"15 лютого - Стрітення Господнє. Історія свята" виховна година.

15 лютого

Стрітення Господнє.

Історія свята

Стрітення Господнє: історія та значення свята

     Стрітення (15 лютого) — найважливіше свято в церковному календарі лютого. На 40-й день від народження Христа Марія разом з Іосифом пішла до храму, щоб принести жертву очищення. За законом давніх юдеїв, багата жінка мала принести ягня та молодого голуба, вбога — пару голубів чи горлиць. Пречиста принесла пару горлиць. У храмі вона зустріла праведного Симеона, якому провидінням була передбачена зустріч із Месією. Взявши дитя на руки, праведник благословив його, а Богородиці сповістив про її майбутню жертву.

 Стрітення — свято початку весни, початку роботи без світла. Головним дійством у цей день було освячення вогню й води; стрітенські свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). їх запалювали й ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз не побив дерева. Полум’ям громниці малювали хрести на сволоку — від усього лихого, підкурювали дітям волосся — щоб грому не боялись. До того ж ці свічки давали в руки помираючим під час читання відхідної молитви.

     Цінували також стрітенську воду, набрану з-під стріхи чи освячену в церкві. Вважалося, що ця вода допомагає від хвороб, особливо від пристріту. Нею кропили та поїли худобу. А на Слобожанщині пасічники, коли приходила пора, кропили вулики.

     На Гуцульщині в цей день ворожили на врожай кукурудзи. Клали надворі яйце і чекали. Якщо воно тріскалося (бо в лютому нерідко стояли сильні морози), то слід було чекати такого великого врожаю на кукурудзу, що аж «кошниці тріскатимуться від її кількості». Коли ж яйце лишалося цілим, то це означало, що кукурудза не вродить.

Народна історія Стрітення Господнього

      На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

      За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.

      На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. 

      У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці. 

      При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше - Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" про зустріч літа з зимою.

Як в народі відзначали свято Стрітення Господнє

     15 лютого в Україні святкувалось Стрітення. Його язичницька назва «Зимобор», або «Громниця». За повір'ям цього дня зима зустрічалась із весною. Напередодні свята жінки випікали обрядове печиво – «жайворонків», давали дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму, але виносити їх можна було лише у двір.
     Посвячена на Стрітення свічка, яка називалась «громівниця», «громиха», виставлялась перед образами під час грози, щоб оберігати людей і худобу від грому. В цей день дівчата на перших прогалинах співали закличні веснянки.
     На Стрітення ворожили на урожай – кожен господар на ніч виставляв миску із зерном на двір. Якщо зранку була на зерні роса, це віщувало врожай, не було – погана ознака.
     На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалась цілющою, нею кропили вулики, щоб добре розводились бджоли, її давали пити худобі під час хвороби.

На Стрітення Господнє не можна:

- лаятися, сваритися;

- робити прибирання;

- вишивати;

- прати;

- працювати в городі;

- митися.

      Заборона, яка стосується купання, відноситься лише до лазні. Купатися в лазні у великі свята заборонялося тому, що для цього потрібно спочатку добряче попрацювати: наколоти дров, наносити води, стежити за пічкою протягом кількох годин. Тому люди, які приймають душ, можуть спокійно це робити і не боятися, що порушують заборону.

     В далеку дорогу на Стрітення відправлятися не варто. Наші пращури вірили, що через мінливу погоду в свято в дорозі можуть бути серйозні неприємності, тому намагалися далеко від дому не їхати. Існує прислів'я: "На Стрітення вирушиш в дорогу - скоро додому не повернешся".

Винятком заборони на всяку роботу є робота, яку потрібно виконати на благо інших людей.

     Якщо 15 лютого вдається відкласти всі справи, потрібно відвідати церкву, адже у храмі на честь свята відбувається особливе, урочисте богослужіння, а також служиться молебень. Не варто ігнорувати цю традицію, якщо є можливість дотримуватися її у велике свято.

Народні прикмети:

• Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Вітер - погана ознака.
• Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
• Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
• Як нап'ється півень води, то набереться господар біди!
• Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
• День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
• Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
• Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
• Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
• Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
• Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
• На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
• Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
• Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
• Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.
• Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
• Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
• На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.
• Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.
• Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.
• Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
• Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
• Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.
• Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
• Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.
• Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
• Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
• Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
• Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.