23 червня о 18:00Вебінар: Практика реалізації проєктів та відеопроєктів у НУШ

« А дитинство, як мить, промайнуло зорею …»

Про матеріал

Останній дзвоник — традиційне свято школярів, які закінчують навчання. Останні дзвінки в школах проходять у кінці травня, коли навчання вже закінчилося, а випускні іспити ще не почалися. Останній дзвінок підводить риску, ставить крапку в багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками і змінами, контрольними роботами та домашніми завданнями.

Перегляд файлу

Свято

« А дитинство, як мить, промайнуло зорею …»

 

Ведуча 1:
Весело всміхається травень,
Бо скінчилась навчання пора,
І зібралась на дзвоник останній
Вся весела шкільна дітвора.

Ведуча 2:

Добрий день, дорогі друзі, шановні гості, вчителі, батьки, учні. Сьогодні в нашій школі дуже радісне і трішечки сумне свято – свято останнього дзвоника.

Останній дзвінок! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас,випускники. Цей дзвоник прозвучить в останнє, покличе у незвідану дорогу майбутнього.

Ведуча 1:

Сьогодні по всій країні пролунає  шкільний дзвінок. Це дзвінок прощання наших випускників зі школою.

Ведуча 2:

Сьогодні вони в центрі нашої уваги, в центрі нашої любові, як наша надія, наша гордість і сподівання. Це на їх честь ми зібралися сьогодні на свято. На останню в їхньому житті шкільну лінійку.

Ведуча 1:

Цей день у травні й справді особливий,

Весна усіх вітає залюбки.

І учні всі сумні, але щасливі…

Увага всім! Ідуть випускники!

(Лунає музика входять випускники)

 

 

 

Ведуча 1:

Нехай же буде свято в нас на славу,

Шикуймось! Струнко! Лине гімн держави!

 

 Ведуча 2: Свято останнього дзвінка оголошується відкритим.

Ведуча 1: Сьогодні на нашому святі присутні:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 2:

В колосках, снігу і жовтім листі.

У квітках і вранішній росі,

Закохалась молодість в дитинство,

Закохалась в травах і весні.

Ведуча 1:

Ти мене відкритими дверима

запросила в храм добра і знань,

школо наша, лагідна і мила,

моя радість , і моя печаль.

Ведуча 2:

Ну от і все!Останній день і мить

Остання зустріч. Погляди зріднілі.

Душа болить,сльоза в очах тремтить,

Учнівські роки в вирій відлетіли.

Ведуча 1:

Сплелися, наче у клубок

щасливі зими, осені і весни,

а в підсумок – останній ваш урок,

що ластівки із вирію принесли.

Ведуча 2:

Ну от і все!Це та остання мить ,

Яку ніхто у гості не чекає.

До вас вона розлукою спішить

Й напутнім словом зараз пролунає.

Ведуча 1:

Слово має директор школи, Заслужений працівник освіти України Малахова Тамара Іванівна

Ведуча 2:

З напутнім словом  до випускників звертається....

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 1:

Слово для привітання має___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Ведуча 2:

Слово для привітання має___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведуча 1:

 Минають роки, але ви завжди з глибокою вдячністю згадуватимете свого шкільного вчителя – вимогливого, по-батьківськи доброго. Це він, шкільний вчитель, навчав вас писати перші літери, розуміти прекрасне , палко любити свою Батьківщину. Навчав розумного, доброго, вічного.

 

Ведуча 2:

Прожито останній навчальний день за шкільною партою. Я впевнена, що кожен з вас пам ятає той далекий ранок, коли ви – хто з радістю, хто зі словами на очах та страхом перед невідомим – вперше рпийшли до гарної, світлої будівлі під назвою „ШКОЛА”. І на порозі вас зустріла вона – ваша перша вчителька...

Ведуча 1:

Вона вела вас , малюків за руки

Стежиною, що йшла від „БУКВАРЯ”

Щоб невгасимо сяєвом науки

В житті завжди вас кликала зоря.

 

До слова запрошуємо першу вчительку Бандуру Світлану Іванівну

                             ( виступ і вручення квітів)

Ведуча 2: І радісно, й тривожно сьогодні учителям, бо у них сьогодні своєрідні “обжинки”. Зерна розумного, доброго, вічного, які вони сіяли протягом 11 шкільних років проросли добірним колосом юності.

Ведуча 1: Та, мабуть, найтривожніше зараз тому, що стоїть поруч з вами, дорогі випускники, вашому класному керівникові. Не один рік ви ділились з ним своїми радощами і печалями. А він хвилювався за вас, радів вашим успіхом, сумував з ваших невдач.

Ведуча 2: То ж Вам слово, шановний Іване Михайловичу !

(виступ класного керівника і вручення квітів)

Ведуча 1: Найбільш урочистий та радісний день сьогодні не тільки для випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними крок в крок сімнадцять років життя. Це до них прихиляють голови в хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути невіддільними від життєвих успіхів свої дітей.

Ведуча 2: Слово для привітання надається матері (батькові)випускника (випускниці) ____________________________________________________________

Ведуча 1: Шановні випускники!             

Для  вас  шкільні  роки  вже  відшуміли

Позаду  всі  уроки  і  дзвінки

Серйозні, по – дорослому  змужнілі

Для  школи  ви  тепер  випускники.

