13 грудня - Ворожіння та вечорниці на Андрія День святого Андрія Первозванного.

13 грудня - Ворожіння та вечорниці на Андрія

День святого Андрія Первозванного.

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі це свято ще називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. За кілька днів до того, тобто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Господинею дому повинна була бути самотня вдова, яка пильнувала, щоб дівчата під час вечорниць дотримувалися всіх традицій та вірувань.

На андріївські вечорниці приходили тільки неодружені дівчата. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... 

КАЛИТА

Ця весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита - це великий корж із білого борошна, який печуть усі дівчата разом, адже кожна має взяти участь у готуванні калити. Тож місять тісто всі за чергою, від найстаршої дівчини до наймолодшого дівчати.

Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" - щоб важко було вкусити. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору.

Біля калити стаяв вартовий - "Пан Калетинський": це повинен був бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошував "пана Коцюбинського" кусати калиту. Останнім може бути кожен учасник гри. "Пан Коцюбинський" бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту. Завдання Калетинського - розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна кусати калити. А не витримавши жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку.

ПАРУБОЦЬКІ ЗБИТКИ

У цей вечір, що б хлопці не зробили, то їм все прощали, бо така традиція існує, що на Андрія кожен хлопець „пустує". Чого тільки хлопці не вигадували, щоб дівчатам збитки зробити: біля хати ниткою снують вулицю, по якій з вечорниць дівчата додому повертаються; ставлять опудала (середину гарбуза вичищають, „очі" й „рот" прорізують і в гарбуз свічку засвічену вставляють). Знімають ворота, залишаючи неподалік, щоб бать­ки швидко вранці знайшли, адже дівчата пізно повертаються додому і пізно прокидаються. Навіть шибки у вікнах малювали або папером вікна затуляли, - і це було найсмішніше. В хаті темно, всі сплять, бо думають, що ще ніч...

ЯК ДІВЧАТА ВОРОЖИЛИ

1. Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти виготовляли самі дівчата осінньо-зимовими довгими вечорами із різнокольорового паперу та прикрашали ними ікони та портрети в кімнатах) - і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї пережи­вали, бо хотіли знати, чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати. Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть підкладати під тарілки вищезгадані речі. Як тільки їх розклали, то запрошували дівчину „тарілку" вибирати, щоб свою долю вгадати. Кожна дівчина вибирала лише одну тарілку. Момент вибору був дуже хвилюючим, адже кожна з них вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.

Якщо під тарілкою буде перстень - скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.

 

2.(Дівчата заносять три миски і кошик. У коши­ку: намисто, чарка, хустка, квітка та шматок мотузки. Ворожать. Суть ворожіння полягає в тому, що одна з дівчат повинна вийти з хати. У її відсутність під перевернуті до гори дном миски кладуть по одній речі. Гукають дівчину до хати, вона вказує на одну з мисок. Миску піднімають, і дівчина бачить, що їй дісталося. Якщо чарка - майбутній чоловік буде п'яницею, квітка - ходити їй ще у віночку, хустка — тоді покриється, тобто заміж вийде, мотузка - буде чоловік ткачем і т.д.).

3. Дівчина знімала свій чобіт розкручувала та кидала його від себе із заплющеними очима. Кидаючи, не мала права зрушити з місця, бо не збудеться. В який бік чобіт носком упаде, звідти наречений і буде.  

4. Брали чобіт у дівчини, від стіни до порога переставляли і так промовляли: молодець, удовець, буду дівувати, - Який варіант застане на порозі, те й чекає дівчину найближчого року.

5. Від стінки п'ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою - третя і т.д...

6. Ворожіння на Андрія з чашками

Кількість чашок для цього гадання має бути така ж, як число людей, що ворожать. У чашки треба покласти монети, хліб, каблучку, сіль і цукор. Потім кожен учасник ворожіння повинен вибрати чашку, не дивлячись, і за її вмістом визначити своє майбутнє. Розтлумачити його просто: цукор – на радість, сіль – до лиха, монетки – до достатку, хліб означає добробут у родині, а обручка – швидке весілля.

7. Вибігали дівчата на подвір'я, ставали біля плоту та рахували кілки, промовляючи: „Молодець, старець". Останній кілок обов'язково оглядали. Якщо кілок тонень­кий і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то такий і хлопець буде; а якщо кілок з товстою корою, то суджений буде багатий, грошовитий та з бородою. Це найвеселіша ворожба. Дівчата одна з одної кепкували, жартували... Вірили - не вірили, а все ж трішки хвилювалися, бо всім хотілося заміж за молодого парубка.

8. Дівчата вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного та питають у нього ім'я. Вірять, що таке ім'я буде у майбутнього чоловіка.

9. Виходили дівчата одна за одною на подвір'я і примовляли:

       О Святий, добрий Андрію,
       Я лишень на Тебе маю надію!
       Дуже хочу знати,
       Звідки нареченого маю виглядати?

Так промовляла тричі і чекала на гавкіт собаки. З якої сторони пес залає, то з цієї сторони  й буде її наречений.

10. Дівчат посилали по дрова. Вони брали по в'язанці, поверталися назад і тоді їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.

11. Дівчата дуже прагнули знати, якого будуть мати чоловіка: багатого чи бідного. Для того брали навмання поліно і його розглядали. Якщо поліно сукувате, то чоловік багатий буде, а якщо - гладеньке, то бідний посватає.

12. Гадання на весілля

У ніч на Андрія треба усамітнитися в кімнаті, щоб тобі ніхто не заважав. Подумайте про те, яких змін ви хочете в особистому житті - вийти заміж, зустрічатися з гідним чоловіком, бути коханою або бути вільною.

Візьміть мисочку та насипте туди пшениці, потім опустіть в неї каблучки - золоту, срібну, з дорогоцінним каменем, просту. Перемішайте із пшеницею, зробивши так, щоб каблучки не було видно.

Заплющте очі, ще раз подумайте про потаємне - і тягніть каблучку. Попалася срібна - зустрінете другу половинку, золота - одержите запрошення вийти заміж, із камінчиком - будете кохана, проста - шукатимете свою долю.

 

13. Гадання на квасолі або горошинах

Сконцентруйтеся на задуманому, повторюючи про себе заповітне бажання або хвилююче запитання, при цьому тримайте у руках жменю квасолинок або горошинок. Потім опустіть їх у мисочку та починайте вибирати по зернятку, примовляючи на кожне зернятко «збудеться», «не збудеться» (як варіант: «так», «ні», «можливо»).

14. Гадання з човником

В миску наливають воду і ставлять посеред темної кімнати. На краях миски чіпляють шматки паперу з написаними на них чоловічими іменами. Посередині опускають горіхову шкарлупку із запаленою в ній маленькою свічечкою. Таким чином цей човник, майже наосліп, керуючись лише своєю інтуїцією, що уособлює свічка, припливе до берега з іменем чоловіка,з яким судилось створити сім’ю.

 

15.(На сто­лі стоїть миска з водою). Тепер по черзі віді­рвіть кожна собі по два листочки з барвінку, подумки одному листочкові дайте своє ім'я, а другому - ім'я того, на кого ворожите, тобто су­дженого, киньте на воду і слідкуйте. Якщо лис­точки зійдуться - стати вам на рушничок щас­тя. А якщо ні, то треба буде змінити свої думки на іншу особу.

(Дівчата ворожать “на листочках”. Сміх, ра­дість, смуток).

16. Ще одне гадання називали ворожінням по парі. Коли дівчина лягала спати, одягала одну шкарпетку або одну рукавичку чи одну сережку – загалом одну річ з пари. Про себе повторювала тричі: «Другу в коханого забула, уві сні поверне». Саму ж пару клала під подушку. Хто уві сні принесе цей предмет, той і є судженим.

Уночі проти Андрія дівчина, лягаючи спати, клала під подушку свій гребінець зі словами: «Суджений, прийди мене розчесати». Якщо їй насниться, що хлопець розчесав їй волосся, значить, це і є майбутній наречений.

17. Гадання з ниткою та голкою

Беремо нитка засиляємо в неї нитку, по колу розкладаємо написані чоловічі імена. Беремо нитку за кінчик, до якого листочка вона нахилиться таке ім.’я і буде в майбутнього чоловіка.

 

18. Гадання на нитці

Якщо хочете дізнатись, хто з присутніх дівчат найшвидше вийде заміж, кожна дівчина бере по нитці однакової довжини і підпалює її. Чия нитка згорить перша, та й заміж перша вийде. А ось якщо нитка гасне одразу, або на половину – то це не дуже добрий знак.

 

19. Гадання на ім’я нареченого

В ніч на 13 грудня покладіть під подушку мішечок із написаними на окремих папірцях чоловічими іменами (11 імен пишіть на свій розсуд, а один папірець залиште порожнім). Вранці, 13 грудня, витягніть один із папірців. Яке ім'я випаде – так і зватимуть майбутнього чоловіка. Якщо Вам дістався пустий папірець, це означає, що ім'я судженого поки що залишиться таємницею.

 

20. Гадання на варениках

Дівчата ліпили вареники або пиріжки. Воду для тіста дівчата носили ротом, а хлопці їх в цей час смішили. Кожна дівчина ліпила свій особливий вареник, після чого їх виставляли в ряд і кликали найближчого домашнього улюбленця. Чий вареник чи пиріжок домашній улюбленець з'їсть, та дівчина перша вийде заміж.

