори Г. Шольц, Я. Пфістер (Ренесанс)

Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635–1640. Архітектор Андреа дель Аква (ренесансний палац з бастіонними укріпленнями)

Іллінська церква в Суботові. 1653. Реконструкція (перехід від ренесансної архітектури до українського бароко)

ОБРАЗОТВОРЧЕМИСТЕЦТВО

Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622 (гравюра)

Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622 (портретний живопис)

АРХІТЕКТУРА

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1689. Архітектор І. Баптист (українське бароко)

Покровський собор у Харкові. 1689 (українське бароко)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Портрет Богдана Хмельницького. В. Гондіуса. Середина ХVІІ ст. (гравюра, єдине прижиттєве портретне зображення Б. Хмельницького)

Ікона «Покрова Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина ХVІІІ ст. (бароко)

АРХІТЕКТУРА

Оборонна синагога в Жовкві. 1692-1698. (стиль ренесанс і елементами бароко)

 Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701. (українське бароко)

Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732. (українське бароко)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Ікона «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич. 1698-1705. (поєднання візантійського, українського іконопису, бароко)

Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура. (бароко)

АРХІТЕКТУРА

Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін. (бароко)

 Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі (рококо)

Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель (унікальне в Україні поєднання архітектурного стилю бароко й скульптури)

Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський (бароко пізньої доби)

Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1778. Майстер Я. Погребняк (дерев’яна українська архітектура, собор побудовано без жодного залізного цвяха, стиль українське бароко)

Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783. Архітектор І. Гофман (бароко)

Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799–1803. Архітектор Ч. Камерон. Реконструкція. Сучасний вигляд (класицизм)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові

АРХІТЕКТУРА

Будівля Київського університету. 1837–1843. Архітектор В. Беретті (класицизм)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Картина «Дівчина з Поділля». 1816. В. Тропінін (романтизм)

Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» 1842, (романтизм), офорти з серії «Живописна Україна» Т. Шевченко (історична тематика)

Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» 1842, (романтизм), офорти з серії «Живописна Україна» Т. Шевченко (історична тематика)

Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853. Скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон

Пам'ятник градоначальнику та генерал-губернатору А. де Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос. 1828 р.

Картина “Садиба Тарновського в Качанівці” В. Штернберга 1837 р.

АРХІТЕКТУРА

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й. Главка (поєднання мотивів візантійської, романської, іудейської та готичної архітектури)

 Володимирський собор у Києві. 1862–1896. Архітектори І. Штром, П. Спарро, Ю. Бернгардт (побудовано у старовізантійському стилі)

Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887. Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер (віденське бароко з елементами класицизму)

Будинок з химерами в Києві. 1901–1903. Архітектор В. Городецький (ранній декоративний стиль модерн)

Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908. Архітектор В. Кричевський (український модерн)

Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905–1906. Архітектор І. Левинський, Л. Левинський та ін. (український модерн)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В. Ніколаєв, скульптор М. Микешин

Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880–1891. І. Рєпін (історична тематика)

Картина «Козаки в степу». 1890. С. Васильківський (історична тематика)

Картина «Ворожіння». 1893. М. Пимоненко (побутовий жанр)

Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902–1903. О. Мурашко (імпресіонізм)

Картина «Портрет Лесі Українки». 1900. І. Труш (українське реалістичне мистецтво)

АРХІТЕКТУРА

Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1929. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець (конструктивізм)

Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939. Архітектор В. Заболотний (українська архітектура 1930-х років)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Картина «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут (гуаш, історична тематика)

Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян

Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян

Картина «Життя». Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський (модерн)

Картина «Життя». Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський (модерн)

Картина «Життя». Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський (модерн)

Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ромнах. 1919. Скульптор І. Кавалерідзе (перший пам’ятник Т. Шевченку в Україні)

Картина «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931). М. Самокиш (історична тематика)

Картина «Хата в Богданівці» (1955). К. Білокур (побутовий жанр)

Картина «Хліб» (1949). Т. Яблонська (реалізм)

Картина «Гороховий звір» (1971), М. Приймаченко (примітивізм)

Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). 1982. Скульптор В. Бородай