"15 лютого - Стрітення Господнє. Історія свята" виховна година.

Про матеріал

Стрітення Господнє: історія та значення свята.Народна історія Стрітення Господнього.Як в народі відзначали свято Стрітення Господнє. Що не можна робити на Стрітення. Народні прикмети.

Перегляд файлу

 

 

15 лютого

Стрітення Господнє.

Історія свята

 

 

56247548_593.jpg

 

 

 

Стрітення Господнє: історія та значення свята

     Стрітення (15 лютого) — найважливіше свято в церковному календарі лютого. На 40-й день від народження Христа Марія разом з Іосифом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. За законом давніх юдеїв, багата жінка мала принести ягня та молодого голуба, вбога — пару голубів чи горлиць. Пречиста принесла пару горлиць. У храмі вона зустріла праведного Симеона, якому провидінням була передбачена зустріч із Месією. Взявши дитя на руки, праведник благословив його, а Богородиці сповістив про її майбутню жертву.

 

 http://www.pravmir.ru/wp-content/uploads/2017/02/1-112.jpg

 

 Стрітення — свято початку весни, початку роботи без світла. Головним дійством у цей день було освячення вогню й води; стрітенські свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). їх запалювали й ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз не побив дерева. Полум’ям громниці малювали хрести на сволоку — від усього лихого, підкурювали дітям волосся — щоб грому не боялись. До того ж ці свічки давали в руки помираючим під час читання відхідної молитви.

 

     Цінували також стрітенську воду, набрану з-під стріхи чи освячену в церкві. Вважалося, що ця вода допомагає від хвороб, особливо від пристріту. Нею кропили та поїли худобу. А на Слобожанщині пасічники, коли приходила пора, кропили вулики.

     На Гуцульщині в цей день ворожили на врожай кукурудзи. Клали надворі яйце і чекали. Якщо воно тріскалося (бо в лютому нерідко стояли сильні морози), то слід було чекати такого великого врожаю на кукурудзу, що аж «кошниці тріскатимуться від її кількості». Коли ж яйце лишалося цілим, то це означало, що кукурудза не вродить.

 

Народна історія Стрітення Господнього

      На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

      За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.

      На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. 

      У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці. 

      При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше - Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" про зустріч літа з зимою.

DSC07122.JPG

 

Як в народі відзначали свято Стрітення Господнє

     15 лютого в Україні святкувалось Стрітення. Його язичницька назва «Зимобор», або «Громниця». За повір'ям цього дня зима зустрічалась із весною. Напередодні свята жінки випікали обрядове печиво – «жайворонків», давали дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму, але виносити їх можна було лише у двір.
     Посвячена на Стрітення свічка, яка називалась «громівниця», «громиха», виставлялась перед образами під час грози, щоб оберігати людей і худобу від грому. В цей день дівчата на перших прогалинах співали закличні веснянки.
     На Стрітення ворожили на урожай – кожен господар на ніч виставляв миску із зерном на двір. Якщо зранку була на зерні роса, це віщувало врожай, не було – погана ознака.
     На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалась цілющою, нею кропили вулики, щоб добре розводились бджоли, її давали пити худобі під час хвороби.

 

 

На Стрітення Господнє не можна:

- лаятися, сваритися;

- робити прибирання;

- вишивати;

- прати;

- працювати в городі;

- митися.

      Заборона, яка стосується купання, відноситься лише до лазні. Купатися в лазні у великі свята заборонялося тому, що для цього потрібно спочатку добряче попрацювати: наколоти дров, наносити води, стежити за пічкою протягом кількох годин. Тому люди, які приймають душ, можуть спокійно це робити і не боятися, що порушують заборону.

     В далеку дорогу на Стрітення відправлятися не варто. Наші пращури вірили, що через мінливу погоду в свято в дорозі можуть бути серйозні неприємності, тому намагалися далеко від дому не їхати. Існує прислів'я: "На Стрітення вирушиш в дорогу - скоро додому не повернешся".

Винятком заборони на всяку роботу є робота, яку потрібно виконати на благо інших людей.

     Якщо 15 лютого вдається відкласти всі справи, потрібно відвідати церкву, адже у храмі на честь свята відбувається особливе, урочисте богослужіння, а також служиться молебень. Не варто ігнорувати цю традицію, якщо є можливість дотримуватися її у велике свято.

Картинки по запросу стрітення

 

 

Народні прикмети:

  • Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
  • Вітер - погана ознака.
  • Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
  • Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
  • Як нап'ється півень води, то набереться господар біди!
  • Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
  • День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
  • Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
  • Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
  • Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
  • Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
  • Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
  • На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
  • Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
  • Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
  • Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
  • Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
  • Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
  • На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.
  • Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.
  • Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.
  • Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
  • Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
  • Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
  • Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
  • Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.
  • Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
  • Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
  • Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
  • Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.
docx
Додано
11 квітня 2018
Переглядів
1630
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку