Адаптація учнів 5-х класів до навчання в умовах дистанційної освіти

Про матеріал

Матеріали сприяють кращій адаптації учнів 5-х класів НУШ до освітнього середовища в ігровій формі. Спрямовані на мотивацію та залучення учнів до навчання.

Перегляд файлу

Адаптація учнів 5-х класів до навчання в умовах дистанційного навчання

Підготувала

асистент вчителя

Билбасівського опорного закладу

загальної середньої освіти 1-3 ступенів

Слов’янської міської ради

Донецької області

Мельникова Н.В.

Перехід учнів із початкової ланки до середньої можна вважати однією із найбільш поширених педагогічних проблем, яка у наш час ще ускладнюється дистанційним навчанням. Адаптаційний період у

5 класі НУШ - це один із найважливіших періодів всього шкільного навчання.

“Адаптація (ла. adapto - пристосовую), також пристосування - властивість чи функція живого організму, а також процес пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища”. Адаптацію можна розуміти як пристосування до середовища ( в нашому випадку шкільного). Це соціально-психологічний процес, “який веде до стану адаптивності, що виражається у здатності особи без тривалих і внутрішніх конфліктів продуктивно виконувати провідну діяльність, задовольняти свої потреби, переживати почуття самоствердження і вільного вираження своїх творчих здібностей”.

Можна виділити два основні види адаптації :

фізіологічна адаптація, у процесі якої організм звикає до нових фізичних і розумових навантажень, нового темпу життя у

5 класі;

соціально-психологічна адаптація, коли організм активно пристосовується до нового соціального оточення, приймає цінності та норми нового колективу, та намагається увійти у його рольову структуру.

В адаптаційний період особливого значення набуває підтримка, розуміння та допомога вчителя, а саме:

застосування особистісно орієнтованого підходу ;
спрямування педагогічної діяльності на розвиток творчої особистості;
задоволення індивідуальної освітньої потреби кожного учня;
формування в учнів “почуття дорослості”.

Одним із факторів, позитивно впливаючих на адаптацію учнів до нового дистанційного освітнього середовища є прийоми формувального оцінювання, які “покликані навчити учнів вчитися”.

Під дистанційним навчанням прийнято вважати сукупність інформаційних технологій та методик, які передбачають здобуття освіти без фізичної присутності здобувачів у закладі освіти. Тож однією із основних рис дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія вчителя та учнів в освітньому процесі та використання інтерактивних технологій.

Інтерактивний метод - це певний підхід до навчального процесу, пов’язаний із вивченням навчального матеріалу під час інтерактивного уроку. Основою інтерактивних методів у навчанні є інтерактивні вправи та завдання, спрямовані як на вивчення нового матеріалу, так і на його повторення та закріплення.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі використання різних видів вправ, аналізу обставин та відповідної ситуації. Усі інтерактивні технології об’єднують у 4 групи : фронтальні, колективно-групові, ситуативні, навчання в дискусії. Серед інтерактивних методів найчастіше використовуються такі, як : мозковий штурм, мікрофон, робота в малих групах, “займи позицію”, метод “Прес”, подорож, рольові ігри тощо.

Серед інтерактивних підходів та методів у сучасній педагогіці можна виділити такі:

Творчі завдання.
Робота в малих групах.
Робота в парах.
Навчальні ігри (рольові, імітації, ділові, освітні).
Використання суспільних ресурсів (запрошення фахівця, екскурсії).
Соціальні проєкти та інші позааудиторні методи навчання (змагання, фільми, виставки, пісні, казки).
Розминки.
Вивчення та закріплення нового матеріалу (інтерактивна лекція, робота з наочними посібниками, відео- та аудіоматеріали, “учень у ролі вчителя”, мозаїка (ажурна пилка), використання питань тощо.
Обговорення складних і дискусійних питань та проблем (“Займи позицію”, “Проєктивні техніки”, “Карусель”, дискусії, дебати).

Провідними ознаками інтерактивної взаємодії є :

можливість кожного учасника навчального процесу мати свою індивідуальну думку з будь-якої проблеми, що розглядається;
діалог (діалогічність спілкування учитель–учень передбачає вміння слухати і чути один одного, уважне ставлення, надання допомоги у формуванні свого бачення проблеми, свого шляху вирішення завдання);
розумова діяльність, яка полягає в організації активної розумової діяльності учитель–учень, організація вчителем самостійної пізнавальної діяльності учнів у розв’язанні проблеми;
розумова творчість (процес усвідомленого створення як учнями так і вчителем нових для себе смислів з досліджуваної проблеми через вираз індивідуального ставлення до явищ і предметів);
свобода вибору;
створення ситуації успіху, провідними умовами якої є позитивне й оптимістичне оцінювання учнів;
рефлексія або самоаналіз, самооцінка учасниками навчального процесу своєї діяльності, взаємодії.

Інтерактивні вправи є частиною уроку, яка використовується для засвоєння вивченого матеріалу та досягнення учнями певних результатів у навчанні, а також це дуже зручний інструмент для адаптації учнів 5 класу в ігровій формі.

Разом з учнями можна розробити певні правила проведення та виконання інтерактивної вправи. Такі правила допоможуть дисциплінувати учнів, залучити до складання власних правил та їх обговорення. Учитель пропонує певні правила, а учні додають свої приклади. Правила краще записати, після чого можна їх уточнити : “Чи всі погоджуються з правилами?”, “Чи всі зрозуміли вимоги?”.

Наприклад: 1. Вчасно приєднуватися до уроку.

2. Бути позитивними.

3. Висловлювати власні думки.

4. Говорити по черзі, не перебиваючи інших.

5. Бути толерантними, поважати інших.

Після виконання певної вправи можна провести анкетування серед учнів стосовно доцільності подальшого використання завдання в процесі навчання.

Приклад анкети: - Для чого зробив(-ла) вправу?

Чому особисто навчився(-лась), працюючи з вправою?
Що було найважчим?
Що найбільше сподобалось?

У період дистанційного навчання діти мають змогу розвивати навички самоорганізації, самодисципліни, навчитись опрацьовувати запропонований учителем матеріал, вміти виокремлювати головне. Тож одним із важливих завдань адаптаційного періоду можна вважати підтримку мотивації учнів до навчання.

Серед інтерактивних методів та прийомів, які направлені на залучення учнів до навчання , можна виділити вправу “Хмаринка слів”. “ Хмаринка слів” (хмара тегів) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток на єдиному спільному зображенні. Це один із інструментів учителя НУШ, який допомагає краще засвоювати інформацію, навчає візуалізувати матеріал, правильно його фіксувати, структурувати, вибирати найголовніше, запам’ятовувати та відтворювати. Як методичний інструмент візуалізації також сприяє формуванню уміння роботи з текстом, груповій роботі, розвитку мисленнєвої діяльності, творчої уяви і фантазії, активує мотиваційні резерви учнів, тренує пам’ять, підвищує концентрацію уваги. Пропонувати можна різні завдання:

характеристика героя; складання прислів’я, загадки; літературний та математичний диктанти; визначення понять з теорії; редагування тексту; визначення теми та ідеї уроку; складання сенкану, асоціативного ряду, тощо.

За допомогою сервіса

Изображение выглядит как Шрифт, рукописный текст, Графика, каллиграфия

Автоматически созданное описание

можна створювати безліч хмаринок за будь-якою тематикою та завданнями. Такі вправи можна використовувати як під час уроків, так і під час виконання домашнього завдання. Головна мета використання “Хмаринок слів” полягає у залученні учнів до навчання в ігровій формі, що сприяє активізації мислення, формує пізнавальний інтерес, підвищує ефективність вивченої теми, мотивує до читання.

Наступний вид вправ, який також мотивує учнів до навчання і допоможе кращій адаптації у новому освітньому середовищі – це пазли (віртуальні або комп’ютерні). Пазл – це гра-головоломка у вигляді мозаїки, яку потрібно скласти з фрагментів малюнка різної форми. Розвиває логічне мислення, уяву, пам’ять, увагу.

За допомогою сервісу https://www.jigsawplanet.com/ можна створювати безліч пазлів за будь-якою тематикою та завданнями. Використовувати пазли можна як під час роботи на уроці, так і під час виконання домашнього завдання. Мета виконання цієї вправи полягає у залученні учнів до навчання в ігровій формі, що сприяє активізації критичного, системного, асоціативного, логічного мислення; розвиває творчу уяву.

Ще однією із мотиваційних до навчання вправ можна вважати “Фотоквест”. Це такий же ребус, але треба сфотографувати певні об’єкти чи емоції і зробити колаж. У фотографіях повинні бути зашифровані відповіді на запитання. Роботу з фотоквесту можна розпочати в класі, а домашнім завданням запропонувати скласти фотоквест. Для цього під час уроку учні об’єднуються в групи, кожна працює окремо над відповідями до фотоквесту. У кінці уроку представник від кожної групи зачитує відповіді. Таким чином робота груп буде оцінена.

Фотоквест є ефективним засобом візуалізації в процесі вивчення, так як поглиблює читацьке сприйняття запропонованого матеріалу, розвиває логічне мислення учнів, допомагає набути практичні навички використання теоретичних понять у процесі роботи з текстом матеріалу. Як методичний інструмент візуалізації сприяє формуванню логічного мислення, розвитку комунікативних навичок, медійної грамотності учнів, вміння працювати у команді (групі), виховувати естетичний смак, інтерес до предмета, мотивує до навчання.

Цікавим є використання анімаційного (мотивуючого) відео для залучення учнів до роботи як під час уроку, так і для повторення вивченого матеріалу під час виконання домашніх завдань.

Анімаційне відео доцільно використати на етапі засвоєння і осмислення нового матеріалу. Такий продукт допоможе дітям осмислити набуті знання, краще засвоїти поняття з теорії та підготувати учнів для подальшої аналітичної діяльності. Анімаційне відео допомагає в ігровій формі зосередити увагу на головному, розвиває пізнавальний інтерес та медіаграмотність, формує інформаційно-цифрову та творчу компетентність учнів.

Сервіс Renderforest