Тема: Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVI – XVIIIcт.)

Тема: Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVI – XVIIIcт.)

Мета: з’ясувати причини та наслідки Люблинської унії, ознайомити учнів з особливостями соціально-економічного та політичного розвитку Речі Посполитої, визначати основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики; розвивати навички роботи з картою, формувати уміння формулювати висновки і узагальнення на основі аналізу історичних джерел; виховувати повагу до минулого інших народів.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

• визначати причини та наслідки прийняття Люблінської унії;
• локалізувати на карті територію Речі Посполитої;
• аналізувати  історичні документи;

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: «фільваркове господарство», «Liberum veto», «профонсація костолів».

Основні дати:

1569 – утворення Речі Посполитої.

1573  р. – «Генріхові артикули». 

1596 р. – Берестейська  церковна унія.

1768-1769 рр. – Коліївщина.

1774, 1793, 1795 рр. – поділи Речі Посполитої.

1791 р. – Прийняття Конституції.

Обладнання: шкільний підручник Всесвітня історія : підручник для 8 кл. закладів загальн. середн. освіти / Н.М. Сорочинська. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2021. — 176 с. : іл.  , атлас, контурна карта для 8 класу, презентація до теми.

Структура уроку:

І. Організаційнийетап.

ІІ. Перевіркадомашньогозавдання.

ІІІ. Актуалізаціяопорнихзнань,умінь та навичок.

ІV. Мотиваціянавчальноїдіяльності.

V. Вивчення нового матеріалу.

• Причини те передумови прийняття Люблінської унії.
• Економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
• Внутрішня та зовнішня політика.

VI. Узагальнення та систематизація знань

VII. Підведення підсумку уроку.

VIII. Визначення домашнього завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

Привітання з учнями, повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка виконаного завдання у  зошиті (заповнення таблиці)

Дата

Подія

Значення

 

Фронтальне опитування:

* Згадайте:

Учитель. Яке було економічне становище Нідерландів у складі Іспанських Габсбургів. у другій половини XVI – на початку XVII ст.

2. Вкажіть, які землі входили до складу Об’єднаних провінцій, а які залишилися у складі імперії Габсбургів у XVIІ ст.?

* Поясніть значення термінів: «алькабала» (10% податок), «Гези» (нідерландські повстанці), «Низові землі» (у перекладі означає  Нідерланди), «Конфедерація» (це форма державного устрою, за якої кожна держава, що належить до союзу, зберігає незалежність, має свої органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (військовій, зовнішньо-політичній тощо).

Учитель * Назвіть дати:

1. В якому році було прийнятоУтрехську унію ?

Учні. 1579 р.

Учитель. Продовжіть думку:

1572 р. повстанці (гези) захопили місто …,

Учні. Брілле

 З 1572 – 1609 рр.  Нідерландах відбулася … 

Учні. Національна визвольна війна.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Учитель. Давайте подумаємо, про яку державу йде мова: Держава центрально Східної Європи  мала назву Народна республіка федеративна держави  Колівства Польщі та ВКЛ, державна релігія католицизм  - це держава….

Учні. Річ Посполита

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель.  Сьогодні на уроці ми з вами  розглянемо державу Річ Посполиту, з’ясуємо причини, утворення федеративної держави, розглянемо політично-економічне становище, зовнішню та внутрішню політику держави.

V. Вивчення нового матеріалу.

• Причини те передумови прийняття Люблінської унії.

Учитель.Запитання до учнів: Пригадайте в якому році відбулося перше об’єднання Польського королівства та ВКЛ.

Орієнтована відповідь учнів:  1385 р Кревська унія. Одруження Ядвіги та Ягайла.

Учитель. Як ви вважаєте чому унія 1385 року не об’єднала дві держави?

Орієнтована відповідь учнів: Об’єднання держав не влаштовувало литовських магнатів, які не хотіли посилення впливу  польськими феодалів  на литовські землі.

Учитель. Проте ситуація  змінилася в ХVI ст. після  вступу  Литви  в  боротьбу  з  Московською державою.

Учитель. запитання до учнів: За які землі впливу, розгорілася боротьба між державами? 

Орієнтовна відповідь учнів: за володіння  Лівонського  ордену  в  Прибалтиці та Чернігово- Сіверські землі.

