Адаптована навчальна програма інваріативної складової робочого навчального плану

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Учень уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування; [3 МОВ 1.1] сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою; [3 МОВ 1.1]

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя; [3 МОВ 1.1] передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні); [3 МОВ 1.2]

вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями; [3 МОВ 1.7]

аргументує свої думки під час розмови; [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7]

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших; дотримується етичних норм спілкування, правил етикету; [3 МОВ 1.8]

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення; [3 МОВ 1.7], [3 МОВ 1.8]

доводить аргументовано свою думку; [3 МОВ 1.6]

будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями) [3 МОВ 1.6]

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя; [3 МОВ 1.6]

використовує виражальні засоби мови; [3 МОВ 1.7]

висловлює власну думку про предмети, явища, події [3 МОВ 1.6]

Сприймання усної інформації. Робота над розумінням діалогічного й монологічного мовлення.

Сприймання і розуміння навчальних інструкцій, настанов.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Відтворення змісту прослуханого своїми словами.

Визначення теми і мети почутої інформації.

Вибір необхідної інформації з почутого.

Оцінювання усної інформації. Вираження власної думки щодо змісту прослуханого.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом).

Використання виражальних засобів мови.

За допомогою вчителя:

 Слухає текст.

Обговорює з вчителем зміст почутого тексту.

Висловлює (за допомогою вчителя) власні міркування щодо змісту текстів: виражати ставлення до персонажів чи подій, наводити аналогічні приклади з власного досвіду тощо.

Розвивати уміння планувати власний вислів: визначати тему майбутнього вислову, його заголовок, основні частини, включення до нього елементів опису чи міркувань.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма; [3 МОВ 3.1] дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку; [3 МОВ 3.1]

нарощує швидкість письма, безвідривнопоєднуючи елементи букв та букви між собою; [3 МОВ 3.1] прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань; [3 МОВ 3.1]

пише розбірливо; [3 МОВ 3.1]

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію; [3 МОВ 3.1]

дотримується абзаців, полів зошита; [3 МОВ 3.1]

записує слова в колонку; [3 МОВ 3.1]

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо; [3 МОВ 3.1]

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя; [3 МОВ 3.1], [3 МОВ 3.2]

висловлює своє ставлення до того, про що пише; [3 МОВ 3.1]

складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел; [3 МОВ 3.1]

будує текст-міркування за зразком та поданим початком; [3 МОВ 3.1]

письмово переказує текст розповідного змісту; [3 МОВ 3.1] використовує у власних текстах виражальні засоби мови; [3 МОВ 3.1]

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; [3 МОВ 3.1] знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем; [3 МОВ 3.3]

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики [3 МОВ 3.3]

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма:

безвідривне поєднання елементів букв и, л, п; н, р, ф та 3-4 буквміж собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем.

Дотримання культури оформлення письмових робіт. Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт.

За допомогою вчителя складає речення (за участю слухових, зорових опор).

Вільно орієнтується в зошиті та користується навчальним приладдям;

- приймає посильну участь в колективній роботі з аналізу звукобуквеного складу слова, складання та поділу речень на слова;

- виділяє в словах заданий звук;

- правильно називає спільний перший звук в групі слів;

- впізнає і називає з допомогою вчителя всі вивчені букви, співвідносить їх з відповідними звуками;

- допомогою вчителя розрізняє голосні та приголосні звуки;

- самостійно називає голосні звуки і показує відповідні букви;

- називає з допомогою вчителя вивчені приголосні звуки і показує відповідні букви;

- з деякою допомогою вчителя визначає місце певного звука на початку, в середині та в кінці слова;

- під керівництвом учителя приймає участь в складанні речень за предметними малюнками;

- списує з проговоренням з букваря прості речення після попередньої підготовчої роботи під керівництвом учителя;

- починає писати речення з великої букви, в кінці речення ставити крапку.

- робить спроби правильно списувати з проговорюванням склади і слова з дошки після їх звукобуквеного аналізу.

Формування умінь складати  невеликий ділових паперів (записки, привітання).

Виховання позитивного ставлення до робіт товаришів.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 2.1]

визначає мету простих медіаповідомлень; [3 МОВ 1.4], [3МОВ 2.2]

інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду; [3 МОВ 1.4], [3 МОВ 2.2]

виділяє цікаву для себе інформацію; [3 МОВ 1.3]

намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах; [3 МОВ 1.4]

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь); [3 МОВ 1.5]

створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); [3 МОВ1.7], [3 МОВ 3.2]

пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти [3 МОВ 1.7]

Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів

Сприймає (за допомогою вчителя) доступні медіатексти .

Визначає мету простих медіаповідомлень.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє  слова з апострофом, звуками [ґ], , ,  дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками; [3 МОВ 4.1] правильно наголошує загальновживані слова; [3 МОВ 4.1] відтворює напам’ять український алфавіт [3 МОВ 4.1] розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери [3 МОВ 4.1]

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками; [3 МОВ 4.1]

пояснює пряме і переносне значення слів; [3 МОВ 4.1] добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім; [3 МОВ 4.1]

користується навчальними словниками синонімів, антонімів; [3 МОВ 2.5]

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення; [3 МОВ 4.1]

знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті; [3 МОВ 4.1]

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова; [3 МОВ 4.2]

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові; [3 МОВ 4.1]

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя); [3 МОВ 4.1]

пояснює, що таке орфограма; [3 МОВ 4.1]

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; [3 МОВ 4.1] правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1] користується орфографічним словником для перевірки написання   слів              з   ненаголошеними              [е],              [и], що не перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1]

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-); [3 МОВ 4.1]

розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання; [3 МОВ 4.1]

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки; [3 МОВ 4.1]

розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; [3 МОВ 4.1]

розрізняє власні і загальні іменники; [3 МОВ 4.1] записує власні іменники з великої букви; [3 МОВ 4.1] визначає рід іменників; [3 МОВ 4.1]

змінює іменники за числами; [3 МОВ 4.1]

доречно вживає іменники у власному мовленні; [3 МОВ 4.2]

розпізнає прикметники в тексті; [3 МОВ 4.1]

пояснює роль прикметників у мовленні; [3 МОВ 4.1]

будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; [3 МОВ 4.1]

змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками; [3 МОВ 4.1]

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний; [3 МОВ 4.1]

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення; [3 МОВ 4.2]

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?; [3 МОВ 4.1]

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; [3 МОВ 4.1] правильно читає числові вирази; [3 МОВ 4.1]

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання; [3 МОВ 4.1] розрізнює часові форми дієслів; [3 МОВ 4.1] змінює дієслова за часами; [3 МОВ 4.1] правильно записує не з дієсловами; [3 МОВ 4.1]

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях; [3 МОВ 4.1], [3 МОВ 4.2]

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; [3 МОВ 4.1]

правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; [3 МОВ 4.1] правильно інтонує і записує речення зі звертанням; [3 МОВ 4.1]

використовує форми кличного відмінка під час звертань; [3 МОВ 4.1]

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; [3 МОВ 4.1] виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка; [3 МОВ 4.1]

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні; [3 МОВ 4.1]

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань; [3 МОВ 4.1]

будує різні види простих речень; [3 МОВ 4.1] визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку; [3 МОВ 4.1]

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; [3 МОВ 4.1]

розрізняє за характерними ознаками художні, науково- популярні та ділові тексти; [3 МОВ 4.1]

визначає тему і мету тексту; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 4.1] добирає заголовок відповідно до теми тексту; [3 МОВ 4.1] складає плану тексту; [3 МОВ 4.1]

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі; [3 МОВ 4.1]

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова [3 МОВ 4.2]

Дослідження фонетичних закономірностей української мови.

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Застосування алфавіту.

Користування навчальними словниками.

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників. Змінювання іменників за числами.

Вживання іменників у власних висловленнях.

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні.

Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників.

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково- популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту

 Учень:

- старається уважно слухати вчителя (його розповідь, пояснення, вказівку, доручення) та виконувати їх;

- розуміє сказане вчителем, намагається  виконати його завдання;

- правильно повторює за вчителем, товаришем сказане ними речення, розуміє його смисл;

- доповнює з допомогою вчителя речення відповідним змісту словом;

- з допомогою вчителя правильно відповідає на запитання щодо змісту прослуханого;

- складає з допомогою вчителя прості речення;

- здійснює з допомогою вчителя поділ речень на слова, слів на склади, складів на звуки;

- робить успішні спроби злиття звуків у склади, читанні по складах слів, невеликих речень і уривків з текстів букваря;

- намагається правильно, чітко вимовляти вивчені звуки;

- приймає посильну участь в колективній роботі з аналізу звукового складу слів;

- виділяє в словах з допомогою вчителя заданий звук;

- називає під керівництвом учителя спільний звук в групі слів;

- впізнає і називає з деякою допомогою вчителя вивчені букви І-ІІ етапів, співвідносить їх з відповідними звуками;

- впізнає на слух з допомогою вчителя голосні та приголосні звуки;

- називає самостійно голосні звуки і показує відповідні букви;

- виділяє з допомогою вчителя вказані ним вивчені приголосні звуки і показує відповідні букви;

- з деякою допомогою вчителя визначає місце певного вивченого звука на початку або в кінці слова;

- під керівництвом учителя робить спроби аналізувати невеликі речення. визначати в них кількість і порядок слів після їх колективного аналізу;

- робить успішні спроби складати під керівництвом учителя з букв розрізної азбуки склади різної звукової структури, слова з них (після звукобуквеного аналізу, за зразком);

- намагається правильно перечитувати складені склади і слова;

Розвиток навичок поширення речення другорядними членами (з опорою та без опори на запитання).

Розвиток навичок словотворення в учня різними способами.

Формування умінь виділяти у ряді слів з однотипним морфологічним оформленням спільний корінь.

Розвиток навичок добору спільнокореневих слів, диференціації слів з омонімічними коренями.

Формування уміння учнів виділяти основу слова та закінчення шляхом спостереженням за різними граматичними формами слів.

Формування умінь диференціювати іменники назви істот та неістот, адекватно ставити питання до них.

Закріплення умінь визначати число та рід прикметників, узгоджувати прикметники з іменниками у роді, числі, відмінку.

Розвиток умінь довільно змінювати прикметники за числами, родами, відмінками (разом з узгодженими з ними іменниками).

Закріплення умінь визначати лексико-граматичне значення дієслів як назви дій.

Закріплення умінь визначати число та рід дієслів, узгоджувати дієслова з іменниками у роді та числі.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори; [3 МОВ 2.2] співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка); [3 МОВ 2.1] самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси; [3 МОВ 2.1]

розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів; [3 МОВ 2.4]

називає основні теми прочитаного;

прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання; [3 МОВ 2.2], [3

МОВ 2.5]

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання; [3 МОВ 1.3]

вміє розповісти сюжети  кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення              до              прослуханого              і прочитаного; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4]

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси; [3 МОВ 2.5]

знаходить в них потрібну інформацію. [3 МОВ 2.5]

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації:

• усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко- фантастичні, легенди, байки, пісні);
• художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:
• поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші);

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки (вірші і проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел, тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти.

Вдосконалення уміння порівнювати та розпізнавати тематично схожі малі фольклорні форми: (народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів'я, приказки; народні усмішки, народні пісні тощо) з опорою на  наочність та питання  педагога.

 За допомогою вчителя виконує розумові операції аналізу, порівняння, узагальнення.

Розширення уявлень про навколишню дійсність; формування власної культури, прилучення до скарбниць духовності і культури - проведення екскурсій, розвиток уміння передавати побачене. Ознайомлення з національними традиціями свого народу.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та зі ставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Формування позитивно-стійкого ставлення до моральних норм, що мають місце у творах.

 Розвиток зорового сприймання, зорової уваги та просторових уявлень за рахунок розвитку рухів очей засобами віднаходження поглядом предметів.

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане; [3 МОВ 2.1]

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3

МОВ 2.4]

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту. [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2], [3

МОВ 2.4]

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення).

Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

Застосування різних видів читання: аналітичне

‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Формування умінь користуватися опорою на уявлення про артикуляційні та акустичні ознаки мовних одиниць під час прослуховування тексту.

Розвиток короткочасної та довгочасної слухової пам’яті.

Розвиток мовленнєвого дихання (правильного мовленнєвого видиху і вдиху, плавності мовлення, дотримання пауз між реченнями).

Формування умінь самостійно  читати слова (правильно наголошуючи і чітко вимовляючи добре знайомі), словосполучення.

Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

 сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.1]

уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.2]

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ

1.3]

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3]

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3]

вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3]

визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] висловлює                            власне              ставлення              до              змісту прослуханої текстової інформації; [3 МОВ 1.6] підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7]

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування,

найважливіших правил літературної вимови. [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7]

Сприймання-розуміння усної інформації.

Аналіз та інтерпретація почутого.

• розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

• розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

• вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;

висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті. Практичне оволодіння д

іалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Розвиток умінь розуміти запитання, будувати відповідь, ставити запитання з максимальним урахуванням індивідуальних мовленнєвих можливостей.

Збагачення словникового запасу новими словами, виразами; актуалізація слів з пасивного словника.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та ставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ

2.5]

відповідає на запитання щодо прочитаного твору; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4]

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; [3 МОВ 2.2], [3

МОВ 2.4]

самостійно визначає послідовність подій у творі; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4]

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6]

користується планом і малюнками для переказу прочитаного;

установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; [3 МОВ 2.2]

визначає у творах елементи розповіді, описи; [3 МОВ 2.2]

визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору; [3 МОВ 2.2]

самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.3]

самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя; [3 МОВ 2.4] самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково); [3 МОВ 2.7]

розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.3]

знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.3]

визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору; [3 МОВ 2.4] розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично); [3 МОВ 2.1]

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; [3 МОВ 2.1] визначає жанрові ознаки героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя; [3 МОВ 2.1]

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними; [3 МОВ 2.3] самостійно ставить запитання до тексту; [3 МОВ 2.4]

висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання); [3 МОВ 2.1]

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.3], [3 МОВ

2.4]

висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4]

самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни; [3 МОВ 2.2]

визначає тему прочитаного тексту; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; [3 МОВ 2.6]

поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ

2.6]

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці); [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6] висловлює особисте ставлення до прочитаного. [3 МОВ 2.4]

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково-художні).

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

• розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів;
• знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх;
• самостійне визначення послідовності подій у творі;
• самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань;
• користування планом для переказу прочитаного твору;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків;
• формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису;
• орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;
• формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;
• розвиток умінь застосовувати різні види переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий);

2) дослідження засобів художньої виразності:

• розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.;
• розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті;
• самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах;

використання у власному мовленні засобів художньої виразності; – формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

3) дослідження жанрових особливостей:

• розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

• розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань;
• спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній,              алегоричній              формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);
• розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

4) діалогічна взаємодія з текстом:

• розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

• розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору;
• ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;
• розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі.

Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту.

• орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково- художнього тексту;

• формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм; пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;
• розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;
• формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

‒ розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін.

Має уявлення про  твір-розповідь, твір-опис, твір-міркування.

Сприймати на слух та на основі зорового сприймання відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту.

Формування уявлень про «ціле» як сукупність окремих частин (думок), пов’язаних єдиним змістом (сюжетом).

Розвиток слухового та зорового сприймання, уваги (її сталості, переключуваності, довільності), зв’язного мовлення.

Формування умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога.

Розвиток умінь узагальнювати матеріал шляхом формування уміння відповідати на запитання  (Чим приваблює вас казковий герой? Що відмінного ви помітили в дійових особах казки? За що ми цінуємо їх?) враховуючи мовленнєві можливості.

Розвиток умінь послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

Формування умінь уважно слухати співбесідника, виділяти головне, правильно будувати власну відповідь з метою підтримки бесіди, ставити відповідні запитання. Формування умінь висловлювати власне ставлення до предмета вивчення.

Розвиток пам’яті, уміння спостерігати за мовою віршів  (мелодикою, ритмом тощо)  спираючись на слухове сприймання еталонної  мови педагога.

Формування уявлень про естетичний бік мовлення людини на довільному рівні: багатоваріативність замін одних слів або виразів тексту на інші.

Розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі епітети з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога, а також з опорою на зорове сприймання друкованого тексту; розуміти необхідність та доцільність їхнього використання; розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі порівняння з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання; [3 МОВ 2.5], [3 МОВ 2.4] самостійно                             розглядає                            та прогнозує орієнтовний                            зміст              незнайомої                            книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5]

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці; [3 МОВ 2.1], [3

МОВ 2.5]

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; [3 МОВ 2.5]

користується під час  вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5] висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4] складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя). [3 МОВ 3.1], [3

МОВ 3.3]

Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику.

Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет- ресурсами бібліотеки.

Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше          сподобалося;              переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін.

Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом.

Формування уміння самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст, характер, кількість уміщених у ній творів.

Виховання культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, мір­кування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діа­логу, колективної дискусії та ін.

Формування умінь ознайомлюватися з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на об­кладинці.

Формування потреби у користуванні бібліотечним фондом.

Розвиток умінь орієнтуватися в приміщенні бібліотеки, звертатися до необхідних секцій з метою пошуку необхідної літератури.

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа; [3 МОВ 2.2]

розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації; [3 МОВ 2.2]

аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них; [3 МОВ 2.2]

формулює висновки за прочитаним, побаченим; [3 МОВ 2.2]

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір; [3 МОВ 2.7], [3 МОВ

2.3], [3 МОВ 2.1]

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту. [3 МОВ 2.4]

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія);

аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети);

практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації.

Має уявлення про існування різних альтернативих джерел отримання інформації питань, що цікавлять.

Розвиток умінь користуватися журналами та газетами.

Здійснює (за допомогою вчителя) пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань з використанням дитячої періодики.

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором; [3 МОВ 2.7]

виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог; [3 МОВ 2.7]

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане. [3 МОВ 3.1], [3

МОВ 3.4], [3 МОВ 3.2]

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств;

Інтерпретація ілюстрацій до текстів; придумування словесних картин;

аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання

творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

Придумує словесну картину за прослуханим твором.

Виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; доповнює тексти (за орієнтирами вчителя).

Продовжує діалог.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах тисячі; [3 МАО 4.2] читає і записує числа, утворює числа різними способами; [3 МАО 4.2]

визначає розрядний склад трицифрового числа; [3 МАО 4.2] визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі; [3 МАО 4.2]

подає числа у вигляді суми розрядних доданків; [3 МАО 4.2]

порівнює числа різними способами; [3 МАО 4.2]

виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі нумерації чисел; [3 МАО 4.3]

володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел; [3 МАО 4.3]

обчислює усно зручним для себе способом; [3 МАО 4.3] володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у межах 1000; [3 МАО 4.3]

прогнозує результат додавання та віднімання, [3 МАО 1.3] перевіряє правильність обчислень; [3 МАО 3.3], [3 МАО 3.4] розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення; [3 МАО 4.1]

застосовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між діями множення і ділення; правила

множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел, множення на 10; [3 МАО 3.2], [3 МАО 4.3]

володіє навичкою табличного множення і ділення; [3 МАО 4.3] володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у межах тисячі; [3 МАО 4.3]

виконує ділення з остачею; [3 МАО 4.3] розуміє, що остача має бути меншою за дільник; [3 МАО 4.3]

перевіряє правильність ділення з остачею; [3 МАО 3.3], [3

МАО 3.4]

застосовує прийоми раціональних обчислень; [3 МАО 3.2] прогнозує результат множення і ділення, [3 МАО 1.3] перевіряє правильність обчислень; [3 МАО 3.3], [3 МАО 3.4] розуміє сутність кратного порівняння чисел; [3 МАО 4.3] обчислює результат кратного порівняння чисел; [3 МАО 4.3] знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане; [3 МАО 4.3]

застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій; [3 МАО 4.8]

розуміє спосіб утворення частини як однієї з кількох рівних частин цілого; [3 МАО 4.2]

розуміє поняття чисельник і знаменник дробу; [3 МАО 4.1] читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником 1; [3 МАО 4.2]

порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності; [3 МАО 4.2]

застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від числа та числа за величиною його частини [3 МАО 3.2], [3 МАО 4.3]

знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень, година, хвилина, секунда), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними; [3 МАО 1.1], [3 МАО 4.7] користується знанням співвідношень між величинами у

навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях; [3 МАО 4.3] вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час; [3 МАО 4.2], [3 МАО 4.7]

обирає доцільну мірку для вимірювання величини; [3 МАО 4.7] користується для вимірювання величин інструментами, приладами та іншими засобами; [3 МАО 4.7]

перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань; [3 МАО 4.3], [3 МАО 4.7]

виконує арифметичні дії з іменованими числами; [3 МАО 4.3]

визначає в навчальних і практичних ситуаціях групи взаємопов’язаних величин; [3 МАО 1.2]

розуміє, що ситуація купівлі – продажу описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: ціна, кількість, вартість; [3 МАО 1.2]

розуміє, що робота описується за допомогою трійки

взаємопов’язаних величин: продуктивність праці, час роботи, загальний виробіток; [3 МАО 1.2]

застосовує для розв’язування практичних задач правила знаходження однієї з величин за двома відомими іншими; [3 МАО 1.2]

користується знанням залежності між величинами у навчальних і практичних ситуаціях, [3 МАО 1.2] прогнозує очікуваний результат; [3 МАО 1.3]

зіставляє одержаний результат із прогнозованим; [3 МАО 3.3] розуміє сутність периметра многокутника; [3 МАО 4.7], користується формулою обчислення периметра прямокутника (квадрата) в навчальних і практичних ситуаціях [3 МАО 4.3]

Нумерація чисел у межах тисячі.

Додавання і віднімання чисел у межах 1000.

Множення і ділення чисел.

Табличне множення і ділення. Особливі випадки множення і ділення.

Позатабличне множення і ділення.

Відношення кратного порівняння. Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Знаходження невідомого

компоненту множення і ділення.

Частини величини. Дріб з чисельником 1.

Порівняння дробів з чисельником 1.

Знаходження частини від числа. Знаходження числа за величиною його частини.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Дії з величинами.

Групи взаємопов’язаних величин. Взаємопов’язані величини, які характеризують ситуацію купівлі – продажу; роботу.

Залежність величин.

Периметр многокутника.

Периметр прямокутника (квадрата).

Правильно списує і записує під диктовку цифри і числа від 1 до 100.

Розуміє значення поняття «розряд числа». Знаходить у двоцифровому і трицифровому числі цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні.

 Порівнює числа  між собою.

Рахує у порядку збільшення і зменшення чисел в межах десяти від будь-якого числа.

Виконує запропоновані завдання шляхом застосування мовлення вголос.

Розрізняє компоненти дій множення і ділення та символи їх оформлення.

Записуює правильно числові вирази на множення та ділення у зошиті.

Вміє лічити усно.

Складає числові ряди де одиницею рахунку виступають усі числа в межах десяти.

За допомогою вчителя ділить величини та групи предметів на рівні частини.

Вміє записувати звичайний дріб.

Правильно вимовляє назви мір довжини, вартості, часу, маси.

За допомогою вчителя переводе одні величини в інші, порівнює величини між собою.

Правильно читає їх.

Розпізнає геометричні фігури.

Співвідносе їх графічне зображення з відповідною назвою.

Знає основні ознаки квадрата, прямокутника, трикутника, многокутника.

Зображує їх олівцем у зошиті за допомогою лінійки та трафарету.

Вирази, рівності, нерівності, рівняння

читає і записує математичні вирази, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; [3 МАО 2.1], [3 МАО

4.8]

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; [3 МАО 4.8]

розрізняє істинні та хибні числові рівності й нерівності; [3 МАО 4.8]

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; [3 МАО 4.3], [3 МАО 4.8] застосовує правила порядку виконання дій під час обчислень значень виразів без дужок та з дужками; [3 МАО 4.3]

розуміє сутність понять «рівняння», «розв’язок рівняння»; [3 МАО 4.8]

розв’язує рівняння на основі правил знаходження невідомого компоненту арифметичної дії та іншими способами; [3 МАО 4.8]

розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною; [3 МАО 4.1], [3 МАО 4.8]

знаходить окремі розв’язки нерівності зі змінною зручним для себе способом [3 МАО 4.3], [3 МАО 4.8]

Математичні вирази: числові і буквені.

Числові рівності і нерівності.

Правила порядку дій у числових виразах.

Рівняння. Розв’язок рівняння.

Нерівності зі змінною. Розв’язки нерівності зі змінною.

Правильно читає та розташовує на сторінці зошита арифметичні вирази.

За допомогою вчителя визначає порядок проведення лічби у числових рядах.

Письмово і усно додає чи віднімає.

За допомогою вчителя порівнює числа між собою, знаходять сусідів чисел.

Вміє рахувати у порядку зростання і спадання.

Правильно списує і записує під диктовку цифри. Самостійно пригадує і вміє правильно записати будь-яке число в межах десяти.

Виконує за допомогою вчителя обчислення усно і письмово.

Записує обчислення в лінійку і у стовпчик.

Геометричні фігури

орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрут пересування; [3 ГІО 2.1]

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; [3 МАО 4.5]

називає елементи геометричних фігур; [3 МАО 4.5]

моделює геометричні фігури; [3 МАО 4.6]

будує прямокутник/квадрат; [3 МАО 4.6]

розрізняє коло і круг, позначає на рисунку елементи кола і круга (центр, радіус, діаметр); [3 МАО 4.5]

будує за допомогою циркуля коло [3 МАО 4.6]

Геометричні фігури на площині і у просторі.

Розпізнає геометричні фігури.

Співвідносе (за допомогою вчителя) їх графічне зображення з відповідною назвою.

Моделює (за допомогою вчителя) геометричні фігури; будує прямокутник/квадрат; розрізняє коло і круг, позначає на рисунку елементи кола і круга (центр, радіус, діаметр); будує за допомогою циркуля коло.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, задачі з геометричним змістом, компетентнісно зорієнтовані задачі; [3 МАО 3.1], [3 МАО 2.3]

розв’язує задачі на знаходження четвертого пропорційного, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу; [3 МАО 1.2], [3 МАО 2.3]

складає вираз до задачі з буквеними даними; [3 МАО 2.2], [3 МАО 4.8]

розв’язує прості задачі на визначення тривалості події; [3 МАО 3.1], [3 МАО 2.3]

розуміє сутність процесу і складає обернені задачі до даної задачі; [3 МАО 2.3]

створює допоміжну модель задачі різними способами; [3 МАО 2.1]

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі; [3 МАО 3.1]

планує розв’язування /розв’язання задачі; [3 МАО 2.2]

створює математичну модель задачі; [3 МАО 2.3] перевіряє правильність розв’язку задачі: складає і розв’язує обернену задачу, розв’язує задачу іншим способом тощо; [3 МАО 3.2], [3 МАО 3.4]

складає сюжетні задачі; [3 МАО 1.2]

виконує елементарні дослідження математичних залежностей з допомогою вчителя; [3 ПРО 1.1 – 1.6]

використовує досвід математичної діяльності під час виконання дослідницьких завдань міжпредметного характеру,

роботи над навчальними проектами, у проблемних ситуаціях повсякденного життя [3 ПРО 1.1 – 1.6]

Прості та складені сюжетні задачі. Типові задачі.

Задачі геометричного змісту.

Компетентнісно зорієнтовані задачі. Задачі з буквеними даними.

Задачі і дослідження на визначення тривалості події, часу початку та закінчення.

Обернені задачі.

Процес розв’язування задачі.

Навчальні дослідження.

За описом складає числові вирази на одну дію.

Розуміє значення опорних слів, що визначають алгоритм розв’язування задач.

Сприймає умову задачі у єдності з кінцевим запитанням.

Складає (за допомогою вчителя) скорочений запис умови задачі та правильно розташовує його на сторінці зошита.

Правильно складає числові вирази за змістом задачі і розв’язує їх.

Записує розв’язок простої задачі.

Вміє правильно назвати відповідь задачі.

 За допомогою вчителя розв’язує задачі, якщо їх текст поданий у вигляді малюнка чи схеми або декілька разів прочитаний вчителем.

