Презентація "9 дистопада - День української писемності та мови"

Мова - духовне багатство народу. Василь Сухомлинський

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко Свято рідної мови

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порiвняннi з носієм рiдноп мови. Павло Мовчан

У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Пам'ятник Несторові - Літописцю у сквері біля Києво-Печерської лаври

Історія української мови веде свій початок від праслов'янської мовної єдності (до VI ст. н. е.). Писемність на східнослов'янських землях існує ще до запровадження християнства (за свідчення Костянтина (Кирила) Філософа). Про існування писемності на Русі свідчать також договори з греками, писані руською мовою 911 і 944 рр., тексти яких вміщено в "Повісті временних літ". Літописець зазначив, що в руських послів були грамоти, підписані князем.

У Конституції України записано, що українська мова є державною. Більше того, українська мова є символом держави.

В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми наш радісний привіт!

Мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Кіндрат Крапива

Мова — державна перлина, Нею завжди дорожіть: Без мови немає країни — Мову, як матір, любіть. Ф. Пантов Свято рідної мови

Хто не любить своєї рiдноп мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на iм'я людини. Й. Г. Гердер

Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була - Ти втратив корінь і основу Ти обчухрав себе дотла. (А.Білоус).

Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. Юліан Дзерович.

Одна вона у нас така - Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча Хоч без лаврового вінка. Т.Шевченко Пам'ятай рідну мову

В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна... Цвіти і сяй, моя державна... Олександр Олесь Свято рідної мови

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову. Ліна Костенко

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Володимир Сосюра Свято рідної мови

Та в мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною» (Михайло Коцюбинський)

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Олесь Гончар

Слова летять у душу, як лебідки, О Боже, це неждане щастя звідки?! Чи ненькою дароване, весною, Чи сивих предків піснею дзвінкою? (І. Редчиць) Свято рідної мови

Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей...» Панас Мирний

Свято рідної мови Мова кожного народу неповторна і — своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші — трелі солов'я. Оксана Забужко

САМОТНІЙ САД Сипле, стелить сад самотній Сірий смуток – срібний сніг. Сумно стогне сонний струмінь, Серце слуха скорбний сміх. Серед саду страх сіріє, Сад солодкий спокій снить, Сонно сиплються сніжинки, Струмінь стомлено сичить. Срібні співи серенад. Срібно стеляться сніжинки – Спить самотній сад.

Вітаємо всіх зі святом! Підготували учні 10 - А класу (вчитель Кузьма Н.В.)