Активізація пізнавальної діяльності

Активізація пізнавальної діяльності

Основне завдання сучасного керівника гурткової роботи  – залучити вихованців  до активної та самостійної діяльності, перетворити їх у суб’єктів цієї діяльності. Зацікавленість, викликана педагогом на занятті, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань.

Основна ідея роботи – всебічний розвиток особистості, підвищення його творчого потенціалу, створення сприятливих умов для саморозвитку і самореалізації дитини. А також підвищення пізнавальної активності слухачів, інтересу до біології і виховання дбайливого відношення до природи і до всього живого, включаючи і самих себе. Формування у дітей основи екологічного мислення, розвиток екологічної грамотності, виховання культури поведінки при спілкуванні з природою.

Суть досвіду – поєднання форм, методів і прийомів навчання з різних технологій для оптимізації навчального процессу, формування критичного і логічного мислення слухачів, розвиток пізнавального інтересу та творчих здібностей дітей.

Мета досвіду: Поєднати форми методи і прийоми навчання з різних технологій для оптимізації навчального процесу, формувати критичне і логічне мислення слухачів, розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності дітей.

Головною метою системи освіти на сучасному етапі є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися протягом життя, створювати і розвивати цінності громадського суспільства. Зміна соціальної парадигми буття вимагає зміни парадигми освіти.

У зв’язку з цим я чітко усвідомлюю гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до дитини, як одного з принципів організації навчально - виховної роботи. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвитку особистості слухача як громадянина і творчого, професійно активного працівника.

Саме ці концептуальні вимоги до організації навчально - виховного процесу підтверджують необхідність використання елементів розвивального навчання при викладанні біології. Розвивальне навчання спрямоване на загальний розвиток почуттів, волі. Воно не можливе без використання інтерактивних методів. Це співнавчання (колективне, кооперативне, навчання у співпраці) при якому я, як учитель, та мої вихованці є суб’єктами взаємодії.

Форми навчання, які використовую:фронтальні, індивідуальні, групові, командні. При цьому ставлю за мету досягти інтелектуального розвитку вмінь слухачів шляхом порівняння, класифікації, узагальнення. Таким чином формую критичне мислення, розвиваю самостійність, уміння узагальнювати.

Рушійна сила навчання - пізнавальний інтерес. Розумію, що зробити ефективним та радісним навчальний процес для кожного слухача можна, тільки ставши на позиції педагогіки співробітництва. При цьому дитина відчуває себе співавтором єдиного творчого процесу.

Щоб активізувати розумову діяльність слухача, здійснюю диференційований підхід і, тим самим, вирішую наступні проблеми: вибираю таку форму роботи на занятті, яка б зацікавила слухача з будь - яким рівнем підготовки; призначаю кожному посильну для нього частину загальної проблеми, створюю ситуацію комфорту, що сприяє розвитку самооцінки слухача і упереджує появу страху труднощів у навчанні.

Важко не погодитися з тим, що керівник наукової секції  стикається із ситуацією, коли слухачі вже через кілька місяців після початку вивчення нового предмета, втрачають інтерес до нього. І саме тут керівнику  необхідно вплинути на слухача так, щоб зацікавити його своїм предметом, відродити інтерес та зацікавленість матеріалом, який буде вивчатися і надалі використовуватися у подальшому житті. Бо саме знання з природничих дисциплін будуть супроводжувати кожну людину впродовж її життя.

Одна з причин втрати інтересу до предмета - це невідповідність низки градаційних прийомів навчання для нинішніх слухачів. Я шукаю нові методи й засоби навчання, які здатні відновити інтерес до досліджуваного предмета. Навчально-виховний процес організований оптимально, якщо слухача не виховують, а створюють умови для виховання, не вчать, а створюють умови, у яких він навчається. Очевидно, що організація таких умов навчання тісно пов'язана з розвитком відповідної мотивації. Будь-яка діяльність, включаючи навчально-пізнавальну, стимулюється мотиваціями, заснованими на потребах. Проблема останньої зводиться, по суті, до перетворення потреб на мотиви, до формування пізнавального інтересу - провідного мотиву в навчанні.

Бажання сприяти формуванню пізнавального інтересу орієнтує мене на організацію творчої діяльності вихованців , яка полягає у вільному застосуванні знань у нових, нестандартних умовах. На заняттях намагаюся створювати можливість не тільки розвивати уміння слухачів, а й організовувати обговорення матеріалу, спільно формулювати висновки.

Неабияку роль в організації таких занять відіграє впровадження інтерактивних навчальних технологій - педагогічних прийомів, коли навчальний процес відбувається за постійної активної участі всіх слухачів. А я при цьому виступаю організатором. Використовую прийоми, що дають змогу слухачам стати активними учасниками навчального процесу, зробити заняття пізнавальним і цікавим.

Не менш важливим моментом в активізації пізнавальної діяльності слухачів є диференціація навчання. Головне тут - проаналізувати зміст теми, визначити послідовність ускладнення завдань і розмістити їх у порядку вдосконалення. У цьому разі використання диференційованого навчання набуває системності, що дуже важливо для розвитку мислення. Намагаюся організовувати роботу так, щоб кожний слухач одержав можливість працювати на відповідному рівні його підготовки. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета (навчальна, виховна та розвивальна) була реалізована на занятті, по змозі завжди враховую особливості нашого регіону. Застосовую активні форми навчання: групові, індивідуальні, колективні.

Важливу роль під час вивчення біології відіграє  експеримент вихованців, який виконують слухачі  під час лабораторних та практичних робіт.