За малюнком чи схемою складає тексти задач.

Робота з даними

читає нескладні таблиці, зчитує дані з графів, схем, діаграм; [3 МАО 2.1], [3 ІФО 1.2]

обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; [3 МАО 2.3]

вносить дані до таблиць; [3 МАО 2.1]

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач [3 МАО 2.1], [3 МАО 2.3], [3 ІФО 1.2]

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

За допомогою вчителя вносить дані до таблиць; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Людина

знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (мислення, мова, праця, спілкування і взаємодія з іншими людьми) [3 ГІО 2.2]

розповідає про частини тіла людини, їх значення; правила догляду за ними;

[3 ПРО 1.1], [3 ПРО 4.3],

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування [3 СЗО 2.3], [3 СЗО 4.5]

Людина – частина природи і суспільства. Організм людини.

Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Гігієнічні навички. Навички самообслуговування.

Учень орієнтується в довкіллі та розрізнює з допомогою вчителя людей, об’єкти природи і речі.

Учень знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (мислення, мова, праця, спілкування і взаємодія з іншими людьми).

Має уявлення про організм людини, як єдине ціле.

Дотримується правил гігієни.

Бере участь в обговоренні оптимальних форм поведінки, спрямованих  на збереження й укріплення здоров’я.

Здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника й інших джерел (енциклопедії, довідники) про особливості будови і життєдіяльності організму людини, обговорює отримані дані.

називає умови здорового способу життя (харчування, турбота про здоров’я, уникнення шкідливих звичок); [3 СЗО 2.3], [3 СЗО 3.1], [3 СЗО

3.3]

пояснює, як змінюється людина упродовж життя, наводить приклади з власного досвіду; [3 СЗО 3.2] пояснює, як суспільні групи (сім’я, дитячий колектив, друзі) впливають на розвиток людини [3 СЗО 4.3], [3 СЗО 4.7]

Розвиток людини протягом життя: від малюка до дорослої людини.

Здоровий спосіб життя, турбота про здоров’я.

Називає умови здорового способу життя (харчування, турбота про здоров’я, уникнення шкідливих звичок).

Пояснює, як змінюється людина упродовж життя, наводить приклади з власного досвіду;

виявляє інтерес до своєї зовнішності, розповідає про себе, свої захоплення; прагне до акуратності

розпізнає риси характеру і дає їм оцінку;

[3 ГІО 6.1]

називає риси характеру, які сприяють і ті, що заважають досягненню успіху в житті, спілкуванню з іншими; [3 ГІО 8.2]

пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності [3 ГІО 7.2]

Зовнішність людини.

Риси характеру, які сприяють досягненню успіху в житті, забезпечують дружні взаємини з іншими, повагу (чесність, працьовитість, щедрість, чемність, чуйність). Риси характеру, що заважають досягненню успіху, спілкуванню

(лінощі, неуважність, байдужість, нетовариськість).

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

Знає власне ім’я та прізвище; має уявлення про найуживаніші предмети одягу та взуття.

Виявляє інтерес до своєї зовнішності, розповідає про себе, свої захоплення; прагне до акуратності

розпізнає риси характеру і дає їм оцінку.

володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, пам’яті;

[3 СЗО 4.1]

підтримує порядок на робочому місці; [3 СЗО 1.1]

виявляє пізнавальну активність на уроках; [3 СЗО 4.1]

співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра) [3 СЗО 2.3],

[3 ГІО 8.1]

Навчання як складова життєвого успіху. Уміння вчитися.

Планування робочого часу. Взаємодія та співпраця з іншими.

Володіє (за допомогою вчителя) прийомами планування робочого часу, тренування уваги, пам’яті.

Підтримує порядок на робочому     місці.

Виявляє пізнавальну активність на уроках.

Співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра).

Людина серед людей

називає правила поведінки у сім’ї, школі, громаді; [3 СЗО 2.3], [3 ГІО 8.1], [3 ГІО 8.2]

розуміє почуття відповідальності перед родиною [3 ГІО 6.2]

Сім’я. Склад сім’ї. Історія роду. Розподіл прав і обов’язків у сім’ї. Дозвілля у сім’ї.

Родинні стосунки між поколіннями. Небезпечні ситуації в школі, вдома, на вулиці.

Турбота про тих, хто її потребує.

Називає правила поведінки у сім’ї, школі, громаді.

Розуміє почуття відповідальності перед родиною.

пропонує вирішення посильних проблем школи, громади; [3 СЗО 2.1], [3 ГІО 8.1]

співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи; [3 ГІО 7.1]

виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи; [3 ГІО 7.1]

розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності; [3 СЗО 1.4] вирішує конфлікти мирним шляхом;

[3 СЗО 4.4]

дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських

заходів [3 ГІО 2.3]

Школа. Правила шкільного розпорядку. Історія рідної школи.

Збереження традицій.

Ставлення до інших (товаришування, спільна гра, праця, навчання у групах, у класі.

Моральні норми.

Співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи.

Виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи.

Розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності.

Вирішує конфлікти мирним шляхом.

Дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських заходів.

називає об’єкти громадського простору своєї місцевості; [3 ГІО 2.1]

демонструє ставлення до приватної власності своєї та інших як до цінності;

[3 ГІО 2.2]

аргументує неприпустимість порушення приватного простору; [3 ГІО 2.3]

бере участь в обговоренні правил поведінки у громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці та

ін., аргументує їх доцільність на прикладах [3 ГІО 2.3]

Приватний і громадський простір. Правила поведінки у громадських місцях.

Називає об’єкти громадського простору своєї місцевості.

Учень:

– орієнтується у найближчому довкіллі (знає назву рідного міста / села, назву вулиці, де живе), знає назву своєї країни, столицю.

– розрізняє з допомогою вчителя сільську хату та міський будинок.

Демонструє ставлення до приватної власності своєї та інших як до цінності.

Має уявлення про неприпустимість порушення приватного простору.

Бере участь в обговоренні правил поведінки у громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці та ін.,

– розрізняє з допомогою вчителя транспортні засоби та його види;

– впізнає дорожній знак «перехід». Аргументує їх доцільність на прикладах.

Людина у суспільстві

усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантних взаємин між людьми;

[3 ГІО 7.1]

має уявлення про державну символіку України; свою приналежність до України; [3 ГІО 8.3]

ділиться з іншими інформацією про права кожної дитини (право на навчання, медичну допомогу, відпочинок, захист від жорстокого поводження); [3 ГІО 6.2]

виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних світ; [3 ГІО 3.1], [3 ГІО 3.2] розпитує старших і збирає інформацію про свій край, про минуле, історії назв;

[3 ГІО 2.1] 

володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях; [3 СЗО 3.3]

розуміє сутність правопорушень як порушень прав інших людей; [3 ГІО 6.2]

міркує на цю тему, наводить приклади; [3 ГІО 4.1]

обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки; встановлює взаємозв’язки у соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю); передбачає наслідки своїх вчинків; [3 СЗО 1.4]

розповідає про значення праці людей різних професій для країни; [3 ГІО 4.2], [3 ГІО 3.3] усвідомлює: себе громадянином України;

виявляє патріотичні почуття, шанобливе ставлення

до символів держави традицій і звичаїв твого краю [3 ГІО 8.3]

Людина – частина суспільства. Сім’я, дитячий колектив, друзі.

Залежність людей один від одного. Взаємодопомога.

Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність.

Стосунки людей у суспільстві. Україна – незалежна держава.

Символи держави: Герб, Прапор, Гімн, державна мова їх значення.

Права та обов’язки громадян.

Пам’ятні події, державні й народні свята, їх історія.

Праця людей різних професій. Знання й уміння необхідні для опанування цих професій.

Господарська діяльність людей твого краю. Славетні українці.

Правила поведінки у пам’ятних місцях, під час урочистих заходів.

Права людини.

Взаємозв’язки між вчинком і наслідком. Правопорушення як порушення прав інших. Сучасні народні ремесла твого краю.

Усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантних взаємин між людьми.

Знає імена, прізвище, по-батькові батьків;

має уявлення про засоби для прибирання кімнати.

Має уявлення про державну символіку України; свою приналежність до України.

Має уявлення про права дитини (право на навчання, медичну допомогу, відпочинок, захист від жорстокого поводження).

Виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних світ. Розпитує старших про свій край, про минуле.

Володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях.

Розуміє сутність правопорушень як порушень прав інших людей, міркує на цю тему, наводить приклади.

Обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки. За допомогою вчителя встановлює взаємозв’язки у соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю); передбачає наслідки своїх вчинків.

Розповідає про значення праці людей різних професій для країни.

Усвідомлює себе громадянином України;

виявляє патріотичні почуття, шанобливе ставлення до символів держави традицій і звичаїв свого краю.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність народів у світі; наводить приклади звичаїв інших народів, світових досягнень; співробітництва країн;

виявляє інтерес і повагу до різних культур [3 ГІО 7.1]

Земля – спільний дім для всіх людей. Україна на карті світу.

Україна – європейська держава. Різноманітність народів у світі.

Співробітництво країн у питанні збереження природи, обміну культурою, товарами, безпечного життя, запобігання стихіям.

Винаходи людства.

Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру, спорт.

Має уявлення про різноманітність народів у світі.

Виявляє інтерес і повагу до різних культур.

