А.Мойсієнко "Жовтень жовті жолуді"

Пейзажна лірика Анатолія Мойсієнка   «Жовтень жовті жолуді»

Оксана Оснач

Якими словами можна змалювати осінь? Перечитаймо вірш про осінь.

Осінь пензлика взяла Осінь пензлика взяла, малювати почала, в білокорої берізки золотила довгі кіски. Став багряним колір чуба в мудрого дідуся-дуба. Дві сестрички, дві осички стали жовті, мов лисички. А довкруг, довкруг травиця тихо-тихо золотиться. Ось палахкотять калина, горобина і шипшина. Не вгаває щедра осінь, а малює неба просинь. Ще — тоненькі павутинки, сірий дощик і хмаринки… Пензлик біга без упину — гарна в осені картина. (Марія Пономаренко)

До якої лірики належать вірші про природу?               Які художні засоби використовують поети, змальовуючи осінь? 

В основі художньої образності лежить використання поетами тропів. До тропів належать метафори, епітети, порівняння. Усі вони по-різному створюють словесний образ. Метафори – осінь розсміялася; епітети – замріяні дерева, стомлені поля; порівняння – осінь, мов пава;   персоніфікація – осінь пензлика взяла, прилетіла на крилах.

Анатолій Мойсієнко

Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту ім. М. Гоголя. Зараз доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Опублікував поетичні збірки "Приємлю" (1986), " Сонети і верлібри" (1996, 1998), "Сім струн" (1998, 1999), "Віче мечів" (1999), "Нові поезії" (2000), „Спалені камені” (2003), „Вибране” (2006), "З чернігівських садів: нові сонети і верлібри" (2008). Ще одна цікава збірка –«Шахопоезія». Вірші, що ввійшли до неї,не мають аналогів у світовій літературі. Щоб повністю прочитати й зрозумітишахопоезію, потрібно знати, як ходятьшахові фігури.

Член Національної спілки письменників України, один із засновників гурту поетів-паліндромістів "Геракліт". Паліндром - слово, вислів, віршовий рядок або цілий вірш, який читається однаково вперед і назад.  Уже лисі ліси… Лежу (Олег Будзей) І що сало? Ласощі… (Олександр Ірванець) О, гомін німого (Тарас Девдюк)  А мене нема… (Олег Будзей)

І трава, ніч… О-охи та ахи… Луджені зорі, Аромат лексидій, Юль фото… Флюїди скель, та моря, і роз… … І не жду лиха, А – тихо очі на варті… (Кость Павляк)Весь вірш є одним суцільним паліндромом

«ЖОВТЕНЬ ЖОВТІ ЖОЛУДІ…»

Жовтень жовті жолуді На базар несе, Пише осінь охрою. Золоте есе. Листопадом, бабиним літом Набиває вітер Золотий кисет, Злотом люльку креше, Золоті пожежі Попасом пасе. Сонце — обережне — Золотими клешнями — В золоту Родощ Золотим пожежником Походжає дощ.

Словникова робота. Охра – яскраво-жовта фарба. Есе, есей – літературний жанр художньопубліцистичного характеру. Кисет – торбинка для тютюну. Родощ, Родоща – тут: назва урочища; в переносному значенні – щось рідне й знайоме

Прослухавши вірш, ми уявили осінь золотою, яскравою, щедрою. Це майстриня-художниця.

Помітили також цікаві образи у творі, які дивують нас, не побоюсь сказати, що і сподобались. Це і золоті клешні сонця, дощ походжає золотим пожежником.  Правда, образ дощу - символічний, як правило, означає сум, сльози, а дощ -пожежник – рятівник від спеки.

А також помітили, що вірш не поділений на строфи, рядки різної довжини, окремі з них римуються: несе-есе, Родощ-дощ, і написані хореєм. Отже, вірш має вільну будову, наближену до верлібра.

 А. Мойсієнко як лірик, пропонує нам розмаїття вдало підібраних зорових (жовтень несе жолуді, вітер набиває листям кисет); слухових (креше люльку); кольористичних (жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет) образів, з яких зіткані пейзажні картини. 

Повторення того самого приголосного звука допомагає створити певний звуковий образ і називається АЛІТЕРАЦІЄЮ.«Жовтень жовті жолуді…» (легенько тріщать жолуді під ногами).«Попасом пасе» (звук кроків, тупіт).

Повторення того самого голосного звука надає поезії музикальності й називається АСОНАНСОМ.«Золоту Родощ»

Тема : зображення дивовижної осінньої природи рідного краю Ідея: висловити захоплення казковою красою осінньої пори Основна думка : природа неповторна, як і люди, тому треба її берегти, милуватись нею. Жанр: пейзажна лірика

Цей вірш – відбиток осіннього настрою поета, де явища природи наділені властивостями людини, бо людина є частинкою природи, як вітер, сонце, дощ.

Домашнє завдання1. Виразно читати та аналізувати поезію А. Мойсієнка2. Створити презентацію-візуалізацію до поезії.