Питання інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір є надзвичайно актуальним, особливо у контексті тих змін, які на сьогодні відбуваються в освіті. Кожна дитина, незалежно від своїх особливостей – фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних чи мовних, повинна мати можливість реалізувати своє право на навчання в будь-якому типі освітнього закладу і отримати при цьому гідну та якісну освіту.
Основні принципи інклюзивного навчання в початковій школі:цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;кожна дитина здатна відчувати і думати;кожна дитина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;всі діти потребують один одного;справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємин;всі діти потребують підтримки і дружби ровесників;для всіх учнів досягнення прогресу швидше може бути в тому, що вони можуть робити, ніж в тому, що не можуть;різноманітність підсилює всі сторони життя дитини.
Освітній процес в умовах інклюзивного навчання реалізується в таких напрямках: Тісна співпраця з усіма учителями щодо адаптації та модифікації навчальних програм під потреби дитини, а саме спрощення, зменшення об'єму, збільшення часу на виконання завдань, додаткове роз'яснення та візуалізація, підтримка та заохочення, зменшення навантаження, виділення часу на емоційне розвантаження, відсутність критики, стійкий режим та робота за розкладом. Додаткова корекційна підтримка збоку практичного психолога в рамках реалізації індивідуальної програми розвитку. Додаткова корекційно-розвивальна підтримка збоку логопеда, дефектолога Тісна співпраця з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Постійний пошук ефективних інструментів педагогічного впливу та самоосвіта.
МІЙ ДОСВІД (1) Працюю асистентом вчителя в інклюзивному класі початкової школи третій рік. У нашому класі навчається учениця з затримкою мовного розвитку та інтелектуальними порушеннями. Дівчинка навчається у третьому класі. У дитини було відсутнє мовлення, дитина не розуміла зверненої мови. Розуміння мовлення було лише ситуативне, вимовляла лише окремі звуки, швидко втомлювалася, увага була нестійка. Для учениці була розроблена командою супроводу, індивідуальна програма розвитку, було адаптовано та модифіковано всі навчальні дисципліни. Зміст, форми і методи навчально-виховної роботи в інклюзивному класі були корекційно спрямовані. Це означає, що кожна тема, яку вивчає дитина, кожен метод, використаний вчителями, сприяє не лише засвоєнню знань, умінь і навичок, формуванню поведінки, а й спрямовується на виправлення особливостей розвитку.
МІЙ ДОСВІД (2) Дуже важливим моментом у роботі з такою дитиною є правильно обраний темп роботи, повторюваність, поглиблений індивідуальний та диференційований підхід, опора на сильні сторони учениці, а також забезпечення обережності навчального процесу, щоб уникнути перевантаження і без того вразливої нервової системи. При навчанні дитини доводиться враховувати не лише психологічний стан, а й її здоров'я, настрій, бажання працювати. Обираючи рівень складності завдань, потрібно враховувати всі факти і створювати ситуацію успіху, що робить процес роботи з дитиною ефективнішим. Найголовніше в роботі є розвиток дитини, глибоке осмислене пізнання того, яка вона, дитина з ООП, що її хвилює, чому вона радіє, через що ображається, які в неї потреби, нахили, чим цікавиться, чи розвинена в неї увага, що можна сказати про її пам'ять або мислення, уяву чи емоції, як всебічно вивчити таку дитину, щоб допомогти їй розкрити закладені природою здібності.
МІЙ ДОСВІД (3) Обов’язком педагогів, родини, однолітків є життєва необхідність оточити дитину безмежним добром, увагою та щирою любов’ю. Тільки в цих умовах ми зможемо в повній мірі соціалізувати дитину та розвивати. Кожній дитині з особливими освітніми потребами необхідна повага до особистості, прийняття її індивідуальності й неповторності забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві. Моя робота як асистента вчителя полягає в допомозі вчителю в організації освітнього процесу в класі з інклюзивним навчанням, адаптації та модифікації навчального матеріалу, здійсненні соціально-педагогічного супроводу дитини з ООП, сприянні розвитку дитини, наданні освітніх послуг разом з учителем, поліпшенні психоемоційного стану, сприянні виявленню та розкриттю здібностей, створенні атмосфери оптимізму та впевненості у своїх силах, співпраці з командою супроводу, фіксуванні прогресу дитини з особливими освітніми потребами у журналі спостережень, стимулюванні розвитку соціальної активності дитини.
МІЙ ДОСВІД (4) Для кращого засвоєння матеріалу потрібно багато матеріалу. Багато наочності виготовляю сама. Намагаюсь так адаптувати матеріал, щоб учениця змогла зрозуміти ту навчальну інформацію, яку вивчає на уроці. Важливо, щоб дитина самостійно вміла користуватися цим матеріалом. При виконанні завдань учениця потребує постійної опори на зразок, додаткової мотивації та заохочення, допомогу. Найефективнішими формами роботи під час пояснення матеріалу є використання комп'ютерних технологій, предметних картинок, роздаткового дидактичного матеріалу. Для розвитку математичних компетентностей в роботі використовую лічильний матеріал, Нумікон, числову лінійку, математичні таблиці.
МІЙ ДОСВІД (5) В учениці є тяжкі порушення мови, дитина погано розуміє звернену до неї мову. Традиційні способи навчання письму та читанню не завжди підходять. Тому є ефективними заняття за методикою Гленна Домана - оволодіння глобальним читанням, тобто читанням цілими словами. Багато працюю над розвитком розуміння мови. Нові слова вчимо з використанням карток Домана та жестів. Для досягнення результату потрібно багато зусиль, багаторазових вправлянь та повторень. Виконуємо вправи на розвиток дрібної моторики, вправи з логоритміки, вправи на розвиток уваги та слухової пам’яті . Надаю індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлюю ученицю від класу. Намагаюсь наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей дитини.
МІЙ ДОСВІД (6) Завдяки систематичній роботі дитина почала краще розуміти звернену мову, вимовляти деякі прості слова, збільшився пасивний та активний словниковий запас. Читає склади, прості слова. Пише за зразком письмовими та друкованими літерами. Намагається писати під диктовку. Учениця додає та віднімає в межах 100 без переходу через розряд з допомогою лічильного матеріалу та лінійки, деякі приклади розв’язує самостійно. Розв’язує приклади на одну та дві дії. Приклади на множення та ділення виконує за допомогою калькулятора та таблиці множення. Розв’язує прості задачі з унаочненням з допомогою асистента вчителя. Креслить відрізки заданої довжини та геометричні фігури( квадрат, прямокутник, трикутник). Знаходить периметр фігур. Дівчинка любить конструювати, ліпити з пластиліну, малювати. Малює за власним задумом та за зразком. Учениця пишається своїми досягненнями, коли бачить результат вдало виконаної роботи на уроках образотворчого мистецтва і «Дизайн та технології». Подобаються уроки з фізичної культури та інформатики особливо робота за компютером . Щиро радію успіхам дитини та вірю в її можливості.
МІЙ ДОСВІД (7) Учениця із задоволенням ходить до школи. У дитячому колективі почуває себе комфортно, йде на контакт з дітьми, відчуває себе рівноправним членом колективу. До дітей та дорослих проявляє емпатію. Діти толерантно та доброзичливо ставляться до однокласниці. Учениця бере участь у спільних іграх з дітьми, естафетах, позакласних та позашкільних заходах. Навички по самообслуговуванню розвинені на достатньому рівні. Самостійно одягається та роздягається. Залучення батьків до спільної роботи є важливою складовою контролю успішності та розвитку учениці. Батьки вдячні, що їх дитина може навчатися разом з усіма, а також, що завжди є підтримка в особі асистента вчителя.
Методи, форми та прийомів роботи, які є найефективнішими: Встановлення контакту та довірливих стосунків з дитиною. Постійна співпраця всіх учасників інклюзивного навчання (команди супроводу). Систематична співпраця з батьками. Мотивація навчання (орієнтація навчального процесу на сильні сторони дитини). Поступовість, покроковість та порційність навчального матеріалу. Систематичне повторення попереднього матеріалу . Багаторазове повторення на уроці. Позитивна підтримка дитини. Участь у позакласних та позашкільних заходах.