Повітря — природна суміш газів, із яких складається атмосфера Землі.

Основними компонентами повітря є  азот (78,09% за об’ємом)

 кисень (20,95%),  вуглекислий газ,  водяна пара  інертні гази (аргон, неон тощо).

Чому саме кисень використовується для дихання, а не азот, якого у повітрі набагато більше?

Як відбувається вентиляція легень і дихальні рухи?

Першим етапом зовнішнього дихання є обмін повітря між зовнішнім середовищем і

альвеолами легень, що досягається ритмічними дихальними рухами — вдихом і видихом, або вентиляція легень.

Оскільки легені не мають власних м’язів, то їх вентиляцію в людини здійснюють:

а) грудна клітка із зовнішніми і внутрішніми міжреберними м’язами, які приводять її в рух; б) діафрагма;

 в) допоміжні м’язи вдиху (грудні, трапецієподібний);

 г) допоміжні м’язи видиху (черевні).

Дихальні рухи — ритмічні процеси, що забезпечують обмін повітря між зовнішнім середовищем і альвеолами легень.

В альвеоли легень атмосферне повітря надходить завдяки вдиху, а виходить із них зі зміненим складом за допомогою видиху.

Вдих — активний процес, що забезпечує збільшення грудної клітки.

Під час спокійного вдиху міжреберні зовнішні м’язи скорочуються й піднімають ребра, діафрагма

скорочується, стає плоскішою та опускається донизу.

При цьому об’єм грудної порожнини збільшується, тиск у легенях стає меншим за атмосферний і повітря потрапляє до легень.

 Під час глибокого вдиху відбувається одночасне скорочення міжреберних м’язів, діафрагми, а також деяких м’язів грудної клітки та плечового пояса.

Видих — пасивний процес, який приводить до зменшення грудної клітки.

Під час спокійного видиху розслабляються:

міжреберні зовнішні м’язи і ребра

опускаються донизу, діафрагма — cтає опуклою. Завдяки цьому об’єм грудної

клітки зменшується, тиск у легенях стає більшим за атмосферний і повітря виходить з легень.

 Під час глибокого видиху, який є активним процесом, відбувається скорочення

внутрішніх міжреберних м’язів і м’язів черевної стінки.

Різний вміст кисню і вуглекислого   кисню 16,3%, газу у вдихуваному й видихуваному   ^{вуглекислого газу 4%}

 79,7% азоту,

повітрі пояснюється обміном газів у   вода та інертні гази. легенях.

Газообмін у легенях — обмін О2 і СО2 шляхом дифузії між

альвеолярним повітрям і

венозною кров’ю.

Біологія + Медицина

Ці процеси відбуваються в альвеолах і найближчих до них бронхіолах. У повітрі, що його вдихає людина, кисню міститься

більше, ніж у венозній крові, що надійшла в легеневі капіляри. Тому кисень у

результаті дифузії вільно проникає крізь стінки альвеол і капілярів у кров.

Водночас вуглекислий газ у результаті дифузії проникає із венозної крові в альвеолярне повітря та під час видиху

В умовах із розрідженим повітрям та

пониженим атмосферним тиском у виводиться з організму. людини розвивається висотна хвороба.

Які основні показники зовнішнього дихання?

Для дослідження вентиляції легень та отримання інформації про фізичний стан організму застосовують метод спірографії. За допомогою методу визначають такі показники, як:

•              хвилинний об’єм дихання (ХОД) —кількість повітря, що вдихається і видихається протягом однієї хвилини (наприклад, якщо у спокійному стані людина робить 16 дихальних рухів за хвилину і щоразу вдихає й видихає приблизно 500 мл повітря, то

ХОД = 0,5 л × × 16/хв = 8 л/хв);

•              дихальний об’єм (ДО) — об’єм повітря, який людина вдихає і видихає при спокійному диханні (близько 500 мл);

•              додатковий об’єм (ДтО), або резервний об’єм вдиху — максимальний об’єм повітря, яке можна вдихнути після закінчення спокійного вдиху (близько 1500–2000 мл);

•              резервний об’єм видиху (РОВид) —максимальний об’єм повітря, що видихається після спокійного видиху (1000–1500 мл);

•              життєва ємність легень (ЖЄЛ) —найбільший об’єм повітря, який людина може видихнути після найглибшого вдиху (ЖЄЛ = ДО (0,5 л) + + ДтО (1,5–2 л) + РОВид (1,5 л) = 3,5–4 л). ЖЄЛ залежить від: віку, статі (ужінок — 3– 3,5 л, у чоловіків — 3,5–4,5 л),фізичного розвитку (у тренованих людей — 6–7 л), положення тіла, зросту тощо.

Біологія + Спорт

Фридайвінг (вільне пірнання) — це спосіб підводного занурення, який базується на затримці дихання до виходу на поверхню. Фізіологічною основою

затримки дихання (апное) є пірнальний рефлекс.

Цікаво, які зміни в організмі дозволяють спортсменам затримувати дихання більше ніж 10 хв?

Коротко про головне

 ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ здійснюється завдяки дихальним рухам — вдиху і видиху, що постійно та ритмічно змінюють один одного

 Газообмін у легенях — сукупність процесів, завдяки яким венозна кров позбавляється вуглекислого газу та насичується киснем, перетворюючись із венозної в артеріальну.

 Основними показниками вентиляції легень є хвилинний об’єм дихання та життєва ємність легень.