Навчання дітей звуковому аналізу слів

Навчаннядітей звуковому аналізуслів

Консультація для педагогів

Головне завдання занять з грамоти в старших групахдитячого садка – навчаннядітей звукового аналізуслів. У процесіцьогонавчаннядошкільнятаознайомлюються з голосними і приголосними звуками,  дізнаються, щоприголосні звуки є тверді і м’які, вивчаютьбукви, щопозначають звуки. Заняття у старшійгрупідошкільного закладу відрізняються відуроків у початковійшколівикористаннямзначноїкількостірізноманітнихсловеснихігор, якіскладаютьосновнучастинузаняття й обов’язковомістятьнавчальнезавдання. Виховательпочинає роботу з дітьми, ознайомлюючиїх із схемою звукового аналізу слова. На занятті перед кожною дитиноюкладетьсякартка, на якійзображений предмет, слово – назваякогоаналізуватиметься, а під ним  – схема звукового складу слова (клітинки). Таке ж зображеннязі схемою у збільшеному вигляді висить на дошці.

Окрімцього, перед кожним вихованцем стоїть індивідуальнийпідносик з фішками. Вони можуть бути виготовлені будь з чого: однаковікартоннічипластмасові квадратики чи кружечки нейтрального кольору – білі, сірі, можнатакож для кожноїдитини зробитималеньку указку (з лічильноїпалички).

Спираючись на вироблене у дітейранішевмінняінтонаційновиділяти звуки у словах, виховательмаєнавчитиїхвимовляти слово, яке аналізується, і водночас вести указкою по схемійогозвукового аналізу. Важливодомогтисяповного співпаданнявимови і руху, упевнитися, щовоно не випадкове, щодітиможутьсповільнювати  абопришвидшуватирух указки залежновід того, який звук у словіінтонаційнопідкреслюється. Тількипереконавшись, щодітизасвоїлиорієнтування на схемізвукового складу, можнапереходити до виділення у словіокремихзвуків. На початку для аналізу пропонуються

тризвукові слова: мак, рак, сир, кит, кіт, жук, дим, ніс.

На кожному заняттідітирозбираютьспершуодненове слово, проте це слово аналізуєтьсякількаразів у різнийспосіб.

Наступнийетап – виховательпропонуєзабиратизісхемифішкивідповідно до звуків, яківінназиває, причому звуки називаються не в ті й послідовності, в якій вони стоять у слові, а в різній:«Заберіть звук А, тепер звук К, який звук залишився?»

Такізавданняспонукаютьдітей до повторного уважного аналізу слова, до обстеженняйого звукового складу за схемою.

Доречнозакріпитизвуковийаналіз в ігровій формі: до дошкивикликаютьсятроєдітей, коженотримуєфішку і назву звука «Тибудеш звук М» і т.д.) і сідає на місце. Далівиховательвикликає до себе «звуки», вони мають стати у тому порядку, в якомурозташовані звуки у слові. Поступовогра ускладнюється: вихователь «роздає» дітям звуки не за їхнім порядком у слові («Ти перший звук у слові, тидругий, титретій»), а викликає до себе за назвамизвуків («Підійди звук А»).

Різніваріантитакоїгри  даютьзмогуопитати на заняттівеликукількістьдітей і даватиїмзавдання, яківідповідаютьїхнімздатностям. Вихователь вводить у заняття багатозавдань на розвитокважливихрозумовихоперацій: порівняння, зіставлення, аналізу. «Знайдітьоднакові звуки у словах

дім і дим, дім і мак, знайдітьрізні звуки у словах дім і дим.

Завданняможуть бути найрізноманітнішими, але, даючиїх, виховательмаєвраховуватиіндивідуальніможливостікожноїдитини, важливодомогтися,

щоб на занятті активно працюваливсідітигрупи. Але досягтицьогоможналише в тому разі, коли педагог бачить і чує кожного вихованця. Дітямактивним і добре підготовленимшвидко надоїдаютьодноманітні й легкізавдання, тому виховательмає даватиїмскладнішізавдання (скажімо, шукати в словах різні звуки важче, ніжоднакові), які до того ж не завжди можнавиконати  (знайдиоднакові звуки у словах дим і рак).

Слабких, несміливих, пасивнихдітей, навпаки, можутьвідштовхуватизавдання не під силу, викликатищебільшуневпевненість у собі – через це  їм треба даватилегшізавдання але робитице треба так, щобні сама дитина, нігрупа не здогадувалась, щоцезавданнялегше – всімають бути переконані, що вони зайнятіоднаковоюцікавою і потрібною справою.

Після того, як проаналізованівсітрискладові слова і дошкільнятазасвоїлиспосібпроведення звукового аналізу, можнавводити у навчанняновий момент – розрізненняголосних і приголоснихзвуків.

Цеможнапроводити так:

Виховательвивішує на дошці уже знайомудітямтаблицю «мак» і пропонуєвідгадати загадку: «у цьомуслові один звук незвичайний, йогоможнадужеголосновигукувати, можнапроспівати, коли ми йоговимовляємо, ніщо нам у роті не заважає – ні губи, ніязик, нізуби. Відгадайте, якийце звук?». Зцьогозаняттявсіголосні звуки позначаютьсяфішкамиіззображенням круга, а приголосні – однією лінією. Для закріпленнявикористовуютьігри з ускладненням « Назвіть слово, яке починається з третього звука слова коза», ігри – змагання, де за кожнуправильнувідповідь діти отримуютьфішки. Подальшийетапнавчанняознайомлення з твердими і м’якимиприголосними звуками. Вводитиціпоняттяможнатакож  даючидітямможливістьсамостійновиявитирізницюміжними.Дляцього на занятті  розбирають слова лис і ліс, дітипомічають, що звук л звучитьнеоднаково:услові лис – грубо, твердо, а у слові ліс – лагідно, м’яко. Користуючисьрозрізненнямголосних, твердих і м’якихприголосних, дітипереходять до аналізускладнішихслівзізбігомприголоснихзвуків: гриб, слон, лист, вовк, парта, лампа, вишня, голка, лялька, стіл, гарбуз, цукор, дятел. Кількістьслів для аналізу на заняттіпоступовозбільшується до 3-4. Останнійетапроботи у старшійгрупі дитячого садка – ознайомлення з голоснимизвуками.Кожна нова буква вводиться в один і той же спосіб, наприклад буква А:дітям  пропонуєтьсярозібратикількаслів: марка, лампа, кран. Треба знайтиоднаковіголосні звуки, дітиназивають звук А, виховательзнайомить з буквою А. Голосні звуки можнавводити парами: А – Я, Е – Є, У – Ю. Аналізуючи слово диня, дітивикладалифішки так: твердийприголосний, голосний, м’якийприголосний, А. Виховательзнімаєзісхеми букву А, пояснюючи: післям’якогоприголосного звука ніколи не пишеться буква А, замістьнеїпишетьсяінша буква – Я, тільки – но буква А бачить перед собою м’який приголосний звук – вона втікає, а натомістьбіжитьтуди буква Я. Діти не відразузасвоюютьценове правило, але, розбираючикожненове слово, слідобов’язкововимагатипояснень: «Чомути поставив тут букву Я, я чую тут звук А?». Щобдіти кращезасвоїли правило, можнавикористатиспеціальну гру «Знайдисвоємісце». На кінецьстаршоїгрупидітимаютьвміти:

–  робитизвуковийаналіз практично будь – якого слова;

–  розподіляти звуки на голосні, тверді та м’якіприголосні.