Розповідь вчителя: Протистояння  із  сильною  московською  армією призвело до втрати Литвою територій, і подальша боротьба вимагала пошуку союзників. Іншим фактором, що спонукав до об’єднання з Польським королівством були татарські спустошливі походи на Півдні. У свою чергу Польща намагалася розширити земельне володіння магнатів за рахунок Литовських земель.

У  1569  р.  польський  король  Сигізмунд  II Август  (1548—1572) скликав  у  Любліні  спільний  сейм  польських  і  литовських  магнатів і  шляхти. 

Учитель. Пропоную опрацювати текст Люблінської унії та виконати завдання до нього (робота  з джерелом).

З рішення люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання Польщі і Литви в одну державу – Річ Посполиту

Ми, Сигізмунд Август... оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам'яті батькові нашому Сигізмундові, королю польському, і просили його..., щоб завершено було те з'єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без дальшого загаяння тут спільний сейм...

На скликаному таким чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські, і всі інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів в таких пунктах.

Обрання короля

Насамперед: ...король польський, який згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місті... Обраний таким чином на польське королівство буде миропомазаний і коронований у Кракові. Що ж до обрання, введенняйого на стіл Великого князівства Литовського, то воно повинно припинитися, так щоб уже віднині не було ніякого сліду його і подоби.

Сейми

Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того або того народу. Сенат повинен бути при нас, крім того часу, коли буде сейм в Литві і в Польщі; король завжди повинен бути запрошуваний до всіх справ, про все знати і радити, згідно з своїм обов'язком.

Монета

Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі поділу і напису...

Торгові мита

Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді. Віднині і на вічні часи не слід братии ніяких мит з духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих з будь-яких речей їх власної роботи і кормління, але з тим, щоб вони цим шляхом не сприяли униканню від купецьких мит, що повело б до зменшення і затаювання давніх наших мит і мит іншихчинів у Польщі і в Литві.

Завдання до документу

• Пояснити поняття унія?
• органи  державної влади були спільними для ВКЛ і ПК.?
• Якою була  процедура обирати короля?
• Які нововведення стосувалися монетної системи?.
• Що означало зняття мита ?

 

Учитель. Даний документ закріплював об’єднання Польського  королівства  й  Великого князівства  Литовського  в  одну  державу  —  Річ Посполиту  з  єдиним  королем, сеймом, монетною, митною системою  Велике  князівство  Литовське  зберігало  широку автономію,  але  українські  землі  повністю  переходили  під  владу польських  феодалів. (слайд3-4)

• Економічний та політичний розвиток Речі Посполитій.

Учитель.  На розвиток економіки в Речі Посполитої у XVI ст. значний вплив мала «революція  цін»  у  Західній  Європі.(слайд5)

Запитання до учнів: пригадайте, що таке революція цін? Які її наслідки?

Орієнтована відповідь учнів: процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості золота, що виконують функцію грошей внаслідок Великих географічних відкриттів.

Учитель. В цей період збільшилася вартість продовольства в Західній Європи, а в східній Європі була дешева ціна закупівлі хлібу і торговцям стало вигідним вивозити товари зі Східної Європи і продавати по високій ціні в Західній Європі  постачання    в  Голландію  або   Англію.

Для збільшення обсягу постачання (магнатам й  шляхті) почали   почали  створювати  фільварки  —  великі  феодальні  господарства,  що  виготовляли продукцію  для  продажу.  Прагнення  самостійно  продавати  зерно змусило  шляхту  замінити  оброка на панщину.

Запитання до класу: що таке оброк?

Орієнтована відповідь учнів:  платежі, виплачувані залежними селянами феодалам які користування землею.

Учитель. Відпрацювання  панщини було значно важчою повинністю, ніж виплата оброку, і залежні  селяни  втечею  рятувалися  від  феодалів.  Магнати  й  шляхта не  хотіли  втрачати  робочу  силу  й  вимагали  від  короля  заборонити  перехід  селян.  Протягом  XVI  ст.  відбулося  закріпачення  селянства.

 Королі  сприяли  розвитку  ремесла  в  польських  містах і  заохочували  переселення  в  Польщу  ремісників  з  інших  країн.  Проте

в  цій  справі  виникли  несподівані  труднощі.  Торгівля  зерном  давала  шляхті  такий  великий  дохід,  що  шляхтичі  могли  купувати більш  якісні  закордонні  ремісничі  товари  й  предмети  розкоші.  На вимогу  шляхти  ввезення  товару  із-за  кордону  не  обкладалося  митом. Це гальмувало розвиток ремісничого виробництва в польських містах.

XVIІ ст. характеризується кризою економіки  падінням ціни на польське зерно. Зменшення доходів від зовнішньої торгівлі завдало удару господарствам шляхти. Заможні  магнати  змогли  пережити  падіння  доходів, і  багато  шляхтичів  прийшли  до  них  на  службу. Великі феодали скористалися слабкістю королівської  влади  й  захопили  величезні  земельні  володіння  в  Україні.  Недарма  землі  деяких  магнатів  називали  «королівствами»,  багато  з  них мали  власні  армії (Острозькі). Значно посилився вплив магнатів на сейм, часто шляхтичі голосували за наказом своїх сеньйорів.

 

Учитель. (Розповідає матеріал та креслить таблицю державного правління на дошці) Наприкінці XVІ ст. в Речі Посполитій остаточно сформувалася  станово-представницька  монархія. якій влада монарха обмежувалася станово-представницькими установами. Сеймики які збиралися у воєводствах і повітах. В компетенцію сеймиків входили питання оподаткування, організації збройних сил у воєводствах. На сеймиках шляхта обирала також своїх представників до  сейму і  трибуналу  -  суддів. Вальний сейм що складався із двох палат: Сенату та Посольської ізби. В сеймі приймав участь король, який головував на засіданні сейму. До Сенату входили магнати й вищі представники духовенства. Вони не брали участі у голосуванні, а лише висловлювали свою думку з того чи того питання. Посольська ізба складалася з 170 депутатів-послів від земської шляхти і грала визначну роль в прийнятті сеймових рішень. Членами  Посольської  ізби були  представники  шляхти   Постанови Вального сейму називалися конституціями. (рис. 7). На засідання сейму зрідка  допускали  представників  міст,  але  в  ньому  не  мали  права  брати участь залежні селяни, що становили більшість населення країни.В державі виникала боротьба за владу між королем, та  сеймом  і повноваження  сейму збільшувалися, оскільки польська шляхта була чисельніша 10% від населення на  відміну  від  західноєвропейського  дворянства,  та    фільваркам  дуже  заможною й  незалежною  від  короля  і  його  прихильності. Польські міста, що слабшали, не могли стати надійними союзниками королю. Відбувався  процес формування шляхетської демократії

 Наприклад, у 1505 р. шляхта домоглася, що  нові  закони прийматимууться  тільки  за  згодою  сейму. У  1572 р. шляхта отримала правобрати  участь  у  виборах нового  короля. (слайд 7)

У  1573 р. було   «Генріхові артикули».  Документ  закріплював  обов’язкові  вибори  короля,  обмежував  право  короля наймати війська та оголошувати війну. Пізніше сейм міг навіть вирішувати питання королівського одруження. Вінцем шляхетської  демократії  став  принцип  «liberum veto» («вільна заборона»), коли будь-який шляхетський  посол  міг  припинити  засідання  сейму,  якщо  не  погоджувався з його рішеннями. (слайд 8) Король Речі Посполитої не міг ухвалити  жодного  важливого  рішення  без  згоди сейму.

 Запитання до учнів: назвіть основні риси шляхетської  демократії?

Орієнтована відповідь учнів:  Прийняття нових законів за згодою сейму, участь шляхти у виборі короля, право сейму наймати військо, право шляхти  одружувати короля.

 

                     3. Внутрішня та зовнішня політика.

Учитель. Внутрішній політика Речі Посполитої як і держав західної Європи  характеризується (слайд 9)1. боротьба між  Реформаційними так і контрреформаційними рухами. Ідеї  Реформації  рано  проникли  на  польські  землі.  Багато шляхтичів  підтримували  різні  течії  протестантизму,  щоб привласнити  церковні  землі.  У  країні  почалося  «профанація  костьолів»  —  загарбання  церковної землі й майна. Однак у містах, які в Європі зазвичай були центрами  реформаційного  руху,  протестантизм  набув  поширення в  основному  серед  німецьких  переселенців.  Польські  міста  не  стали  опорою  Реформації. Відбулася контрреформація кінець ХVІ початок ХVІІ ст.  в країнах  Європі контрреформація  мала військове забарвлення.

Учитель: у яких державах набув рух  контрреформації?

Орієнтована відповідь учнів: у Франції Варфоломіївська ніч, Гуситські війни в Чехії.

Учитель. Однак  в  Польщі  не  було  кровопролитних  релігійних конфліктів. Посилення контрреформацій пов’язане  зростаючою  загрозою  з  боку  мусульманських  країн  —  Кримського ханства  й  Туреччини.  Однак вирішальну  роль  у  перемозі  Контрреформації  відіграло  протистояння  із православним населенням українських і білоруських земель. У  1596  р. церковний собор у Бересті прийняв унію між католицькою й православною  церквами.  Православ’я  в  Речі  Посполитій  було  ліквідовано,  виникла  нова  церква  —  греко-католицька,  яка  визнавала  владу  папи  римського.  Проте  незважаючи  на  зусилля  нової церкви  й  тиск  польської  влади,  більша  частина  населення  України  зберегла  вірність  православ’ю.

2.Для збільшення прибутку магнати  використовували панщину. Відпрацювання  панщини було значно важчою повинністю, ніж виплата оброку, і залежні  селяни  втечею  рятувалися  від  феодалів (або переходили до одного до іншого феодала).  Магнати  й  шляхта не  хотіли  втрачати  робочу  силу  й  вимагали  від  короля  заборонити  перехід  селян.  Протягом  XVI  ст.  відбулося  закріпачення  селянства.

 3.Також одна зі сторони внутрішньої політики передбачалося створення реєстрового козацтва для захисту південних земель від Турків, крім того Деякі магнати й королі використовували козацькі  загони  для  оборони  кордонів  держави, проводили  спільні  походи,  брали  козаків  на службу.

 4. Проте не надання привілеїв козацтву і не зрівнявши їх зі шляхтою та зазіхання на права та вольності (будівництво фортець Кодак для контролю козаків) наїзд Чаплинського на  маєтків приклад Хмельницький. Призвела до козацьких повстань та їх придушення  в кінцевому підсумку призвело до національно-визвольної війни.

      Після національної визвольної війни Річ Посполита 1657 році було утворено триєдину державу союз Польщі, Литви, та Великоокого князівства Руського. Проте з роками поляки намагалися обмежити автономію Гетьманщини та ліквідовувати правобережні полки, та посилити, католицизму.  у   1699 р. Кінцевому підсумку приводило до повстання Семена Палія 1702-1704 та Коліївщини 1768-1769.

 Кількаразова  поразка  польських  військ  у  цій  війні  продемонструвала всю слабкість Речі Посполитої і стала початком занепаду «шляхетської  республіки».

Запитання до учнів: Які були  основні напрямки  внутрішньої політики РП в період XVI – XVIII ст.?

Орієнтована відповідь учнів: Боротьба держави з реформацією, панщина, боротьба з козацько - селянськи рухами, обмеження автономії Гетьманщини.

Учитель. Зовнішня політика. (слайд10) 

Незважаючи  на  успіхи, приєднання тевтонського ордену політика  Речі  Посполитої  була  непослідовною.  Королі  прагнули  втрутитися  в  події  в  Центральній Європі,  але  шляхта  підштовхувала  королів  до завоювань на сході, де було багато вільної землі.  Спроби  королів  зміцнити  кордони  держави натрапляли на заборону сейму збільшувати королівську  армію.  Сама  ж  шляхта  отримувала великі доходи від торгівлі зерном і воювати не хотіла. Сейм надто неохоче давав дозвіл на збір шляхетського  ополчення  —  «посполитого  рушення».

На  південних  кордонах  держави  посилювалася  татарська  загроза,  але  королівського війська  тут  майже  не  було. Сенат не хотів виділяти коштів 1620  р.  почалася  війна  з  Туреччиною. Лише  після  того як  польські  війська  зазнали  поразки  під  Цецорою,  сейм  став  готуватися  до  війни  й  покликав  на  допомогу  козаків.  Турків  вдалося зупинити  тільки  в  Хотинській  битві  1621  р.,  причому  вирішальну роль у ній відіграли українські козаки. Польсько-турецька війна 1633-1634 рр., намір захопити  м. Кам’янець, Туреччина, прагнучи оволодіти Україною, почала проти Польщі нову війну. У серпні 1672, взявши Кам'янець-Подільський, турецько-татарські війська продовжили наступ на Бучач та Львів. Польща була змушена укласти з Туреччиною Бучацький мир 1672  за якому відійшло Поділля. Проте війнах 1663-1699 За Карловицькою мирною угодою Річ Посполита повертала собі частину Правобережної України і Поділля,

