«І пам'ять серця, і вічний смуток»

Сценарій загальношкільної лінійки

на тему: 

«І пам'ять серця, і вічний смуток»

(вшанування пам'яті загиблого односельця, воїна-афганця В.Шевченка)

ВІДЕО «Ми йдемо»

Ведуча 1. Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі.

Ведуча 2.Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти — своїх чоловіків і батьків. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам'ятати про  мужність, героїзм та  подвиг наших вояків.

Ведуча 3.Сьогодні ми шануємо пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою

душею.  
 

Ведуча4. Летіли на Україну чорні тюльпани, несучи на бортах тисячі наших хлопців, які загинули в боях,які померли від ран і контузій. Травм і хвороб сивіли від горя батьки й матері, ховаючи своїх дітей,сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний час.

Ведуча 1. Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими  гробами.

Ведуча 2.Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлоп ців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 чоловіки залишились у полоні або пропали безвісти.

Ведуча 3.В числі тих хто не повернувся з афганської війни є  наш земляк – Шевченко Віктор Васильович

Учень1

Вічним сном воїн спить,

Спить герой у землі,

Спить солдат у імлі.

 Він лиш двадцять прожив,

 Він страждав і любив,

 І життя цінував…

 Учень 2.

         Поставте скибку хліба на стакан

         І голови схиліть в скорботі вічній,

         За тих, кого убив Афганістан,

         Чиї він душі зранив і скалічив…

         Схилімо ж голови перед світлою пам’ятт тих,

         хто залишився вічно молодим

Ведуча4. Прошу хвилиною мовчання вшанувати память про нашого земляка героя афганської війни – Віктора Шевченка

Хвилина мовчання (метроном)

Учень3.

Літак приніс тебе додому. До милих серцю журавлів.
Але не всі побачать ниви, плакучі верби і батьків.
Батьків, яких зігнуло горе. Сестер, коханих і братів.
Враз посивівших і поникших, коханих, наших матерів.
Учень 4.
Ми вірили, що та війна скінчиться,
Що їй не буде більше вороття.
Але на віки вічні в нас лишиться
Пекуча біль за втрачені життя.

Учень 5.

Очі туманить ядуча сльоза, 
Руки скувала утома, 
Палить їй душу афганська гроза — 
Син не вернувся додому. 
В неї він був ясночолий, як світ, 
Сонячно так усміхався, 
Ще й двадцяти не було йому літ, 
Юним навік і зостався. 
 

Учень 6

Роки летітимуть, мов журавлі, 
Та не полегшає втрата, 
Доки ходитиме по землі

Мати солдата. 
 

Ведуча 1.Слово матері воїна - афганця Шевченко Марії Олексіївні

Ведуча 2.Була війна жорстока і кривава.

                 Горів вогонь і забирав життя

                  Учасникам боїв довічна буде слава!

                  І вічна пам’ять тим, хто йшов без вороття!

ВІДЕО «Запаліть свічки»

Ведуча 3.
         Нехай поетів родить не війна, 
         Нехай черпають фарби тільки з миру. 
      

 Ведуча 4.

 Кохання, барви квітів і весна 
 Натхненням напувають їхню ліру!