Розробка уроку з біології на тему:"Загальна характеристика сенсорних систем" 8 клас

Конспект відкритого уроку з біології у 8 класі

вчителя біології НВК «Рава-Руська школа-гімназія»

Малоїд Марії Петрівни

Тема: Загальна характеристика сенсорних систем

 

Мета:

Освітня: ознайомити учнів із будовою сенсорних систем, пояснити їх значення для організму людини та класифікацію сенсорних систем , дати уявлення про різновиди рецепторів та їх роль у формуванні відчуттів

Розвиваюча: розвивати вміння працювати в парах, групах, формулювати питання та робити висновки, вдосконалювати навички роботи з підручником

Виховна:  виховувати почуття відповідальності за збереження власного здоров’я.  

Тип уроку: урок засвоєння знань

Очікувані результати:

Учні називають: основні сенсорні системи, складові частини аналізатора;

Учні характеризують: особливості будови сенсорних систем,  роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем.

Обладнання: мультимедійна презентація, підручник, додаткова література, роздаткові картки, таблиці.

 

Хід уроку

Девіз уроку:

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.»

Конфуцій

 

 

1. Організаційний етап

Привітання вчителя. Перевірка готовності учнів до уроку.

 

2. Актуалізація опорних знань, понять та чуттєвого досвіду

Вправа «Світлофор»

1. Функціональною одиницею нервової системи є нефрон (-).

2. Рухові нейрони передають збудження до робочих органів (+).

3. Сіра речовина головного мозку утворена аксонами (_-) .

4. До периферичної НС входить 12 пар спинномозкових нервів та 31 пара черепномозкових нервів (-).

5. У корі головного мозку виділяють такі частки: лобова, потилична, скронева, тім’яна (+).

 6. Зорова зона міститься у тім’яній частці кори головного мозку (-).

7. Скронева частка містить слухові та смакові центри (-)

8. Центри шкірно –м’язової чутливості розташовані у тім’яній частці кори (-)

9. Мозочок –відділ головного мозку , що відповідає за низку безумовних рефлексів, зокрема, дихання, ковтання, чхання, слиновиділення(-)

 

          3.  Мотивація навчальної діяльності

Розминка

• Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте холод, жорсткість, форму.
• Доторкніться руками до органа, яким ви відчуваєте запах парфумів.
• Помасажуйте руками орган, за допомогою якого ви бачите мене.
• Доторкніться до органу, який дозволяє вам чути всі мої вказівки

Пудсумуйте: Що це за органи? (Очікувана відповідь: органи чуття)

Вчитель: Яке значення органів чуття у житті людини? .

Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й  відповідно на них реагувати.

Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році рос. Фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами. 

Учні зачитують девіз уроку.

Вчитель: Давайте сьогодні на уроці будемо бачити, чути, обговорювати щоб здобути нові знання і навички!

 

4. Повідомлення теми , мети та завдань уроку

Учитель оголошує тему уроку та разом з учнями визначає його завдання)

Тема уроку: Загальна характеристика сенсорних систем

Завдання уроку:

• розкрити поняття про сенсорні системи;
• ознайомити учнів із різноманітністю сенсорних систем;
• розкрити значення сенсорних систем для організму людини;
• ознайомити із відділами аналізаторів та розкрити їх роль у сприйнятті та переробці інформації.

5. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Система чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують певний вид подразнень, що діють на людину, називається сенсорною системою

• Інтерактивний метод роботи в групах «Навчаючи – вчуся».

Групи працюють над різними завданнями однієї теми. Після завершення теми кожна група презентує свої дослідження, в результаті чого всі школярі знайомляться з темою в цілому.

Завдання для роботи в групах:

І група  _Охарактеризувати рецептори, їх класифікацію.

ІІ група- Ознайомити з функцією провідникової частини аналізатора

ІІІ група- Визначити роль центральної частини в роботі аналізатора

Після опрацювання матеріалу параграфа групи мають підготувати по 2 запитання, які стосуються їх доповіді і задати їх учасникам  інших груп

Вправа «Шпаргалка»

Після виконання завдання групи презентують відповіді на поставлене питання . Під час доповіді однієї групи учасники інших груп складають «шпаргалку» яка допоможе їм відповідати на питання суперників

Учні роблять висновки із опрацьованого матеріалу

Учитель оцінює роботу груп та окремих учнів

Підсумки роботи у групах:

Отже, функція периферичної ланки сенсорної системи- сприйняття подразнення та перетворення її на нервовий імпульс.

Функція провідникової ланки- проведення нервових імпульсів до чутливих зон кори головного мозку.

Функція центральної ланки – аналіз інформації та формування відповіді на подразник

Пояснення вчителя:

Властивості аналізаторів :

• Адаптація – здатність пристосовуватись до сили подразника.(Цокання годинника, звикання до одягу, запаху)
• Спеціалізація – здатність реагувати лише на певний вид подразника
•              Тренування (вправляння)- майже усі сенсорні системи (крім больової) під дією тривалих вправ здатні підвищувати свої можливості (слух у музикантів, відчуття кольору у художників). Аналізаторні функції можна тренувати, як м’язи. Наприклад:

• Шліфувальник розрізняє просвіт у 0,002 мм.
• Сталевар через сині окуляри помічає найтонші відтінки розплавленого металу,
• ткаля визначає на слух коли закінчується нитка у човнику верстата.
• Лікар по шумах у серці і жорсткому диханню ставить діагноз.
• Мукомел на дотик визначає сорт борошна.

Метод «Мозковий штурм»

Які, на вашу думку, в роботі вчителя  добре розвинені аналізаторні функції?

• Взаємодія – одночасна дія кількох аналізаторів при підвищені інтенсивності лише одного ( яскраве освітлення загострює слух, покращує смакові властивості)
• Компенсаторність – властивість розширювати можливості аналізаторів, якщо порушений один з них. (Сліпі люди мають сильне відчуття дотику,  краще розвинений слух)

Вчитель: Чи відомі вам люди з такими можливостями?

Повідомлення учнів про людей з обмеженими властивостями, які досягли успіху чи стали відомими.

 

 

 6.     Осмислення нових знань та умінь.

Учні виконують інтерактивну вправу  «Логікон».

Назвіть відділи сенсорних систем у кожній колонці, визначте зайву складову та поясніть свій вибір:

 

Інтерактивна вправа «Навели лад».

Учневі пропонується впорядкувати шлях виникнення і руху нервового імпульсу при подразненні певного аналізатора. На картках написані окремі складові цього шляху ( подразник (1), кора головного мозку(4), нерв (3), чутливий рецептор (2)).

7.  Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу

 Вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити речення:

А) Сенсорні системи- це …..

Б) У людини розрізняють такі  сенсорні системи……

В) Сенсорні системи складаються із ….

Г) Периферичний відділ аналізаторів представлений…

Д) Провідникова ланка органів чуття – це…….

Е) За розташуванням рецептори бувають….

Є) За природою подразника рецептори поділяють на……

Ж) Основними властивостями сенсорних систем є…..

І) Найінформативнішою сенсорною системою є…..

Ї) Властивість сенсорних систем пристосовуватись до дії подразника- це…

8. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

 Учні складають сенкани на тему «Сенсорна система». Вчитель разом з класом визначає кращі.

 

9. Домашнє завдання.  

Вчитель надає  інструктаж щодо виконання домашнього завдання:

• Опрацювати ꝣ41 с.183-186, повторити чутливі зони кори головного мозку
• Виконати творче завдання ( на вибір) з використання довідників та інтернет ресурсів на тему: Які технічні системи створені за принципами будови аналізаторів?

10. Оцінювання та аргументація діяльності учнів.