« А дитинство, як мить, промайнуло зорею …»

Про матеріал

Останній дзвоник — традиційне свято школярів, які закінчують навчання. Останні дзвінки в школах проходять у кінці травня, коли навчання вже закінчилося, а випускні іспити ще не почалися. Останній дзвінок підводить риску, ставить крапку в багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками і змінами, контрольними роботами та домашніми завданнями.

Перегляд файлу

Свято

« А дитинство, як мить, промайнуло зорею …»

Ведуча 1:
Весело всміхається травень,
Бо скінчилась навчання пора,
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.

Ведуча 2:

Добрий день, дорогі друзі, шановні гості, вчителі, батьки, учні. Сьогодні в нашій школі дуже радісне і трішечки сумне свято – свято останнього дзвоника.

Останній дзвінок! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас,випускники. Цей дзвоник прозвучить в останнє, покличе у незвідану дорогу майбутнього.

Ведуча 1:	Сьогодні по всій країні пролунає шкільний дзвінок. Це дзвінок прощання наших випускників зі школою.
Ведуча 2:	Сьогодні вони в центрі нашої уваги, в центрі нашої любові, як наша надія, наша гордість і сподівання. Це на їх честь ми зібралися сьогодні на свято. На останню в їхньому житті шкільну лінійку.
Ведуча 1:	Цей день у травні й справді особливий, Весна усіх вітає залюбки. І учні всі сумні, але щасливі… Увага всім! Ідуть випускники!
(*Лунає музика входять випускники*)


Ведуча 1:	Нехай же буде свято в нас на славу, Шикуймось! Струнко! Лине гімн держави!

Ведуча 2: Свято останнього дзвінка оголошується відкритим.

Ведуча 1: Сьогодні на нашому святі присутні:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 2:

В колосках, снігу і жовтім листі.

У квітках і вранішній росі,

Закохалась молодість в дитинство,

Закохалась в травах і весні.

Ведуча 1:

Ти мене відкритими дверима

запросила в храм добра і знань,

школо наша, лагідна і мила,

моя радість , і моя печаль.

Ведуча 2:

Ну от і все!Останній день і мить

Остання зустріч. Погляди зріднілі.

Душа болить,сльоза в очах тремтить,

Учнівські роки в вирій відлетіли.

Ведуча 1:

Сплелися, наче у клубок

щасливі зими, осені і весни,

а в підсумок – останній ваш урок,

що ластівки із вирію принесли.

Ведуча 2:

Ну от і все!Це та остання мить ,

Яку ніхто у гості не чекає.

До вас вона розлукою спішить

Й напутнім словом зараз пролунає.

Ведуча 1:

Слово має директор школи, Заслужений працівник освіти України Малахова Тамара Іванівна

Ведуча 2:

З напутнім словом до випускників звертається....

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 1:

Слово для привітання має___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 2:

Ведуча 1:

Минають роки, але ви завжди з глибокою вдячністю згадуватимете свого шкільного вчителя – вимогливого, по-батьківськи доброго. Це він, шкільний вчитель, навчав вас писати перші літери, розуміти прекрасне , палко любити свою Батьківщину. Навчав розумного, доброго, вічного.

Ведуча 2:

Прожито останній навчальний день за шкільною партою. Я впевнена, що кожен з вас пам ятає той далекий ранок, коли ви – хто з радістю, хто зі словами на очах та страхом перед невідомим – вперше рпийшли до гарної, світлої будівлі під назвою „ШКОЛА”. І на порозі вас зустріла вона – ваша перша вчителька...

Ведуча 1:

Вона вела вас , малюків за руки

Стежиною, що йшла від „БУКВАРЯ”

Щоб невгасимо сяєвом науки

В житті завжди вас кликала зоря.

До слова запрошуємо першу вчительку Бандуру Світлану Іванівну

( виступ і вручення квітів)

Ведуча 2: І радісно, й тривожно сьогодні учителям, бо у них сьогодні своєрідні “обжинки”. Зерна розумного, доброго, вічного, які вони сіяли протягом 11 шкільних років проросли добірним колосом юності.

Ведуча 1: Та, мабуть, найтривожніше зараз тому, що стоїть поруч з вами, дорогі випускники, вашому класному керівникові. Не один рік ви ділились з ним своїми радощами і печалями. А він хвилювався за вас, радів вашим успіхом, сумував з ваших невдач.

Ведуча 2: То ж Вам слово, шановний Іване Михайловичу !

(виступ класного керівника і вручення квітів)

Ведуча 1: Найбільш урочистий та радісний день сьогодні не тільки для випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними крок в крок сімнадцять років життя. Це до них прихиляють голови в хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути невіддільними від життєвих успіхів свої дітей.

Ведуча 2: Слово для привітання надається матері (батькові)випускника (випускниці) ____________________________________________________________

Ведуча 1: Шановні випускники!

Для вас шкільні роки вже відшуміли

Позаду всі уроки і дзвінки

Серйозні, по – дорослому змужнілі

Для школи ви тепер випускники.

Ведуча 2:

І вже не будуть виховні моменти

Тривожить вас ранкової пори

І віриться, що будете студенти

Не гірші, ніж були ви школярі.

Ведуча 1:

І неодмінно далі невідомі

Ви легко подолаєте усі

Але не забувайте – в ріднім домі

Чекають вас татусі й матусі.

Ведуча 2:

Чекають вас тополі біля школи

І журавель криничний за селом.

Тож хай роки вам не приносять болю,

А лиш серця наповнюють теплом.

Ведуча 1:

І хай куди вас не закине доля,

Не забувайте,хоч роки летять,

Що ви навчались в Чапаєвській школі

Гордіться цим усе своє життя!

Ведуча 2:Привітати випускників прийшли наші молодші школярі

Учень 1:

На останній ваш урок
Продзвенить сумний дзвінок.
Вам бажає другий клас:
В добрий путь і в добрий час!

Учень 2:

Дзвінок останній-перший крок в житті,
Палкий порив і юності надії.
Нехай щастить вам, друзі, у житті,
І хай здійсняться світлі ваші мрії!

Учень 3:

Випускники! Які ви всі красиві,
Усміхнені, веселі, чепурні!
Дивлюсь на вас – обличчя всі щасливі,
Й дорослим стати хочеться мені!

Учень 4:

Сьогодні ваше свято –

Це незабутня мить,
Я хочу побажати:

Нехай вам всім щастить!

Ведучий 1:
Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,
Випуск дві тисячі…..року!
Хай кожний своє щастя знайде сам!
І зараз надається слово вам!

(Слово надається учням 11 класу)

Випускник1:

Весна багата безліччю дивин,

Але яких – не знаємо зарані…

Навчальний рік скінчився ще один,

Для вас звичайний, а для нас останній.

Випускник2:

Іще подій чимало промайне,

Шкільне життя – то карусель суцільна…

І все – таки лишається одне,

Що в нас із вами є навіки спільне.

Випускник3:

Наш другий дім, і мудрої руки

Тепло, яке завжди серця зігріє…

Минають дні, проносяться віки,

Старіє світ – та школа не старіє.

Випускник4:

Книги закрито, побажання вже сказано-

Школа лишається низкою днів.

Довгих - для тих, хто із нею пов’язаний,

Та не для тих, хто її закінчив.

Випускник5:

Всім зрозуміло: без слова напутнього,

Без урочистих промов голосних:

Нашим щасливим квитком до майбутнього

Стане почесне звання « Випускник»!

Випускник6:

Були насправді, чи наснилися

Ці дні наприкінці весни?

І в тому, що усе скінчилося,

Немає нашої вини…

Випускник7:

І ось ця мить, в житті єдина мить,
Коли останній дзвоник продзвенить.
Мелодія весела і сумна,
Мов спогад серця зараз пролуна.

Випускник8:

Вкотре сонце весняночубо

Над землею моєю сходить...

Я сьогодні виходжу в люди

Як до школи щодня виходив.

Випускник9:

А Вам, мої учителі,

Не слід жаліти за минущим:

В молитвах наших Ваші душі

Довіку будуть на землі.

Випускник10:

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за Ваше терпіння.

(під звуки музики учні вручають квіти учителям)

Звучить пісня у виконанні випускників

Ведуча 1:

Нарешті слово йому, шкільному дзвінку. Дзвінок, який ви почуєте сьогодні, любі випускники, особливий, не схожий ні на які інші, які раніше прозвучали. Він – останній ваш шкільний дзвінок, він як рубіж між дитинством і тим, другим життям, яке на вас чекає.

Ведуча 2:

Право надати останній дзвінок в 20____-20____ навчальному році надається випускнику школи _______________________та учениці 1 класу ________________________________________________________

Ведуча 1:
Дзвіночку ти збирав їх на уроки,

На збори кликав, виряджав на труд.

Ось незабаром стихнуть їхні кроки

А ти, як завжди, зостаєшся тут.

Ведуча 2:
Хай щасливим буде ваш обраний шлях,

Хай вам добре у світі живеться,

А останній дзвіночок у ваших серцях,

Добрим спогадом хай озоветься!

Ведуча 1:
На цьому свято «Останнього дзвінка» оголошується закритим

(Звучить Гімн України)

Ведуча 1:
Увага, школо! Мить ця особлива,
“Останній дзвоник” – дійсно свято з свят.
Хвилюються випускники щасливі,
Бо зараз починають свій парад!

Ведуча 2:
Пишайся ними, Україно мила!
Їм вчитись й працювати залюбки!
Щоб їм завжди в житті усім щастило,
Тож підійміть угору рушники!