16 лютого День єднання

16 лютого. День єднання. КЗ «ДФМХКК» ДОР»Малига Н. М.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №53/2022 Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства. У президентському указі №53/2022 від 14 лютого 2022 року йдеться, що День єднання оголошено для  “посилення консолідації” українців, зміцнення їхньої “стійкості” на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

Великий народе великої країни, добрий ранок тобі! Сьогодні важливий – День єднання нас всіх. Ми різні, різного віку, різної статі, з різних міст, регіонів, різних професій, різних талантів, різних знань, мов, релігій. Але об'єднує нас єдине бажання: жити в мирі, щасливо, однією родиною, з дітьми, з батьками. І на все це ми маємо повне право. Бо ми в себе вдома, ми в Україні. І ніхто наш дім не буде любити так, як ми любимо. І ніхто, тільки ми разом, зможемо наш дім захистити…

Різниця між Днем єднання та Днем Соборності. На відміну від Дня єднання, який було оголошено з метою об’єднатися перед лицем загрози вторгнення рф, День Соборності України присвячено великій історичній події – проголошенню Акту Злуки УНР та ЗУНР 1919 року.

Свобода — це те, чим не торгують. Не може країна бути трішки вільною. Вона є або суверенною, і сама вирішує свій шлях розвитку, або у неї немає свободи. Україна сьогодні формує поняття свободи для сучасного світу. І нове визначення поняття свободи. Основа єдності суспільства – свобода!

В 2014 році наша Україна не була готова до війни. Тому у 2014 році організації громадянського суспільства робили майже все – від евакуації цивільних з зони бойових дій до купівлі форми для армії, від надання правових консультацій до написання законів. Роль громадянського суспільства у консолідації нації в умовах війни

Першим наслідком війни стало масове внутрішнє переміщення. Тоді солідарність і готовність українців допомагати один одному стали дуже помітними у вирішенні питань евакуації, розміщення переселенців, надання їм першої гуманітарної допомоги. Численні волонтерські ініціативи, що виникли в перші місяці війни, в подальшому виросли у великі громадські організації, благодійні фонди, які і зараз допомагають постраждалим від війни.

За ці роки незалежності ми пройшли дуже тривалий шлях — від набуття суб’єктності, від того, коли Україна сприймалася як велика шахівниця, де інші сильні світу сього рухали фігурами — до того часу, коли цими фігурами рухаємо ми самі. Наше громадянське суспільство сьогодні продовжує битися на різних фронтах, заставляє працювати неефективні старі системи, а якщо вони не працюють — тисне для того, щоб з’являлися нові механізми

З моменту широкомасштабного вторгнення українська діаспора у різних країнах зробила колосальний внесок у боротьбу за підтримку України. Фактично дії українців за кордоном стали частиною тотального спротиву всієї української нації у війні з росією. Діяльність нашої діаспори є ефективною і має тривати, адже без активності українців за кордоном буде значно важче зберегти підтримку наших партнерів. Як українська діаспора допомагає Україні

51% опитаних українців регулярно або час від часу донатять — переказують кошти благодійним фондам або на окремі волонтерські збори. Роблять це регулярно 10% опитаних, а час від часу – 41%. Дуже рідко донатять 23%, зробили це лише один раз – 12%, а ніколи цього не робили – 13% опитаних.18% купували продукти та залишали їх у спеціальних кошиках в магазинах, 15% переказували гроші на картку або збір на потреби окремих цивільних (на лікування, відбудову житла, квитки виїхати тощо), 6% робили грошові перекази в фонди та організації з підтримки населення (переселенців, літніх людей, дітей, хворих тощо), а 4% робили грошові перекази в фонди підтримки тварин або зоопарків. Донат на перемогу!

Під час воєнних дій, відколи історія пам'ятає кровопролитні війни, донорська кров була ледь не єдиним способом врятувати бійця, який зазнав поранення з масивною крововтратою у наслідку. Наші громадяни не залишили осторонь цієї біди.

Люди згуртувалися, допомагають, чим можуть: приймають, як рідних, вимушених переселенців, роблять усе, аби їм було комфортно, підтримують морально. З молитвою у серці сортують, вантажать, доставляють гуманітарну допомогу, готують їжу для захисників, плетуть сітки, виготовляють окопні свічки. Патріотизм сьогодні набуває особливого значення.