21. Також випікали коржики - "балабушки". Кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб упізнати. Клали їх на стільчик, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина швидше за подруг вийде заміж. 

На Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь. Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків. Проте і досі "Андріївські вечорниці" - це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.

22. Гадання на варениках з сюрпризом.

Дівчата беруть по одному варенику, заздалегідь вареники зварені з сюрпризами (сіль, перець, цукор, каблучка, монетка, болтик, тріска,)

23. Ворожіння на Андрія на льоні

13 грудня варто кинути трохи льону в будь-який горщик, де ростуть квіти. (думати при цьому про ту людину з якою хочите поєднати своє життя) При цьому треба говорити: Я Андрію льон сію, покажи мені з ким льон рвати. Якщо льон проросте, то в цьому році ви вийдете заміж.

 

24. Дівчата, а давайте ще поворожимо на сірниках. Треба взяти два сірники, подумки по­значити, що один сірничок - це ти сама, а другий сірничок - то твій хлопець, який тобі подобається. Водночас запалити ці сірнички і тримати їх палаю­чими головками догори. Якщо, догоряючи, голов­ки нахиляться одна до одної - то будете в парі, а якщо у різні боки - то не буде пари.(Дівчата ворожать на сірниках, в однієї з них сірники розійшлися в різні боки).

25. Гадання на бажання

У ніч на Святого Андрія візьміть нову коробку сірників, тримайте її в руках і зосередьтеся на своєму бажанні або запитанні, відповідь на яке Ви б хотіли отримати в долі. Потім витягуйте по черзі сірники.

На кожен сірник примовляйте «збудеться», «не збудеться» або «так», «ні». Останній сірник - і буде відповіддю.

 

Народні прикмети:

• Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде - холодна й сніжна.
• Якщо тиха вода - хороша зима, шумна - тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

Гадання які проводяться вдома.

1. І досі дівчата на Андрія на підвіконні ставлять у воду гілочку вишні чи яблуні або гілочку бузкову чи черемхову. Коли розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива. Кладучи гілочку у воду і приказують:

      Святий Андрію, 
      Маю на Тебе надію:
      Дай, щоб вишня зацвіла,
      А мою долю на поріг привела.

2. Гадання на цибулі

Якщо у вас є кілька претендентів на ваше серце,

Візьміть кілька цибулин, на кожній напишіть ім'я хлопця і помістіть цибулини у воду. Яка цибулина першою проросте, від того й чекайте запрошення заміж.

3. Гадання за допомогою ланцюжка

• Дівчина залишається одна в кімнаті і бере у праву руку золотий або срібний ланцюжок. Стискаючи ланцюжок у кулаці, дівчина має зосередитись на тому питанні, яке її найбільше цікавить. Це може бути і питання про майбутнього нареченого, і про кількість дітей, і про справи на роботі… Чітко уявивши, що саме цікавить, дівчина кидає ланцюжок на стіл і дивиться на фігуру, котра вийшла. Є різні інтерпретації фігур, найпопулярніші з яких:
• Коло – у майбутньому складеться ситуація, для розплутання якої треба буде докласти багато зусиль;
• Овал – непроста ситуація, яка однак не вимагатиме особливих втрат;
• Рівна лінія – успіх та найсприятливіший час для здійснення своїх мрій;
• Змійка – варто бути обачним і не довіряти людям навколо тебе;
• Заплутаний вузол – чекайте інтриг;
• Трикутник – ознака вдачі у справах;
• Метелик або бантик – до побачень, кохання, а, можливо, й весілля;
• Ланцюжок, що склався в якусь букву – чекайте на новий роман з людиною, ім’я якої починається на цю букву.
• Проте найкраща інтерпретація – це та, котру дівчина сама відчуває і «бачить».

4. Гадання на книгах

• Ворожіння на книгах - один з найвеселіших способів ворожіння. Відповіді зазвичай настільки абстрактні, що їх можна після цього обговорювати годинами.
• Ворожіння полягає в тому, що береться будь-яка художня книга. Загадується питання, називається номер сторінки і рядок зверху або знизу. Потім книга відкривається на відповідній сторінці, читається відповідний рядок і приходить відповідь на ваше запитання.

5. Гадання на воску

• Для ворожіння знадобиться воскова свічка. Її ламають на дрібні шматки, які кладуть в металеву дошку і розтоплюють над свічкою. Розтоплений віск дівчата швидко виливають в миску з холодною водою і дають волю своїй фантазії. Застиглий віск переважно застигає у дуже цікавих формах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Андрій

 

Олександр

 

Сергій

 

Віталій

 

Володимир

 

Василь

 

Ігор

 

Ярослав

 

Роман

 

Іван

 

Валерій