4 тема НМТ «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала».

Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) 1199 – 1340рр. Монгольська навала.  

Волинське князівство  

міста: Холм, Володимир, Белз 
династія: Мономаховичі 
розвиток при Романі Мстиславичі 
 
особливості: 
столиця: Володимир 
 
 
 
 
 
                                                                                                                      

Галицьке князівство 

міста: Галич, Перемишль, Теребовля 
династія: Ростиславичі 
розвиток при Ярославі Осмомислі(збудував в Галичі 

Успенський собор) 

особливості: сильна боярська олігархія(власники 

покладів солі) 

столиця: Перемишль, а з 1114р. Галич 
 
 
 

Походом на м. Галич волинський князь 

Роман Мстиславич

 об’єднав 

Роман Мстиславич (1199 – 1205рр.) 

-

придушив галицьких бояр, об’єднавши в одне князівство 

-

«Був він державцем всієї Руської землі, ... кидався був на поганих (половців), як той 
лев,... і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно 
наслідував предка свого Мономаха». 

-

1203р. приєднав до Галицько-Волинського князівства Київ

-

1205р. загинув у сутичці з поляками біля м. Завихвост, залишивши двох 
неповнолітніх дітей Данила(4р.) та Василька(2р.) – це був привід до розпаду 
князівства, бо княгиня Анна була вигнана за межі князівства, а галицькі бояри 
швидко захопили владу в Галичі.

1205 – 1238рр.- період боярських міжусобиць. 

Данило Романович Галицький (1238 – 1264рр.) 

1223р. – брав участь в битві на р. Калка, коли вперше з’явилися монголо-татари. 

1238р. 

– утвердився в м. Галич, спирався на міщан у боротьбі з боярами, відновив 

об’єднане Галицько-Волинське князівство. 
1238р. – біля м. Дорогочин розбив хрестоносців Тевтонського ордену. 
1239р. – приєднав до Галицько-Волинського князівства Київ, але сам там не сів, поставив тисяцького Дмитра, столицею було м. Холм. 

1245р. – Ярославська битва

, де Данило переміг спільне військо бояр+угорців+поляків-лицарів, і остаточно утвердився в Галицько-

Волинському князівстві. 
1245р. – поїхав на поклон за ярликом до хана Батия в столицю Золотої Орди м. Сарай. 

♔

1253р.

- у м. Дорогочин відбулась 

коронація Данила

 – початок Королівства Руського, корону прислав Папа Римський, Данило хотів таким 

чином сформувати антимонгольську коаліцію європейських країн, але Папа військ не дав, тому католицизм не став релігією офіційно. 
1253 – 1256рр. – зробив успішні походи проти хана Куремси. 
1256р. – Данило заснував м. Львів на честь свого сина Лева. 
1264р. – смерть Данила Галицького. 
 

Монгольська навала (іго), золотоординська залежність. 

1223р.

 – 

битва на р. Калка 

була перша битва з монголами, на прохання половців їм допомогти, руські князі стали їх союзниками, але 

через суперечки і роз’єднаність дій князів, битва була програна, участь брав молодий Данило, був поранений в груди. 
1239р. – монголи захопили Переяслав, Чернігів. 

Грудень 1240р.

 – хан Батий бере Київ, оборону тримав тисяцький Дмитро, буде 

поранений, а кияни ховалися в Десятинній церкві, яка не витримала тиску і була 
знищена. 
1241р. – похід Батия на Південно-Західну Русь, міста Володимир, Галич. 
1245р. – Данило Галицький іде в Орду за ярликом: 

"О лихіша, лиха честь 

татарская! Данило Романович, що був князем великим, володів Руською землею, 
Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і 
холопом себе називає!" 

-

Русь не входила в Золоту Орду(вона поділялася на улуси), але мала васальну 
залежність: платила данину і давала військо для походів; 

-

князь їздив на поклон за

 ярликом

 – грамота на княжіння від хана; 

-

баскак

 – монгольські урядовці, які постійно не перебували в Русі, а приїжджали 

забирати данину; 

-

монголи толерантно ставилися до віри, не нав’язували своє язичництво. 
 
 

1199р. 

Наступники Данила Галицького 

Імена правителів 

Характеристика правління 

Лев І Данилович 
(1264—1301 рр.) 
  

— Правив у Галичині. 
— Приєднання Закарпатської Русі та Люблінської землі. 
— Підтримка дипломатичних відносин із Німецьким орденом, Угорщиною, Чехією, Польщею, Литвою. 
— Перенесення столиці з Холма до Львова. 
— Збереження васальної залежності від Золотої Орди 

Володимир 
Василькович 
(1269—1288 рр.) 
  