Природа

наводить приклади тіл і явищ природи; [3 ПРО 1.1], [3 ПРО 1.5]

розрізняє і називає тіла неживої і живої природи; тіла природи і ті, що створила людина; [3 ПРО 1.2] складає перелік тіл неживої/живої природи на основі власних спостережень; [3 ПРО 2.1]

виявляє у природному оточенні тіла неживої і живої природи, встановлює зв’язки між ними;

описує явища природи, висловлює своє враження від них; [3 ПРО 1.5]

розповідає про явища природи, що вивчалися і/або які доводилось спостерігати [3 ПРО 1.2]

Природа – частина навколишнього світу. Поняття про тіла та явища природи.

Нежива і жива природа, зв’язки між ними. Явища природи (листопад, туман, вітер, світанок, зміна пір року, відліт птахів тощо).

Має уявлення про тіла та явища природи.

За допомогою вчителя розрізняє і називає тіла неживої і живої природи.

Виявляє у природному оточенні тіла неживої і живої природи, встановлює зв’язки між ними.

Описує (за допомогою вчителя) явища природи, висловлює своє враження від них.

Розповідає про явища природи, які доводилось спостерігати.

називає джерела інформації про природу; [3 ПРО 2.1]

розрізняє і використовує обладнання для дослідження природи; [3 ПРО 1.4]

співвідносить органи чуття/обладнання для вивчення природи з інформацією, отриманою з їх допомогою; [3 ПРО 2.1]

пояснює необхідність вивчення природи; [3 ПРО 3.3]

здійснює пошук та аналіз інформації про тіла/явища природи у різних джерелах (виданнях природничого змісту, інтернет-ресурсах тощо), в тому числі з використанням технічних приладів і пристроїв; [3 ПРО 1.5]

визначає головне в інформації природничого змісту,

висловлює враження щодо неї;

презентує інформацію про природу у вигляді повідомлення, малюнку, схеми, презентації тощо; [3 ПРО 2.2]

проводить спостереження тіл і явищ у найближчому природному оточенні за планом, фіксує результати, презентує їх;

[3 ПРО 1.4]

ставить і відповідає на запитання щодо дослідження тіла/явища природи; [3 ПРО 1.2

аналізує основні кроки дослідження, передбачені планом, пропонує власні ідеї;

[3 ПРО 1.3]

формулює припущення і перевіряє їх у ході дослідження за наданим або самостійно складеним планом; [3 ПРО 1.2]

визначає самостійно або у групі, що необхідно для проведення дослідження (обладнання, інформація тощо); [3 ПРО 1.3]

виконує самостійно/у парі/у групі дослідження тіла/явища природи за планом/інструкцією

(об’єкти дослідження обирає самостійно або надаються вчителем); [3 ПРО 1.5]

обговорює у парі/групі і презентує результати дослідження у різний спосіб (схеми, фото- чи відеозвіти, презентації, моделі та інші); [3 ПРО 1.4]

формулює з допомогою вчителя висновок за результатами виконання дослідження;

аналізує виконання дослідження, виявляє помилки, пропонує способи їх виправлення, називає чинники успіху; [3 ПРО 1.5]

робить висновок: нові знання про природу можна отримати із різних джерел, зокрема у результаті проведення досліджень;

[3 ПРО 2.1]

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її вивчення [3 ГІО 2.2]

Дослідження природи.

Значення дослідження природи. Джерела інформації про природу. Способи представлення інформації про природу .

Дослідження як джерело знань про природу.

Спостереження, вимірювання, експеримент.

Обладнання для вивчення природи.

Основні кроки під час дослідження тіла/явища природи: визначення мети, планування і виконання дій за планом, формулювання висновку.

Аналіз проведеного дослідження. Моделювання у вивченні природи.

За допомогою вчителя:

• називає джерела інформації

про природу,

• розрізняє і використовує обладнання для дослідження природи.

Пояснює необхідність вивчення природи.

Відповідає на запитання щодо дослідження тіла/явища природи.

Виконує у парі/у групі дослідження тіла/явища природи за планом/інструкцією

(об’єкти дослідження надаються вчителем).

Формулює з допомогою вчителя результати виконання дослідження.

Виявляє помилки за допомогою вчителя.

Виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її вивчення.

наводить приклади речовин; [3 ПРО 1.1]

виявляє у своєму оточенні тіла неживої природи і класифікує їх за певними ознаками (формою, кольором, станом тощо);

[3 ПРО 4.3]

досліджує глину, крейду, молоко, повітря або інші тіла неживої природи і робить висновок про їхні властивості (колір, стан, твердість, прозорість, текучість, плавучість, крихкість, сипкість та інші); [3 ПРО 1.4]

порівнює тіла неживої природи за зовнішніми

ознаками/на основі досліджених властивостей; [3 ПРО 1.5]

досліджує за інструкцією властивості речовин (води, заліза, цукру, кухонної солі, крохмалю); [3 ПРО 1.3] застосовує знання про основні дії під час дослідження властивостей тіл і речовин;

[3 ПРО 1.6]

Нежива природа.

Різноманітність тіл неживої природи.

Властивості тіл неживої природи (на прикладі глини, крейди, молока, повітря).

Уявлення про речовини.

Властивості і застосування речовин (на прикладі води, заліза, цукру, крохмалю, природного газу, кухонної солі).

Має уяву про тіла неживої природи і класифікує їх (за допомогою вчителя) за певними ознаками (формою, кольором, станом тощо).

За допомогою вчителя досліджує глину, крейду, молоко, повітря або інші тіла неживої природи і робить висновок про їхні властивості (колір, стан, твердість, прозорість, текучість, плавучість, крихкість, сипкість та інші).

Порівнює тіла неживої природи за зовнішніми

ознаками/на основі досліджених властивостей.

Досліджує за інструкцією властивості речовин (води, заліза, цукру, кухонної солі, крохмалю).

Застосовує знання про основні дії під час дослідження властивостей тіл і речовин.

наводить приклади водойм, гірських порід, корисних копалин та їх використання;

[3 ПРО 1.1]

розпізнає і називає гірські породи (пісок, глину, вапняк, граніт), корисні копалини у колекціях; складає розповідь про поширення води на планеті, використання води людиною, значення повітря для рослин, тварин, людини; [3 ПРО 1.5]

пояснює значення води у природі; зміни станів води; значення гірських порід і корисних копалин у добробуті людини;

[3 ПРО 3.3]

необхідність охорони водойм і догляду за ґрунтом; [3 ПРО 3.4]

відстоювання, фільтрування);

[3 ПРО 1.3]

досліджує у парі/у групі властивості повітря; властивості ґрунту, гірських порід, складає колекції; [3 ПРО 4.3], [3 ГІО 7.2]

ділиться інформацією з іншими щодо вживання достатньої кількості води щодоби, користі прогулянок на свіжому повітрі;

[3 ПРО 2.2]

моделює кругообіг води у природі; [3 ПРО 1.4]

застосовує знання для економного використання води у побуті; [3 ПРО 3.4]

виявляє шану до традицій українського народу у ставленні до води, повітря, ґрунту

[3 ГІО 1.3]

Вода у природі.

Різноманітність водойм. Три стани води.

Колообіг води у природі. Очищення води.

Властивості повітря.

Гірські породи, їхні властивості. Корисні копалини: види, використання і охорона.

Ґрунт. Склад і утворення ґрунту. Догляд за ґрунтом.

Значення води, повітря і ґрунту у природі і діяльності людини.

Охорона води, повітря, ґрунтів.

Має уявлення про водойми, гірські породи, корисні копалин та їх використання.

Розпізнає і називає гірські породи (пісок, глину, вапняк, граніт), корисні копалини у колекціях.

Сприймає інформацію про поширення води на планеті, використання води людиною, значення повітря для рослин, тварин, людини.

Пояснює (за допомогою вчителя) значення води у природі; зміни станів води; значення гірських порід і корисних копалин у добробуті людини, необхідність охорони водойм і догляду за ґрунтом.

Досліджує у парі/у групі властивості повітря; властивості ґрунту, гірських порід, складає колекції.

Моделює кругообіг води у природі.

Застосовує знання для економного використання води у побуті.

Виявляє шану до традицій українського народу у ставленні до води, повітря, ґрунту.

має уявлення про організми – тіла живої природи: рослини, тварини, гриби;

[3 ПРО 1.1]

називає ознаки рослин і тварин, органи рослин і тварин, умови, необхідні для життя різних організмів (рослин, тварин, людини); природні угруповання; заходи охорони рослин і тварин; [3 ПРО 1.1]

наводить приклади рослин і тварин Червоної книги України, пояснює необхідність їх охорони; [3 ПРО 2.1] розуміє значення води, повітря, світла, тепла для організмів;

описує поведінку тварин на основі власних спостережень та інформації, отриманої з додаткових джерел; [3 ПРО 1.4] [3 ПРО 1.5], [3 ПРО 1.6], [3 ПРО

2.1]

розпізнає і називає рослини, тварин, гриби різних груп (по 2-3 представники);

[3 ПРО 4.3]

порівнює і класифікує рослини, тварин за певними ознаками; [3 ПРО 4.3]

співвідносить рослини і тварин (на зображеннях, у колекціях тощо) з умовами їх існування; [3 ПРО 1.5] моделює взаємозв’язки між рослинами і тваринами, організмами і навколишнім середовищем; [3 ПРО 3.2] спостерігає та описує розвиток рослин, які вирощено з різних частин рослини (насінини, бульби, живця, пагона); поведінку тварин;

[3 ПРО 1.4]

доглядає за рослиною (-ами)/твариною(-ами) і ділиться

своїм досвідом з іншими; [3 ПРО 4.4]

робить висновок про зв’язки організмів між собою і з неживою природою,

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до представників

живої природи, піклується про них [3 ПРО 3.1], [3 ГІО 2.2]

Жива природа.

Організми – тіла живої природи. Рослини, тварини, гриби.

Середовища існування організмів. Органи рослин і тварин.

Різноманітність рослин. Розмноження і розвиток рослин.

Загальне уявлення про основні групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі.

Дихання, живлення, рух, розмноження тварин.

Поведінка тварин.

Умови, необхідні для життя рослин і тварин. Догляд за рослинами і тваринами. Гриби.

Роль рослин, тварин, грибів, природних угруповань у природі й житті людини. Природні угруповання: ліс, лука, річка, море. Різноманітність організмів в угрупованнях, зв’язки між ними і з неживою природою.

Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга.

Має уявлення про організми – тіла живої природи: рослини, тварини, гриби.

Називає (за допомогою вчителя) ознаки рослин і тварин, органи рослин і тварин, умови, необхідні для життя різних організмів (рослин, тварин, людини).

За малюнком наводить приклади рослин і тварин Червоної книги України, пояснює необхідність їх охорони.

Розуміє значення води, повітря, світла, тепла для організмів.

Описує поведінку тварин на основі власних спостережень.

Порівнює і класифікує (за допомогою вчителя) рослини, тварин за певними ознаками.

Спостерігає за розвитком рослин, які вирощено з різних частин рослини (насінини, бульби, живця, пагона), поведінку тварин.

Доглядає за рослиною (-ами)/твариною(-ами).

Робить висновок (за допомогою вчителя) про зв’язки організмів між собою і з неживою природою.

Виявляє емоційно-ціннісне ставлення до представників живої природи, піклується про них.

Людина і природа

наводить приклади матеріалів та їх використання, технологій і винаходів людства, аналізує їх вплив на життя людини і природу; [3 ПРО 3.3]

дізнається з різних джерел про професії, пов’язані з діяльністю людини у природі;

[3 ПРО 2.1]

обговорює використання людиною енергії води і повітря; [3 ПРО 3.4]

характеризує способи збереження й охорони природи на планеті; [3 ПРО 3.4]

висловлює і аргументує свою позицію щодо зв’язків людини і природи; [3 ПРО 3.2]

ідентифікує вивчені матеріали у виробах; [3 ПРО 1.1]

досліджує властивості матеріалів; [3 ПРО 1.4] долучається до природоохоронних заходів і ділиться інформацією про них з іншими;

[3 ПРО 2.2], [3 ПРО 3.4]

пропонує способи повторного використання речей, економного використання води, електроенергії,

зменшення витрат тепла в оселі; [3 ПРО 4.4] дотримується правил безпечної поведінки у природі (у лісі, на воді тощо); [3 ПРО 3.2]

оцінює власну поведінку і поведінку інших людей у природі; [3 ПРО 4.4]

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; [3 ПРО 2.1],

[3 ГІО 2.2]

Взаємозв’язки людини і природи.

Людина – частина природи.

Роль природи у житті людини.

Умови, необхідні для життя людини. Вплив людини на природу.

Професії, пов’язані з діяльністю людини у природі.

Властивості і використання матеріалів. Поняття про техніку і технології.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Правила поведінки у природі. Ощадливе використання ресурсів.

Охорона природи.

Сприймає інформацію прикладів матеріалів та їх використання, технологій і винаходів людства.

Має уявлення про професії, пов’язані з діяльністю людини у природі.

 Обговорює з вчителем отримані дані.

Досліджує властивості матеріалів (за допомогою вчителя), долучається до природоохоронних заходів і ділиться інформацією про них з іншими.

Має уявлення про повторне використання речей, економного використання води, електроенергії, зменшення витрат тепла в оселі.

Дотримується правил безпечної поведінки у природі (у лісі, на воді тощо).

Оцінює власну поведінку і поведінку інших людей у природі.

Розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Інформаційно-комунікаційне середовище

розрізняє предмети побуту в традиційному і сучасному інтер’єрі, матеріали, з яких вони зроблені; [3 ТЕО 1.3] вибирає і аналізує конструкцію обраного предмета побуту для виготовлення макету; [3 ТЕО 1.1; 1.3; 1.4]

створює поетапно макет предмета побуту за зображеннями, зразком, описом або власним задумом; [3 ТЕО 1.4]

пояснює культурне розмаїття українського суспільства, місцеві традиції; [3 ТЕО 1.4; 2.2]

визначає кольорову гамму та особливості побудови й розташування орнаментів на взірцях декоративно- ужиткового мистецтва; [3 ТЕО 1.4; 2.2]

впорядковує орнаменти за кольоровою гамою та видами (геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні);

[3 ТЕО 1.4; 2.2]

аналізує інформацію з різних джерел (підручник, фотографії, каталоги, посібники, комп’ютерні програми, Інтернет-ресурси, музеї, фільми тощо); [3 ТЕО 1.4; 2.2] розробляє або добудовує орнамент з самостійно вибраних матеріалів; [3 ТЕО 1.4; 2.1]

досліджує властивості тканих і нетканих матеріалів на дотик та візуально; [3 ТЕО 1.3]

розрізняє види тканих і нетканих матеріалів натурального походження (рослинного і тваринного) та способи їх

виготовлення; [3 ТЕО 1.3]

виготовляє виріб з тканих і нетканих матеріалів, зокрема вторинних; [3 ТЕО 1.4; 2.2; 3.1; 3.2]

розрізняє та використовує креслярські інструменти та лінії; [3 ТЕО 1.2; 1.4]

вимірює розміри предметів за допомогою лінійки; [3 ТЕО 1.4]

виконує розгортку об’ємних фігур, зокрема з використанням цифрових пристроїв; [3 ТЕО 1.2; 1.4]

експериментує, добудовуючи виготовлені розгортки за потреби та бажанням; [3 ТЕО 1.2; 1.4]

розробляє макет об’ємних фігур індивідуально або в групі [3 ТЕО 1.4]

Предмети побуту в інтер’єрі. Макетні матеріали (папір, картон, пінопласт, дріт, пластилін, фольга тощо).

Макетування предметів побуту.

Приклади орнаментів декоративно-ужиткового мистецтва за регіонами України. Зустрічі з майстрами.

Обговорення вражень. Створення орнаменту з різних матеріалів (картон, папір, пластилін, глина, крупи, насіння, тканина, нитки, блискітки, бісер тощо).

Ткані і неткані матеріали натурального походженнятканина, нитки, повсть, фетр, трикотаж тощо). Вироби з тканих і нетканих матеріалів

Креслярські інструменти та лінії. Конструктори, навчальні набори з різних матеріалів (деревинних, металевих, синтетичних тощо), зокрема виготовлені власноруч. Макетування об’ємних фігур.

Милується та виражає (мімікою, в трудовій діяльності та мовленнєвими засобами) емоційне ставлення до краси предметів побуту в традиційному і сучасному інтер’єрі.

Формуються навички виготовлення іграшок. Прагне прикрашати приміщення виробами, створеними власними руками.

Має елементарні уявлення про створення орнаменту з різних матеріалів (картон, папір, пластилін, глина, крупи, насіння, тканина, нитки, блискітки, бісер тощо).

Дотримується правил безпечного користування матеріалами та інструментами.

Середовище проєктування

досліджує проблеми та потреби у створенні виробів; [3 ТЕО 1.1; 4.1]

вибирає об’єкт проєктування і виготовлення із низки запропонованих або власних ідей; [3 ТЕО 1.1] розробляє план реалізації задуму в матеріалі та критерії оцінювання майбутнього виробу; [3 ТЕО 1.1]

аналізує моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги) для продукування нових ідей; [3 ТЕО 1.4]

розрізняє і використовує формат композиції (горизонтальний, вертикальний), симетричні й асиметричні форми, рівновага, спектр кольорів, теплі і холодні кольори та відтінки; [3 ТЕО 1.4]

виконує завдання з продовженням: добудовує, домальовує, удосконалює або розробляє композицію виробу (засобами малюнку, ескізу, макету), зокрема з використанням цифрових пристроїв; [3 ТЕО 1.2; 1.4]

застосовує творчі методи проєктування –переносить форми природних і рукотворних об’єктів на власну модель (метод біоніки); [3 ТЕО 1.4]

описує модель спроєктованого виробу; [3 ТЕО 1.2; 1.4] добирає матеріал для виготовлення спроєктованого виробу; [3 ТЕО 1.3]

розраховує орієнтовні витрати на виготовлення виробу; [3 ТЕО 3.1]

планує послідовність технологічних операцій для виготовлення спроєктованого виробу (пласкої та об’ємної

форми) [3 ТЕО 1.1; 2.2]

Обґрунтування виявленої проблеми та вибору об’єкта проєктування і виготовлення. Комунікативна взаємодія.

Дизайнерське проєктування –

моделювання та конструювання. Експериментування з використанням різних матеріалів, симетричних й асиметричних форм, спектру кольорів. Добір

матеріалів. Розрахунок витрат.

Технологічна послідовність виготовлення виробу.

Має уявлення про властивості картону, називає засоби праці. Називає трудові операції (розмічання, різання, змазування клеєм).

 Сприймає інформацію про проблеми та потреби у створенні виробів.

Вибирає об’єкт проєктування і виготовлення із низки запропонованих, розробляє план реалізації задуму в матеріалі та критерії оцінювання майбутнього виробу.

Розрізняє і використовує формат композиції (горизонтальний, вертикальний), симетричні й асиметричні форми, рівновага, спектр кольорів, теплі і холодні кольори та відтінки.

Виконує завдання з продовженням: добудовує, домальовує, удосконалює або розробляє композицію виробу (засобами малюнку, ескізу, макету).

За допомогою вчителя обирає матеріал для виготовлення спроєктованого виробу.

Розраховує орієнтовні витрати на виготовлення виробу.

Середовище техніки і технологій

розрізняє види ручних та механічних інструментів і пристосувань; [3 ТЕО 2.1]

працює з інструментами й пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів і норм санітарії; [3 ТЕО 2.1; 4.3]

організовує робоче місце; [3 ТЕО 4.2]

виготовляє поетапно виріб за інструкцією з визначеною послідовністю самостійно або спільно з по-окремим розподілом частин роботи; [3 ТЕО 2.2]

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів, трафаретів або креслярських інструментів та вирізує їх; [3 ТЕО 2.1]

обробляє деталі виробу за потреби; [3 ТЕО 2.1] застосовує рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні з’єднання; [3 ТЕО 2.1]

удосконалює технологію виготовлення виробу за потреби; [3 ТЕО 2.2]

виготовляє деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій обробки матеріалів (витинка, вишивка, плетіння, мозаїка, пап’є-маше, скрапбукінг тощо); [3 ТЕО 2.2]

раціонально використовує час та матеріали, зокрема і вторинні; [3 ТЕО 3.1; 3.2]

аналізує свої помилки, по-можливості виправляє їх [3 ТЕО 1.5]

Безпечна робота з ручними інструментами й пристосуваннями.

Виготовлення виробу за інструкційними картками з описом або графічними зображеннями. Рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні з’єднання.

Технологічні операції обробки різних матеріалів (деревинні, пластик, пластмаса, текстильні, вторинні тощо).

Раціональне використання часу та матеріалів, зокрема вторинної переробки.

Розрізняє види ручних та механічних інструментів і пристосувань.

Працює з інструментами й пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів і норм санітарії.

Організовує(за допомогою вчителя) робоче місце.

Виготовляє (за допомогою вчителя) поетапно виріб за інструкцією з визначеною послідовністю самостійно або спільно з по-окремим розподілом частин роботи, розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів, трафаретів або креслярських інструментів та вирізує їх.

Удосконалює технологію виготовлення виробу за потреби.

Має уявлення про виготовлення деталів виробу із використанням традиційних та сучасних технологій обробки матеріалів (витинка, вишивка, плетіння, мозаїка, пап’є-маше, скрапбукінг тощо).

Раціонально використовує час та матеріали, зокрема і вторинні.

Аналізує свої помилки, по-можливості виправляє їх.

Середовище соціалізації

обговорює корисність, естетичність та якість індивідуально або спільно створених виробів; [3 ТЕО 1.5]

готує презентацію та рекламу, зокрема з використанням цифрових пристроїв; [3 ТЕО 1.5] презентує результати власної або спільної проєктно- технологічної діяльності; [3 ТЕО 1.5]

виявляє повагу до авторства власних робіт та інших осіб; [3 ТЕО 1.5]

оцінює свою комунікативну діяльність, досягнення, труднощі; [3 ТЕО 1.5]

долучається спільно з рідними та друзями до доброчинної діяльності в групах із власноруч створеними виробами; [3 ТЕО 2.2; 4.1] дотримується правил спільної роботи в групі; [3 ТЕО 1.5; 1.4]

обґрунтовує потребу допомагати іншим, робити корисні справи, подарунки, бережливо ставитися до природного середовища; [3 ТЕО 1.1; 1.5; 3.2] виявляє толерантність, милосердя, повагу до інших; [3 ТЕО 1.1; 1.5]

розрізняє професії за сферами життєдіяльності; [3 ТЕО 1.1; 2.1]

пояснює правила догляду за взуттям; [3 ТЕО 4.1] уміє правильно складати одяг, розвішувати його на плічках; [3 ТЕО 4.1]

лагодить нескладні пошкодження предметів побуту за потреби; [3 ТЕО 4.1; 4.2; 4.3]

вирощує кімнатні рослини для класного приміщення або інших потреб; [3 ТЕО 4.1]

аналізує послідовність приготування різних видів бутербродів та їх користь для здоров’я; [3 ТЕО 4.1] складає серветки для святкового столу різними

способами [3 ТЕО 4.1]

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проєкту. Презентація досягнень з використанням різних форм.

Діяльність в групах та середовищі. Доброчинна діяльність для задоволення потреб оточуючих та

навколишнього середовища.

Світ професій.

Побутове самообслуговування. Догляд за власним одягом та взуттям, домашніми тваринами, рослинами. Види бутербродів. Складання серветок різними способами

Обговорює (за допомогою вчителя) корисність, естетичність та якість індивідуально або спільно створених виробів.

Оцінює свою діяльність, досягнення, труднощі.

Долучається спільно з рідними та друзями до доброчинної діяльності в групах із власноруч створеними виробами. дотримується правил спільної роботи в групі.

Бере посильну участь у  допомозі іншим, робити корисні справи, подарунки, бережливо ставитися до природного середовища.

Виявляє толерантність, милосердя, повагу до інших.

Розрізняє професії за сферами життєдіяльності.

Пояснює правила догляду за взуттям.

Уміє правильно складати одяг, розвішувати його на плічках.

Лагодить нескладні пошкодження предметів побуту за потреби.

Вирощує кімнатні рослини для класного приміщення або інших потреб.

Складає серветки для святкового столу різними

способами.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Художньо-творча діяльність

організовує самостійно    робоче   місце   для занять різними видами образотворчої діяльності [3 МИО 1.1]; дотримується охайності і правил техніки безпеки; самостійно              користується знайомими              художніми інструментами (палітрою, різними видами пензлів, стеками, ножицями тощо) [3 МИО 1.1];

добирає художні матеріали, відповідно до виду мистецтва (образотворче, декоративно-прикладне), в якому працює [3 МИО 1.1];

розпізнає форми (реалістичні, декоративні); досліджує форму предмету та спрощує її до геометричної подібності [3 МИО 1.3];

порівнює будову різних природних форм, їх пропорцій [3 МИО 1.3]; добирає відтінки кольору за насиченістю [3 МИО 1.2];

створює реалістичні, казкові, фантастичні образи [3 МИО 1.3];

виконує елементарні замальовки з натури та за уявою в ескізній формі (предмети побуту, об’єкти природи та архітектури) [3 МИО 1.3];

створює зображення в процесі експериментування з кольорами, лініями, крапками різного розміру, формами, об’ємами, фактурами тощо [3 МИО 1.2]; самостійно створює просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну,              живописну,              декоративну, об’ємну), використовує усю площину аркуша;

виконує прості композиції на площинні та в об’ємі [3 МИО 1.2];

обирає формат (прямокутний, квадратний, трикутний, в колі, в овалі) для кращого втілення задуму [3 МИО 1.1];

виділяє композиційний центр, головне і другорядне, враховуючи основні пропорції зображуваних предметів, композиційні засоби та правила [3 МИО 1.1];

використовує елементарні закони перспективи (одне за іншим; ближче – більше, яскравіше, тепліше, далі –

менше та блідіше, холодніше), передаючи плановість простору у площинних зображеннях [3 МИО 2.2]; передає в зображеннях елементарну будову птахів, тварин, людини, посильно передає рух; ілюзорні зміни розмірів предметів в залежності від розміщення у просторі; смислові зв’язки між об’єктами в сюжетних композиціях [3 МИО 1.3];

розрізняє особливості об’ємного (круглого та рельєфного) зображення [3 МИО 2.2];

порівнює найпростіші елементи об’ємних форм [3 МИО 1.3];

виражає особливості об’єкту як образу засобами форми і декору (як у об’ємному так й у площинному зображенні) [3 МИО 1.1];

оздоблює об’ємну форму рельєфним або живописним декором [3 МИО 1.1];

конструює та створює прості композиції з паперу, художніх, природних та різних підручних матеріалів

використовує різні техніки, інструменти та

матеріали для втілення власного задуму (саморобні штампи, набризк, декупаж, колаж) [3 МИО 1.2]. поєднує засоби різних видів мистецтва для втілення художнього задуму; [3МИО 1.1]; [3 МИО 2.2

комбінує знайомі художні техніки, лінії, кольори, форми, фактури, матеріали тощо для втілення ідеї в художньому образі [3 МИО 1.2];

створює образи, використовуючи знайомі засоби та способи за уявою [3 МИО 1.1]; [3 МИО 1.2];

творення образів (лінії, кольори, об’єми, декор тощо), якими може виразити свої почуття та емоції [3 МИО 3.4];

виокремлює і фіксує в доступний спосіб цікаві явища довкілля; відтворює їх у творчій діяльності; [3 МИО 1.3]

пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе [3 МИО 1.3]; реалізовує їх (за допомогою інших або самостійно втілює нескладний задум оздоблення місця, де навчається і власного помешкання [3 МИО 1.3];

розпізнає власні емоції від художньої творчості, обирає види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою [3 МИО 3.4];

передає власні емоції у творчій роботі за допомогою кольору[3 МИО 1.1];

[3 МИО 3.4]

дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо) [3МИО 3.3];

Організація робочого місця для занять образотворчим мистецтвом.

Освоєння інструментарію для образотворчої діяльності.

Використання відомих засобів образотворчої виразності для створення візуальних образів.

Зображення графічними та живописними матеріалами (традиційними та сучасними).

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна), відтворення плановості простору у площинних зображеннях.

Ліплення з пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами.

Поняття про декор як засіб наповнення й збагачення форми.

Елементарна стилізація форм та оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Розміщення об’єктів у форматі з дотриманням засобів та правил композиції, для підсилення композиційного центру.

Застосування у художньо-творчій діяльності поняття контрасту форм, кольорів .

Передача плановості у зображенні з натури та за уявою.

