Зміст навчально-пізнавальної діяльності  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Адаптації

Повторення. Середні віки в історії Європи та України. Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

–

Знати: – хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу. Розуміти: – Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства; – Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.); – судження, як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами); – як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома. Уміти: – визначити характерні ознаки Середньовіччя; – перелічити основні здобутки населення України Княжої доби; – назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби; – виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби); – укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

- Схема - підказка для вивчення періодизації

Середньовіччя; - Пам'ятка "Як користуватися підручником на уроці й вдома";

Зміст навчально-пізнавальної діяльності  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Адаптації

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV–XVI ст. Подорожі Христофора

Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана.

Цивілізації доколумбової Америки (оглядово). Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ. Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин. Повсякденне життя населення Західної Європи.

–

Знати: – час Великих географічних відкриттів і Конкісти; – дату першої подорожі Христофора Колумба; – напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі. Розуміти: – Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ; – причини історичних явищ і процесів (як факти, щозумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом); – вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення

Європи та Нового світу; – поняття «буржуазія», «зустріч цивілізацій»,

«капіталізм», «колоніальна імперія», «конкіста», «мануфактура»,

«найманий працівник», «революція цін». Уміти: – розташувати в

-                  Робота з контурною картою та позначення на карті «нових земель» країн

-                  Картки - підказки для вивчення нових термінів  - Ілюстрації та презентації для 

хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ; – простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ; – визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів; – характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці; – встановити пр колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ. Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин. Повсякденне життя населення Західної Європи.

вивчення розвитку географічних знань і наколосвітніх подорожей - Характеристика завоювань конкістадорів.

–

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. – Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана. – Позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ– ХVІІ ст.). – Підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)». – Описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

Схема - підказка для розуміння мануфактура і наймана праця

Тематичний контроль

Індивідуальні тести

Зміст навчально-пізнавальної діяльності  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Адаптації

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження.

Високе Відродження. Католицька церква напередодні Реформації. Народження протестантизму. Поширення Реформації. Контрреформація в Європі. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р. Культура бароко. Народження нової європейської науки.

Знати: – час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції; – дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру; – територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу. Розуміти: – Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму; – світський, нецерковний характер культури  Відродження; – гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності; – бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу; – поняття «бароко», «Високе Відродження», «кальвінізм», «Контрреформація», «лютеранство», «орден єзуїтів», «протестантизм», «релігійні війни», «Реформація», «секуляризація». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко; – показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу; – розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко; – визначити причини і наслідки Реформації та

–

–

- Ілюстрації та презентації для  вивчення нових архітектурних стилів Картки

бароко,модерн,гума нізм,відродження

Контрреформації; – сформулювати основні ідеї вчень Жана Кальвіна і Мартіна Лютера; – висловлювати судження про діяльність Ігнатія Лойоли; – розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

–

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. – Вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Ніколо Макіавеллі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера та інших), вибір обґрунтувати. – Представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта. – Здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва). Міжпредметні зв’язки: — 8 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво в культурі минулого. Тема: Стилі та напрями мистецтва (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю та світу, оцінює та висловлює власне судження щодо творів мистецтва); — 8 клас. Зарубіжна література. Розділ: Відродження. Тема: Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури (Учень/учениця розуміє особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження).

Малюнок та розповідь на тему 

«Подорож до пам’яток епохи Відродження»

Тематичний контроль

Індивідуальні тести

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Адаптації

Становлення абсолютної монархії у Франції.

Абсолютизм за Луї XIV. Володіння Габсбургів.

Національно-визвольна війна в Нідерландах.

Утрехтська унія. Королівська реформація в Англії.

«Криваве законодавство». Англійська революція.

Утвердження парламентаризму. «Білль про права». Річ Посполита: «шляхетська демократія». Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.

Знати: – хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни; – дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру. Розуміти: – передумови утвердження абсолютизму в європейських державах; – абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави; – передумови формування ранньомодерної системи державної влади в Речі Посполитій (обмеження влади великого князя на користь панів-ради у Великому князівстві Литовському, Руському і

Жемайтійському, обмеження влади короля шляхетським представництвом у королівстві Польському); – роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками; шляхти в управлінні Річчю Посполитою; – історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції; – Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету; – поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «аристократична (шляхетська) республіка», «меркантилізм», «національно-визвольна війна», «олігархічна

(бюргерська) республіка», «парламентська монархія», «протекторат», «протекціонізм», «революція». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування

–

–

Робота з контурною картою та позначення на карті території

Королівства Іспанія,

Королівства

Франція,

Королівства Англія, Священної Римської імперії, Італії, країн Скандинавії. Картки - підказки для визначення дати утворення

Священної Римської імперії, ухвалення Великої хартії вольностей; часу

національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.; – простежити на основі карти утворення в Західній Європі національних держав; – схарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн; – обґрунтувати свої судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.: Армана-Жана дю Плессі де Рішельє, Вільгельма І Оранського, Єлизавети І, Жана-Батиста Кольбера, Карла V, Луї XIV, Олівера Кромвеля; – визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Столітньої війни, Війни троянд.

– Характеристика внутрішньої та зовнішньої політики ,поява абсолютної монархії

–

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. – Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше. – Позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ– XVІІІ ст. – Укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учительки/учителя або учениці/учня).

Прочитати витяг з "Люблінської унії" та дати усні відповіді на питання, керуючись  пам'яткою - алгоритмом "Як працювати з історичними джерелами"

Тематичний контроль

Індивідуальні тести

Зміст навчально-пізнавальної діяльності і

Адаптації

Експансія Османської імперії. Народи

ПівденноСхідної Європи під владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.

Московське царство. Правління династії Романових. Внутрішня та зовнішня політика Петра І. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

Знати: – дати облоги Відня та проголошення Московського царства

Російською імперією, хронологічні межі Північної війни. Розуміти: – період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу; – причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.); – поняття «Земський собор», «опричнина», «Росія», «самодержавство (абсолютизм)», «церковний розкол». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в

Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, московську/російську експансію у Східній Європі; – простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита, Московське царство/Російська імперія; – схарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.; – обґрунтувати свої судження про політику Івана IV Грозного, Олексія

Михайловича, Петра I, Сулеймана Пишного; – визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), московської/російської воєнної експансії у Східній Європі,

-                      Картки - підказки для вивчення нових термінів -

«абсолютизм»,

«опричнина»,

«церковний розкол».  - Картки - підказки для визначення дати розколу християнської церкви, часу винайдення книгодрукування.

-                      Презентації про

Османську імперію, Річ

Посполиту,

Північної війни.

Московське царство  

–

– Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, московську/російську воєнну експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією та інше. – Позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої, Московського царства/Російської імперії в XVI– XVIIІ ст. – Обґрунтувати судження про суперечливий характер реформ Петра І.

На основі тексту історичних джерел та ілюстрацій розповісти про життя європи 

Тематичний контроль

Індивідуальні тести

Зміст навчально-пізнавальної діяльності  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Адаптації

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення.

Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм.

Освічений абсолютизм. Володіння австрійських

Габсбургів. Королівство Пруссія. Російська імперія. Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії. Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення Сполучених Штатів Америки (США). Конституція США.

Знати: – час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США; – дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої. Розуміти: – визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя; – Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя; – освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків; – поняття

«енциклопедисти», «індустріальна (промислова) революція», «класицизм»,

«масонство», «освічений абсолютизм», «Просвітництво». Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США; – простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.; – визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., що стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва; – встановити причини і наслідки реформ: МаріїТерезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія); встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США; – укласти історичний портрет Бенджаміна Франкліна, Джорджа Вашингтона, Тадеуша Костюшка.

-                      Робота з контурною картою та позначення на карті

Америки,Прусії,османс ької імперії,Російської імперії

-                      Характеристика внутрішньої та зовнішньої політики правителів цих  держав за допомогою кольорових ментальних карт.

-                      Картки - підказки для визначення епохи просвітництва

-                      Картки - підказки для вивчення нових термінів «індустріальна

(промислова) революція»,

«класицизм»,

«масонство», «освічений абсолютизм»,

«Просвітництво».

–

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. – Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США та інше. – Позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст. – Проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції, поширення ідей Просвітництва. – Проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

Презентація  та ілюстрації для вивчення  теми

Тематичний контроль

Індивідуальні тести

Зміст навчально-пізнавальної діяльності  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Адаптації

Індія. Держава Великих Моголів. Перське царство Сефевидів. Культура Індії та Персії. Китай.

Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

Знати: – час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави. Розуміти: – традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської; – поняття «політика самоізоляції», «самураї», «сьогунат». Уміти: – розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави; – показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії; – визначити особливості культур народів Сходу; – розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

- Картки - підказки для вивчення нових термінів - «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм». - Робота з картою  і демонстрація на карті території  Індії, Китаю та Японії;

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

– підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення країн  Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Презентація про культурні досягнення країн  Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного