8 кл. Україна ХІХ століття. Романтизм і реалізм як основні мистецькі напрями ХІХ ст.

Україна ХІХ століття. Романтизм і реалізм як основні мистецькі напрями ХІХ ст. Своєрідність нової української поезії (огляд). Романтична поезія. (огляд).

переосмислити власну історію та побут. ХІХ століття для України стало часом «національного відродження», де мистецтво відігравало роль не лише естетичну, а й державотворчу. Романтизм та реалізм стали тими фундаментральними напрямами, що допомогли українцям

Романтизм (20–60-ті роки ХІХ ст.)Романтизм в Україні виник як реакція на раціоналізм Просвітництва та занепад козацької автономії. Його головна риса — культ почуттів, увага до героїчного минулого та фольклору. Основні риси:Історизм: Захоплення епохою козаччини як «золотим віком» свободи. Фольклоризм: Використання народних пісень, дум, легенд про вовкулак чи русалок. Герой-бунтар: Самотня, емоційна особистість, що протиставляє себе суспільству.

Визначні представники: Література: Ранній Тарас Шевченко (балади «Причинна», «Тополя»), Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш (перший історичний роман «Чорна рада»), «Руська трійця» в Галичині. Музика та Живопис: С. Гулак-Артемовський (опера «Запорожець за Дунаєм»), портрети В. Тропініна.

Український романтизм у поезії — це не просто літературний стиль, а ціла епоха «бурі й натиску», яка заклала фундамент сучасної української ідентичності. Поети-романтики відмовилися від «низького» гумору часів І. Котляревського та звернулися до високих, трагічних і героїчних тем. Ось головні постаті та осередки української романтичної поезії:

Харківська школа романтиків. Харківський університет став першим центром, де почали оспівувати українську минувшину та народну містику. Левко Боровиковський: Майстер балади. Його твір «Маруся» (переспів «Світлани» Жуковського) ввів у літературу образ дівчини, що чекає нареченого з того світу. Амвросій Метлинський: Відомий своїми сумними, «могильними» поезіями про неминучу загибель української мови та культури (збірка «Думки і пісні та дещо інше»). Його поезія пронизана трагізмом. Микола Костомаров: Видатний історик і поет. У своїх віршах він часто використовував історичні образи та фольклорні символи (збірки «Українські балади» та «Вітка»).

«Руська трійця» (Галичина)У 1830-х роках у Львові троє друзів-семінаристів вирішили, що народна мова гідна стати мовою літератури.

Тарас Шевченко (ранній період)Шевченко вивів романтизм на новий рівень, поєднавши особисті переживання з долею всього народу. Ключові твори: балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена», поема «Гайдамаки». Стиль: Містика (перетворення дівчини на дерево, русалки), культ козацької слави, боротьба за свободу та самотність героя в чужому світі. Головні мотиви їхньої творчостіСвітова скорбота: Почуття самотності, розчарування в реальності. Містика та фантастика: Використання образів вовкулак, відьом, мерців, що оживають (особливо в баладах). Захоплення козаччиною: Могили-кургани, степ, чайки — символи втраченої державної величі. Незвичайне кохання: Часто трагічне, з розлукою або смертю закоханих.

. Реалізм (друга половина ХІХ ст.)На зміну романтичному захопленню приходить тверезий аналіз дійсності. Реалізм прагнув показати життя «таким, як воно є», зосереджуючись на соціальних проблемах, кріпацтві та нерівності. Основні риси: Типізація: Створення образів, що представляють цілі верстви населення (селянин-наймит, жорстокий поміщик). Соціальний критицизм: Викриття вад суспільства, аналіз впливу обставин на характер людини. Деталізація: Побутова точність у описах інтер’єрів, одягу та мови.

Визначні представники: Література: Іван Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я»), Панас Мирний («Хіба ревуть воли...»), Марко Вовчок. Живопис: Микола Пимоненко (сцени сільського життя), Костянтин Трутовський. Театр: «Театр корифеїв» (М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий).