Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу

Адаптація дітей

раннього віку

до умов

дошкільного навчального

закладу

 Коли батьки вперше ведуть свого малюка до дошкільного навчального закладу, то вони можуть мати справу з проблемою порушення її адаптації до певних умов, що існують у садочку.

 Розрізняють біологічну, психологічну та соціальну адаптації. Біологічна адаптація передбачає пристосування організму до фізичних чинників у нових умовах (температури, вологості, освітлення тощо). Соціальна адаптація – це адаптація до незнайомих людей та умов спілкування, здатність дитини адекватно сприймати суспільну дійсність і реагувати на неї. Пристосування дитини до умов дитячого садка з врахуванням її особистісних характеристик, мотивів, інтересів, рис характеру являє собою психологічну адаптацію.

 Процес адаптації до умов дошкільного навчального закладу у кожної дитини відбувається по-різному.

 Сприяють порушенню адаптації дітей раннього віку такі чинники, як слабкий тип нервової системи, наявність різних соматичних захворювань, фізичні дефекти, порушення взаємин між членами родини малюка, негативні комунікативні навички, особистісні риси вихователя тощо.

 Порушення адаптації, якщо на нього не звертати уваги, може спричинити негативні наслідки для подальшого розвитку дитини. Це може призвести до підвищення емоційного збудження, нейротизму, тривожності дитини, порушень її комунікабельності, агресивності, замкнутості, різних комплексів, невпевненості у собі і, навіть, соматичних хвороб.

 Отже, процес адаптації хоча і відбувається по-різному у кожної дитини, але має відносно стійкий сценарій свого розвитку у вигляді певних етапів, які чергуються один за одним.

 1 етап триває 2-3 тижня і характеризується тим, що усі системи організму відповідають на зміни умов бурхливою реакцією і значним напруженням. Дитина має стати збудливішою, тривожнішою, агресивнішою або відлюдною. У неї псується сон, апетит і настрій. Тому цей стан має назву «Шторм».

 2 етап може тривати від 1 тижня до 2-3 місяців. Пристосування відбувається не стійко, бурхливість 1 етапу поступово вщухає. Дитина продовжує вивчати нове оточення, робить спроби брати участь в активній діяльності, починає виявляти зацікавленість.

 3 етап триває від 2-3 тижнів до півроку. Це період відносно спокійного і стійкого пристосування дитини до нового оточення. Малюк починає реагувати на умови цього нового оточення адекватно, спокійно. Він поступово звикає до режиму дня у садочку, до спілкування з новими дорослими і однолітками, до спільної гри з ними. Стабілізується сон, апетит і настрій.

 Кожна дитина переживає усі етапи адаптації до умов дошкільного навчального закладу по-різному. Хтось минає перший етап швидше, а хтось повільніше. Деякі діти, через свої особистісні характерні риси і дії на них негативних факторів оточення (сімейні конфлікти, авторитарне або поступливе виховання батьками, неповна сім'я, фізичні вади і стан здоров'я) можуть дуже довго залишатися на першому етапі розвитку адаптації, що може навіть призвести дитину до дезадаптації та психічних порушень у майбутньому.

 Великого значення в подоланні проблем адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного закладу набувають дорослі. Батьки та вихователь мають створити всі необхідні умови для того, щоб процес адаптації дитини минув максимально безболісно. Дитина потребує любові та турботи, як удома, так і в дитячому садку.

 Вихователь повинен заздалегідь познайомитися з батьками малюка, дізнатися про особливості його розвитку.

 Тобто необхідно постійно підтримувати взаємодію і співпрацю вихователя з батьками, що є обов'язковою умовою позитивної адаптації дитини раннього віку до умов дошкільного закладу.

 Батькам, перед тим, як вперше повести дитину до дитячого садка, необхідно вмотивувати її таким чином, щоб вона почувалася потрібною і важливою у садочку.

 Заздалегідь необхідно поступово змінювати режим дня дитини відповідно до режиму дитячого закладу. Перші 2 тижні дитина може перебувати у дитячому садку лише кілька годин, а більшість часу залишатись вдома, але час перебування у садочку слід постійно збільшувати. В перші дні дитині краще перебувати тільки на прогулянці, адже така ситуація для неї є звичною і допоможе трохи познайомитися з іншими дітьми. При цьому бажано приводити дитину вже на вечірню прогулянку, що забезпечує можливість дитини отримати досвід позитивних взаємин інших дітей з однолітками, вихователем та батьками. Малюк помічає, як діти радісно зустрічають своїх батьків і прощаються з іншими дітьми.

 Крім цього можна запропонувати батькам дозволити дитині принести з собою у дитячий садок її улюблену іграшку, що допоможе дитині почуватися впевненіше за нових незнайомих умов.

 Якщо дитина ще не володіє навичками гри та самообслуговування, необхідно організовувати спеціальні вправи розвитку цих навичок для проведення їх вдома і у дитячому садку.