— Правив у Волині. 
— Приділення уваги будівництву міст, замків, церков (засновано місто Кам’янець (Литовський), 
розбудовано Берестя, збудований монастир св. Апостолів у Володимирі, церкви св. Петра в Бересті, св. 
Юрія в Любомлі; Благовіщення в Кам’янці). 
— Опікування розвитком культури (літописець розповідав про нього як про великого книжника і 
філософа: у Володимирі (Волинському) при князівському дворі був скрипторій, де переписувалися й 
оздоблювалися мініатюрами книги; їх оправи прикрашалися коштовним камінням, перлами; писалися 
ікони й розписувалися храми; князь подарував Успенському кафедральному собору у Володимирі 
Євангеліє, окуте сріблом, ікону Спаса, окуту золотом, із коштовним камінням; у єпископію 
перемишльську — Євангеліє, окуте сріблом із перлами, яке власноруч списав; до Чернігова надіслав 
«Євангеліє, золотом розписане, а оковане сріблом, з жемчугом, і посеред нього [на оправі зроблено] 
Спаса, з емаллю» тощо) 

Юрій І Львович 
(1301—1308 рр.) 

♔

— Спочатку князював на Холмщині й Підляшші, після смерті батька в 1301 р. об’єднав усі землі 
Галицько-Волинського князівства зі столицею у Володимирі. 
— Відвоювання Польщею Люблінської землі, Угорщиною — частини Закарпаття. 
— Розквіт та економічний добробут князівства. 
— Прийняття князем титулу «короля Русі». 
— Відмова від завоювань, надання переваги дипломатії. 
— 

Заснування Галицької митрополії (1303 р.),

 до складу якої увійшли єпархії: Галицька, 

Володимирська, Перемишльська, Луцька, Холмська, Турівська. 
— Із його смертю завершився розквіт Галицько-Волинського князівства 

Лев ІІ та Андрій 
Юрійовичі 
(1308—1323 рр.) 

— Спільне правління братів Льва ІІ та Андрія Юрійовичів. 
— Підтримка союзних відносин із Тевтонським орденом і Польщею з метою ослабити залежність 
князівства від Золотої Орди. 
— Загибель братів у 1323 р. під час одного з військових походів (на думку одних дослідників — проти 
литовських військ, на думку інших — проти монголо-татар). 
— Припинення існування династії Романовичів; запрошення боярством на галицько-волинський престол 
мазовецького князя Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, сина сестри Льва й Андрія Юрійовичів — Марії 

Юрій ІІ Болеслав 
(1325—1340 рр.) 
 Мазовецький 
князь, 
Тройденович 

— Будучи католиком-поляком, прийняв православну віру й ім’я Юрій. 
— Намагання протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримка союзних відносин із Тевтонським 
орденом і Литвою. 
— Спроба повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. 
— Боротьба проти бояр, у якій спирався на міщан; прагнення зміцнити князівську владу. 
— Підтримка розселення німецьких колоністів. 
— Задум запровадження католицтва. 
— Поступовий занепад князівства: посилення ординського впливу, невдала боротьба з Польщею за 
Люблінську землю, контроль над містами іноземних купців та ремісників, відхід національної знаті від 
адміністративної влади, навернення місцевого населення до католицизму тощо. 
— Масове невдоволення політикою Юрія II, яке призводило до організації змови проти князя (у 1340 р. 
бояри отруїли князя у Володимирі). 
— Перехід влади до литовського зятя Юрія ІІ Болеслава — Любарта (таким чином Галицько-Волинське 
князівство опинилося у складі Великого князівства Литовського) 

Присвячена Галицько-Волинській державі,  
під час правління Данила Галицького,  
коронованого Папою Римським у 1253 році. 

Успенський собор 1160 року в місті Володимир

 (історичний Володимир-Волинський, Волинська 

область) — собор заклав у 1156 році волинський князь Мстислав Ізяславич, де він і похований. 

Церква святого Пантелеймона поблизу Галичa

 (у селі Шевченкове) — це єдиний і найстаріший 

монументальний храм часів Галицько-Волинського князівства, який повністю зберігся до наших днів. 
Ця унікальна пам'ятка архітектури національного значення датується кінцем XII століття і поєднує в 
собі вишуканий романо-візантійський стиль.  

Холмська ікона Богородиці

 — це одна з найдавніших християнських 

святинь, створена наприкінці XI — на початку XII століття візантійськими 
майстрами. Нині оригінал цього чудотворного образу, написаного темперою 
на кипарисових дошках. 

Дорогобузька ікона Божої Матері 

— це одна з найдавніших пам'яток 

українського середньовічного сакрального мистецтва. Вона датується 
останньою  третиною XIIІ століття.