Ведуча 2:

 І  вже  не  будуть  виховні  моменти

 Тривожить  вас  ранкової  пори

 І  віриться, що  будете  студенти

 Не гірші, ніж  були  ви  школярі.

Ведуча 1:

 І  неодмінно  далі  невідомі

 Ви  легко  подолаєте  усі

 Але  не  забувайте – в  ріднім  домі

 Чекають  вас  татусі  й  матусі.

Ведуча 2:

Чекають  вас  тополі  біля  школи

І  журавель  криничний  за  селом.

Тож  хай  роки  вам  не  приносять  болю,

 А  лиш  серця  наповнюють  теплом.

 

Ведуча 1:

 І  хай  куди  вас  не  закине  доля,

 Не  забувайте,хоч  роки  летять,

 Що  ви  навчались  в Чапаєвській школі

 Гордіться  цим  усе  своє  життя!

Ведуча 2:Привітати випускників прийшли наші молодші школярі

Учень 1:

На останній ваш урок
Продзвенить сумний дзвінок.
Вам бажає другий клас:
В добрий путь і в добрий час!

Учень 2:

Дзвінок останній-перший крок в житті,
Палкий порив і юності надії.
Нехай щастить вам, друзі, у житті,
І хай здійсняться світлі ваші мрії!

Учень 3:

Випускники! Які ви всі красиві,
Усміхнені, веселі, чепурні!
Дивлюсь на вас – обличчя всі щасливі,
Й дорослим стати хочеться мені!

Учень 4:

Сьогодні ваше свято –

Це незабутня мить,
Я хочу побажати:

Нехай вам всім щастить!

Ведучий 1:
Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,
Випуск дві тисячі…..року!
Хай кожний своє щастя знайде сам!
І зараз надається слово вам!

(Слово надається учням 11 класу)

Випускник1:

                       Весна  багата  безліччю  дивин,

                        Але  яких – не  знаємо  зарані…

                        Навчальний  рік  скінчився  ще  один,

                        Для  вас  звичайний, а  для  нас  останній.

 

Випускник2:

 Іще  подій  чимало  промайне,

                        Шкільне  життя – то  карусель  суцільна…

                        І  все – таки  лишається  одне,

                        Що  в нас  із  вами  є  навіки  спільне.

Випускник3:

                        Наш  другий  дім, і  мудрої  руки

                        Тепло, яке  завжди  серця  зігріє…

                        Минають  дні, проносяться  віки,

                        Старіє  світ – та  школа  не  старіє.

Випускник4:

Книги  закрито, побажання  вже  сказано-

                        Школа  лишається  низкою  днів.

                        Довгих -   для  тих, хто  із  нею  пов’язаний,

                        Та  не  для  тих, хто   її  закінчив.

Випускник5:

                        Всім  зрозуміло: без  слова  напутнього,

                        Без  урочистих  промов  голосних:

                        Нашим  щасливим  квитком  до  майбутнього

                        Стане  почесне  звання  « Випускник»!

Випускник6:

Були  насправді, чи  наснилися

                          Ці  дні  наприкінці  весни?

                          І  в  тому, що  усе  скінчилося,

                          Немає  нашої  вини…

Випускник7:

І ось ця мить, в житті єдина мить,
Коли останній  дзвоник продзвенить.
Мелодія весела і сумна,
Мов спогад серця зараз пролуна.

Випускник8:

Вкотре сонце весняночубо

Над землею моєю сходить...

Я сьогодні виходжу в люди

Як до школи щодня виходив.

 

Випускник9:

А Вам, мої учителі,

Не слід жаліти за минущим:

В молитвах наших Ваші душі

Довіку будуть на землі.

Випускник10:

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за Ваше терпіння.

(під звуки музики учні вручають квіти учителям)

Звучить пісня у виконанні випускників

Ведуча 1:

Нарешті слово йому, шкільному дзвінку. Дзвінок, який ви почуєте сьогодні, любі випускники, особливий, не схожий ні на які інші, які раніше прозвучали. Він – останній ваш шкільний дзвінок, він як рубіж між дитинством і тим, другим життям, яке на вас чекає.

Ведуча 2:

Право надати останній дзвінок в 20­­­­­­____-20____ навчальному році надається випускнику школи _______________________та учениці 1 класу ________________________________________________________

Ведуча 1:
Дзвіночку ти збирав їх на уроки,

На збори кликав, виряджав на труд.

Ось незабаром стихнуть їхні кроки

А ти, як завжди, зостаєшся тут.

Ведуча 2:
Хай щасливим буде ваш обраний шлях,

Хай вам добре у світі живеться,

А останній дзвіночок у ваших серцях, 

Добрим спогадом хай озоветься!

Ведуча 1:
На цьому свято «Останнього дзвінка» оголошується закритим

(Звучить Гімн України)

Ведуча 1:
Увага, школо! Мить ця особлива,
“Останній дзвоник” – дійсно свято з свят.
Хвилюються випускники щасливі,
Бо зараз починають свій парад!

Ведуча 2:
Пишайся ними, Україно мила!
Їм вчитись й працювати залюбки!
Щоб їм завжди в житті усім щастило,
Тож підійміть угору рушники!

(Батьки підіймають рушники і випускники проходять під ними.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
21 лютого 2018
Переглядів
795
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку