Презентацію розроблено відповідно до змісту підручника для 5 класу закладів загальної середньої освіти «Вступ до історії України та громадянської освіти» / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І.О. Піскарьова, А. С. Посунько. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2022. — 256 с. : іл.
Значення археології для дослідження минуло. Археологія — наука, що вивчає минуле за допомогою речових пам’яток. Для вивчення найдавнішої історії людства, коли ще не було писемності, найціннішими є археологічні пам’ятки. Археологічними пам’ятками вважаються будь-які матеріальні рештки діяльності людини або змінене людською діяльністю природне середовище: поселення, поховання й кургани, храми й інші споруди, окремі предмети.
Їх розшукують і досліджують учені-археологи. Зібрані речові пам’ятки минулого зберігають у музеях. Частину з них виставляють для огляду як експонати.1. Як ви думаєте, чому археологію ще називають наукою, що озброєна лопатою? 2. Чому археологічні дослідження особливо важливі для вивчення дописемної історії людства?
Археологи працюють як справжні слідопити. Їхня робота надзвичайно відповідальна і кропітка. Від пошуку до розміщення в музеї для огляду археологічних експонатів проходить кілька важливих етапів. Розкопкам передує розвідка: вчені уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку, закладають пробний розкоп — вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети. Якщо знаходять хоч щось, то готують великий розкоп. Усю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати знахідки. Крім того, археологи записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. Щоб не пошкодити пам’яток давнини, археологи не квапляться, застосовують легкі лопати, ножі, пензлі.
Культурний шар і археологічна культура. Археологічні пам’ятки доходять до нас найчастіше у вигляді культурного шару, утвореного із суміші землі з рештками матеріальної культури давніх людей. Археологічні пам’ятки майже ніколи не бувають абсолютно відірваними одна від одної, а тому часто говорять про археологічні культури. Археологічна культура — значна група подібних археологічних пам’яток, що мають спільні риси, належать до одного часу й займають певну територію.
Сукупність усіх речей (матеріальних цінностей), створених представниками певної спільноти, вчені називають матеріальною культурою. Археологічні культури зазвичай отримують свої назви за назвою місцевості, де було вперше відкрито й досліджено її пам’ятки (трипільська, черняхівська), за типом поховань (ямна, катакомбна, зрубна), за формою або орнаментом кераміки (культура шнурової кераміки) тощо.
Археологічні скарби світу і України. Трипільська культура. До найвідоміших археологічних скарбів України належать пам’ятки трипільської культури. Ця назва походить від назви с. Трипілля на Київщині, де наприкінці ХІХ ст. відомий український археолог Вікентій Хвойка під час розкопок знайшов давнє поселення.
Основними заняттями трипільців були землеробство та скотарство. Знаряддя праці (ножі, сокири, мотики, молотки та ін.) трипільці виготовляли з каменю та міді, кісток і рогів тварин. Глиняні вироби носіїв трипільської культури дивують чудовими розписами. Малюнки, геометричні лінії нагадують безкінечний рух Всесвіту. Унікальними є поселення трипільців, які були розташовані по берегах річок і на пагорбах. У поселеннях, які досліджували археологи біля сіл Майданецьке й Тальянки на Черкащині, налічувалося від 1600 до 2700 будівель. Глинобитні житла трипільців були не тільки одноповерховими, а й двоповерховими.