Інший напрям зовнішньої політики Московським царством у Лівонській війні з Московським царством король в якій   Стефан  Баторій  (1576—1586)    приєднав  більшу  частину  володінь  Лівонського  ордену. Крім того магнати  й  шляхта  продовжували  впливати  на  зовнішню  політику. Саме магнати втягли Річ Посполиту в боротьбу за московський престол  у  Смутний  час.  У  1617—1629  рр.  Річ  Посполита  воювала зі  Швецією,  але  сейм  відмовлявся  давати  гроші  на  ведення  війни. Шляхта побоювалася, що король, збільшивши армію, посилить свою владу. Підсумком війни стала втрата частини Лівонії та встановлення  шведського  контролю  над  найбільшим  польським  морським  портом  —  Гданськом. 

Безперервні  війни  другої  половини  XVII  ст. супроводжувалися великими територіальними втратами. І хоча Польщі вдалося зупинити вторгнення шведських військ та турецьку навалу  біля  Відня,  країна  все  більше  потрапляла  в  залежність  до  сусідніх  країн.  Так,  у  першій  половині  XVIII  ст.  у  Речі  Посполитій значно  посилився  вплив  Російської  імперії наприклад за сприяння Росії було обрано королем Станіслава Августа. Проте впровадження «Liberum veto», яке підірвало могутність держави, оскільки  зривалися законопроекти, не могли затвердити рішення про найм війська. Велике значення має погіршення економіки внаслідок зниження ціни на польський хліб. Все це  призвело до поділу Речі Посполитої між трьома державами Австрією, Пруссією та Росією. Річ Посполита зникла з політичної арени.

Запитання до учнів. Як ви вважаєте, що спричинило занепад колись могутньої держави? Чому зникла з історичної арени держава Річ Посполита?

Орієнтовна відповідь учнів. Криза економіки, козацько-селянські повстання, «Liberum veto», яке гальмувало уряд (діяльність виконавчої влади), а також війни з сусідніми державами, внаслідок яких відбулася втрата територій.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Учитель. А зараз до вашої уваги пропоную гру «Продовж речення».

• У 1569 році була утворена держава ….. Річ Посполита
• Законодавча влада належала …… сейму.
• Державна установа яка формувала сейм та трибунат мала назву… сеймик.
• Найбільше прав у державі мала…. шляхта
• Сеймик формував сейм та військовий….трибунат
• 1596 році було укладено Берестейську … унію.
•  Великі  феодальні  господарства,  що  виготовляли продукцію  для  продажу називалася…. фільварок
• 1574 році було укладено «Генріхові артикули»
• Право кожного депутата  зупинити діяльність сейму з анулюванням усіх раніше затверджених сеймом положень називалося …. «Liberum veto»
• Посада короля в державі була …. виборною
•  1621 відбулася битва між Річчю Посполитою та …… Османською імперією.
•  1618 році  відбувся військовий похід  поляків на…. Московську державу.
•  Оброк був замінений на … панщину
•  1768 – 1769 рр.  відбулося повстання під назвою … Коліївщина
•  1774 році відбувся …. Поділ Речі Посполитій.
• 1791 році було затверджено … Конституцію

VII. Підведення підсумку уроку.

Учитель. У 1569 році було підписана Люблінська унія, за якою утворювалася нова держава Річ Посполита, з єдиним королем, сеймом митом, валютою. В економіці держави ХVI ст. спостерігається розвиток  в наслідок революції цін, розвиток фільварку та закріпачення селян.  Державний лад передбачав створення представницької шляхетської демократії керівну роль  відігравав сейм, який поділявся на сенат і посольську ізбу – який мав вищу владу в державі. В внутрішній економіці держави характеризується боротьби реформації і контр реформації де здобула перемогу контрреформація,  саме 1596 «ліквідувавши православ’я» та створення уніатства. Крім того передбачалося створення реєстрового козацтва для оборони земель, та боротьбою з повстанськими рухами.  У зовнішній політиці відбувалися війни з Московською державою Швецією, Османською імперією, Кримським ханатом.  Згубна внутрішня політика держави,  та поразки у війнах з іноземними державами призвело до краху держави і поділу між трьома великими державами у ХVIII ст.

VIII. Визначення домашнього завдання.

Учитель. Опрацювати матеріал підручника параграф 12,17 с.88-95,122-125.