Для підвищення пізнавальної діяльності слухачів, а також для стимулювання їх розумової діяльності, на заняттях намагаюся створювати проблемні ситуації. Використання їх ще раз підтверджує реальне застосування диференціації на різних етапах заняття, адже слухачі з різним рівнем та можливостями можуть висловити свої думки, зробити висновки, а діти з високим рівнем мають узагальнити все сказане і зробити загальний висновок. На занятті біології використовую найменшу можливість для розвитку в дітей уміння здійснювати різні операції: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та вміння робити висновки.

Великого значення надаю самостійній роботі слухачів з дидактичним роздатковим матеріалом, самостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності  слухачів  у творчу.

Слухач у такому разі підноситься до якості нового рівня в опануванні знань. Наприклад, коли пропоную дітям самостійно складати схему- конспект чи опорну схему якогось розділу, то навіть вихованці  з початковим рівнем навчальних досягнень за допомогою підручника намагаються виконати завдання. У кожного особисто на рівні своїх пізнавальних можливостей виникає інтерес до вивчення біології.

Про успішність застосування диференціації свідчить і той факт, що  вихованці  на заняттях мають право на власну думку, відчувають розкутість, радість спілкування.

Форми роботи найрізноманітніші: інтелектуальні ігри, вікторини, брейн-ринги (з урахуванням рівня навчальних досягнень слухачів та доступності матеріалу). Добре  організовані заняття викликають інтерес до біології і водночас є хорошим інтелектуальним відпочинком.

Сьогодні гостро стоїть проблема здоров'я наших людей. Тому слід з дитячих років привчати піклуватися про свій організм, вести здоровий спосіб життя.

Виходячи із того, що одним із завдань  роботи гуртка  є і  підготовка людини до навчання впродовж усього життя, вважаю необхідним елементом цієї підготовки вміння самостійно набувати знання. Використовую різноманітні методи і прийоми роботи з наукової літератури. Це і пошук відповідей на проблемні запитання, складання опорних схем, таблиць, графіків, формул, малюнків за текстом. Для підготовки повідомлень, виступів, рефератів широко використовуються інтернет - видання.

Для свідомого засвоєння знань з біології велике значення мають розрахункові задачі, розв’язування яких є одним із найважливіших засобів поєднання теорії з практикою. Широко використовую задачі дослідницького характеру, пізнавальні задачі, особливо задачі екологічного змісту, задачі на застосування математичних методів розв’язання, задачі виробничого змісту та інші.

Як же зацікавити вихованців  до розв'язку задач, як активізувати їхнє мислення?

Одним із таких шляхів, на мою думку, є підбір задач, що включають цікаву пізнавальну інформацію (логічну, економічну, профорієнтаційну, краєзнавчу). Наприклад, вивчаючи тему «Фотосинтез», пропоную  слухачам розв'язати таку задачу.

Тополя за місяць вегетації поглинає 8 кг вуглекислого газу. За годину людина для дихання використовує 1 кг повітря. Обчисліть, скільки часу людина могла б дихати киснем, що виробляє тополя в процесі фотосинтезу? (6С0₂ + 6Н₂0 = СбНі₂Об + 60₂.

При поглибленому вивченні теми "Кров" використовую задачі, пов'язані з приготуванням фізіологічного розчину, Також ці задачі, але ускладнених типів, можна використовувати під час вивчення органічних речовин.

У своїй практиці велику увагу приділяю перевірці знань слухачів. Наприклад, короткочасні письмові роботи дозволяють визначити якість засвоєння вивченого матеріалу. Ці роботи проводжу на різних етапах заняття, як правило, у вигляді тестів і графічних диктантів.

Стимулювання творчої активності і самостійності  вихованців  є участь в олімпіадах, конкурсах - захистах учнівських науково - дослідницьких робіт. Цьому процесу передує тривала індивідуальна підготовча робота, яка сприяє розвитку нестандартного мислення, формування наполегливості у досягненні результату.

Біологія має великий виховний потенціал. Моє завдання максимально використати його через залучення дітей до роботи. Проводячи змагання, створюючи спільні проекти, діти об’єднуються у різнорівневі групи, де вони взаємодіють і співпрацюють. Діти відчувають емоційну та інтелектуальну підтримку ровесників, що допомагає повніше використати свої знання й вміння. Ця робота налаштовує на активну творчу діяльність, створює позитивну психологічну атмосферу, бажання розширити сферу спілкування, розвиває моральні і комунікативні якості. Дитина відчуває власну відповідальність за всіх, а тому прагне виконати завдання якомога краще. На таких заходах  вихованці вчаться бути толерантними, практично мислити, приймати обдумані рішення.

Різні форми роботи на заняттях допомагають знайти стежину до серця кожного слухача, створити умови для взаєморозуміння, активного співробітництва.

Результатом роботи вихованців секції є те, що вони постійно стають переможцями та призерами міського етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, Всеукраїнського форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи», основного етапу відбіркового туру Всеукраїнського інтернет-турніру з природничих дисциплін, Всеукраїнського інтерактивного конкурсу «МАН-Юніор Ерудит» у номінації Еколог-Юніор Ерудит, Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму (16-23 років), Національного конкурсу «Intel-Eko Україна», Всеукраїнського конкурсу «МАН-Юніор Дослідник»

Робота  керівника  - постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні вже не відповідає вимогам сучасного заняття. Тому й  керівникові необхідно перебудовувати свою роботу так, щоб вона максимально відповідала сучасним вимогам. Керівник гурткової роботи  - це творець, а творець не може стояти на одному місці - він у постійному русі і пошуку - і це є життя!