Створення сюжетних композицій

Сприймання засобів виразності в скульптурі (барельєф, горельєф).

Створення художнього образу засобами декоративної насиченості форми (фактурою, деталями, розписом).

Прикрашання місця, де навчається, живе.

Вирізування, конструювання з паперу та інших підручних матеріалів. Робота з природними матеріалами.

Створення синтетичного художнього образу.

Добір реквізиту, бутафорії, деталей костюмів.

Експериментування з лініями, кольорами, формами, матеріалами.

Спостереження за довкіллям для створення художніх образів (повадки тварин; характерні особливості ходи, жестів людей різного віку, інтонація мовлення людини в різних життєвих ситуаціях тощо), вплив світла на зміну кольорів у природному середовищі;

Самовираження в художньо-творчій діяльності.

Культура глядача, слухача.

Має уявлення про:

- основні геометричні фігури

(коло, квадрат, прямокутник, трикутник);

- види і типи ліній (вертикальна, горизонтальна,

пряма, хвиляста, довга, коротка);

-  осьові лінії;

- основні художні матеріали, інструменти;

- структуру візерунка, його форму і забарвлення;

Уміє за допомогою вчителя:

- визначити структуру візерунка (повторення, чергування елементів та кольорів), форму, забарвлення окремих частин;

- розташовувати елементи декоративного оформлення на аркуші паперу чи в готовій

геометричній формі;

- користуватися трафаретами,

шаблонами, опорними

точками під час малювання.

Уміє (за допомогою вчителя та самостійно):

− раціонально організовувати робоче місце

та прибирати його;

− ліпити  пластичним,  конструктивним  та

комбінованим способами.

Учень розпізнає та називає за допомогою вчителя:

-   форми квадратних, трикутних, круглих та

прямокутних предметів;

-   кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, чорний, білий;

-   основні художні матеріали, інструменти;

Аналізує за допомогою вчителя:

-   форму, розмір, забарвлення предметів;

Уміє за допомогою вчителя:

-    орієнтуватися на площині аркуша паперу;

-    на елементарному рівні відображати в зображенні основну форму предметів

(прямокутну, круглу, трикутну, квадратну),

просторові відношення (вгорі, внизу, поруч, зліва, праворуч) за допомогою ліній і трафаретів;

-    підбирати кольори залежно від змісту зображення;

-    акуратно зафарбовувати зображення, додержуючи контурів окремих елементів.

Дотримується правил техніки безпеки при

створенні  творів.

Створює образи, використовуючи знайомі засоби та способи за уявою.

Розпізнає власні емоції від художньої творчості, обирає види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою.

Передає власні емоції у творчій роботі за допомогою кольору.

Дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо).

Сприймання та інтерпретація мистецтва

емоційно сприймає твори різних видів мистецтва і виявляє враження у вербальний або невербальний спосіб;

[3 МИО 2.1];

визначає особливості втілення образу у творах образотворчого мистецтва та архітектури [3 МИО 2.2]; характеризує колір об’єктів довкілля відповідно до часу доби та пір року [3 МИО 2.2];

висловлює судження щодо передання емоційного стану зображуваних об’єктів та явищ навколишнього світу у творі (зокрема,у стані спокою та в русі) [3 МИО 2.1]; визначає композиційну будову твору образотворчого

мистецтва та архітектури [3 МИО 2.2];

вирізняє кольорову гаму твору (тепла, холодна), тональність (світлі й темні кольори), насиченість (яскравий, тьмяний) загальний колорит;елементи композиції твору (центр, головне і другорядне; побудову твору (симетричну та асиметричну, статичну, динамічну, ритмічну, метричну) [3 МИО 2.1];

цілісно охоплює увагою художній твір; зосереджується на характерних деталях;

порівнює музичні та візуальні, хореографічні образи; [3 МИО 2.1];

зіставляє твори мистецтва та явища довкілля (за допомогою вчителя) [3МИО 1.3]; [3 МИО 2.2]; вирізняє елементи художньої мови творів синтетичних видів              мистецтва              для характеристики              художнього образу: акторську гру, костюми, декорації, музичне оформлення театрального/екранного твору[3 МИО 2.2];

розрізняє засоби виразностіта характеризує твори живопису, графіки, скульптури [3 МИО 2.2];

розрізняє та характеризує виразні засоби різновидів театрального мистецтва (драматичний, ляльковий, музичний).

розрізняє та характеризує виразні засоби анімаційних фільмів; [3 МИО 2.2]

розпізнає та характеризує художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо) [3 МИО 2.2]; порівнює природні форми, образи довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням [3 МИО 1.3]; визначає власні емоції від сприймання мистецьких творів [3 МИО 3.4];

добирає слова для характеристики вражень із власного запасу [3 МИО 3.3]; пояснює, що подобається або не подобається у творі [3 МИО 2.1];

обирає твори відповідно до свого настрою; пояснює, від чого дістає насолоду; добирає твори для поліпшення свого настрою [3 МИО 2.1]; [3 МИО 3.4] відтворює емоційні враження від твору мистецтва улюбленими художніми засобами [3 МИО 3.4]; порівнює свої настрій та почуття із тими що втілені у художньому творі (на основі діалогу між автором та глядачем) [3 МИО 2.1].

Сприймання творів різних видів мистецтва.

Виразні засоби (елементи мови) різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театр, хореографія, кіно тощо).

Участь в обговоренні мистецького твору з використанням знайомих мистецьких термінів.

Використання декору для створення образу.

Ознайомлення з елементарними поняттями з кольорознавства та композиції.

Сприймання синтетичних образів.

Зіставлення виразних засобів різних видів мистецтва.

Зіставлення художніх образів, подібних за сюжетом та втілених у різних видах мистецтва.

Мистецька пропедевтика.

Знайомство з різновидами образотворчого (живопис, графіка, скульптура); театрального (драматичний, ляльковий, музичний) мистецтва, жанрами образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж (краєвид), натюрморт, анімалістичний тощо); видами орнаментів (рослинний, геометричний тощо та за призначенням (стрічковий, розетка); видами анімації (мальована, лялькова, пластилінова, комп’ютерна).

Спостереження за довкіллям та його втіленням у художніх образах.

Самопізнання через сприймання творів мистецтва.

Вербальний опис вражень, емоцій, викликаних творами.

Використання у сприйманні творів різних видів мистецтва для задоволення та поліпшення власного емоційного стану.

Самовираження у художньо-творчій діяльності Розуміння значення мистецтва у житті людини.

Учень розпізнає та називає за допомогою вчителя:

-    предмети та об’єкти зображення;

Уміє за допомогою вчителя:

-   розташовувати зображення нескладних предметів та об'єктів на аркуші паперу;

-   дотримуватися певної послідовності під час

відтворення тематичного матеріалу;

-    поєднувати предмети водному малюнку;

-    посильно передавати в малюнку елементи просторових відношень предметів та їх частин.

Порівнює музичні та візуальні, хореографічні образи, зіставляє твори мистецтва та явища довкілля (за допомогою вчителя).

Розпізнає та характеризує художні матеріали, якими виконана творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо).

Порівнює (за допомогою вчителя) природні форми, образи довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.

Визначає (за допомогою вчителя) власні емоції від сприймання мистецьких творів, добирає слова для характеристики вражень із власного запасу.

Пояснює, що подобається або не подобається у творі.

Обирає твори відповідно до свого настрою.

Пояснює (за допомогою вчителя), від чого дістає насолоду.

Добирає твори для поліпшення свого настрою.

Комунікація через мистецтво

характеризує власну творчість за поданими орієнтирами; [3 МИО 3.1];

пояснює, що вдалося чи не вдалося; визначає за допомогою вчителя/ вчительки труднощі; обирає (за допомогою вчителя/ вчительки) спосіб удосконалення [3 МИО 3.2];

презентує результати власної творчості (демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) перед рідними, однолітками [3 МИО 3.2];

пояснює задум [3МИО 3.2];

визначає досягнення однолітків у художньо-творчій діяльності, виявляючи доброзичливість у висловлюваннях; [3 МИО 3.3];

обговорює з іншими враження від сприймання творів різних видів мистецтва та творчої діяльності, поважаючи уподобання інших[3 МИО 3.3];

бере участь у шкільних мистецьких заходах (конкурсах, виставках, інсценізаціях народних обрядів, тижнях мистецтва тощо), у колективних творчих проектах, зокрема із використанням засобів улюбленого виду

мистецтва і художньо-творчої діяльності [3 МИО 3.3]; виконує різні дії / ролі в колективному творчому процесі, виявляючи повагу до інших [3 МИО 3.3]

Презентація власних творчих досягнень. Оцінювання власної творчості за поданими орієнтирами.

Оцінювання творчих здобутків однолітків за спільно визначеними орієнтирами.

Виховні ситуації на основі творів мистецтва (обговорення сюжетів, характерів, вчинків, дій персонажів, створюваних мистецькими засобами).

Колективне виконання творчого задуму. Оцінювання і самооцінювання у колективній творчості.

Проведення шкільних мистецьких заходів.

Дотримання правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

За допомогою вчителя характеризує власну творчість за поданими орієнтирами.

Пояснює, що вдалося чи не вдалося; визначає за допомогою вчителя труднощі.

Обирає (за допомогою вчителя) спосіб удосконалення.

Присутній при обговоренні з іншими враженнями від сприймання творів різних видів мистецтва та творчої діяльності.

Бере участь у шкільних мистецьких заходах (конкурсах, виставках, інсценізаціях народних обрядів, тижнях мистецтва тощо), у колективних творчих проектах, виконує різні дії / ролі в колективному творчому процесі, виявляючи повагу до інших.